Х = 7.
Відповідь. Невідоме число дорівнює 7.
Сутність евристично-індуктивної бесіди полягає в тому, що вчитель спочатку пропонує розглянути конкретні приклади (однотипні). На основі їх аналізу учні приходять до загального висновку.
Бесіду на уроках природознавства проводять тоді, коли можна звернутися до фактів, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові використання дидактичного матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або діафільмів тощо. Її проводять у формі запитань учителя і відповіді учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.
Щоб ставити запитання учням учитель, готуючись до бесіди, повинен враховувати вік учнів, їх розумовий розвиток, рівень знань із раніше вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо- і телепередач, науково-популярної літератури тощо. [5].
У II і III класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього вигляду предмета — його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У IV класі зміст запитань ускладнюється, починаючи із зовнішнього вигляду предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої сутності, пояснити причинно-наслідкові зв'язки. (Чому саме такий колір мають тварини пустині? Чому на Чорноморському узбережжі Кавказу цілий рік зеленіють і розвиваються рослини? Яке літо? Чому?)
Можна проводити бесіду на різних етапах уроку: при опитуванні вивченого матеріалу, при закріпленні його тощо. У II класі за допомогою бесіди учнів підготовляють до читання статей природничого змісту. Є бесіди роз'яснювальні, контрольні і заключні. Роз'яснювальні мають на меті виклад і пояснення нового матеріалу, контрольною вчитель перевіряє правильність засвоєння вивченого матеріалу учнями, заключною узагальнюються і систематизуються знання учнів, наголошується на основному.
Проводять бесіди на основі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя, екранних засобів, за планом або картою, картиною тощо [20].
На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їх увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, зробити висновки.
На основі дослідів бесіду проводять для того, щоб виявити як учні зрозуміли зміст виконаного досліду, пояснити причину спостережуваного явища, з'ясувати, який висновок можна зробити, де буває подібне явище в природі, де використовується тощо. Проведенню такої бесіди передує виконання дослідів учнями під керівництвом учителя [16].
Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити як діти розуміли описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Учитель ставить запитання за допомогою яких виявляє знання учнів, систематизує і доповнює їх.
У III класі природничий матеріал дається у формі оповідань, віршів, ділових статей. Перед читанням учитель за допомогою послідовного ряду запитань підводить дітей до свідомого сприймання прочитаного, формує чітке уявлення про предмет або явище. Набуті знання під час бесіди систематизуються, поглиблюються і розширюються за допомогою підручника. Статтю можна поділити на частини, до кожної з яких потім підібрати запитання.
Після розповіді вчитель виявляє, як діти зрозуміли зміст викладеного і засвоїли новий матеріал, а також як систематизують знання [5].
Обов'язковою є бесіда під час використання на уроках природознавства екранних засобів. За допомогою бесіди проводяться актуалізація знань і постановка конкретних завдань, що забезпечує активізацію сприймання. За допомогою бесіди вчитель керує сприймання кожного кадру діафільму, діапозитивів. Застосовують бесіду, щоб з’ясувати зміст переглянутого кінофільму (діафільму), систематизувати й узагальнити набуті знання.
Бесідою, яку проводять за картиною, вчитель досягає конкретизації природничого матеріалу, створення відповідного уявлення, кращого засвоєння матеріалу. На уроці використовують картини, які відповідають певній темі. Найчастіше картини аналізують від загального до окремого: що показано на картині? що зображено на передньому плані? що зображено справа? тощо. Одночасно вчитель пояснює особливості предмета або явища. У кінці бесіди ставляться узагальнюючі запитання [20].
При проведенні бесіди за картою доцільно використовувати вже відомий матеріал. Учитель повинен, спираючись на відоме, розкривати нове. Наприклад, учитель пропонує знайти гори Карпати. В якому напрямку простягаються гори Карпати? Яка річка бере початок у горах і тече на південь? Куди вона впадає? Яка низовина розташована на захід від гір? тощо.
Хорошим засобом вивчення карти і вміння читати її є метод умовних подорожей. Учитель вказує учням маршрут подорожі, а учні осмислюють і розповідають усе, що їм відомо про місцевість через яку проходить маршрут [16].
Уроки-бесіди про твори образотворчого мистецтва сприяють естетичному розвиткові учнів, прищеплюють інтерес і любов до мистецтва, виховують самостійність судження в оцінці творів. Учнів необхідно вчити не тільки розкривати зміст твору мистецтва, а й аналізувати його художні особливості. Вміючи розпізнавати засоби художньої виразності твору образотворчого мистецтва, учень зможе визначити його ідейний зміст.
Програма передбачає два шляхи ознайомлення учнів з творами образотворчого мистецтва: у процесі навчальних занять за темами програми і шляхом спеціальних бесід [1].
Зупинимось на методиці ознайомлення учнів з творами [24].
Спочатку визначаємо тему, сюжет та ідею картини. Потім визначаємо, що зображено: історичні події, побут, портрет, пейзаж, натюрморт тощо. Далі знаходимо тематичний вузол картини (головне, центральне, відношення до нього інших фігур, речей, зв'язок між фігурами, речами, що знаходяться на передньому плані, у глибині, якщо це портрет, то які риси найбільш підкреслені — поза, вираз обличчя, положення рук і інше).
Наступними запитаннями з'ясовується соціальна та історична, основа картини:
1. Епоха. Місце дії.
2. До якого класу чи прошарку можна віднести дійових осіб.
3. Ставлення автора до зображуваної події або явища (звеличення, протест, іронія).
4. Як картина відбиває класові симпатії чи антипатії художника.
Далі йде розмова про художні засоби:
1. Підхід художника до зображуваного (декоративний план, натуралістична точність, узагальнення).
2. Напрям або школа до якої можна віднести картину.
3. Що переважає у картині: чіткість малюнка, контрасти світла й тіні багатоколірність? Чому художник так чи інакше вирішив?
4. Який колорит картини?
5. Які кольори в картині проявляються найсильніше?
6. Що є основою композиції: чи можна звести її до якоїсь геометричної фігури і чи простежуються у ній головні лінії?
7. Що переважає у картині — статика чи динаміка і в чому це виявляється?
Наприкінці бесіди йдеться про те, який матеріал, техніка і манери письма художника, що є своєрідним, індивідуальним, притаманним тільки цьому художнику. Після цього вчитель коротко знайомить учнів з біографією, художника.
Бесіди про архітектуру й декоративно-прикладне мистецтво мають свою специфіку.
Під час бесіди про архітектуру можна ставити такі запитання:
1. Що таке архітектура?
2. Які відмінності мають будівлі, в яких люди живуть і в яких працюють, відпочивають?
Після висновку про те, що архітектурні споруди поділяються, на житлові, промислові, для відпочинку, лікування і т. д., слід сказати, що - зовнішній вигляд і внутрішня будова споруди залежать від її призначення.
Далі з'ясовується, чим відрізняється архітектура від інших видів образотворчого мистецтва, як вона впливає на людину (порівняно з іншими видами мистецтва).
Через епідіаскоп демонструються фотографії будов різного характеру і призначення, під час бесіди учням повідомляються короткі дані про історію створення споруди, її стилістичні особливості, оздоблення і основну ідею [4].
Коли йде мова про сучасні будови, то звертається увага на характерні риси сучасної архітектури, зовнішні форми будов, оформлення внутрішніх приміщень, проблеми зручності й економності.
Корисно спрямувати увагу учнів на вивчення місцевих пам'ятників архітектури, організувати збір фактичного матеріалу з історії створення. Після кожної бесіди слід рекомендувати учням літературу про художників, скульпторів, архітекторів [1].
Сучасна школа, яка формує громадянина, визначає риси його характеру, формує естетичні уподобання, має важливий засіб виховання — мистецтво. Роль культури і мистецтва в моральному й естетичному вихованні людей, формуванні їхніх духовних запитів на сучасному етапі розвитку суспільства неоціненна.
2.2Пошук шляхів вдосконалення бесіда як метод навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки
На констатувальному етапі дослідження з метою вивчення динаміки використання словесних методів навчання у структурі уроку в 3-4 класах початкової школи, нами було проведено систему спостережень за уроками вчителів масової початкової школи та відвідано 68 уроків в 3-4 класах в школах м. Тернополя та Кобиловолоцькій школі (с. Кобиловолоки Тернопільської області) впродовж 2006 – 2007 років.
Як свідчать спостереження а також проведене нами анкетування, разом із іншими методами навчання у практиці шкільної роботи важливе місце посідають словесні методи і особливо бесіда як метод навчання.
Словесні методи вчителі використовують на різних етапах уроку. Це можна простежити у запропонованій нами таблиці 1.1.