Акомодація ока, тобто здібність до чіткого бачення об’єктів, віддалених від нього на різні відстані, є найважливішою характеристикою зорового аналізатора. У багатьох випадках причиною порушень зору є недостатня здатність м’язів ока скорочуватись, регулювати кривизну кришталика, що забезпечує процес акомодації. Тому ці м’язи необхідно тренувати.
Для тренування акомодаційних м’язів нами використовувалася вправа з переключенням погляду з ближнього на дальній об’єкт і назад за методикою „Мітка на склі” [12, 13, 14, 19]. Вправа виконується в класі під час великої перерви. Тривалість - 1,5-2 хвилини.
На шибках на рівні очей дітей наклеюється ряд кольорових міток, величиною з поштову марку. За командою вчителя учні підходять до мітки на відстані 30-35 см і роздивляються 2-3 секунди мітку на склі, а потім переводять погляд на віддалений предмет за вікном, також фіксуючи погляд на 2-3 секунди на вибраному об’єкті. Важливо дотримувати того, щоб погляд учні переводили паралельно, а очні яблука при цьому залишалися нерухомими, дихання вільне, рівне. Для чіткості виконання вправи нами використовувалася команда „мітка-мета”. Кількість поглядів, що фіксуються, на мітці і вибраному об’єкті за вікном визначалася нами залежно від віку: 1 класи - 20, 2 класи - 25, 3 класи - 30 разів, 4 класи – 35 разів.
Для підвищення інтересу до занять окоруховою гімнастикою дітей молодшого шкільного віку зорові вправи були модернізовані в зорові ігри відновного і тренувального характеру (дод. 3).
Ігровий матеріал відновного і тренувального характеру нами застосовувався у зв’язку з особливостями адаптаційного процесу зорового аналізатора молодших школярів протягом навчального року. На початку експерименту переважали ігри відновного характеру, в співвідношенні 2:1, далі домінували ігри тренувального характеру в співвідношенні 3:1. Спеціалізовані зорові ігри застосовувалися нами в групах продовженого дня. Загальна тривалість занять не перевищувала 20 хвилин.
Таким чином, основна частина трьох експериментальних програм з профілактики порушень зору у молодших школярів містила наступні розділи:
1. Релаксаційні вправи для зняття зорового навантаження і відновлення працездатності.
2. Спеціальні вправи для тренування окорухових м’язів.
3. Спеціальні вправи для тренування акомодаційних м’язів органу зору.
4. Спеціалізовані зорові ігри в процесі вдосконалення зорових функцій.
У варіативній частині експериментальні програми відрізнялися за спрямованістю профілактики порушень зору.
I. Перша експериментальна програма з профілактики порушень зору у молодших школярів включала спеціальні вправи, спрямовані на розвиток гостроти зору. Вправи були розбиті в комплекси (додаток 6) і виконувалися під час фізкультхвилинок.
При розучуванні вправ темп виконання був повільний, у міру засвоєння учнів правильності виконання вправ поступово збільшувався темп і кількість повторень.
Значна збудливість центральної нервової системи молодших школярів сприяла швидкому оволодінню навиками виконання вправ для очей. Враховуючи особливості молодшого шкільного віку (емоційність, нестійкість уваги), застосовувалися такі методичні прийоми, як варіювання навантаження, створення позитивного емоційного фону.
Виявлений нами в розділі III взаємозв’язок між станом постави і станом зору ліг в основу розробки варіативної частини другої експериментальної програми з профілактики порушень зору у молодших школярів, в якій використовувалися вправи для зміцнення постави, що виконуються в комплексі з гімнастикою для очей.
Крім уроків фізичної культури, вправи на зміцнення постави необхідно використовувати безпосередньо в режимі навчального дня, оскільки у молодших школярів ще відносно слабкі м’язи, тому їм важко впродовж всього уроку підтримувати положення правильної постави. Тим паче, що таке положення вимагає статичної сили м’язів, що особливо важко для дітей. Тому, під час уроків необхідно проводити гімнастику для очей у поєднанні з вправами на зміцнення постави молодших школярів у вигляді спеціалізованих фізкультпауз, тривалістю 3-5 хвилин не менше двох разів на день. Темп виконання середній або повільний. Комплекси побудовані так, щоб здійснити сприятливий вплив на поставу і не викликати додаткової втоми очних м’язів. Вправи в комплексах виконуються в наступній последовності:
- вправи, сприяючі поліпшенню кровообігу в очах;
- вправи для зміцнення м’язів шиї і плечового поясу;
- вправи для зовнішніх м’язів очей;
- вправи для зміцнення м’язів тулуба;
- вправи для зміцнення внутрішньоочних м’язів.
У варіативній частині третьої експериментальної програми з профілактики порушень зору використовувався точковий масаж і гімнастика-йога для очей (додаток 8).
Точковий масаж використовувався нами в режимі навчальногоо дня з метою зняття зорового стомлення і відновлення працездатності та виконувався двічі; перший - після другого уроку, другий - за декілька хвилин до закінчення останнього уроку в школі. При цьому використовувався плакат із зображенням місця знаходження біологічно активних точок, виготовлений на листі ватману (додаток 4). При виконанні масажу важливо було сформувати в учнів уміння правильно знаходити розташування точок, однією з ознак якого є виникнення легкого больового відчуття при натисканні на точку, а також дотримання методичних рекомендацій у його використанні.
З метою оволодіння методикою точкового масажу нами були організовані семінари, де вчителі отримали інструктаж по їх використанню (додаток 2), тому за проведення масажу в класі був відповідальний вчитель початкових класів. Після оволодіння учнями методики виконання точкового масажу тривалість заняття складала 4-5 хвилин.
Комплекси гімнастики-йоги для очей (додаток 8) використовувались в середині уроку (читання, писання і математики) під час фізкультхвилинок. Тривалість виконання одного комплексу складала 2-3 хвилини.
Особливості гімнастики для очей за методикою йоги полягають в тому, що їх виконання вимагає уявного зосередження, концентрації уваги. Гімнастика спрямована на розслаблення очних м’язів, зняття фізичного і психічного навантаження, на вдосконаленні очей фокусуватись на різні відстані, а також на підвищення тренованості очних м’язів.
Для виявлення степені дії розроблених програм, спрямованих на профілактику порушень зору молодших школярів, була проведена оцінка стану зорового аналізатора до початку, в середині і після закінчення педагогічного експерименту.
Було визначено одну експериментальну і одну контрольну групу. Експериментальна група займалася в лютому 2009 р. за програмою №1, в березні 2009 р. за програмою №2 і в квітні 2009 р. - за програмою №3. У контрольній групі заняття проводилось традиційно.
Аналіз результатів дослідження, проведеного до початку педагогічного експерименту, показав, що діти експериментальних і контрольних груп у всіх вікових паралелях за показниками гостроти зору достовірних відмінностей не мали.
Після трьох місяців занять за розробленими програмами нами був зроблений аналіз ефективності експериментальних програм і визначений їх вплив на стан зору учнів молодшого шкільного віку, в результаті яких були виявлені наступні зміни (таблиця 4).
Таблиця 4 Кількість (%) учнів з порушеннями зору до і після педагогічного експерименту
| Клас | Стать | ЕГ | КГ | ||||||
| n | до | після | t | n | до | після | t | ||
| І | Х | 23 | 30 | 13 | 1,4 | 12 | 23 | 53 | 1,6 |
| Д | 6 | 17 | – | 1,1 | 16 | 31 | 56 | 1,4 | |
| ІІ | Х | 13 | 54 | 31 | 1,2 | 11 | 30 | 38 | 0,4 |
| Д | 8 | 25 | – | 1,6 | 14 | 53 | 84 | 1,8 | |
| ІІІ | Х | 17 | 47 | 12 | 2,3 | 17 | 44 | 44 | 0 |
| Д | 9 | 55 | 22 | 1,5 | 9 | 25 | 50 | 1,3 | |
| IV | Х | 11 | 27 | 9 | 1,1 | 11 | 34 | 51 | 2,0 |
| Д | 11 | 54 | 17 | 0 | 11 | 42 | 56 | 1,9 | |
Примітки:
Х – хлопці;
Д – дівчата.
Результати дослідження показали, що експериментальна программа здійснила статистично достовірний, позитивний вплив на покращення зору в учнів перших, других, третіх та четвертих класах як у хлопчиків так і дівчаток.
У контрольних групах всіх класів в групі хлопчиків та в групі дівчаток відбулося статистично достовірне погіршення показників гостроти зору.
Таким чином, використання експериментальних програм призвело до скорочення кількості учнів з порушеннями зору у всіх вікових групах.
Таким чином, використання окорухової гімнастики, спеціальних вправ, спрямованих на формування правильної постави, китайського точкового масажу для профілактики порушення зору в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей здійснило позитивні зміни в стані їх зору.
1. Аналіз динаміки порушенні зору в сучасний період виявив погіршення стану зору у всіх вікових групах. В середньому кількість порушень зору серед школярів зросла з 12,2% до 45,1%. Встановлено, що кількість учнів з порушеннями зору збільшується з віком і досягає максимуму в старших класах.
2. Визначення стану зору в молодшому шкільному віці дозволило встановити високий рівень порушень зору (41%). Аналіз ступеня порушень зору виявив переважання учнів із слабким ступенем зниження зору (32%), середній і високий ступінь зниження зору зустрічається значно рідше (7% і 2% відповідно). Достовірних відмінностей по кількості і ступеню порушень зору між хлопчиками і дівчатками різних вікових груп нами не виявлено.