Лінія наступності, яка формує художні інтереси дітей, єдність мети і завдань навчально-виховної роботи, що визначають зміст і методи діяльності вчителів школи та вихователів дитячого садка розкриваються і в тематичному малюванні.
Найбільш характерними завданням є тема «Осінь». Контрольний клас - завдання виконується після екскурсії на білому папері кольоровими олівцями чи фарбами. Діти згадують, які дерева бачили , різницю між ними. На дошці таблиця з зображенням дерев, репродукції картини Левітана «Золота осінь», малюнки учнів. Це все залишено на цілий урок.
Експериментальний клас – мета - використовуючи досвід дитячого садка, узагальнити знання дітей про дерева, формувати уявлення про зображення дерев.
Згадуючи бачене, вчитель малює на дошці. Після пояснення малюнок з дошки знімають. Малювання на кольоровому папері. Після виконання малюнку крони дерева, показ ілюстрацій. Використати відеошукач (10 х 15 см). Гра в фотографування.
Експериментальна робота показала:
1. Доцільно показати репродукції з картин учням 1- о класу не тільки на початку уроку а й в середині чи в кінці уроку, тоді, коли основна творча думка вже виражена в малюнку. Тоді показ малюнку не знижує творче мислення учнів, не відволікає дітей від побаченого на екскурсії , а допомагає побачити свої помилки і виправити себе.
2. Малювання гуашшю і аквареллю на кольоровому папері цікавіше. На кольоровому папері, малюючи фарбами, учні краще сприймають цілісність малюнку, вчаться бачити головне , розвивається чуття кольору та тону.
На заняттях з декоративного малювання найбільше формується інтерес до образотворчої діяльності. Художні зразки , створені народними майстрами близькі і зрозумілі дітям. Вони правдиво і просто відображають навколишній світ. В цих узорах дитина впізнає силуети ягід, листків, квітів та птахів. Декоративна трактовка образу близька віковим можливостям дитини в малюванні.
З перших занять необхідно щоб діти засвоїли ритмічні рухи руки , які б допомагали в побудові ритмічних одиниць узору. З цією метою дітей навчають прийомам вільного пензлевого розпису. Такі вправи тісно пов'язані з технікою народного візерунку.
Поступове ускладнення техніки виконання декоративних елементів приводить до ускладнення змісту розпису узору.
По можливості слідує пов'язати орнаментальний розпис з мовою: замкнуті композиції узору дані для оформлення поверхні коробочки тарілки, підноса, дитячих меблів. Знайомлячись із творами народної творчості, вихованці дитячого садка отримують багатий матеріал для художнього сприймання. Вони гостріше сприймають предмети навколишньої дійсності, які втілені в художні образи.
Зміст декоративної діяльності в початкових класах значно ускладнюється. Під час планування навчального матеріалу вчителю необхідно враховувати наступне:
1-знати і враховувати в навчально-виховній роботі об'єм зображувальних вмінь і навиків, отриманих дітьми в дитячому садку.
2-процес декоративного узагальнення(стилізацію) будувати так, щоб активізувати розумову та творчу діяльність учнів.
В змісті завдань органічно вписується група методичних прийомів, які використовуються з дітьми в дитячому садку та школі:
1. Ознайомлення дітей з творами народного художнього мистецтва;
2. Бесіда з класом;
3. Усне малювання, відтворююче сюжет, який треба буде вирішити декоративними засобами;
4. Оволодіння прийомами пензлевого розпису;
5. Використання аплікації як елементу, організуючого декоративну композицію, як засіб пізнання форм дійсності в процесі стилізації.
Тема: «Поєднання орнаменту в стрічці і колі для прикрашення вікна казкової хатки».
На першому уроці виконуються вправи в прикладанні пензля. Спочатку малюють лінії, а потім квіти.
Тема: «Придумування візерунку в смузі для вази з осінньою гілкою».
1. Бесіда: «Мистецтво кераміки» /М. Аронець, «Магічна глина»/.
2. Збирання осіннього опалого листя.
3. Замальовки листя та гілочок з натури.
4. Аплікація з кольорового паперу силуету вази і листя.
5. Вправа «Малювання пензлем без контуру».
6. Зображення орнаменту у смузі.
Таким чином, у процесі занять першокласників декоративним малюванням, вчитель повинен брати до уваги сенсорний досвід, набутий дітьми в дошкільному віці, поступово орієнтуватись на спільність навчально-виховних завдань по всіх навчальних предметах. На основі цього виникає активне застосування на уроках декоративного малювання природнього матеріалу, розширення досвіду першокласників по спостереженню над різноманітними об'єктами рослинності та тваринного світу.
Ліплення в художній діяльності дошкільнят та школярів також сприяє розвитку інтересів. Цей вид діяльності розвиває дітей розумово і естетично , допомагає орієнтуватись в навколишньому світі. Під час роботи з глиною дитина отримує естетичну насолоду від її об'ємності та еластичності.
Основні завдання перед вихователями дитячого садка:
1. Озброєння дітей художньо-технічними вміннями.
2. Розвиток інтересу до даного виду мистецтва.
Ліплення за пам'яттю, загострює зорову пам'ять, вчить швидко сприймати і аналізувати предмет, розвиває спостережливість.
В 4-5 років - ліплять конструктивним способом (по частинах ).
В 6-7 років - з цілого шматка глини (пластиліну).
Важливо навчити дітей вести роботу від загального до деталей, використовуючи прийоми роботи пальцями і стеком.
З метою формування художнього інтересу у першокласників доцільно звертати увагу на ряд методичних принципів навчання, які необхідні в роботі з дошкільниками та першокласниками.
Методичні прийоми навчання техніці малювання дітей.
1 сторона художньої діяльності - пізнавальна, 2-виконавча.
1 сторона - дитина бачить і оцінює те, що у неї вийшло в результаті дії руки з олівцем чи пензлем, співвідносить це з тим образом, який склався в її уяві, коректує зображення у відповідності із зразком.
Педагог активно включає дітей у процес дослідження предмета, пропонуючи кожному обвести його рукою, а потім показати його в русі у повітрі, як би обмальовуючи предмет.
Важливим прийомом в навчанні дітей техніки малювання є показ педагогом прийомів роботи. Вихователь повинен вміти показати прийоми зображення, декоративного виконання чи декоративного малюнка так, щоб показ був добре сприйнятий дітьми.
Показуючи біля дошки слід на такому ж форматі листка паперу, на якому будуть малювати діти і таким же матеріалом і інструментом. Малюнок не повинен бути малим. Деколи слід за показом, прийому зображення викликати дітей до дошки і пропонувати їм повторити тільки що показаними прийом. Велике значення має слово вчителя.
Деякі вправи для розвитку техніки малювання в художній діяльності дітей.
Вправи поділяють на дві великі групи. Одна з них спрямована на розвиток пізнавальних процесів - зорових, рухових, сприймання пропорцій і форми, образної пам'яті, мислення, уяви і спостережливості, а друга - на розвиток виконавчої сторони діяльності, практичних навичок зображальної роботи.
У молодших школярів виконавча сторона малювання відстає в своєму розвитку від пізнавальної. Основними складовими частинами компонентами малювальної дії необхідно рахувати рухові якості руки. У вправах слід звернути увагу на: ритмічний темп рухів, різну силу натиску, різні напрями руки, точність, плавність.
При засвоєнні лінії дошкільнятами має місце образне сприймання.
При навчанні школярів робиться натиск на свідоме, ціле направлене вивчення лінії, її напряму товщини, характеру.
У 1 класі школи завдання технічних вправ з малювання такі: більш інтенсивне формування навиків малювання з метою помітного розвитку художньої діяльності і разом з тим встановити певну єдність у напрацюванні навиків письма та навиків малювання. Тому вправи в 1 класі повинні проводитись значно частіше, ніж в наступних класах. При тому необхідно використовувати різні матеріали та інструменти. Вправи для учнів у 1 класі рекомендується виконувати одним кольором із ритмічним повторенням паралельних, прямих, скісних ліній.
В 2 класі вправи проводяться при знайомстві з новими матеріалами, інструментами і при освоєнні нових зображувальних прийомів.
Розвиток в дітей зорового сприймання і правильної передачі ними предметів є важливими завданнями в процесі художньої діяльності дошкільнят і молодших школярів.
Разом з тим проблема передачі дітьми простору в малюнках з урахуванням наступності в передачі просторових об'єктів, положень зображуваних предметів в процесі малювання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
Особливе значення приділяється конкретизації навчально-методичних завдань і навчально-виховних прийомів, які забезпечують успіх наступності в передачі дітьми простору.
Передача в малюнках просторових відношень об'єктів означає правильне зображення форми, будови, пропорцій, величини, напряму, перспективного скорочення об'єктів.
Програма з художньої діяльності для початкових класів передбачає дальше збагачення і закріплення знань і вмінь в передачі просторових властивостей зображуваних предметів:
Правильно розташовувати лист паперу в залежності від характеру і просторового розташування зображуваного;
Правильно передавати в малюнку форму і пропорції, будову, просторове положення, колір предметів;
Правильно визначати величину зображення в залежності від розмірів листа паперу;
Передавати в малюнках простір - зображувати основу біля близько розташованих предметів на аркуші паперу, дальших - вище, зображувати передні предмети більшими ніж віддалені.
Старші дошкільнята та молодші школярі повинні знати загальні правили про будову зображуваних предметів.
Кожний із оточуючих нас предметів має в своїй основі те чи інше геометричне тіло. Звідси слідує, що діти повинні знати характерні ознаки геометричних тіл. Особливу увагу слід приділяти контуру предмета. Діти повинні попередньо проаналізувати загальні обриси зображуваного об'єкта.