Смекни!
smekni.com

Розвиваючі ігри (стр. 2 из 2)

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її сприймання і формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, величину, положення у просторі. З розвитком сенсорики у дитини з’являється можливість оволодіння естетичними цінностями в природі і суспільстві. Із сприйняття предметів і явищ навколишнього світу починається пізнання, тому сенсорні здібності є фундаментом розумового розвитку.

Цілеспрямований розвиток сенсорних здібностей повинен охоплювати такі етапи:

¨ формування сенсорних еталонів стійких, закріплених у мовленні уявлень про кольори, геометричні фігури і співвідношення за величиною між кількома предметами;

¨ навчання способів обстеження предметів, а також уміння розрізняти їх форму, колір та величину і виконувати усе складніші окомірні дії;

¨ розвиток аналітичного сприймання: вміння орієнтуватися в поєднаннях кольорів, розчленовувати форму предметів, виділяти окремі вимірні величини.

ІV. Тренування пам’яті

Роль пам’яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики.

Пам’ять – це збереження і, пізніше, відтворення людиною власного досвіду.

Для розвитку образної пам’яті доцільно використовувати образ проведення занять на протязі навчального року в першому класі школи № 8 м. Долгопрудного, а також заняття в “Школі ейдетики”(м. Москва).

“Ейдос” – по-грецьки “образ”, а ейдотизм є різновидністю образної пам’яті. Людина, що володіє ейдотичною пам’яттю, може запам’ятовувати велику кількість інформації.

Наприклад, для вивчення напам’ять віршів і переказ прозових творів використовується піктограма (зображення, що містить повідомлення, передане малюнком).

Спочатку, для загального сприймання, текст читається повністю, потім по смислових частинах. Вчитель робить паузу, і діти малюють піктограму до цього уривку. Вчитель продовжує читати, а діти слухають і знову малюють.

Піктограма, як правило виходить така, що вона зрозуміла тільки для автора. Тому краще, коли кожен учень сам складає піктограму, не змальовує її у інших. Це не виключає колективного обговорення малюнка, тобто під час читання всі разом обговорюють, як краще зобразити те чи інше слово, строфу, а потім кожен сам виконує свій малюнок.

Якщо учень збивається, йому дозволяють підглядати в піктограму, або ж інші учні можуть підказувати жестами (без слів).

Хороші результати дають методи “ейдетики” і для вивчення таблички множення. Багато учнів в 1 і 2 класах, не дивлячись на аналітичний розбір таблиці вчителем на уроці, все ж просто заучують її, а розуміння конкретного змісту дії множення приходить пізніше.

“Школа ейдетики” – для кожної цифри від 2 до 9 підібрала образ тварини, наприклад:

2 – гуска 6 – равлик

3 – верблюд 7 – крокодил

4 – жираф 8 – змія

5 – кенгуру 9 – кит

Кожен вираз складається з множників, знаку “дорівнює” і результату множення. Множники кожного виразу стають тваринами, які зустрічаються один з одним. А результат двох множників – це зміст їх зустрічі.

Наприклад, 5*6 = 30. Тут 5 – кенгуру, 6 – равлик, 30 – це гори (3) і сонце (0). Сюжет такий: коли кенгуру (5) зустріла свого давнього приятеля равлика (6), то запросила його в гори (3) для того, щоб добре позагорати під яскравим сонцем (0).

Всі придумані ситуації потрібно уявляти чи намалювати. Візуалізація сюжету дозволяє краще засвоїти табличку.

V. Розвиток уваги

У психології увагою називають спрямовану психічну діяльність людини, зосереджену на об’єктах, які мають для неї певне значення.

К. Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага це “ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу”.

Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вища ефективність навчання. Неуважність – одна із найпоширеніших причин поганої успішності дітей молодших класів. Виявляється, навчання ставить перед дитиною нові завдання, не схожі на ті, які вона звикла виконувати під час гри. Навчальні завдання, на відміну від ігрових, містять більше нової інформації, а процес їх виконання вимагає довшого зосередження. На жаль, і за своєю формою процес навчання не завжди є захоплюючим і невимушеним. І щоб оволодіти усіма новими знаннями та навиками, дитині потрібно навчитися керувати своєю увагою, підпорядковувати її своїй волі. А для цього необхідно тренувати здатність бути уважним з допомогою ігор і спеціальних вправ. Ці ігри розвивають якості уваги:

1. утримувати увагу на одному й тому ж завданні якнайдовше (сталість і концентрація уваги).

2. швидко переводити увагу з одного об’єкта на інший, переходити від одного виду діяльності до іншого (переведення уваги).

3. підпорядковувати увагу вимогам діяльності (довільність уваги).

4. помічати в предметах і явищах малопомітні, але суттєві ознаки і властивості (спостережливість).


IV.Тренування уяви.

Уява – це процес побудови образу продукту діяльності ще до його виникнення, а також створення програми поведінки у тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю.

Особливість уяви полягає в тому, що вона дозволяє приймати рішення і знаходити вихід з проблемної ситуації за відсутності знань, які в таких випадках необхідні для мислення. Фантазія (синонім поняття “уява”) дозволяє, так би мовити, “перескочити” через якісь етапи мислення і уявити собі кінцевий результат.

Активна уява спрямована на вирішення певних завдань. Репродуктивна уява характеризується тим, що створює образи, які відповідають описові. Наприклад, під час читання літератури, під час вивчення карти місцевості чи історичних описів уява відтворює те, що відображене в цих книгах, картах, оповіданнях.

Продуктивна уява, на відміну від відтворюючої, передбачає самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і вартісних продуктах діяльності. Продуктивна уява є невід’ємним елементом творчої діяльності.

Рекомендується особливу увагу звернути на розвиток таких здібностей і вмінь, що розвивають уяву:

1. використовувати замінники предметів;

2. здійснювати “опредмечування” невизначеного об’єкта;

3. створювати образи на основі словесного опису або неповного словесного зображення;

4. оперувати уявними образами простих багатовимірних об’єктів ( просторова уява);

5. підпорядковувати власну уяву певному задумові, створювати і послідовно реалізовувати план цього задуму.

Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки – кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Гнучкість думки – здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу. Оригінальність – здатність до генерацій ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Допитливість – здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового. Сміливість – здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

Найефективнішим способом навчити дитину мислити творчо є гра, і особливо гра розвиваюча. Дослідження психологів показують, що продуктивному творчому мисленню сприяє оволодіння спеціальними способами. До таких способів належать: виділення протилежних властивостей, пошук аналогій, асоціювання понять, ставлення запитань, переформулювання, генерування ідей, зміна альтернативи, комбінування.

Саме курс “Розвиваючі ігри” дозволяє так детально і послідовно вирішувати проблему розвитку розумових здібностей та психічних особливостей учнів для того, щоб вдосконалити розвивальну мету кожного уроку з усіх предметів у всіх класах.

Своєрідними підсумковими уроками в межах курсу “Розвиваючі ігри” є уроки розвиваючої діагностики “Перевір свої спроможності”, що проводяться тричі на рік: на початку, всередині та вкінці навчального року. Ці уроки дають змогу діагностувати та відстежувати розвиток пізнавальних процесів у кожної дитини.

Надзвичайно важливими з огляду на становлення особистості школярів є теми курсу, що сприяють ознайомленню зі способами самовивчення, самоспостереження, формування адекватної самооцінки, ознайомленню учнів з прийомами спілкування, розвитку уміння знаходити моральний вихід з суперечливих ситуацій, формуванню в учнів прагнення оцінювати інших, виходячи з їх моральних та людських якостей. Цьому сприяють теми: “Чужа думка – пітьма…”, “Духовний світ людини”, “Взаєморозуміння”, “Одвічні цінності – добро та правда”, “Друг – це…”, “Світ емоцій”, “Людина серед людей”.

Ставлення дітей до такого курсу є надзвичайно позитивним: відсутня скутість, закомплексованість, страх помилки чи негативного результату. Діти з радістю, задоволенням і азартом працюють над логічними задачами, вправляються в розвитку уваги, пам’яті, творчості, уяви. Цей азарт діти переносять і в сім’ї, залучаючи до інтелектуальної праці батьків.

Зовсім іншими очима діти дивляться і на вчителя, що разом з ними розв’язує цікаві завдання, дає пізнавальну інформацію. Вчитель для них стає другом, порадником, що ділиться своїми знаннями з дітьми. Атмосфера довір’я і співпраці з уроків курсу “Розвиваючі ігри” переноситься на уроки інших предметів початкової школи.

Успішну виконання дітьми завдань курсу “Розвиваючі ігри” коректує оцінку вчителем учня. Віра вчителя в можливості своїх учнів, їх розумовий потенціал допомагає самим учням переборювати труднощі в навчанні, покращує стосунки учня і педагога.