Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об’єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), а поточне (результатом якого план конспект).

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики формування системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах з трудового навчання (профіль “Металообробка”).

З метою перевірки методики ми обрали два класи 9-А – в кількості 14 юнаків і 9-Б – в кількості 16 юнаків , які були майже однакові за рівнем розвитку. 9-А клас був контрольний, а 9-Б експериментальний. На початку педагогічної практики для обох класів ми дали контрольні роботи, в зміст яких входили, як питання теоретичного характеру, так і практичні завдання. Хочеться відмітити, що учні погано справились як з теоретичними питаннями, так із виконанням практичної роботи. Звідси випливає висновок про те, що діти слабо володіють технічною термінологією, тобто не користуються технічною і додатковою літературою, у них слабо сформована система технічних понять. Про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці (на прикладі 9-Б класу)

№ з/п	Прізвище та ім’я	Оцінки
№ з/п	Прізвище та ім’я	підсумкова	Середня
1.	Бурега Анатолій	6	6, 23
2.	Бондарчук Олексій	8
3.	Гриськов Юрій	4
4.	Гонтар Андрій	7
5.	Козак Роман	6
6.	Кошись Дмитро	5
7.	Мацюк Вадим	9
8.	Міщинський Олександр	4
9.	Потапчук Микола	7
10.	Побережнюк Валентин	7
11.	Шаповаленко Ігор	5
12.	Шевчук Володимир	4
13.	Яновський Євген	5

Майже аналогічні результати були отримані й у 9-А класі.

Після того як ми проводили заняття по розробленій методиці, вкінці ми знову дали учням контрольну роботу. Як показали результати її написання, учні 9-Б класу показали значно змістовніші і конкретніші знання по володінню системи технічних понять в порівнянні з учнями контрольного класу, де дана методика не застосовувалась, про що і свідчать оцінки, наведені у таблиці:

№ з/п	Прізвище та ім’я	Оцінки
№ з/п	Прізвище та ім’я	підсумкова	Середня
1.	Бурега Анатолій	7	8,46
2.	Бондарчук Олексій	9
3.	Гриськов Юрій	6
4.	Гонтар Андрій	9
5.	Козак Роман	11
6.	Кошись Дмитро	6
7.	Мацюк Вадим	10
8.	Міщинський Олександр	11
9.	Потапчук Микола	11
10.	Побережнюк Валентин	8
11.	Шаповаленко Ігор	6
12.	Шевчук Володимир	8
13.	Яновський Євген	7

На проведеній контрольній роботі була проведена перевірка виконання таких вмінь:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

Результати нашого експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

рис.1

На цій діаграмі цифрами від 1 до 12 ми позначили середню оцінку класу пораховану за формулою

, де і – порядковий номер учня в списку, n – загальна кількість учнів, а римськими числами від І до V ми позначили порядковий номер вміння:

І – вибирати і надійно закріплювати заготовку,

ІІ – чітко та швидко вимірювати діаметр заготовки,

ІІІ – правильно встановлювати різці в різцетримач

IV ‑ перевіряти якість оброблених деталей виробу;

V – користуватися лімбом поздовжньої і поперечної подачі,

З цієї діаграми (рис.1) видно, що більшість (4) вмінь з цієї теми запропонованих програмою в експериментальних класах засвоїлись краще, а одне приблизно однаково, але це виявилось не виробниче, а контролююче вміння.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика формування загально трудових вмінь і навичок і створена на її основі навчальна програма цілком себе виправдовують і дають кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки

В процесі виконання курсової роботи ми провели аналіз літератури з даної теми і з’ясували, що в літературних джерелах вона висвітлена дуже мало, що і дало привід для подальшого розгляду цієї проблеми.

Нами було проведено аналіз педагогічного досвіду та розкрито педагогічну сутність системи знань і вмінь з технології обробки металу на верстатах. Ми довели, що знання і вміння дійсно є цілісною системою і при виконанні токарних і фрезерних робіт повинні використовуватись комплексно.

Було встановлено, що успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

– чітка визначеність завдання;

– розуміння кінцевої мети завдання;

– знання засобів її досягнення;

– відповідність завдання сформованим вмінням;

– ефективність інструктажу вчителя;

– об’єктивне оцінювання;

– наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

– можливість для учня проявити ініціативу;

– самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

Також було з’ясовано, що на ефективність трудового навчання у формуванні системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях у 9 класі впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці.

Було розроблено методику формування вмінь і знань, потрібних для роботи на токарних і фрезерних верстатах, розроблено календарно-тематичний план і два план-конспекти уроків з використанням розробленої методики та на практиці проведено педагогічний експеримент над учнями 9-тих класів рівненської школи №9.

За результатами експерименту можна стверджувати, що запропонована методика формування системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі цілком себе виправдовує і дає кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Отже, завдання, які ставились перед курсовою роботою на тему “Розробка методики формування в учнів системи знань і умінь з технології обробки металу на верстатах на заняттях з трудового навчання у 9 класі при вивченні профілю “Металообробка”, успішно виконані.

Література.

1. Муравйов Е.М. Уроки по технологии. – //Школа и производство: №5, 1998

2. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.– М.:Педагогіка, 1981.–192с.

3. Воловиченко А.И, Совершенствование организации трудового обучения в школьных мастерских. К.: Рад.шк.., 1987.–206с.

4. Кальней В.А. и др. Основы методики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.– М.: Просвещение, 1987.– 191с.

5. Кругликов Г.И. Методика изучения технологий ручной и машинной обработки металлов. // Школа и производство: №8, 1999.

6. Концепція трудової підготовки школярів України: Проект //Освіта.– 1993.– 30 серпня. с.8–9.

7. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч1. М.: Просвещение, 1987.–271с.

8. Демин В.В. Тесты по технологии (токарные и фрезерные работы). //Школа и производство: №9, 2000.

9. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч2. М.: Просвещение, 1987.–239с.

10. Програма трудового навчання для 8–9 класів.(Профіль “Металообробка”) 2000.

11. Рожнев Я.А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских: уч. пос.для уч. . М.: Просвещение, 1988.– 240с.

12. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. К.: Вища школа, 1992.– 332с.

13. Скаткін М.Н. Методологія і методика педагогічних досліджень. К.: Вища школа, 1999.

14. Суриков Р.С. Професійне навчання. // Педагогіка і психологія:№4.1997.

15. Педагогика / Под ред. Г. Нойнера, Ю. К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1984.–368с.