Смекни!
smekni.com

Аудит неопераційних витрат на підприємстві (стр. 3 из 5)

І етап
Планування, реєстрація і контроль, аудитор досліджує і дає відповідну оцінку процедурам внутрішнього контролю на підприємстві
ІІ етап Оцінка бухгалтерського обліку й аудиторського ризику
ІІІ етап
З'ясовуються шляхи пошуку аудиторських доказів
ІV етап
Тестування працівників внутрішнього контролю
V етап
Скорочена і глибока перевірка операцій та процедури дослідження на суттєвість, огляд фінансової звітності
VІ етап Оформлюються матеріали аудиту і складається аудиторський висновок

Рис. 1. Послідовність проведення аудиту

Крім того, якщо клієнт змінив аудитора, варто з’ясувати обставини та причини такого кроку.

Перш ніж прийняти пропозицію від клієнта, аудиторові необхідно отримати попередню iнформацiю про галузь економічної дiяльностi та про форму власності підприємства, систем управління, органiзацiйну структуру, види здійснених операцій, а також оцінити отриману iнформацiю про дiяльнiсть клієнта, що сприятиме якісному та квалiфiкованому проведенню аудиту.

Аудитор може отримувати iнформацiю про виробничу та економічну діяльність підприємства з різних джерел, а саме:

1) попередній досвід спiвпрацi з клієнтом та роботи аудитора на підприємствах тієї галузі економіки, в межах якої працює потенційний клієнт;

2) спiвбесiди зі спiвробiтниками та посадовими особами підприємства;

З) спiвбесiди зі спецiалiстами служби внутрішнього контролю (аудиту) та аналiз звiтiв про проведення процедур внутрішнього аудиту;

4) співбесіди з іншими аудиторами, а також юрисконсультантами та іншими радниками, які надавали послуги підприємству або працювали в даній сфері;

5) спiвбесiди з обізнаними особами, які не входять до штату даного підприємства (клієнтами, постачальниками, конкурентами);

6) публікації та видання про конкретику галузі дiяльностi підприємства (наприклад, урядова статистика, опублiкованi дані досліджень та оглядів, звіти, пiдготовленi банками або торговцями цінними паперами, фінансова преса);

7) законодавчі акти та розпорядження, які значною мірою впливають на дiяльнiсть підприємства.

Після того, як угода про роботу над проектами буде ухвалена, необхідно одержати деталънiшу iнформацiю про бізнес підприємства. Як свідчить практика, аудитор має отримати таку iнформацiю до проведення процедур аудиту. У зв’язку з метою визначення обсягів, складності та термiнiв виконання аудиторських послуг, кола питань i проблем, які необхiднi під час підготовки аудиторського висновку, може бути проведена попередня експертиза дiяльностi клієнта.

Інформація про бізнес підприємства збирається до початку перевірки, але, як правило, вона проходить обробку та доповнюється новими даними пiзнiше, коли аудитор та його асистенти мають достатньо iнформацiї про дiяльнiсть клієнта.

Знання про галузь господарської дiяльностi є iнформацiйною базою, на пiдставi якої аудитор дає свою професійну оцінку підприємству. Розуміння особливостей дiяльностi у конкретній галузі та використання цих знань належним чином допомагає аудиторам під час планування аудиту, оцінки аудиторських даних та забезпечення кращого рівня обслуговування клієнта.

Під час проведення перевірки аудитору необхідно внести вiдповiднi коригування та проаналізувати iнформацiю, зібрану раніше, в тому числі й дані в робочих документах попередніх років. Аудитор також повинен проаналізувати та виявити значні зміни, які мали місце після проведення останнього аудиту.

Завданням аудитора також є забезпечення асистентів, залучених до роботи, необхідними знаннями щодо бізнесу клієнта, що значно полегшить проведення аудиторської перевірки. Йому слід упевнитися, що асистенти розуміють необхiднiсть бути готовими до сприйняття додаткової iнформацiї відносно дiяльностi клiента i доводитимуть цю iнформацiю до відома аудитора та інших асистентів.

Якщо буде прийнято позитивне рiшення про надання аудиторських послуг, аудиторська фірма та клієнт можуть обмінятися листами.

Лист-пропозицiя аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням i масштабом аудиту. Такий лист-пропозицiя може містити положення, які стосуються меж вiдповiдальностi аудитора перед клієнтом, форми надання звіту аудитора і його висновків та iншi моменти, про які аудитор вважає за необхідне домовитися до початку перевірки.

Після обміну листами та на їх основi складається договір на проведення аудиту.

Договір є основним документом, який засвідчує факт встановлення домовленості між замовником i виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

Залежно від конкретних обставин, зміст договору на проведення аудиту може бути різним, проте існує ряд моментів, які в будь-якому разі мають бути зазначеними в договорі. Обов’язково мають бути розкриті такі положення:

— мета аудиту;

— масштаб аудиту, включаючи посилання на чинне законодавство, нормативи (поняття масштабу аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки; склад, кiлькiсть, обсяг аудиторських процедур);

— можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої iнформацiї замовленої у зв’язку з аудитом;

— відповiдальнiсть керівництва підприємства за надану аудиторам iнформацiю (у разі необхiдностi обумовлюється вимога про одержання від керівництва письмового підтвердження наданої iнформацiї);

— умови вiдповiдальностi за початкові залишки під час першого проведення аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;

— вказівка на те, що в зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовiрнiсть того, що будь-які iстотнi помилки можуть бути не поміченими;

— форма, в якій замовникові буде видана iнформацiя про результати проведеної аудитором роботи (обсяг i склад переданої замовнику документації).

Крім того, у договір можуть бути включені такі пункти:

1. Угоди, які стосуються планування аудиту.

2. Угоди, як стосуються залучення до перевірки інших аудиторів та фахiвцiв інших галузей з деяких аспектів аудиту.

З. Угоди, які стосуються залучення до перевірки внутрiшнiх аудиторів та іншого персоналу клієнта.

4. Порядок розрахунків за виконання робіт з аудиту.

5. Будь-які можливості обмеження аудиторського зобов’язання.

б. Посилання на будь-які додаткові угоди між аудитором та клієнтом.

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна вiдповiдати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. У преамбулі договору після зазначення назви та номера договору, місця й дати його підписання наводяться назви сторін, які склали договір (замовник та виконавець), прізвища посадових осiб, які підписали договір від iменi кожної сторони.

У роздiлi “Предмет договору” вказується назва аудиторської послуги (“проведення аудиту” або “аудиторська перевірка”), мета аудиту і характеризується його масштаб.

У роздiлi “Зобов’язання сторін” задається перелік та характеристика зобов’язань, які бере на себе кожна із сторін. При цьому перелік зобов’язань замовника повинен містити такі положення:

— надання аудиторам можливості доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, яка запрошена у зв’язку з аудитом;

— відмову від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку аудитора;

— зобов’язання щодо прийому й оплати робіт;

— iншi зобов’язання.

У перелік зобов’язань аудитора необхідно включити:

— дотримання умов конфiденцiйностi iнформацiї та інших принципів аудиту;

— зазначення форми, у якій замовникові буде видана iнформацiя про результати проведеної аудитором роботи (обсяг та склад переданої замовникові документації);

— дотримання вимог щодо якості згідно із стандартами та нормами аудиту, законними актами України та іншими критеріями;

— зобов’язання інформувати замовника, якщо в процесі роботи виявляється недоцiльнiсть її;

— iншi зобов’язання.

У роздiлi “Порядок здавання та приймання робіт” дається перелік, характеристика та послiдовнiсть процедур, які виконуються сторонами у процесі передачі результатів роботи, а також зазначаються умови та порядок оформлення відмови замовника прийняти виконану роботу.

У роздiлi “Термін виконання робіт” вказуються тривалість виконання роботи, дати початку та закінчення, а також терміни надання результатів виконання робіт.

У роздiлi ”Вартість робіт та порядок розрахунків” вказуються відомості про розмір та порядок виплати винагороди за виконання робіт.

Розділ “Вiдповiдальнiсть сторін мiститъ умови вiдповiдальностi кожної сторони (за які саме випадки сторони нестимуть вiдповiдальність та в якому вигляді). Доцільно також обумовити аспекти, за які та чи інша сторона не несе відповiдальнiсть.

В умовах вiдповiдальностi замовника мають бути зазначені такі положення:

— відповiдальнiсть за достовiрнiсть наданої аудиторам інформації;

— вiдповiдальність у разі невиконання рекомендацій аудитора;

— вiдповiдальність за невиконання зобов’язань прийому та сплати винагороди за роботу;

— інші види й умови вiдповiдальностi.

В умовах вiдповiдальностi виконавця необхідно помістити положення: