Ще одна перевага комп'ютера - здатність накопичувати статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи статистичні дані (кількість, звернень за допомогою, часу, витраченого на помилок, правильних/ неправильних відповідей виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь й якість сформованості знань в учнів.
Необхідно відзначити, що комп'ютер знімає такого негативного психологічного фактора, як "відповідефобія". Під час традиційних аудиторних занять різні фактори (дефекти вимови, страх припуститися помилки, невміння вголос формулювати свої думки й т.п.) не дозволяють багатьом учням показати свої реальні знання. Залишаючись же "наодинці" з дисплеєм, учень, як правило, не почуває скутості й намагається виявити максимум своїх знань.
Сприятливі можливості створюють комп'ютери й для організації самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використати комп'ютер як для вивчення окремих тим, так і для самоконтролю отриманих знань. Причому комп'ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді й, в остаточному підсумку, автоматизації навички, що відпрацьовує.
Однак, сказавши про переваги комп'ютерів, Носенко Є. Л. , Ломів Б.Т. відзначають і деякі недоліки. [15, с.18] Діалектичність педагогічних явищ полягає в тому, що як би те ні було, позитивна сама по собі властивість або якість цілісного навчально-виховного процесу обертається своєю протилежністю й стає вкрай небажаною при непомірному, гіпертрофованому прояві, що придушує інші, не менш важливі властивості. Це зауваження має саме безпосереднє відношення до індивідуалізації навчання, тим більше що в умовах комп'ютеризації істотно міняються умови взаємодії педагога й учнів, а також учнів один з одним.
Уже на першому етапі навчання англійській мові, у процесі постановки цілей і завдань майбутньої пізнавальної діяльності учнів учитель бере участь посередньо.
Безпосереднє пред'явлення завдань учневі здійснює комп'ютер. Звичайно, учитель повинен приймати саму активну участь у складанні навчальних програм, що визначають послідовність дій учня в рішенні того або іншого завдання. Але в реалізації найважливішої психолого-педагогічної функції навчання - пред'явленні й прийнятті учнями цілей і завдань учбово-пізнавальної діяльності - в умовах комп'ютеризації можливий гострий дефіцит безпосереднього спілкування вчителі й учня, живого слова вчителя.
Таким чином, хоча передача всіх функцій викладача машині в принципі можлива, ідею повної автоматизації навчання навряд чи можна розглядати як практично реалізовану й гуманну. Навчання немислимо без впливу, що виховує, особистості навчального на учнів, а для цього необхідний їхній безпосередній контакт.
Значення комп'ютера для системи освіти ще не повністю усвідомлене педагогами. Комп'ютер і програма повинні позбутися своєї штучності і стати невід'ємною частиною процесу навчання. Крім того, потрібна інтеграція інформаційної технології в арсеналі педагогічного інструментарію, відродження ідей індивідуалізованого навчання.
Застосування нових програмних засобів дало змогу перебудувати навчання не лише з математики, фізики, хімії, а й з таких, здавалося б, далеких від комп'ютера навчальних предметів як рідна мова, іноземна мова, музика, малювання, географія, історія та інші.
Саме використання нових інформаційних технологій дає змогу створити на уроці природне середовище, допомагає розбудити творче начало в учнях, розвиває їхнє мислення і формує у них навички, необхідні для сучасного суспільства. При цьому змінюється парадигма навчання, більше уваги приділяється виробленню уміння самостійно здобувати знання в умовах дослідницької діяльності. Застосування нових інформаційних технологій у навчанні посилює зв'язок між предметами, що сприяє створенню нових інтегрованих курсів навчання і налагодження зв'язку між державними стандартами освіти.
Отже, конкретними механізмами втілення в практику школи концепції демократизму та гуманізації навчально-виховного процесу виступають нові педагогічні технології, зокрема інформаційно-технічні нововведення.
Слід зазначити, що намітилася тенденція у визначенні концептуальних напрямів комп'ютеризації освіти. Курс програмування відходить на скромне місце в цій концепції, поступаючись підготовці користувачів персональних комп'ютерів, які вміють працювати з текстовими редакторами, базами даних, електронними таблицями, телекомунікацією. Актуальним стає оволодіння навичками користування електронною поштою та обмін даними в локальних мережах та Internet.
Отже, останні дослідження свідчать, що зараз в Україні йде робота по впровадженню комп’ютера в навчальний процес. Його вже використовують не тільки під час викладання інформатики, але й інших предметів. І починати це потрібно вже з початкових класів. Застосування комп’ютера у навчанні молодших школярів дає можливість розширити світогляд учнів, сприяє кращому засвоєнню ними навчального матеріалу, підвищенню пізнавальної активності, зростанню інтересу до навчання, формуванню і розвитку творчих здібностей, розвитку наочно-образного, просторового і логічного мислення, уяви, спостережливості, уваги, фантазії, формуванню загальнонаукових умінь та навичок, умінь використовувати програмний засіб як інструмент пізнавальної діяльності, формуванню головних компонентів основ інформаційної культури.
Отже, для вчителя застосування комп’ютера – це багатоцільове вирішення проблеми уроку: вдосконалення навчального процесу, надання можливості дати більший обсяг інформації, розвиток активності учнів, індивідуалізація та диференціація навчання; урізноманітнення форм роботи, підвищення зацікавленості учнів предметами, темами, що вивчаються; розвиток самостійності та логічності мислення; контроль знань, умінь і навичок.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес. Уклад. М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Лемківський, Ю.В.Сухарніков; відп. ред. М.Ф.Степко. – К., 2004. – С.6-7.
2. Кремень В. Освіта і наука України. Шляхи модернізації. – К.: Грамота, 2003.
3. Гуржій А.М., Биков В.Ю., Гапон В.В., Плескач М.Я. Аналіз стану комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів за 1997-2001 роки //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – № 4. – С.3.
4. Сільчак І.В. Організаційно-методичні форми використання комп’ютера у початкових класах //Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. – № 3. – С.38.
5. Дмитренко І.І., Кравченко І.І. Використання комп’ютера для відпрацювання навичок усної лічби // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1998. – № 2. – С.31.
6. Зязюн І. Технологізація освіти як історична неперервність // Неперервна педагогічна освіта. Теорія і практика. – 2001. – Вип..1. – C.73-85.
7. Гузеев В. Основа авторской технологии // Нар. Образование. – 1998. - №9. – C. 33.
8. Миндерова О.Н. Комп’ютер на уроках математики // Обдарована дитина. – 2003. – № 1. – С.30.
9. Маркус Н.В. Інформатика та інформаційні технології в освіті // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2001. – № 4. – С.4.
10. Рошак Н.М. Англійська мова з комп’ютером // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 1999. – № 2. – С.39-40.
11. Сергеева Т. Информационные технологии и содержание обучения // Информатика и образование. – 1991. – № 1. – С.5-7.
12. Шемберко В. Проблеми впровадження інформаційних технологій // Інформатика. – 2001. – № 16. – С.3.
13. Сухомлинський В. О. Розмова з молодим директором. - К.: Рад. шк., 1988.- С. 108.
14. Носенко Э. Л. "Використання ІТ в освіті", 2001 р. – С.16-18.
15.Руденко-Моргун О.І. "Комп’ютерні технології як нова форма навчання". // "Іноземні мови в школі" №2, 2001р. – С.12.