Розглянемо тепер інтеграл від функції
(1.9)підставимо (1.6), (1.7), (1,8) до формули (1.9)
(1.10)Якщо позначити
(1.11) (1.12)то інтеграл (1.10) можна переписати у вигляді
(1.13)
Відкинувши у (1.13) похибку
, добудемо наближену формулу (1.4).Означення. Квадратурна формула (1.4) будемо називати інтерполяційною, якщо квадратурні коефіцієнти
, визначаються формулами (1.11). Нагадаємо, що квадратурні вузли при цьому всі різні та всі розташовані на відрізку інтегрування, в усьому іншому вони довільні.Формула (1.12) визначає похибку інтерполяційної квадратурної формули. З похибки видно, що алгебраїчний степінь точності інтерполяційної квадратурної формули дорівнює
. Збільшити степінь точності можна лише за рахунок вибору вузлів .Квадратурні формули при сталій ваговій функції та з рівновіддаленими вузлами називають формулами Ньютона-Котеса у пам’ять того, що вперше вони в достатньому загальному вигляді були розглянуті Ньютоном, коефіцієнти вперше були добуті Котесом
[4].Кінечний відрізок інтегрування
ділимо на рівних частин довжини , точки ділення беремо за вузли інтерполяційної формули. Спростимо вигляд квадратурних коефіцієнтів , , які визначаються формулою (1.11), підставивши туди , .Крім того перейдемо до нової змінної інтегрування
, деДля виконання всіх цих дій спочатку розглянемо добуток у формулі (1.11)
(1.14)Підставимо добуток (1.14) до формули (1.11) та перейдемо до нової змінної, будемо мати
(1.15)Де
(1.16)Квадратурна формула Ньютона-Котеса приймає вигляд
(1.17)Алгебраїчна степінь точності формули (1.17) дорівнює
. Коефіцієнти (1.16) називаються коефіцієнтами Котеса. Вони мають властивості: . Дійсно, підставимо до формули (1.17) , тоді , при цьому наближена формула стає точною. Виконуємо інтегрування властивість доведена. , тобто рівновіддалені від кінців коефіцієнти формули Ньютона -Котеса є однаковими. Дійсно, маємо з формули (1.16)Зробимо заміну змінної інтегрування
тодіВ добутку перейдемо до нового індексу
і властивість доведена3. Коефіцієнти
не залежать від довжини відрізка інтегрування та підінтегральної функції , тому вони можуть бути обчислені раз і назавждиВ залежності від вибраного параметра n отримана загальна форма квадратурних рівнянь розподіляється на випадки [6]:
1) Коли
, то застосовуєма форма квадратурних рівнянь називається - „квадратурна формула трапеції”;2) Коли
, то застосовуєма форма квадратурних рівнянь називається - „квадратурна формула Симпсона”;3) Коли
, формула (1.19) не застосовується, оскільки значення не визначені, тому застосовується особливий випадок „квадратурної формули прямокутників (ліві, праві, центральні) ".Нехай є відрізок
і нам треба обчислити визначений інтеграл(2.1 1)
за попередньо представленою загальною квадратурною формулою Н’ютона - Котеса (1.4)
(2.1 2)
де
- деякі фіксовані вузлиНайпростіший варіант інтерполяційної квадратурної формули (2.1 2) виникає, коли
[1]. У цьому випадку не можна скористатися формулою (1.20), бо коефіцієнт (1.19) при невизначений. Тому, як і при побудові загальної інтерполяційної формули, замінимо підінтегральну функцію інтерполяційним багаточленом нульового степеня, що побудований за єдиним вузлом . (2.1 3)при заміні підінтегральної функції (2.1 2) інтерполяційним поліномом нульового степеня, що побудований по єдиному вузлу
(2.1 3)
Знайдемо коефіціент
(2.1 4)Після інтегрування маємо квадратурну „формулу прямокутника”:
, (2.1 5)При
її називають формулою лівих прямокутників,При
її називають формулою правих прямокутників,При
- центральних (або середніх) прямокутників.Геометричне тлумачення цієї формули показано на рис 2.1
Рис.2.1 Геометричне зображення „формули прямокутників"
Оцінимо похибку
квадратурної формули (2.1 5) за умови, що . За означенням похибки квадратурної формули (2.1 5) маємо (2.1 6)