Таблиця 1.1
Узагальнені результати опитування вчителів початкових класів.
| Етапи уроку: | Читання | „Я і Україна” |
| Організаційна частина. | 64% | 45% |
| Перевірка домашнього завдання. | 58,5% | 41% |
| Перевірка раніше засвоєних знань. | 56% | 39% |
| Мотивація навчальної діяльності. | 84% | 59% |
| Повідомлення теми, мети і завдань уроку. | 84% | 59% |
| Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. | 74% | 52% |
| Осмислення знань. | 56% | 39% |
| Узагальнення знань. | 56% | 39% |
| Систематизація знань. | 56% | 39% |
| Підсумок уроку. | 70% | 49% |
| Домашнє завдання. | 56% | 39% |
Із цієї таблиці ми можемо зробити такі висновки: на уроці читання 84% опитаних надають перевагу словесним методам на етапі мотивації навчальної діяльності, на етапі повідомлення теми, мети і завдань уроку, а на уроці „Я і Україна” цьому ж методу віддали перевагу 59% опитаних, що становить більшість анкетованих.
З метою виявлення рівня підготовленості вчителів до використання словесних методів, зокрема бесіди як методу навчання, нами було проведене анкетування, яким охоплено 75 вчителів початкової школи і студентів-практикантів м. Тернополя, Тернопільської, Львівської областей. Текст анкети подано в додатку А.
За результатами проведеного анкетування нами було зроблено такі висновки. Вчителі початкових класів і студенти практиканти недостатньо усвідомлюють сутність бесіди як методу навчання, оскільки:
58,5% опитуваних використовують бесіду на уроці з метою формування теоретичних знань;
14% – формування фактичних знань;
11,5% – формування практичних умінь і навичок;
26% – формування абстрактного мислення;
10% –розвиток наочно-образного мислення;
44% – розвиток самостійності мислення;
27% – розвиток пам’яті;
76% – розвиток мовлення.
В структурі уроку опитувані бачать специфіку вдосконалення бесіди за допомогою: використання цікавинок (58,5%); залучення дітей до відповідей на доступні для них запитання (47%); використання чіткої системи запитань, які дозволяють досягнути поставленої мети (43%); додаткових запитань (56%); залучення до постановки запитань самих дітей (51,5%); використання бесіди після постановки проблемних запитань (16%); планування попередньої дослідницької діяльності учнів перед використанням бесіди (16%).
Використання бесіди у педагогічному досвіді виявляє свою специфіку на різних уроках. Про це свідчить, який додатковий матеріал використовують на уроках. Проілюструємо це на прикладі двох навчальних предметів.
Таблиця 1.2
Узагальнені результати опитування вчителів з проблеми використання додаткових матеріалів для бесід.
| Додаткові матеріали | Читання | „Я і Україна” |
| Готові методичні матеріали | 71,5% | 84% |
| Самостійно розроблені матеріали | 46% | 60% |
| Художня література | 84% | 16% |
| Додаткова література | 76% | 84% |
| Власний досвід | 54% | 60% |
| Теле-, радіопередачі | 31,5% | 57% |
| Енциклопедії | 40% | 94% |
Ця таблиця дозволяє простежити закономірності у використанні вчителем додаткових матеріалів при підготовці до бесіди на цих уроках.
З метою забезпечення емоційної насиченості бесіди нами була виконана попередня діагностика рівня емпатійності вчителів задіяних у дослідженні та методика діагностики загального спрямування людини на спілкування (питальник К. Томаса). Зміст даних методик представлений нами у додатках Б.2, Б.3.
Нами також було проведене анкетування учнів з метою виявлення їх пізнавальних інтересів, ставлення їх до навчання та окремих навчальних предметів (зміст анкети див. додаток Б.4).
На формувальному етапі дослідження нами була запропонована розробка системи уроків, на яких доцільно використати бесіду у відповідності до розробленої нами технології.
Організація бесіди як методу навчання в структурі уроку повинна відповідати таким закономірностям, які ми відобразили в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
| Етапи уроку (за В. Онищуком) | Види бесід, які доцільно використовувати | |||||
| за характером пізнавальної діяльності | за дидактичною метою | |||||
| Повідомляюча, катехізична | Репродуктивна | Евристична | Підготовчі | Поточні | Підсумкові | |
| Організаційна частина уроку. | + Ф | - | - | + Ф, І | - | - |
| Перевірка домашнього завдання. | + Ф | + Ф, І, К | - | + Ф | + Ф, І | + Ф |
| Повідомлення теми і мети уроку. | + Ф | + Ф | - | + Ф | - | - |
| Мотивація учбової діяльності. | + Ф | + Ф | - | + Ф | - | - |
| Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. | - | + Ф | - | - | - | + Ф |
| Первинне сприймання та усвідомлення сприйнятого. | + Ф | + | +! Ф | - | + | - |
| Осмислення сприйнятого. | - | - | +! К, Ф | - | - | + |
| Закріплення нового матеріалу. | + Ф | + К, І | - | - | + | + |
| Застосування раніше засвоєних знань. | + Ф | + Ф, К, І | - | - | + | + |
| Контроль знань, умінь і навичок. | - | - | - | +! | - | - |
| Підсумок уроку. | - | +! Ф | - | - | - | + |
| Домашнє завдання. | + Ф | - | - | + | - | - |
Умовні позначки:
- недоцільно використовувати;
+ доцільно використовувати;
+! - найбільш ефективно використовувати;
К – колективна;
І – індивідуальна;
Г – групова;
Ф – фронтальна.
Орієнтовна розробка конспекту уроку
Конспект уроку з „Я і Україна” (3 клас).
Тема. Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин.
Мета:формувати уявлення про довкілля рослин та взаємозв'язки рослини з неживою і живою природою, про пристосування рослин до різноманітних умов існування на Землі та до виживання у природі, ознайомити з окремими ознаками, які виникають у рослин у зв'язку із пристосування до умов існування; формувати уявлення про причини зникнення рослин та шляхи їх збереження у природі; формувати вміння виділяти ознаки пристосування рослин до виживання у різних умовах існування, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки; виховувати спостережливість, бережне ставлення до природи, естетичне і пізнавальне сприймання рослинного світу.
Обладнання: ілюстрації із зображенням рослин боліт, водойм, трав'янистих рослин лісу, бур'янів, коробочки маку з насінням.
Хід уроку
I. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальна репродуктивна бесіда із використанням зошита з друкованою основою (підсумки спостережень за змінами в природі).
― Який стан неба сьогодні?
― Чи є вітер?
― Чи є опади? Які?
― Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.
— Виміряємо дожину тіні від гномона в січні (практична робота проводиться на вулиці) і запишемо її в календарі спостережень.
2.Вправи (диференційоване письмове опитування на картках).
Картка 1(початковий рівень):
1.Живцями розмножується:
а) виноград; б) конвалія; в) суниця.
2.Вітром запилюється:
а) яблуня; б) соняшник; в) береза.
3.Першим під час проростання насіння з'являється:
а) корінь; б) стебло; в) листок.
Картка 2(середній рівень):
1.Підкресли назви рослин, які запилюються комахами.
Вишня, пшениця, ліщина, гречка, яблуня, дуб, абрикос, слива, кукурудза, суниця, ясен.
2.Допиши речення.
Для проростання насіння потрібні такі умови:______________________
Картка 3(достатній рівень):
1.З’єднайте стрілками:
Півники листками.
Картопля кореневищем.
Суниця кореневими паростками.
Малина бульбами.
Сенполія вусами.
2.Підкресли правильне твердження.
• Плоди служать для розмноження рослин.
• Плоди служать для захисту насіння і сприяють його розповсюдженню.
• Насіння служить для захисту плодів.
Картка 4 (високий рівень):
1.Дай відповідь на запитання.
Для чого під час цвітіння дерев у сади ставлять вулики з бджолами?
2. Доведи, що тюльпани, які розмножуються цибулинами, розмножуються ще й насінням.
3. Бесіда репродуктивна фронтальна.
—Що має відбутися, щоб із квітки утворився плід з насінням?
—За допомогою чого у природі відбувається запилення?
—Доведіть, що плоди мають велике значення для рослин?
—Які пристосування мають плоди до поширення вітром, а які до поширення тваринами?
—Яке значення має насіння?
—Порівняйте умови, які потрібні для проростання насіння і, які потрібні для росту і розвитку рослин.
—Як відбувається розвиток рослини з насінини?
—За допомогою яких органів, крім насіння, розмножуються рослини?
―Назвіть рослини, що розмножуються живцями (вусами, кореневими паростками, бульбами, цибулинам, кореневищем).
IІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.
1. Бесіда
—На попередніх уроках ви дізналися, що рослини — живі істоти. Доведіть це.
Рослини — живі організми, бо вони народжуються, дихають, живляться, розмножуються, ростуть і розвиваються, відмирають.
—Чи можуть рослини існувати без тіл природи, що їх оточують? Доведіть свою думку.
Рослини не можуть існувати без тіл природи, що їх оточують. Наприклад, для дихання рослинам потрібний кисень, який вони поглинають із повітря, для живлення потрібне світло, яке дає Сонце і інше.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1.Вправа (розгадування кросворду).
Якщо ви розгадаєте кросворд, то у виділеному стовпчику прочитаєте, як називається все, що оточує рослину в природі.