Виходячи з вищесказаного, нами зроблений висновок про те, що характер порушень зору в учнів молодших класах приблизно однаковий, достовірних відмінностей не виявлено ні за віком, ні за статтю, ні за гостротою правого та лівого ока. У зв’язку з відсутністю відмінностей немає необхідності, на наш погляд, диференціювати програму профілактики порушень зору залежно від віку і статі.
В даний час встановлено [58], що порушення зору найчастіше виникають у дітей з недостатнім фізичним розвитком. У ряді досліджень [54] наголошується, що на ступінь прогресу порушень зору впливає стан здоров’я. Отже, щоб поліпшити стан зору школярів, необхідно створювати умови для оздоровлення учнів, активно привертати до занять фізичною культурою, прищеплювати навики турботи про своє здоров’я з дитинства.
Для оцінки рівня фізичної підготовленості нами були використані тести, які визначали швидкісні (біг на 30 м), швидкісно-силові(стрибок в довжину з місця), силові здібності (підтягування на високій перекладині з вису - хлопчики, на низькій перекладині - дівчатка), загальну витривалість (6-хвилинний біг) та активну гнучкість (нахил вперед з положення сидячи).
За отриманими результатами, відповідно до вимог „Державних тестів і нормативів оцінки фізичного стану населення України” [26] був визначений рівень фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку.
Для визначення рівня фізичної підготовленості серед учнів молодшого шкільного віку були сформовані дві групи. До першої належали учнів з нормальною гостротою зору, до другої - зі зниженою.
Дані про рівень фізичної підготовленості представлені в таблиці 3.
Таблиця 3
Рівень фізичної підготовленості в учнів молодшого шкільного віку в групах з нормальною і зниженою гостротою зору %
| Класи(n) | Стан зору (n) | Рівень фізичної підготовки | ||||
| Високий | Вище середнього | Середній | Нижче середнього | Низький | ||
| І(57) | Нормальний (35) | 6 | 53 | 28 | 13 | – |
| Понижений (22) | 3 | 34 | 27 | 20 | 16 | |
| ІІ(46) | Нормальний (31) | 7 | 50 | 25 | 15 | 3 |
| Понижений (15) | 4 | 31 | 30 | 25 | 10 | |
| ІІІ (52) | Нормальний (38) | 11 | 49 | 31 | 9 | – |
| Понижений (14) | 5 | 27 | 36 | 27 | 15 | |
| IV(44) | Нормальний (29) | 9 | 40 | 34 | 12 | 5 |
| Понижений (15) | 3 | 41 | 25 | 20 | 11 | |
Аналіз рівня фізичної підготовленості в перших класах показав, що в групі учнів з нормальною гостротою зору високий рівень має дуже мала кількість дітей (6%), переважають учні з середнім (28%) та вище середнього рівнями (53%), нижче середнього (13%) діти з низьким рівнем відсутні. Тоді як в групі учнів із зниженою гостротою зору високий рівень мають 3%, вище середнього - 34%, середній - 27%, нижче середнього 20% і з низьким - 16% учнів.
Таким чином, порівняльний аналіз показав, що в групі з нормальною гостротою зору частіше зустрічаються учні з вище середнім та середнім рівнем фізичної підготовленості, а в групі із зниженою гостротою зору достовірно частіше - з нижче середнім і низьким рівнем фізичної підготовленості.
У других класах в групі з нормальною гостротою зору 7% учнів мають високий рівень фізичної підготовленості, вище середнього - 50%, 25% - середній, учні з рівнем фізичної підготовленості нижче середнього - 15%, а з низьким - 3%.
У групі із зниженою гостротою зору високий рівень мають 4%, вище середнього - 31%, середній - 30%, нижче середнього - 25%, низький - 10%. Так само, як і в перших, в других класах в групі з нормальною гостротою зору більше дітей з рівнем фізичної підготовленості вище середнього і середнім. У групі учнів із зниженою гостротою зору виявлена більша кількість дітей із середнім, нижче середнього та низьким. Виявлені між досліджуваними групами відмінності достовірні.
У третіх класах в групі з нормальною гостротою зору високий рівень мають 11%, вище середнього - 49%, середній - 31%, нижче середнього - 9%, а з низьким рівнем учнів даної групи не було.
У групі учнів із зниженою гостротою зору високий рівень мають 5%, вище середнього - 27%, середній - 36%, нижче середнього - 27%, низький - 15%.
У четвертих класах в групі з нормальною гостротою зору 9% учнів мають високий рівень фізичної підготовленості, вище середнього - 40%, 34% - середній, учні з рівнем фізичної підготовленості нижче середнього - 12%, а з низьким рівнем 5%.
У групі із зниженою гостротою зору високий рівень мають 3%, вище середнього - 41%, середній - 25%, нижче середнього - 20%, низький - 11%.
Таким чином, аналіз рівня фізичної підготовленості молодших школярів показав, що дітей з високим рівнем в групах з нормальною і зниженою гостротою зору приблизно однакова кількість, учнів з середнім рівнем достовірно більше в групі з нормальною гостротою зору. Кількість учнів з низьким і нижче середнього рівнем фізичної підготовленості виявилось більше в групі із зниженою гостротою зору. Отже, досліджувані групи виявилися нерівними за рівнем фізичної підготовленості - в групі учнів з нормальною гостротою зору достовірно більше дітей з середнім рівнем, в групі учнів із зниженою гостротою зору більше дітей з низьким рівнем фізичної підготовленості.
Дослідження стану фізичної підготовленості в учнів із зниженою гостротою зору, проведені І.М. Маруненко [42] показали, що вони значно відстають від однолітків з нормальним зором. Автор вважає, що низький рівень фізичної підготовленості школярів з порушенням зору є наслідком низької рухової активності і високого рівня захворюваності в даній групі.
Серед учнів молодшого шкільного віку виявлений високий рівень порушень зору (41%), частку із слабким ступенем зниження складають 32%, середньою - 7%, високою - 2% учнів. Велика частина дітей має слабкий ступінь зниження зору, тому, щоб не допустити його підвищення, профілактику порушень необхідно починати в молодшому шкільному віці.
Виявлений в результаті дослідження взаємозв’язок між станом зору і фізичним станом школярів проявляється тим, чим нижчий рівень фізичної підготовленості, тим більшою є достовірність в учнів з порушеннями зору. Таким чином, можна стверджувати, що рівень фізичного стану має певний взаємозв’язок з погіршенням зору школярів.
Результати проведених нами досліджень стану зору учнів молодшого шкільного віку показали, що значна частина дітей (41%) має знижену гостроту зору. Отримані дані відповідають дослідженням В.А. Ковальова [35].
Результати досліджень дозволили визначити, що профілактику порушень зору в школі необхідно починати в молодшому шкільному віці.
В даний час існують різні підходи, методи і способи профілактикита корекції порушень зору. Проте в рамках режиму навчального дня потрібний ретельний підбір засобів і методів, пов’язаних з обмеженим навчального часу, віковими, психолого-педагогічними особливостями учнів молодшого шкільного віку. До того ж методика не повинна зачіпати принципових положень змісту педагогічного навчання, а стосуватися лише фізіологічних аспектів оптимізації зорового сприйняття і режимів навчання, або сприяти підвищенню розумової працездатності, поліпшенню засвоюваності навчального матеріалу.
Фізкультурно-оздоровчі заходи, що проводяться вчителями, в режимі навчального дня молодших школярів, введені відповідно до гігієнічних вимог і норм [49], та повинні містити вправи для зняття зорової втоми, профілактики порушень зору.
Проте здійснені нами педагогічні спостереження за навчальним процесом молодших школярів не виявили наявності таких заходів, які б застосовувались для профілактики порушення зору, не дивлячись на те, що стан зору школярів погіршується з кожним роком [50].
Необхідність введення фізкультурно-оздоровчих заходів в режим навчального дня молодших школярів пов’язана з віковими та психологічними особливостями даного віку. На думку І.Ю. Кулагиної [40], молодший шкільний вік характеризується певною психологічною напруженістю, „внутрішньою зажатістью”, що дуже шкідливо, оскільки породжує невпевненість, відчуття безпорадності, гальмує формування позитивної мотивації учня, а в подальшому психічний розвиток дитини. Дослідженнями встановлено, що при емоційному напруженні виникає надмірне навантаження на окремі групи м’язів тіла. Самостійно діти не можуть позбутися цього, що призводить до напруження нових груп м’язів.
На думку Е.В. Селезньова [52], психічну напругу породжує безліч видів напруги, це приводить до спазму очних м’язів, порушення кровообігу, постачання кров’ю зорового нерва і зорових центрів та в результаті призводить до зниження гостроти зору. Встановлено, що кожному виду порушення зору відповідає свій вид напруги; так, міопія пов’язана із зусиллям побачити віддалені об’єкти, тоді як гиперметропія завжди пов’язана із зусиллям побачити об’єкти в найближчій точці. Автор стверджує, що до тих пір, поки орган зору використовується в умовах психічної і фізичної напруги, зорові порушення зберігатимуться і навіть посилюватимуться. Досягнення стану спокою і розслаблення психіки перш за все, а потім вже і око покращує стан зорових функцій.
М.Д. Корбетт [38] вважає, що напруга очей у школярів виникає внаслідок звички дуже пильно дивитися на незнайомі об’єкти, що викликає швидке стомлення очей, зниження працездатності, а також через шкільну дошку, не дивлячись на те, що вона є необхідним елементом освітнього процесу в сучасній школі.