Таким чином, основні результати теоретичного і експериментального дослідження полягають в наступному:
1. Вивчені і представлені особливості пам'яті у дітей дошкільного віку, а також чинники і умови, сприяючі її розвитку.
2. Аналіз переконань на проблему виявив, що найдоцільніше починати розвиток пам'яті саме в середньому дошкільному віці, оскільки саме в цьому віці діти вперше приймають вказівки, як треба запам'ятовувати.
3. Навчання довільному запам'ятовуванню повинне спиратися на мимовільну пам'ять (оскільки вона панує в дошкільному віці), тобто матеріал для запам'ятовування має бути яскравим, емоційним, цікавим, і навчання повинне відбуватися в ігровій формі.
У 3 розділі представлені матеріали по дослідженню пам'яті у дітей старшого дошкільного віку; коректувально-розвиваюча робота, проведена з тими дітьми, в яких були низькі показники за результатами дослідження. І також представлені результати діагностики дітей після проведеної коректувально-розвиваючої роботи.
Аналіз теоретичних і експериментальних результатів дослідження підтверджує правомірність висунутої гіпотези. Дійсно, порівняльний аналіз результатів показав, що у тих дітей, з якими була проведена робота по розвитку пам'яті сталося значне збільшення за всіма показниками, а саме: зорова мимовільна пам'ять покращала на 18%, зорова довільна пам'ять покращала на 28%. Причому ці зміни підраховані з використанням непараметричного критерію знаку і є статично достовірними.
Це ефективність цілеспрямованого розвитку пам'яті в старшому дошкільному віці.
Дитині треба допомагати запам'ятовувати, її треба учити контролювати правильність запам'ятовування. Мабуть, це є одним з головних умов адаптації дитини до школи, до учбової діяльності, до постійних розумових навантажень.
1. Аткинсон В., Скот Дж. Познай себя: Развитие памяти и интеллекта. – СПб.: Респекс, 2002. – с. 384
2. Выготский Л.С., Лурия А.Р. Память примитивного человека. Культурное развитие специальных функций: память // Психология памяти./ Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
3. Выготский Л.С. Память и ее развитие в детском возрасте // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
4. Детская психология: Учебное пособие / Я.Л. Коломенский, Е.А. Панько, А.Н. Белоус и др.; - Минск: Университетское изд., 2005. – с. 399
5. Исследование памяти. / Отв. ред. И.Н. Корж. – М: Наука, 1999. – с. 216
6. Аникеева Н.П. Воспитание игрой.—М., 2007.
7. Как сохранить и улучшить память. Практические рекомендации и упражнения. – М: Евразия, 2000. – с. 320
8. Леонтьев А.Н. Лекции по общей психологии. – М: Смысл, 2004. – с. 512
9. Леонтьев А.Н. Развитие высших форм запоминания // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
10. Мухина В.С. Психология дошкольника. Учеб. Пособие для студентов. / Под ред. Л.А. Венгера. – М: Просвещение, 2003. – с. 239
11. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной: Учебник для студ. высш. и средн. спец. учеб. заведений. – М: ТЦ «Сфера», 2000. – с. 528
12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб: Питер, 2002. – с. 720
13. Рубинштейн С.Л. Память // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 1998. – с. 816
14. Смирнов А.А. Произвольное и непроизвольное запоминание // Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер и В.Я. Романова. – М: ЧеР, 2001. – с. 816
15. Тесты для детей: сборник тестов и развивающих упражнений. / Сост.: Ильина М.Н., Парамонова Л.Г., Головнева И.Я. – СПб: «Дельта», 2005. – с. 384
16. Урунтаева Г.А. Дошкольная психология. Учебное пособие для студ. – М: Издательский центр «Академия», 1999. – с. 336
17. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Помоги принцу найти Золушку: Занимательные дидактические задания для детей старшего дошкольного возраста. – М: Просвещение, 2003. – с. 144
18. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по дошкольной психологии: Пособие для студентов высших и средних учебных заведений. – М: Издательский центр «Академия», 1998. – с. 304
19. Черемошкина Л.В. Развитие памяти детей. – Ярославль: Академия развития, 1997. – с. 240
20. Шадриков В.Д., Черемошкина Л.В. Мнемические способности: Развитие и диагностика. – М: Педагогика, 2000. – с. 176
Таблиця 6. Результати дослідження
| Імена дітей | До формуючого експерименту | Після формуючого експерименту | |||
| Зорова непроізв. пам'ять | Зорова проізв. пам'ять | Зорова непроізв. пам'ять | Зорова проізв. пам'ять | ||
| Діти із спочатку низьким рівнем розвитку пам'яті | 1. Ян В.2. Влад Г.3. Надя М.4. Ігор В.5. Андрій Б. | 4 (40%)5 (50%)4 (40%)4 (40%)3 (30%) | 3 (30%)3 (30%)4 (40%)4 (40%)2 (20%) | 7 (70%)6 (60%)5 (50%)5 (50%)6 (60%) | 7 (70%)6 (60%)6 (60%)6 (60%)5 (50%) |
| Діти з нормальним рівнем розвитку пам'яті | 1. Никіта Г.2. Маша Р.3. Іван Ш.4. Саша Д.5. Соня Д. | 6 (60%)5 (50%)6 (60%)7 (70%)5 (50%) | 4 (40%)3 (30%)4 (40%)5 (50%)5 (50%) | 6 (60%)6 (60%)6 (60%)7 (70%)5 (50%) | 4 (40%)4 (40%)5 (50%)5 (50%)6 (60%) |
| Середні показники | 4,9 (49%) | 3,6 (36%) | 5,9 (59%) | 5,4 (54%) | |