своєчасність отримання й обробки банківських виписок щодо використання акредитивів і правильність відображення в обліку витрат цих коштів;
своєчасність повернення залишків грошових коштів за акредитивами;
наявність джерел, що фактично використані, проте обліковуються у складі невикористаних акредитивів.
У разі порушення правил відображення в обліку операцій з акредитивами можуть приховуватися зловживання. Контроль операцій за акредитивами передбачає їх перевірку відповідно до вимог фінансової дисципліни, рахунків, цін тощо.
У практиці фінансово-господарської діяльності підприємств відомі випадки повернення акредитивів у зв’язку із закінченням строку їх дії або повернення значної частини грошей. У такому разі слід з’ясувати причину невикористання грошей за призначенням. Якщо в цьому винна конкретна посадова особа, необхідно вжити заходи щодо стягнення матеріального збитку. За невикористаний акредитив, виставлений за вимогою постачальника, має стягуватися штраф згідно із законодавством.
Після цього перевіряються операції щодо розрахунків чеками з лімітованими та нелімітованими книжками.
Лімітовані чекові книжки використовуються підприємствами для розрахунків з постачальниками за матеріали, послуги транспорту й зв’язку. Вони видаються за рахунок власних коштів підприємства та кредитів банку і є дійсними протягом 6 міс.
Нелімітовані чекові книжки видаються підприємствам, що мають позичкові рахунки без депонування банком коштів із розрахункового рахунку.
Перевіркою розрахункових операцій із лімітованих книжок має бути встановлено:
правильність обліку цих операцій, забезпеченість (ефективність) внутрішнього контролю за використанням чеків;
ведення обліку за матеріально відповідальними особами, своєчасність подання звітів останніми про використання виданих чеків;
реальність залишків на лімітованих чекових книжках, відображених в обліку.
У звітах відповідальних осіб про використання чеків перевіряють суть операцій, їх доцільність і реальність. Особливу увагу приділяють виявленню випадків використання чеків для оплати операцій, здійснених іншими підприємствами. Необхідно також встановити за звітами експертів, чи всі платежі із лімітованих чекових книжок в оплату невиробничих витрат віднесені на матеріально відповідальних осіб.
Завдання аудиту полягає також у тому, щоб встановити відповідність ліміту чекової книжки реальній потребі у грошових коштах для здійснення розрахунків, оскільки завищення ліміту "заморожує" кошти підприємства, уповільнює їх обіговість. Розмір перерахованих грошових коштів має забезпечувати тижневу, декадну, двотижневу потребу підприємства. Тому загальний ліміт на всіх лімітованих книжках не повинен перевищувати місячної потреби у коштах для цього виду розрахунків.
Джерелами інформації для аудиторської перевірки розрахунків чеками є виписки банку, авансові звіти підзвітних осіб (з усіма додатками) за виданими чековими книжками, облікові регістри щодо відображення цих операцій, інші документи, що прямо або опосередковано характеризують операції за цими видами розрахунків.
Аудит операцій за наведеними джерелами передбачає перевірку відповідності залишків ліміту на лімітованих чекових книжках із залишком на дату перевірки на субрахунку 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" із даними виписок банку. Виявлені при цьому розбіжності свідчать про те, що видані із лімітованих книжок чеки не були пред’явлені в банк для оплати до кінця місяця. Чеки мають передаватися в банк не пізніш як за три дні після їх виписування. Затримка розглядається як порушення правил розрахунків чеками.
На наступному етапі перевірка цих операцій зосереджується на встановленні відповідності залишків ліміту на корінці останнього використаного чека чекової книжки з урахуванням суми чеків, не поданих до оплати, і залишків на субрахунках 372 "Розрахунки з підзвітними особами", 377 "Розрахунки з іншими дебіторами". Різниця між цими залишками та залишками на рахунку 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" показує суму використаних, але не оплачених банком чеків. Якщо є розбіжності між даними обліку підприємства й банку, потрібно з’ясувати їх причини і вжити заходи, спрямовані на врегулювання їх.
Важливе значення має перевірка документів за суттю. З цією метою до кожного оплаченого чека додаються виправдні документи. На всіх оплачених рахунках постачальниками повинні бути проставлені номери чеків, якими оплачені ці рахунки.
Виявлені при цьому зловживання можуть бути такими:
оплата лімітованими чеками витрат інших підприємств і приватних осіб (з подальшим привласненням сум);
оплата лімітованими чеками витрат, занесених в авансові звіти підзвітних осіб, як таких, що здійснені готівкою.
У разі наявності таких зловживань слід визначити розмір завданого матеріального збитку і встановити винуватця.
Аудит також має встановити:
своєчасність надходження від підзвітних осіб звітів про використання коштів лімітованих чекових книжок;
своєчасність повернення книжок з корінцями використаних чеків;
організацію синтетичного обліку видачі, руху лімітованих чекових книжок за підзвітними особами на субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", а також використання чеків;
своєчасність зарахування використаного ліміту за лімітованою чековою книжкою в зв’язку із закінченням строку її дії (6 міс., але не пізніше як 31 грудня) або припиненням подальших розрахунків;
правильність занесення залишку ліміту на рахунок (він перераховується на той рахунок, з якого грошові кошти депонувалися, чи спрямовується на погашення кредиту, виданого на придбання чекових книжок).
У деяких випадках оплата чеками здійснюється за неповного, часткового відпуску матеріалів чи надання послуг. Це викривлює умови договору про обсяг реалізації. Мета контролю - встановити винуватців і розміри збитків.
Мета аудиту - встановити дотримання підприємством вимог П (С) БО 7 "Основні засоби".
Завданням аудиту необоротних активів є встановлення:
правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;
дотримання вимог щодо документального оформлення наявності та руху необоротних активів;
правильності ведення інвентарного обліку необоротних активів;
збереженості необоротних активів та їх технічного стану;
правильності відображення в обліку надходження необоротних активів та витрат на їх утримання;
дотримання вимог щодо нарахування амортизації необоротних активів і правильності відображення в обліку;
достовірності відображення в обліку орендованих необоротних активів;
правильності переоцінки та зменшення корисності необоротних активів;
достовірності відображення в обліку вибуття необоротних активів;
правильності документального оформлення та визначення витрат на ремонт необоротних активів та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку;
достовірності розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи у Примітках до фінансової звітності.
Об’єктами аудиту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів є:
наявність і стан збереження основних засобів;
операції, пов’язані з рухом основних засобів, їх технічний стан;
стан оперативного, інвентарного, аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;
амортизація та індексація основних засобів;
операції з капітального ремонту, технічного переозброєння, модернізації та реконструкції основних засобів;
облік орендованих основних засобів;
придбання та виготовлення основних засобів;
облік витрат на утримання й експлуатацію машин і обладнання;
матеріали інвентаризації, статистичної та фінансової звітності.
Джерела інформації:
Джерелами інформації для аудиту операцій з необоротними активами є:
наказ про облікову політику підприємства;
первинні документи з обліку необоротних активів: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. № ОЗ-2), акт списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), акт на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4), акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ф. № ОЗ-5), інвентарна картка обліку основних засобів (ф. № ОЗ-6), опис інвентарних карток з обліку основних засобів (ф. № ОЗ-7), картка обліку руху основних засобів (ф. № ОЗ-8), інвентарний список основних засобів (ф. № ОЗ-9), розрахунок амортизації основних засобів (ф. № ОЗ-14, № ОЗ-15 та ОЗ-16);
облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку необоротних активів;
акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;
звітність.
Перед безпосереднім проведенням аудиту необоротних активів аудитору необхідно:
ознайомитися з обліковою політикою сільськогосподарського підприємства у частині організації обліку необоротних активів за період, що підлягає перевірці, її змінами порівняно з попереднім;
уточнити дати проведення останньої інвентаризації необоротних активів та її результатів;
ознайомитися з матеріалами переоцінки необоротних активів за станом на 1 січня та їх відображенням в обліку;
перевірити наявність наказів (розпоряджень) про створення на сільськогосподарському підприємстві постійно діючої комісії щодо списання необоротних активів, про осіб, відповідальних за зберігання необоротних активів з місцями їх експлуатації, а також з’ясування умов укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;
ознайомитися з договорами на оренду необоротних активів, укладеними з юридичними та фізичними особами;