Довідка: заважати, побігти, почервоніти, лінуватися, забути, замовкнути [14, 65].
Вправа 197: Прочитай вирази. Що вони означають? Склади з трьома речення.
Вцілити в око, з ним каші не звариш, попасти пальцем в небо, з’їсти разом пуд солі, пасти задніх [14, 74].
У підручниках для 4 класу ми виявили ще близько 20 нових фразеологічних одиниць, крім тих, які вже знайомі учням.
Наводимо приклади фразеологічних одиниць.
Що не сільце, то своє слівце, чого доброго, кидати на поталу, заклякнути на кістку, лагодити на весну, забити тривогу, світла голова, не велика наука, пуститися гопака, перехопити дух, аж гай шумить, содухи спустити, з досвідку вік не зімкне, берегти як зіницю ока, сім п’ятниць на тиждень, опинитися просто неба, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу та інші.
Прислів’я та приказки: Їй кажи – овес, а вона каже – гречка. Ви нам, а ми – вам. Радий би небо прихилить, та не хилиться. Ночвами моря не перепливеш. Кінці з кінцями не сходяться. Як не щастить, то й у печі не горить. Добрі вісті не стоять на місці. Гуртом можна й море загатити. Вовків боятися – в ліс не ходити.
Основу вправ, які подані у підручниках для 4 класу, складають завдання на засвоєння семантики фразеологізмів. Це вправи типу: «Прочитай і поясни значення висловів». Рідко зустрічаються вправи типу: «Добери до поданих висловів синоніми (антоніми) ». Така фрагментарність суперечить принципу системності і не відіграє суттєвої ролі у роботі над фразеологічними одиницями.
Приклади вправ.
Вправа 5. Прочитай висловлювання і поміркуй над їх змістом.
1. Великі знання починаються з малої книжки. 2. Книга – джерело знань. 3. Книга мовчки все розкаже. 4. Людина без книги як риба без води [15, 9].
Вправа 95.До лівого стовпчика добери продовження з правого.
Літо збирає а у матері серце болить.
Якщо не навчив батько, то чоловік мудріє.
Краще без вечері лягати, а зима з’їдає.
Хто багато читає то не навчить і дядько.
Як голова сивіє той багато знає.
Дітки плачуть, але без ворогів уставати [15, 67].
Вправа 176. Поясни, що означають вислови. Добери до них синоніми. Виконання завдання перевір за фразеологічним словником.
Опинитися просто неба, намокнути до нитки, кинутися з усіх ніг, йти як не своїми ногами, спати без задніх ніг, жити на широку ногу [15, 85].
Вправа 194. Прочитай прислів’я і спиши, вставляючи замість крапок антоніми до виділених слів. Поясни, коли так говорять.
1. Маленька праця краща за … безділля. 2. Праця чоловіка годує, а … марнує. 3. Ранні пташки росу п’ ють, а … сльози ллють. 4. Руки білі, а сумління …. 5. Ластівка день починає, а соловей …. [15, 118].
З аналізу підручників з української мови та читанок для початкових класів бачимо, що обсяг і різновиди вправ, які подані у підручниках на засвоєння і вживання фразеологічних одиниць, не відповідають обсягу власне фразеологічних одиниць.
Основу становлять вправи на усвідомлення і розуміння значення фразеологічних одиниць. Вправи на засвоєння і активізацію фразеологізмів вводяться епізодично. Одноманітні також способи і методи роботи із вивчення фразеологізмів в початковій школі. Така одноманітність і фрагментарність деяких видів вправ порушує такі важливі принципи навчання, як логічність, послідовність та систематичність.
2.3 Науково–методичне обґрунтування експериментального дослідження
Проаналізувавши підручники з української мови для початкової школи, ми побачили, що основу в оволодінні фразеологічним матеріалом становлять вправи на усвідомлення і розуміння значень фразеологізмів.
Тому з метою виявлення ефективності даних вправ для вивчення фразеологічних одиниць, а також рівня фразеологічних умінь (пояснення значення фразеологічних одиниць, знаходження їх у реченні, правильне вживання фразеологічних зворотів у мовленні) ми провели констатувальний експеримент.
У цьому експерименті брали участь учні 3 і 4 класів шкіл м. Тернополя (школа № 7) та с. Олесино Козівського району Тернопільської області. Учні 3-А і 4-А - експериментальні класи, а учні 3-Б і 4-Б – контрольні.
Експеримент полягав у тому, що учням були запропоновані три варіанти завдань, а саме:
1. Пояснити значення стійких словосполучень.
2. У поданих реченнях підкреслити (фразеологізми) стійкі словосполучення.
3. Скласти речення з поданими (фразеологізмами) висловами.
Завдання 1. Учні повинні були пояснити фразеологічні звороти, подані на картках. Для першого завдання фразеологічні звороти добиралися без особливої диференціації. Ми використали ті стійкі словосполучення, які наявні у навчальній літературі з української мови для початкових класів. Зокрема, це такі:
1. Золоті руки;
2. зарубати на носі;
3. ні живий ні мертвий;
4. кіт наплакав;
5. кури не клюють;
6. строчити як з кулемета;
7. наламати дров;
8. дерти носа;
9. пекти раків;
10. взяти ноги на плечі.
Такий варіант завдання виявився важким для учнів. На жаль, далеко не всі учні справилися із розкриттям семантики «ізольованих словосполучень». Повні відповіді були рідкістю. Так, наприклад, учениця 4 класу Тернопільської школи пояснила значення фразеологічних одиниць таким чином:
1. Золоті руки – вміти все робити;
2. зарубати на носі – запам’ятати;
3. ні живий ні мертвий – злякатися;
4. кіт наплакав – мало;
5. кури не клюють – багато;
6. строчити як з кулемета – швидко говорити;
7. наламати дров – зробити щось погане;
8. дерти носа – бути гордим;
9. пекти раків – червоніти;
10. взяти ноги на плечі – втекти.
У більшості робіт немає повних відповідей. Наприклад, робота учениці 3-А класу школи с. Олесино містить такі відповіді:
1. Золоті руки – працелюбні;
2. зарубати на носі – добре запам’ятати;
3. ні живий ні мертвий – ніби вмер;
4. кіт наплакав – мало;
5. кури не клюють – не хочуть їсти;
6. строчити як з кулемета – стріляти;
7. наламати дров – зробити щось;
8. дерти носа – гордувати;
9. пекти раків – пекти на вогні;
10. взяти ноги на плечі – _____________.
Є і ряд робіт, в яких завдання виконані не правильно, або відповіді немає взагалі.
Проте чотири словосполучення з десяти («золоті руки», «зарубати на носі», «кіт наплакав», «дерти носа») були пояснені учнями правильно.
Неточне, розпливчасте уявлення про фразеологічні одиниці показує і відповідне пояснення семантики словосполучень.
Цілком природно, що така варіативність розуміння учнями фразеологізмів призводить до багатьох помилок при вживанні їх в усному чи писемному мовленні учнів, про що буде сказано далі.
Подаємо в таблиці розуміння фразеологічних одиниць учнями початкових класів, враховуючи повноту і правильність відповідей (виражено у %).
Таблиця №1. Розкриття семантики фразеологічних зворотів учнями.
| Фразеологічний зворот | Виконали повністю | Виконали частково | Не виконали | Виконали повністю | Виконали частково | Не виконали | |||||||
| 3-А (е) | 3-Б (к) | 3-А (е) | 3-Б (к) | 3-А (е) | 3-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | 4-А (е) | 4-Б (к) | ||
| 1 | Золоті руки | 98 | 96 | 2 | 3 | - | 1 | 99 | 97 | - | 1 | 1 | 2 |
| 2 | Зарубати на носі | 93 | 93 | 6 | 4 | 1 | 3 | 94 | 90 | 6 | 9 | - | 1 |
| 3 | Ні живий ні мертвий | 42 | 43 | 17 | 13 | 41 | 44 | 37 | 38 | 41 | 35 | 22 | 27 |
| 4 | Кіт наплакав | 98 | 99 | 2 | - | - | 1 | 97 | 96 | 3 | 2 | - | 2 |
| 5 | Кури не клюють | 60 | 54 | 14 | 18 | 26 | 28 | 51 | 48 | 19 | 19 | 30 | 33 |
| 6 | Строчити як з кулемета | 6 | 6 | 3 | 1 | 91 | 93 | 18 | 11 | 4 | 8 | 78 | 81 |
| 7 | Наламати дров | 29 | 33 | 38 | 38 | 33 | 29 | 9 | 7 | 15 | 13 | 76 | 80 |
| 8 | Дерти носа | 96 | 95 | 4 | 2 | - | 3 | 95 | 94 | 1 | - | 4 | 6 |
| 9 | Пекти раків | 17 | 15 | 7 | 9 | 76 | 76 | 63 | 61 | 14 | 13 | 23 | 26 |
| 10 | Взяти ноги на плечі | 26 | 26 | 63 | 58 | 11 | 16 | 29 | 28 | 38 | 37 | 33 | 35 |
| Середній показник(%) | 56,5 | 56 | 15,6 | 14,6 | 27,9 | 29,4 | 59,2 | 57 | 14,1 | 13,7 | 26,7 | 29,3 | |
На основі показників таблиці можна зробити висновок, що немає фразеологізмів, які були б зрозумілі 100% учнів.
Відтак, можна зробити попередні висновки про те, що невміння пояснити фразеологічні одиниці і незнання їх семантичних особливостей випливає із відсутності уваги учнів до «образних висловів», що пов’язано частіше всього з байдужістю і самого вчителя, або із відсутністю фразеологічної роботи взагалі.
Другий варіант завдання експериментальної роботи дозволив виявити, чи наявні в учнів початкових класів вміння розпізнавати і знаходити фразеологічні звороти у реченні чи тексті.
Для цього ми запропонували учням обох класів таке завдання: «У поданих реченнях знайдіть і підкресліть стійкі словосполучення».
На картках, які були роздані учням, ми запропонували такі речення:
1. П’яний дяк не шкодував для школярів ляпасів та березової каші.
2. За всі зроблені капості малому бешкетникові не раз доводилося пекти раків.
3. Колишній партизан розповідав так цікаво, що всі аж роти порозкривали.
4. «Ти знову, мабуть, ловив гав у школі!» - Докірливо мовила мати до Михайлика.
5. Моя подруга живе за два кроки від мого будинку.
Це завдання учні виконали трохи краще, ніж попереднє. Проте є роботи, в яких учні не підкреслили жодну фразеологічну одиницю.
Проаналізувавши учнівські роботи, ми побачили, що найбільш відомим для учнів 3 і 4 класів є словосполучення «ловити гав», - його підкреслила більша частина учнів. Невідомим зовсім є фразеологізм «березова каша». Це словосполучення не підкреслив жоден учень.