Смекни!
smekni.com

Розвиток творчих здібностей школярів на уроках зарубіжної літератури (стр. 4 из 5)

Які якості ми цінуємо в людях?

В чому сенс і щастя у житті?

Вивчення повісті «Тарас Бульба» дає відповіді на ці питання [4;c3].

2.2 Програма з розвитку творчих здібностей учнів при вивченні творчості М.В. Гоголя

Так ось вона, Січ! Ось воно, те гніздо,

звідкіля вилітають усі ті горді, як

орли, і дужі, як леви! Ось звідки

розливається козацька воля по всій

Україні!

М.В. Гоголь

Провідною темою і ідеєю твору «Тарас Бульба» є зображення любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю, нездоланність патріотичного духу козацтва, проблема зради батьківщини, відображення духу патріотичної доби.

Також у повісті є шедевральні описи природи, зокрема українського степу. Природа в творах Гоголя жива, і живе вона таким самим напруженим і багатогранним життям, як і його герої.

На основі шкільної програми з вивчення творчості М.В.Гоголя, повісті «Тарас Бульба», я розробила плани – конспекти до уроків, на теми: «Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби» і «Картини природи у повісті Тарас Бульба».

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема: Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби.

Мета: Схарактеризувати образи Остапа і Андрія в повісті М.Гоголя «Тарас Бульба», розкрити силу характеру Остапа і причини трагедії Андрія; проаналізувати художні засоби створення образів, скласти порівняльну характеристику героїв;

розвивати навички порівняльної характеристики та особисте бачення характерних рис характеру і поведінки персонажів, уміння виділяти позитивні і негативні риси обох героїв, вміння переказувати близько до тексту, вміння давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання; виховувати моральні якості школярів, формувати уявлення про сильну особистість, формувати громадянську позицію школярів.

Тип уроку: урок аналізу-зіставлення образів літературних героїв.

Обладнання: повість М.Гоголя «Тарас Бульба», ілюстрації Є.Кибрика, М.Дерегуса до твору.

Епіграф:

Можна все на світі вибрати, сину,

Вибрати не можна Батьківщину.

В.Симоненко

Хід уроку:

І. Організаційний етап:

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Оголошення теми уроку та мети уроку.

Вступне слово вчителя:

Вибір може бути різним. Але хоча б один раз у житті кожна людина стоїть перед важливим вибором, що стосується совісті, честі, друзів, кохання, вітчизни.

Звертається до проблеми вибору і М.Гоголь у повісті «Тарас Бульба». Запорожці, Тарас Бульба, його сини Остап і Андрій, поставлені перед вибором. Як визволити товаришів, як не осоромити рідної землі, що вагоміше для людини-кохання чи вітчизна? Ці та інші питання хвилюють героїв повісті. Зіставляючи героїв, ми спробуємо з’ясувати, коли людина стає зрадником, і в якій момент вона переступає ту межу, з-за якої вже немає вороття, а яка людина гідна називатися патріотом.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Робота з текстом:

Вчитель.

Прочитайте перший опис Остапа та Андрія.

Що було спільного в їхній зовнішності після виходу з академії?

Як характеризує їх Тарас?

2. Переказ тексту.

- Перекажіть близько до тексту, як навчався Остап в академії, які риси характеру виявилися до товаришів, до покарань.

- Як навчався Андрій? Чим він відрізнявся від Остапа? у чому виявилися його хитрість та спритність? Яке почуття ще в академії полонило його душу?

3. Бесіда за запитаннями.

- Яку науку визнав Тарас єдино правильною для своїх синів?

- Чим пояснити рішення Тараса зробити із синів козаків? (Сам був козаком, тому вважав, що на Січі сини стануть справжніми чоловіками).

- Як ви розумієте вислів Тараса про «справжнє діло»? (Вчинки синів, які мали показати, чи гідні вони бути козаками, чи зможуть дотримуватися всіх законів запорозького братства).

4. Переказ тексту з творчим завданням.

Вчитель. Тарас почав тішити себе думкою, як він з’явився з обома своїми синами на Січі і скаже: «Ось погляньте, яких молодців привів я до вас!» Так воно і сталося. Вже другого дня по приїзді синів, на світанку, Тарас із синами вирушили на Січ, яка на той час була справжньою козацькою республікою.

- Розказати від імені Остапа та Андрія, як вони сприйняли закони Запорізької Січі.

5. Робота з текстом

- Чому козаки виступають у похід на Польщу? («помститися за все зло

й наругу над вірою й козацькою славою»).

Зачитати, як билися Остап та Андрій під час облоги Дубно.

Що єднає і що різнить героїв у цих описах?

Як Тарас оцінює військовий хист своїх синів у цьому розділі?

6. Проблемна ситуація.

- Як ви думаєте, коли розходяться шляхи Остапа й Андрія? Переказати близько до тексту.

7. Характеристика героїв.

Аналіз образу Андрія.

1) Що стало причиною того, що Андрій перейшов у стан ворогів?

2) Чи відчував Андрій страх, коли йшов із татаркою? Кого він боявся найбільше?

3) Прочитайте в особах діалог Андрія й панночки. У який момент Андрій відмовився від батьківщини?

4) Чому автор пише: «І загинув козак! Пропав для всього лицарства!».

Аналіз образу Остапа.

1) Як проявив себе Остап під час битви проти ляхів?

2) Зачитайте епізод бою Остапа з хорунжим. З яким птахом автор порівнює героя у цей момент? З’ясуйте значення цього порівняння.

3) Як запорожці оцінюють сміливість Остапа? Яку рису найвище оцінили козаки?

4) Як поводився Остап під час виборів? Чи виявив він бажання влади?

ІV. Підведення підсумків уроку.

Бесіда за запитаннями.

Хто із синів Тараса Бульби виявився вірним «справжньому ділу»?

Які риси характеру Андрія та Остапа прийнятні для вас?

Як ви гадаєте, хто винен у зраді Андрія?

Чи можна вважати життя Остапа героїчним?

Яку головну думку утверджує автор у своїй повісті?

V. Оцінювання.

VI. Домашнє завдання. Написати твір у жанрі замітки до газети «Два брати-дві долі».

ПЛАН- КОНСПЕКТ УРОКУ

Тема: Картини природи у творі «Тарас Бульба»

Мета: Проаналізувати уривки опису степу в день, ввечері та в ночі.Навчання виразному читанню розвернутого складного опису картин природи, розвиток і вдосконалення свого мовлення, розвиток навичок працювати над образною мовою письменника; на основі прочитаного та проаналізованого опису природи намалювати степ та скласти вірш або опис степу(вибір за власним бажанням).

Тип уроку: урок зв’язного мовлення

Обладнання: Текст повісті.

Епіграф:

Степи, степи! Які ж бо ви з біса гарні!

М.Гоголь

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя.

З теми уроку не складно здогадатися, про що йтиметься мова. Звичайно ж про відомий опис степу Гоголем.

Чому Гоголь ввів опис степу у повісті? Чим є для Гоголя степ? На ці та інші питання ми знайдемо відповідь.

Опис природи-це не просто фон, на якому розвертаються події. Він має важливе значення в загальній структурі повісті, в характеристиці персонажів, так як у відношенні до природи розкривається внутрішній стрижень людини. В історію літератури М.Гоголь увійшов як першовідкривач краси української природи. Цю привабливість і приховану чарівність українських степових просторів оспівує письменник у повісті «Тарас Бульба».

Для того, щоб перейнятись почуттями письменника та його героїв, прослідкуємо , як Гоголь описує степ.

ІІІ. Робота з текстом.

Аналіз уривка «Степ вдень».

1. Виразне читання уривка вчителем.

2. Бесіда за запитаннями:

- В якому реченні висловлюється головна думка уривка? (ніщо у природі не могло бути краще)

- Чим так захоплює Гоголя степ? В чому він бачить чаруючу красу степу? (розкішністю фарб, його барвами та різноманітністю).

В якій послідовності автор змальовує степ?

Який основний образ проходе через увесь опис степу?

Від опису рослин М.Гоголь переходе до опису птахів. Він не тільки бачить птахів, але і чує їх. В цьому описі зливаються зорові і слухові відчуття.

Знайдіть цей уривок , де автор описує цей сюжет.

Аналіз уривку «Степ у вечері».

1. Читання уривку підготовленого учнем.

2. Бесіда за запитаннями.

- Як перетворюється степ у вечері? (барвистий простір потемнішав, рослини пахнуть сильніше, музика яка наповнювала день, стихає).

- Які тропи Гоголь використовує, змальовуючи степу у вечері?

- Як ви розумієте метафору «Весь степ курився пахощами»?

- Як ви розумієте порівняння «Лебедине ячання срібною хвилею розлягалося в повітрі»?

Аналіз уривку «Степ вночі».

1. Виразне читання уривку.

2. Бесіда за запитаннями.

- Як змальовується степ в ночі?

- Які тропи автор використовував, описуючи степ в ночі?

ІV. Підведення підсумків уроку.

Бесіда за запитаннями:

- Чому М.Гоголь увів опис степу у повість?

- Які виникають почуття при читанні опису картин природі у творі?

V. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання. Поділитись на групи та намалювати малюнок на тему: «Чарівна краса степу», скласти вірш або не великий опис степу за власним баченням природи (вид роботи учні вибирають за бажанням).

2.3 Висновок

Вивчення творчості М.В.Гоголя у шкільній програмі є закономірною. Багато своїх творів Гоголь присвятив Україні. В них він описував побут і звичаї та життя українського народу, героїзм та нездоланність патріотичного духу в боротьбі за рідну землю, красу української природи.

Міністерство освіти і науки України розглядає питання з більш поглибленого вивчення творчості Гоголя і це питання є актуальним, тому що творчість М.В.Гоголя є гідною до більш глибшого вивчення у шкільній програмі. Це дасть змогу школярам ознайомитись з творами письменника у

більшому обсязі і дати свою оцінку його творчості.

Курс зарубіжної літератури 7 класу пропонує до вивчення історичну повість М.Гоголя «Тарас Бульба». На основі методів та прийомів розвитку творчих здібностей учнів, розглянутих у першому розділі, застосовуючи їх на вивченні повісті, я розробила плани – конспекти до уроків. Обравши тему «Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби», метою якої було розвити навички порівняльної характеристики та особисте бачення характерних рис характеру і поведінки героїв, уміння виділяти позитивні і негативні риси характеру братів, вміння дати розгорнуту відповідь на поставлені запитання та інше. В другій темі «Картини природи у творі Тарас Бульба» ставили за мету розвиток і вдосконалювання свого мовлення, аналіз уривків з тексту та інше; а в домашньому завданні було запропоновано учням скласти вірш або невеликий опис степу за власним баченням природи, а також поділившись на групи намалювати малюнок.