Наприклад: ділова гра „Ви в ефірі”. Учні виконують роботу репортерів, редакторів, надають цікаву інформацію у прес-центр, а диктори мають виступити в ефір повідомленням.
4. Інформаційні – пошук інформації про біографію письменника, відомості про різні редакції твору, складання карти подорожей літературних героїв.
5. Прикладні – складання програм, словників, проекту освіти 2050 року, хроніки життя класу.
Участь у проекті надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного – це успіх всіх.
Проектна технологія здатна виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільше цікаві.
Метод проектів вимагає самостійної діяльності учнів для розв’язання певної творчої проблеми.
Мета творчих проектів:
- формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів;
- стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва;
- розвивати логічне мислення;
- використовувати якнайповнішу інформацію;
- розвивати навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності.
Проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, яке має практичне спрямування.
Проектна діяльність на уроках зарубіжної літератури зобов’язує дітей:
- планувати свою роботу, передбачати можливі результати;
- використовувати багато джерел інформації: літературні твори, матеріали преси, дослідження літературознавців;
- самостійно шукати і накопичувати матеріал;
- аналізувати твори різних епох, зіставляти різноманітні факти;
- аргументувати думку;
- приймати власні рішення;
- створювати „кінцевий продукт” – матеріальні носії проектної діяльності (фільм, календар, журнал, проспект, газета, сценарій передач тощо).
Більш звичними формами наукової роботи для учнів є доповіді, реферат. Однак проектна доцільність – це зовсім інша форма роботи, а саме власне дослідження, де має бути запропонований свій варіант розв’язання проблеми, й аргументована оцінка фактів.
Застосування інтерактивних методів на уроці зарубіжної літератури
Яким же чином треба будувати навчання, щоб процес пізнання став цікавим для учнів? Один із шляхів є впровадження у педагогічну практику інтерактивних методів. Вони сприяють не тільки отриманню знань, а й ще більшою мірою, навичок, умінь. Важливі не пошук єдино правильної відповіді, а здатність розв’язувати проблему. Інтерактивна технологія уроку розвиває критичне мислення учнів, їхню читацьку й мовну культуру, здібності самостійного аналізу, виховує толерантне ставлення до іншої думки, повагу до національних традицій, розвиває культуру полеміки і само презентацій.
Значно розширюються також пізнавальні можливості учнів. Використовуючи інтерактивні методи навчання, учитель активізує їхню навчальну діяльність, стає організатором учнівського колективу, консультантом дискусії. Учні мають можливість розвивати комунікативні уміння та навички.
Інтерактивне навчання – це навчання у спілкуванні. Головна особливість його методики полягає в тому, що пізнавальний процес відбувається у спільній діяльності вчителя та учнів.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, заздалегідь визначену мету – створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу, обставин та ситуацій. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані і виважені рішення.
Ось деякі інтерактивні види та форми роботи, найефективніші при вивчені постмодерністських творів.
Створення реклами за прочитаним твором. Цей вид роботи розвиває у школярів пам’ять, кмітливість, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це ненав’язливе, в захоплюючій формі.
Учні поділені на мікрогрупи, які вдома колективно створюють рекламний ролик за твором, що вивчається. Вони мають продумати мету, адресата, вид такого ролика.
А в класі кожна група учнів демонструє свою рекламу, а інші аналізують її за критеріями:
– відповідність реклами художньому тексту;
– максимум інформації за мінімальної кількості слів (жанр рекламного ролика передбачає його короткотривалість);
– аргументованість;
– доступність;
– оригінальність.
Аналізуючи рекламні проекти, учні можуть знову звернутися до тексту, вчитимуться аргументувати своє бачення твору, обстоюватимуть власну думку, критично реагуватимуть на зауваження. І головне, все це відбуватиметься у невимушеній ігровій формі.
Семінар. Це одна із найпоширеніших інтерактивних форм роботи. Вона сприяє формуванню в учнів навичок опрацювання наукових джерел, дає можливість оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності. Вчитель заздалегідь має повідомити тему, мету і завдання, рекомендовану літературу. Слід врахувати, що підготовка до семінару може викликати певні труднощі в учнів, оскільки вимагає пошукової роботи, вміння абстрагуватися, аби осмислити ознаки постмодерністського явища, віднайти їх у творі та сформувати особистісне враження, дійти до його логічної інтерпретації.
Тематичні атестації у формі співбесід та заліків. До заліку учні готують невеличкі доповіді (міні-лекції на запитання, що пропонуються на атестацію). Всі учні в класі розподіляються на критиків або співдоповідачів. Доповідач вступає у дискусію з критиками, аргументує свою думку. Роль конформіста краще виконати вчителю. Він має залишитися "нейтральним". На такому уроці виступає велика кількість учнів, учитель не тільки в інтерактивній формі з’ясовує рівень засвоєння ними певної теми, а й працює над удосконаленням їхнього усного монологічного та діалогічного мовлення.
Засідання прес-клубу.
Завчасно оголошується тема уроку, творчій групі учнів пропонуються різні завдання: взяти на себе виконання ролей письменника, його сучасників, літературного критика, читачів та обов’язково експерта. Варто подбати і про зовнішні зміни у класі: парти розташовуються літерою "П". Роль ведучого виконує вчитель. За девіз клубу може слугувати вислів французького філософа Вольтера: "Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати своїм життям".
Правила ведення засідання прес-клубу:
– висловлювати різні, але протилежні, часом зовсім дивні думки з проблеми, що обговорюється;
– можна сперечатися, не погоджуватися із загальноприйнятим баченням;
– критично ставитися до себе. Забороняється:
– висловлюватись образливо про будь-кого;
– під час обговорення переходити на особистість опонента;
– переривати співрозмовника;
– за відсутності аргументації спрямовувати розмову в інший бік;
– використовувати образливі перебільшення.
"Мозкова атака".
Цей вид діалогу активізує творчі здібності учнів. "Мозкова атака" передбачає такі етапи роботи:
– оголошення теми і завдань уроку;
– створення малих груп (5 - 6 осіб за власним вибором);
– створення проблемної ситуації;
– висунення в малих групах різноманітних ідей;
– систематизація ідей в групах;
– критичне обговорення цих ідей;
– формулювання висновків щодо розв’язання даної проблемної ситуації.
Під час проведення "мозкової атаки" вчитель може з’ясувати рівень засвоєння школярами певної теми, а також запропонувати новий аспект її розв’язання.
Дискусія. Шкільні дискусії умовно поділяють на такі види: дискусія-імітація; дискусія-узагальнення; дискусія – пошук істини; дискусія-роздум; дискусія-доказ.
Так, проблема, яка розглядається під час дискусії-роздуму, має декілька шляхів розв’язання і дає можливість сформулювати різні варіанти висновків, що грунтуються на суб’єктивних позиціях учнів.
Внаслідок дискусії-доказу обґрунтовується і практично перевіряється остаточна істина, певна сума знань.
В основі дискусії-узагальнення лежить проблема, з’ясування якої допомагає узагальнити, систематизувати знання учнів.
А в процесі дискусії-імітації моделюються фрагменти наукових дискусій, наприклад, захист учнівських доповідей на засіданнях МАНу.
Вирішальною є роль учителя під час дискусії-пошуку істини. Успіх її залежить від уміння педагога викликати учнів на полеміку, поставити такі запитання та завдання, які б вели до самостійного пошуку істини, забезпечували підтримку всім учасникам дискусії.
Отже, інтерактивні види та форми робіт активізують розумову діяльність учнів, сприяють зацікавленню предметом, розвивають логіку та критичне мислення. А без цих якостей тему "Постмодернізм" не осягнути.
Формування в учнів критично мислити
Вчителю завжди слід пам’ятати, що він працює не в якомусь позачасовому, абстрактному просторі, а в конкретному соціальному середовищі, яке склалось історично. І тому йому постійно слід узгоджувати свою педагогічну діяльність з характером цього середовища, його закономірностями, викликами.
Потік інформації в нашу добу неможливо опанувати найерудованішій людині. Тож завдання школи полягає не в передачі цієї інформації (знань) своїм вихованцям, а у формуванні умінь і навичок здобути цю інформацію, самостійно оволодівати нею, критично осмислювати. Знання – це не раз і назавжди дане, а те, що підлягає постійному оновленню, поглибленню і вдосконаленню. Ось чому вчитель має вчити здобувати їх не шляхом накопичення, складання в коморку, а – сприйняття, критичного мислення.