18) використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах;
19) змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком;
20) ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, – до), що зробив? (-ла, – ло);
21) дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на – ся;
22) утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на – ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні.
У процесі вивчення прислівників ми перевіряли сформованість в учнів експериментального і контрольного класів таких умінь:
1) розрізняти серед поданих слів прислівники, знати їх основну граматичну ознаку – незмінюваність;
2) ставити до прислівників питання;
3) зв'язувати прислівники з дієсловами в словосполучення;
4) вводити прислівники у речення;
5) поширювати речення найуживанішими прислівниками;
6) добирати до поданого прислівника синоніми й антонім;
7) будувати речення з однорідними прислівниками;
8) пояснювати значення прислівників у тексті;
9) вибирати з-поміж поданих прислівник, який найбільше відповідає змісту речення, тексту.
Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань для реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах. Якість сформованих знань, умінь і навичок учнів експериментального класу порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу. Відповідно до даних типів умінь ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення особливостей реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах.
За сформованістю даних умінь визначено три рівні реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах:
1. Високий– учень правильно вживає частини мови в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції частин мови у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи з частинами мови, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.
2. Середній – на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні частин мови у невеликому тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно використовує різні частини мови у власному мовленні, його знання потребують доповнення і уточнення.
3. Низький– учень при використанні засвоєних частин мови у невеликому тексті помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції частин мови у мові і мовленні. Знання учня з проблем частин мови потребують активізації та збагачення. Учень не здатний виправити помилки навіть з допомогою педагога.
Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань у процесі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 1–3.
Таблиця 1. Сформованість умінь усвідомлювати функції іменника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Експериментальний клас | Контрольний клас |
| 1 | відносити до іменників слова з абстрактним значенням, які відповідають на питання що? | 78% | 76% |
| 2 | добирати до поданого іменника 2–3 синоніми, антонім | 81% | 82% |
| 3 | розкривати значення (2–3) багатозначного іменника | 79% | 78% |
| 4 | вводити багатозначний іменник в словосполучення, речення (у процесі виконання навчальних вправ) | 83% | 79% |
| 5 | визначати рід і число іменників | 87% | 76% |
| 6 | змінювати іменники за числами і відмінками | 86% | 81% |
| 7 | визначати початкову форму іменника (називний відмінок однини) | 84% | 77% |
| 8 | змінювати в процесі словозміни іменників приголосні [г], [к], [х] перед і на м'які [з'], [ц'], [с']; голосний [і] на [о], [є], відображати ці звукові явища на письмі | 89% | 82% |
| 9 | вживати у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на – а закінчення – и, -і; в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м'який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення – ею; – ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на -ія; закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й] | 91% | 84% |
| 10 | перевіряти за словником закінчення в родовому і орудному відмінках іменників на – ар, – яр | 89% | 80% |
| 11 | використовувати в мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини | 86% | 74% |
| 12 | користуватися навчальною таблицею відмінювання іменників у множині у процесі виконання вправ на практичне засвоєння відмінкових закінчень іменників, вживання прийменників з іменниками в окремих відмінках | 93% | 84% |
| 13 | вживати літературні форми закінчень – ах (-ях) іменників у місцевому відмінку множини | 91% | 86% |
Таблиця 2. Сформованість умінь усвідомлювати функції прикметника як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Експериментальний клас | Контрольний клас |
| 1 | відносити до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів | 89% | 82% |
| 2 | добирати до поданого прикметника 2–3 синоніми, антонім | 91% | 84% |
| 3 | пояснювати і вживати в мовленні прикметники в прямому і переносному значеннях у художніх і науково-популярних текстах | 89% | 80% |
| 4 | змінювати прикметники за числами і в однині за родами | 86% | 74% |
| 5 | визначати рід і число прикметника за родом зв'язаного з ним іменника та за характерним закінченням | 93% | 84% |
| 6 | користуватися таблицею відмінювання прикметників, поданою в підручнику, у процесі виконання вправ на засвоєння відмінкових закінчень прикметників | 91% | 84% |
| 7 | зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м'який приголосний основи | 86% | 74% |
| 8 | визначати в процесі виконання навчальних вправ відмінки прикметників за відмінками іменників (на основі встановлення зв'язку слів у реченні) | 93% | 84% |
| 9 | будувати, поширювати прості речення однорідними членами речення, вираженими прикметниками | 89% | 82% |
| 10 | дотримуватися правил вимови і написання прикметників на – ський, – цький, – зький | 91% | 84% |
| 11 | вживати букву ь для позначення м'якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників | 89% | 80% |
| 12 | правильно вимовляти і позначати на письмі форми прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках, дотримуватися м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини | 86% | 74% |
Таблиця 3. Сформованість умінь усвідомлювати функції дієслова як частини мови в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | УМІННЯ | Експериментальний клас | Контрольний клас |
| 1 | відносити до дієслів слова, що означають різні дії | 91% | 84% |
| 2 | пояснювати лексичні значення дієслів | 86% | 74% |
| 3 | добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями | 93% | 84% |
| 4 | добирати до поданого дієслова 2–3 синоніми, антонім | 89% | 82% |
| 5 | пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2–3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання | 91% | 84% |
| 6 | будувати речення з однорідними присудками, вираженими дієсловами, за ілюстраціями, мовленнєвими ситуаціями, графічними моделями | 89% | 80% |
| 7 | використовувати дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу | 86% | 74% |
| 8 | добирати з-поміж поданих дієслів те, що найбільше відповідає мовленнєвій ситуації | 86% | 74% |
| 9 | уникати одноманітності у використанні дієслів із значенням руху, мовлення та ін. | 93% | 84% |
| 10 | впізнавати на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова | 91% | 84% |
| 11 | добирати неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах | 86% | 74% |
| 12 | використовувати неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад | 93% | 84% |
| 13 | визначати час дієслова у реченнях, тексті | 89% | 82% |
| 14 | змінювати дієслова за особами і числами в теперішньому і майбутньому часі за зразком (таблицею) | 91% | 84% |
| 15 | вживати ці дієслівні форми в реченнях і зв'язних висловлюваннях | 86% | 74% |
| 16 | переконструйовувати навчальні тексти шляхом заміни дієслівних форм одну одною відповідно до поставленого завдання | 86% | 74% |
| 17 | визначати дієслова, які належать до І і II дієвідміни з опорою на закінчення в 3-й особі множини | 93% | 84% |
| 18 | використовувати навчальну таблицю для визначення особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, їх закінчень у різних особових формах | 91% | 84% |
| 19 | змінювати дієслова минулого часу за родами з опорою на навчальну таблицю та за зразком | 86% | 74% |
| 20 | ставити дієслова минулого часу в потрібну родову форму за питанням що робив? (-ла, – до), що зробив? (-ла, – ло) | 93% | 84% |
| 21 | дотримуватися літературної вимови і правопису дієслів на – ся | 89% | 82% |
| 22 | утворювати і пояснювати (за зразком) значення дієслів на – ся; вживає їх у побудові речень, у зв'язному мовленні | 91% | 84% |
Таким чином, можна стверджувати: робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності при вивченні частин мови у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції частин мови в учнів експериментального класу та їх порівняння із початковим етапом експерименту подані на діаграмі.