Необхідні дані науковець може знайти при ознайомленні з відповідними статтями в Енциклопедії українознавства, Філософській енциклопедії, Енциклопедичному словнику та ін. Використання спеціальних словниківдозволяє виявляти нові грані досліджуваної проблеми, інші шляхи її розв'язання тощо.
Разом з тим, слід зазначити, що робота з довідковими виданнями має свої недоліки, оскільки в них подаються лише найкоротші відомості про предмети, явища, а їх бібліографія містить незначну частину літератури. Часто подана інформація може бути застарілою для використання та ін.
Найбільш повні відомості про нову літературу (окремі видання) можна отримати із спеціальних каталогів Книжкової палати України: "Літопису книг", "Літопису періодичних видань України", "Літопису журнальних статей", "Літопису газетних статей", "Літопису рецензій". Так, наприклад, "Літописи книг" дають найоперативнішу інформацію про підручники, посібники, окремі відомчі видання різних галузей наукового знання, а також автореферати дисертацій.
Останнім часом великого значення в дослідницькій роботі набувають оглядові та реферативні журнали. Останні ознайомлюють із змістом наукової літератури різними мовами світу. Тут подається інформація про дослідження й розробки, коротко викладається їх зміст, наводяться найважливіші дані та висновки авторів.
Доцільно зазначити й те, що внаш динамічний, мінливий з калейдоскопічною швидкістю час бібліографічні посібники спізнюються з інформацією про літературні надходження. Крім того, складна економічна ситуація держави не дає можливості отримувати нові книги, газети й журнали багатьом бібліотекам. Створився до певної міри інформаційний вакуум. Тому дослідник за таких умов повинен опрацювати всю літературу стосовно конкретної проблеми, яка надійшла в книгосховища протягом попередніх років.
Важливо знати, що в пошуковій роботі при вивченні різноманітних педагогічних явищ, і фактів недостатньо обмежуватися опрацюванням інформації, яка міститься у відповідних бібліографічних розділах "Педагогіка", "Освіта", "Загальноосвітня школа" та ін. Необхідно також ознайомлюватися з даними споріднених або близьких до педагогіки наук, таких, як психологія, фізіологія, соціологія.
3. Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом.
До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать:
а) раціональні методи роботи з книгою;
б) вміння стежити за надходженням нової літератури;
в) вміння самостійно відшукувати й добирати літературу за бібліографічними джерелами;
г) вміння, систематизувати літературу за певною проблематикою;
ґ) знання основних інформаційно-бібліографічних центрів України та їх видань.
Довідково-бібліографічний апарат складається із каталогів, картотек та довідково-бібліографічного відділу.
Основою довідкового апарату бібліотеки є каталоги, які диференціюються за певними ознаками: за призначенням - службові та читацькі; за способом групування матеріалу - алфавітні, систематичні, предметні; за видами видань творів (ноти, карти, ГОСТи та ін.). Каталоги можуть формуватися на відповідних картках, а також видаватися окремою книгою (наприклад, описання одягу, предметів побутового призначення, верстатів, пристроїв, приладів, інструментів тощо).
Основна форма каталогів, яка діє під сучасну пору в бібліотеках, - карткова. В алфавітному каталозі картки розміщують за першою літерою прізвища автора книги, або її назви, коли книга підготовлена кількома авторами або це збірник статей. Наприклад: Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально-технічних дисциплін: Навч. посібник .... Вказану книгу потрібно шукати під літерою "Т".
У систематичному каталозі всі книги поділено за окремими відділами, які, в свою чергу, диференціюються на підвідділи, і кожний з них мав свій шифр. Тому раніше згадуваний посібник необхідно шукати у відділі систематичного каталогу під індексом 74.200.
Значну допомогу дослідникові в пошуку літератури може надати алфавітно-предметний покажчик (покажчик) до систематичного каталогу. Він формується у вигляді картотеки з переліком окремих питань та тем, що відповідають зібранню літератури у підвідділах.
Предметний каталог формує літературу за окремими темами й проблемами; тут за основу береться не галузь знань, а предмет дослідження.
Довідковий апарат бібліотеки має не лише каталоги, які доповнюють один одного, а й картотеки. Вони є різного спрямування: систематична картотека газетних і журнальних статей, картотека рецензій, цитат та ін.
Література
1. Библиографический аппарат диссертации / АН УССР, Центральная научная библиотека; Сост.Л.Б.Кокарева, Г.М. Плесский. - К., 1982.
2. ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. - Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86. - М., 1984.- (Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу).
3. Кальбус Г.Л., Миронюк С.К. Методические указания по планированию, выполнению и оформленню научно-исследовательских работ для студентов, преподавателей, аспирантов и сотрудников НИСа ЛСХИ. - Дубляны, 1974.
4. Клименюк А.В., Калита А.А., Бережная Э.П. Методология и методика педагогического исследования. Постановка цели и задач исследования: Учебное пособие. - К., 1988.
5. Мальцев Д.М., Емельянова КА. Основы научных исследований. -К., 1982.
6. Методи педагогического исследования. Лекции: Учеб. пособие /для студентов пед. ин-тов/ Под ред. канд. пед. наук В.И.Журавлева. -М.: Просвещение, 1972.
7. Примаковский А.П. О культуре чтения. Методы самостоятельной работы с книгой в свете научной организации умственного труда. - М: Книга, 1969.
8. Хроменков Н.А. Образование. Человеческий фактор. Общественный прогресс. - М.: Педагогика, 1989.
9. Шульга 3. П. О методике научно-исследовательской работы. -К., 1973.