Смекни!
smekni.com

Розвиток творчих здібностей школярів на уроках зарубіжної літератури (стр. 3 из 5)

активне слухання художнього тексту;

складання плану твору (чи фрагменту);

близькі до тексту перекази;

художня розповідь;

усні і письмові відгуки про твір;

розгляд ілюстрацій до тексту і оцінка їх.

Цей метод найбільш активно застосовується у середніх класах, може і в старших з низьким рівнем знань.

ІІ. Евристичний метод

Це вищий наступний ступінь у логіці пізнавальної діяльності школяра, обумовлений розширенням змісту виучуваного матеріалу. В зв’язку з цим

міняються і види діяльності школярів.

І тут основним матеріалом є художній твір, але з більш поглибленим аналізом. Цей поглиблений аналіз вимагає застосування елементів науки про літературу (теорію і історію літератури) в залежності від програми даного класу, віку, розвитку школярів.

Застосування цього методу служить для того, щоб навчати школярів повноцінно і різнобічно аналізувати художній твір.

Аналіз пов’язується з розв’язанням художніх, моральних, філософських проблем, поставлених письменником.

Завдання вчителя-допомогти побачити ці проблеми, знайти шляхи їх розв’язання у тексті, вчити роздумувати, оформляти свої роздуми у зв’язній, послідовній, доказовій мові.

Цьому і служить евристичний (частково-пошуковий) метод. Він реалізується на найчастіше в евристичній бесіді.

Характерні прийоми:

побудова логічно чіткої системи запитань (до аналізу тексту, критичні статті, з теоретичних питань), які б послідовно вели думку учнів від спостереження над явищем до його аналізу, від суб’єктивних спостережень до узагальнень;

побудова системи завдань;

постановка проблеми вчителем і ілюстрація шляхів її розв’язання (проведення диспуту).

Види навчальної діяльності учнів:

підбір матеріалу з тексту (цитати, тези);

перекази з елементами аналізу;

аналіз епізода, сцени, всього твору за питаннями, заданими вчителем;

складання плану як прийом композиції;

аналіз образу героя;

порівняльний аналіз героїв, епізодів, пейзажів, стильових особливостей твору;

складання плану до розгорнутої відповіді, розповіді, твору;

конспективний виклад результатів аналізу творів різних жанрів;

виступ на диспуті;

написання самостійного твору з проблематики художнього тексту.

Цей метод розвиває критичну думку учнів, вчить самостійно здобувати знання.

ІІІ. Дослідницький метод

Його мета-розкрити нові аспекти художнього твору, які не висвітлювались раніше, розвивати вміння самостійно аналізувати твір.

Це досягається шляхом постановки проблемних питань, дослідницьких завдань. Цей метод близький до евристичного. Його відмінність у наступному: при евристичному вчитель ставить завдання і в значній мірі спрямовує пошук учнів, вчить прийомам; при дослідницькому учні вже володіючи прийомами, самостійно вирішують складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходять до узагальнених суджень.

Дослідницький метод може застосовуватись на звичайних уроках, але частіше на уроках семінарського типу, уроках-конференціях, факультативних заняттях.

Характерні прийоми:

висунення вчителем проблеми для всього класу, при чому ряд аспектів цієї проблеми розробляється групою учнів чи індивідуально;

вчитель пропонує теми для семінарських занять і учні беруть цікаві їм

для доповіді, чи роблять виступ в ролі опонента;

вчитель пропонує учням для аналізу твір який не вивчався за

програмою, або ж твір вибирається самим учнем.

Пропонуючи теми, вчитель консультує, спрямовує пошук.

Види діяльності:

самостійний аналіз частини, епізода чи цілого твору, що не вивчався за програмою;

зіставлення в тематичному, проблемному, теоретико-літературному плані двох чи кількох творів;

зіставлення, аналіз двох чи кількох точок на твір в цілому, образ з обгрунтуванням своєї думки;

зіставлення літературного твору з його екранізацією (чи спектаклем);

самостійна оцінка спектаклю, різної інтерпретації акторів героя;

оцінка проглянутого кінофільму, виставки живопису;

краєзнавчі дослідження.

Результати цих видів діяльності можуть бути оформлені в доповіді, твори, реферати, статті для газети.

В процесі виконання цих робіт учні в більшій мірі оволодівають знаннями в царині літературознавчої науки. Застосування цього методу стимулює учнів до пошуку, вчить користуватися каталогом, знаходити потрібні для використання завдання книги, конспектувати, цитувати.

Ці два методи в значній мірі сприяють розвитку мислення на уроках літератури.

ІV. Репродуктивний метод.

Сутність його в отриманні знань у готовому вигляді в слові, лекції вчителя, підручнику, посібнику, науково-популярних книгах, статтях.

Це не догматичний метод. Елемент творчості тут значний, все залежить від якості подачі.

Думка учня теж розвивається при застосуванні репродуктивного методу: вчитель читає проблемну лекцію, а учень слідкує за логікою викладу, складає тезисний план; вчитель дає різні точки зору на проблеми і пропонує шляхи до вирішення.

Використовуючи цей метод, вчитель може не тільки давати ті чи інші знання, але й конкретно показати, як можна оволодіти певними вміннями. Наприклад, провести аналіз невеликого твору, при тому звернути увагу на метод аналізу, прийоми, а потім доручити виконати аналогічну роботу самостійно на іншому матеріалі.

Значення репродуктивного методу не тільки в повідомленні нових знань, але і розкритті перспектив розвитку мистецтва і науки.

Характерні прийоми:

розповідь вчителя про життя і творчість письменника;

лекція;

оглядова лекція (із складанням плану-конспекту);

завдання за підручником, навчальним посібником.

Види діяльності:

запис планів, конспектування лекцій;

складання тез прочитаних статей;

підготовка усних відповідей за матеріалами лекцій;

складання хронометричних таблиць.

Цей метод забезпечує свідомість і міцність знань[11].

1.3 Висновок

В розкритті проблеми творчих здібностей учнів в сучасній методиці вивчення літератури лежить удосконалення та розвиток методичної науки, педагогіки, психології, літературознавства.

Створення нових методик викладання літератури, психології, педагогіки, в яких розглядаються проблеми розвитку учнів, сприяє підвищенню теоретичного і методичного рівня уроку літератури, вдосконаленню його змісту та структурної організації.

Чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра – головний обов’зок вчителя.

Рівень уроку залежить від використання методів і прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу,

можливостями і рівнем інтелектуального розвитку учнів.

Застосовуючи: Метод творчого читання, ми вчимо учнів слухати і чути художнє слово, насолоджуватись ним; вчитись говорити і виразно читати.

Евристичний метод - навчає повноцінно і різнобічно аналізувати художній твір.

Дослідницький метод- вирішувати складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходити до узагальнених суджень.

Репродуктивний метод- розвиває думку учня, завдяки тому, що вчитель дає різні точки зору на проблеми і пропонує шляхи до вирішення. Значення цього методу, не тільки у набутті знань, а й у розкритті розвитку творчих здібностей.

Використання цих методів є актуальним для викладання літератури у середніх класах.

Доцільне використання методів сприяє розвитку творчих здібностей учнів.

Чим краще організований урок – тим ширшою і глибшою буде літературна освіта учнів.


2. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ В 7 КЛАСІ

2.1 Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури

Микола Васильович Гоголь – вважається російським письменником, але його рід має глибоке козацьке коріння. Його народила українська земля, випестила і виховала, наділила витонченим відчуттям краси, збагатила й розвинула душу народною піснею, чарівною казкою й легендою, героїчною звитягою історичного минулого. «…Великий чародій слова, прозорливець з даром проникати в найпотаємніші глибини людської душі», - так назвав М.Гоголя український письменник Олесь Гончар [9, с. 114].

Його творчість займає одне із провідних місць у всесвітній літературі.

На сьогоднішній день Міністерство освіти і науки України працює над забезпеченням детальнішого вивчення творчості М.В. Гоголя. А також над створенням і впровадженням в профільній 12-річній школі програми нового курсу, де творчість М.В. Гоголя вивчатиметься більш поглиблено.

У курсі «Зарубіжна література 7 клас» є дуже цікавий розділ як «Україна та її історія в літературі». У ньому вивчається і повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба».

Зацікавленість Гоголя історією України є закономірною. Нетривалий час він читав лекції з історії в університеті і навіть хотів написати багатотомну історію України, але на жаль, свого задуму не здійснив. Це бажання Гоголь втілив у написанні історичної повісті «Тарас Бульба». У цьому творі письменник описав славетне минуле рідного краю-часів козаччини, героїку Запорожської Січі, та оспівав красу української природи.

Повість «Тарас Бульба» - це матеріал для морально-естетичного виховання учнів.

Перший комплекс морально-естетичних проблем виникаючий, при вивченні повісті, пов’язаний з проблемою подвигу. Ідея краси подвигу в славу Батьківщини пронизує весь твір, складає його пафос. У цьому виникає ряд питань:

Якими якостями повинна володіти людина здатна на подвиг?

Як виховуються ці якості?

Як ставляться герої до Батьківщини?

Другий комплекс морально-естетичних проблем пов’язаний з питаннями про зовнішню і внутрішню красу людини: