Згадасмо тепер звичайну в школi картину. Ось вчителька викликає учня до дошки вiдповiдати минулий урок. І вiдразу ж питання до класу: «Чи все вiн вiдповiв? Хто додасть?» Явне орiєнтування на якнайповнiше, загальне, безпомилкове запам’ятовування. Саме так. Кожного дня в школi та вдома учень чує: «Ти все вивчив? Нiчого не забув? Нiчого не пропустив? Все зможеш розповiсти?»
Нам можуть заперечити: учнiв початкової школи неможливо iнакше перевiряти та орiєнтувати! Тiльки так: «Намагайся вивчити все-все!», «давайте, дiти, перевiримо, чи винчив вiн все-все!» А якщо, задаючи домашнє завдання, пропонувати вибирати звiдти головне та вчити тiльки це, тодi бiльшiсть просто нiчого не стане вчити!
Та все ж таки вихiд тут є тiльки один: вiд молодших класiв до старших вчити дiтей користуватися розумовою дiяльнiстю при запам’ятовуваннi та як засобом запам’ятовування.
Навiть робота, протилежна запам’ятовуванню – записування для розвантаження пам’ятi, – виявляється корисною саме для запам’ятовування. Це i є вiдомий ефек «шпаргалки», про який писали ще в 19 столiттi. Добре зроблена робота незмiнно призводить до непомiтного запам’ятовування частини записаного матерiалу та до впорядкування того матерiала, який до шпаргалки не потрапив.
То чи є ключ до развитку логiчної пам’ятi? Так. Полягає вiн у наступному: щоб розвинути логiчну пам’ять, треба її частiше змушувати працювати. Це загальне правило для дорослих та дiтей. Якими засобами, згiдно якої методики це робити? Тут, напевно, є два ключi: систематичнiсть та рiзноманiтнiсть використовуваних прийомiв.
При заучуваннi напам’ять постає i друге питания: читати текст цiлком з початку до кiнця чи заучувати частинами? Експеримент та практика показують доцiльнiсть поєднання обох цих способiв. Пiсля того, як вiрш або уривок прочитано повнiстю з початку до кiнця, слiд вдуматися в його змiст, скласти план, подiлити на логiчно закiнченi уривки. Далi кожен уривок один за одним повторювати до твердого засвоєння, поєднує в подальшому пiдряд двi, три, чотири частини, а потiм вiдтворити весь вiрш повнiстю. Корисно в процесi заучування час вiд часу знову перечитувати весь вiрш. Треба звертати увагу на зв’язки мiж рядками. При повтореннi їх кожну окремо може утворитися асоцiацiя»: останнi слова строфи зв’язуються в пам’ятi з її ж першими словами або ж з початком вiрша, а перехiд до наступного рядка утруднений. Тому потрiбно зв’язувати останнi слова строфи з початком наступної.
Не є секретом, що до першого класу сьогоднi все частiше приходять дiти з поганим словниковим запасом та послабленою пам’яттю. Найбiльш катастрофiчне становище склалося у сiльських школах, де бiльше 50% дiтей мають потребу в спецiальних вправах. Запропонована В. Зайцевим технологiя дає змогу за два мiсяцi розвинути асоцiативну та зорову пам’ять дiтей, розширити їх словниковий запас.
Отже, ми бачимо, що основнi процеси пам’ятi – запам’ятовування, зберiгання та вiдтворення – при всiй своєрiдностi кожного з них, нерозривно пов’язанi один з одним.
В будь-якiй дiяльностi людини можна побачити в тому чи iншому виглядi процеси пам’ятi. Оволодiння основами наук було б неможливим, якби учнi не були б здатнi запам’ятовувати знання. Ми можемо користуватися засвоєними знаннями завдяки тому, що вони зберiгаються в нашiй пам’ятi та можуть бути поновленi в свiдомостi тодi, коли це буде потрiбно. Неможливо мати гарну освiту та добре володiти матерiалом з рiзнйх галузей людської культури, не маючи розвинутої пам’ятi. Пам’ять є необхiдною умовою накопичення досвiду, а також формування свiдомостi людини. Якби в нашiй пам’ятi не зберiгалось те, що було пережито, кожний з нас кожну хвилину починав би життя спочатку, все було б для нас постiйно новим, незнайомим.
2. Експериментально – дослідницька робота
2.1 Характеристика прийомів розвитку образної та словесно-логiчної пам'яті у молодших школярів
Бiльшiсть учнiв, щоб запам’ятати матерiал, обмежуються його багаторазовим читанням. Повторнi сприймання потрiбнi, але дають належний ефект тiльки тодi, коли поєднуються з всебiчним продумуванням сприйнятого.
Основними прийомами змiстового запам’ятовування матерiалу є:
асоцiювання, активiзацiя уявлень, конспектування матерiалу, який сприймають. Усi цi прийоми використовують в тiсному взаємозв’язку.
Змiстовi асоцiації – це зв’язки мiж окремими поняттями i думками, зв’язки змiстiв, значень. Основу розумового процесу становить довiльне асоцiювання.
Управляти асоцiюванням для змiстового запам’ятовування означає умiти утворювати змiстовi асоцiацiї пiд час вивчення навчального матерiалу.
Є кiлька видiв змiстових асоцiацiй: за схожiстю, за контрастом i за суміжністю. Асоцiацiї за схожiстю виявляються в тому, що образ одного об’єкта спонукає згадати про iнший, який певною мiрою схожий з першим. Налагодження асоцiацiй за схожiстю сприяє запам’ятовуванню, оскiльки сам процес систематизує наявнi знання, об’єднує засвоєнi ранiше поняття в бiльшi комплекси, робить iх рухомими i гнучкими.
Вище сказане стосується й другого виду змiстових асоцiацiй – асоцiацiй за контрастом. Вiдмiннiсть полягас лише в тому, що тут ми масмо справу з образами i понягггями, протилежними в певному вiдношеннi.
Важливим видом змiстових асоцiацiй є логiчнi. Це зв’язки мiж причиною i наслiдком, причиною i приводом, цiлим i частиною, родом i видом, тезою i доведенням. Якщо дане явище сприймається як причина або наслiдок iншого явища, процес запам’ятовування вiдбувасться легше, нiж тодi, коли кожне з них треба було запам’ятати iзольовано вiд iншого.
Активiзацiя уяви, як ми переконались збiльшує повноту запам’ятовування i тривалiсть збереження словеснї iнформацi в два-три рази. даний прийом забезпечує чiткiше i глибше усвiдомлення предметiв i явищ, описаних у текстi.
Згiдно цього прийому було встановлено, що враження, вiдбитi в нашiй свiдомостi як яскравi зоровi образи, до того ж емоцiйно забарвленi,
запам’ятовуються набагато повнiше i мiцнiше, нiж абстрактнi слова або символи.
Наступним прийомом змiстового запам’ятовування є активне i пасивне повторення. Повторне сприймання – один з вiдомих методiв повторення, яке називається пасивним повторенням. Активним вважається вiдтворення учнем ранiше сприйнятого ним матерiалу.
Кращий спосiб запам’ятати думку – записати її. І справа не тiльки в пiдстраховцi. Все значно складнiше: записане краще запам’ятаєш, iнодi настiльки добре, що потiм i читати не доводиться.
В усякому навчальному матерiалi є iнформацiя трьох основних видiв:
головна, другорядна i допомiжна.
Головною є iнформацiя, що має найiстотнiше значення для засвоєння даного навчального предмета, виражає сутнiсть того чи iншого роздiлу програми, теми або питання.
Другорядна iнформацiя може мати подвiйне значення: або її треба засвоїти для глибшого i цiлiснiшого розумiння головної iнформацiї, або, навпаки, вона вiдбиває конкретнi наслiдки i практичнi рекомендацiї, що випливають з цiєї iнформацiї.
Призначення допомiжної iнформацiї – допомогти учневі краще засвоїти даний матерiал. Iнформацiя цього типу має методичний характер. Це всiлякi методичнi поради, нагадування про ранiше викладений матерiал, запитання для самоперевiрки, тощо.
Прямою протилежнiстю творчому засвоєнню матерiалу є механiчне запам’ятовування. Якщо змiстовнi асоцiацiї – це слiди нашого мислення, то механiчне запам’ятовування грунтується на багаторазовому сприйманнi i вiд мислення майже не залежить. Якщо запам’ятовують механiчно, певне поєднання слiв спочатку багаторазово сприймається у певнiй послiдовностi, а потiм у тiй ж послiдовностi вiдтворюється.
Хоч для механiчного запам’ятовування не потрiбна активна розумова дiяльнiсть, це не означає, що воно завжди не сприйнятне. Без нього не обiйтися, наприклад, пiд час запам’ятовування мелодiй, слiв iноземної мови, наукових термiнiв.
Поряд з механiчним запам’ятовуванням треба використовувати змiстовi асоцiацiї, комбiнуючи прийоми засвоєння, коли завчають слова iноземної мови: простi слова запам’ятовують на основi лише механiчних асоцiацiй, скдаднi – за допомогою змiстових асоцiацiй.
Отже, для покращення пам`ятi та ефективнiшого оволодiння навчальним матерiалом, учнi повиннi використовувати всi вищеназванi прийоми, в їх тiсному взаємозв’язку.
Як пiдтвердження вищесказаному, є проведення рiзноманiтних вправ, тренiнгiв у Ладанецькій ЗОШ I–II ступеня з учнями 3- 4 класу. Вибiрка становила 10 осiб. Характерним, на нашу думку є те, що експеримент проводився протягом двох рокiв (2007–2008 р.), оскiльки змiни можна було спостерiгати тiльки за довготривалий час.
Характеристика методiв експериментального дослiдження зокрема, для дослiдження розвитку словесно – логічної пам'яті
Вираження думок iншими словами.
Береться певна, неважка за змiстом фраза. Учням потрiбно прослухавши фразу, запропонувати декiлька варiантiв передачi цiєї ж думки iншими словами. При цьому жодне iз слiв даної фрази не повинно вживатись в запропонованих учнями фразах. Важливо також слiдкувати, щоб при цьому не змiнювався змiст основної фрази, щоб зберiгалась основна думка.
Ця вправа спрямована на розвиток вмiння оперувати словами, точно
розумiти i запам’ятовувати тексти. Вiдомо, що критерiєм розумiння запам’ятовування чого-небудь є вiльна форма його вираження, тобто те, що ми добре розумiємо, ми можемо легко виразити, використовуючи рiзнi слова.
Утворення заголовкiв до тексту.
Психолог або ж учитель зачитує учням певний текст. Пiсля цього учням потрiбно пiдiбрати як можна бiльше заголовкiв, якi б вiдображали його змiст. Дана вправа розвиває здатнiсть виражати суть уривку тексту однiєю фразою. Таке вмiння лежить в основi таких сильних прийомiв розумiння i запам’ятовування, як складання плану тексту. Педагог чи психолог повиннi знати, що чим бiльше розвинуте таке вмiння, тим легше засвоюються тексти.