Рух, за даними М.М. Кольцьової, розглядається, як важливий фактор у розвитку узагальнюючої функції мозку.
Під впливом рухів змінюється динаміка та активація психічних процесів: сприймання, пам‘яті, мислення, мовлення. І.М. Сєченов вперше пов‘язав рухові функції з функціями вищих відділів центральної нервової системи. За його твердженням, нервова система є зібранням різноманітних регуляторів діяльності. Результати досліджень про співвідношення психічного та рухового розвитку вказують на те, що засобами фізичного виховання можна позитивно впливати на психічний розвиток дитини.
Дане дослідження експериментально показує, що застосування рухливих ігор з елементами музико терапії та психогімнастики у навчально-виховному процесі для дітей 5–7 років з інтелектуальними порушеннями корегує рухову сферу. Особливо помітні зміни відбуваються під час виконання ритмічних рухів, ходьбі, бігу.
Також коригується емоційна сфера дітей.
Система запропонованих у дослідженні вправ, прийомів, форм роботи дозволяють забезпечити ефективність формування рухової сфери, та врахування колекційного моменту занять фізичного виховання.
Список використаної літератури
1. Бабенкова Р.Д. О подходе к физическому воспитанию учащихся вспомогательной школы // Дефектология. – 1980 – №2.
2. Бебриш Э.П. Некоторые особенности физического развития умственно отсталых учащихся // Дефектология. – 1976 – №4.
3. Бернштейн Н.А. Физиология движений и активность, М: Наука, 1990.
4. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. – М., 1966.
5. Вільчковський Є.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. – Львів: ВНТЛ, 1998. – 336 с.
6. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М., 1983. – Т. 5: Основы дефектологии.
7. Дмитриев А.А. Исследования влияния дозированных физических нагрузок на организм учащихся // Дефектология. – 1981 – №5.
8. Дмитриев А.А. Физическая культура в специальном образовании: Учеб пособие для студ. Высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 176 с.
9. Иванченко Г.В. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы. – М.: Смысл, 2001. – 264 с.
10. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. – М.: Педагогика, 1973.
11. Кораблина Е.П. Телесно-ориентированная терапия и танцтерапия // Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов. – СПб, 2001. – С. 83–90.
12. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. – М., 1962.
13. Маринчева Г.С., Гаврилов В.И. Умственная отсталость при наследственных болезнях. – М., 1988.
14. Мастюкова Е.М. Ребенок с отклонениями в развитии. – М., 1992.
15. Мастюкова Е.М., Московкина А.Г. Основы генетики: Клинико-генетические основы коррекционной педагогики и специальной психологии: Учеб. пособие для студ. пед. высш. учеб. заведений / Под ред. В.И. Селиверстова, Б.П. Пузанова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 368 с.
16. Пасынкова Н.Б. Влияние музыкального движения на эмоциональную сферу личности // Психологический журнал. 1993. Т. 14, №4. – С. 142, с. 142.
17. Петрушкин В.И. Музыкальная психотерапия. – М.: Владос, 2000. – 176 с.
18. Приходченко Н.Н., Шкурат Т.П. Основы генетики человека. – Ростов-на-Дону, 1997.
19. Приходько О.Г., Моисеева Т.Ю. Дети с двигательными нарушениями: Методическое пособие. – М.: Полиграф сервис, 2003. – С. 4–9.
20. Пензулаева Л.И. Подвижные игры и игровые упражнения для детей 3–7 лет. – М.: Владос, 2000.
21. Сермеев Б.В. Методика воспитания двигательных качеств у аномальных детей. – Горький, 1976.
22. Синьов В.М., Шеремет М.К., Шевцов А.Г., Руденко Л.М. Взаємозв‘язки медицини та педагогіки в системі кадрового забезпечення реабілітаційних закладів для осіб з обмеженими функціями здоров‘я // Соціальна педіатрія Випуск ІІІ: Збірник наукових праць. – К.: Інтермед, 2005. – 412 с. – С. 86–90.
23. Скворцов И.А. Детство нервной системы. – М.: Привона, 1995. – С. 49–55.
24. Стребелева Е.А., Мишина Г.А., Выродова Н.А. Коррекционная помощь детям раннего возраста с органическим поражением ЦНС: Метод. пособие / Под ред. Е.А. Стребелевой. – М.: Полиграф сервис, 2003. – 124 с.
25. Справочник по детской физкультуре. – Л., 1999.
26. Эфроимсон В.П., Блюшина М.Г. Генетика олигофрений, психозов, эпилепсии. – М., 1978.
Додаток 1
Рухлива гра «Гуси – лебеді»
Мета: Розвивати слухову увагу, орієнтація в просторі, швидкість. Формування активного мовлення – вміння відповідати на запитання. Виховувати рух у заданому напрямку, колективність, дружність.
Хід гри
Вихователь вибирає учасників – «вовка», «господаря», інші діти – «гуси – лебеді». З одного боку майданчика накреслено будинок, де живуть «господар» і «гуси», на іншому живе «вовк» під горою. «Господар» випускає «гусей» у поле погуляти, зеленої травички поскубати. «Гуси» йдуть від будинку досить далеко. Через деякий час «господар» кличе «гусей» і між ними відбувається така розмова.
Господар:Гуси – гуси.
Гуси:Га – га – га.
Господар:Їсти хочете?
Гуси:Так – так.
Господар:Так летить скоріш додому!
Гуси:Нам не можна.
Сірий вовк під горою!
Не пускає нас додому!
«Гуси» бігають у будинок, а «вовк» намагається їх піймати. «Гуси» повинні «літати» по всьому майданчику. «Вовк» може ловити їх тільки після слів: «Не пускає нас додому!». Піймані виходять із гри.
Гра закінчується, коли всі «гуси» піймані. Останній «гусак», що залишився (найбільш спритний і швидкий), стає вовком.
Корекційна мета: розвиток уваги, зосередженості, дрібної моторики рук. Виховання дружності, наполегливості.
Інвентар: палички довжиною 5 см.
Перед кожною дитиною на столі розкладаються по 5 маленьких паличок довжиною – 5 см.
Всі учасники гри з‘єднують кінчики пальців своїх рук «віялом» і по команді починають збирати палички, затискаючи їх по одній між з‘єднаними великими, вказівними, середніми, безіменними пальцями і мізинцями. Виграє той, хто швидше всіх і правильно виконає завдання.
Додаток 3
Корекційна мета: розвиток уваги, швидкості, просторової орієнтації, хапаючи рухів. Виховання активності, наполегливості у досягненні мети.
Інвентар: палички червоного та синього кольорів.
Хід гри
Дітей ділять на команди по 3–5 дітей.
Гравці команд мають палички свого кольору. Вихователь розкидає усі палички по майданчику. По сигналу вихователя гравці збирають палички свого кольору. Програє та команда, гравець якої останнім повернувся із своєю паличкою.
Додаток4
Рухлива гра: «Спостережливі»
Корекційна мета: розвиток спостережливості, слухового сприймання.
Інвентар: паличка, листки паперу.
Хід гри
Діти сидять на гімнастичній лаві. Вихователь виконує за їх спиною різноманітні шуми (ламає паличку, розриває листок паперу, стукає по стіні та інш.). Учасники повинні догадатись на слух, що робить вихователь.
(Але перед цим вихователь демонструє звучання кожного звука перед дітьми).
Гра «Стій прямо»
Корекційна мета: розвиток уваги, пам‘яті, вироблення правильної постави.
Діти стоять спиною до стіни, торкаючись її лопатками, потилицею і запам‘ятовують це положення. За командою вихователя вони роблять крок вперед, зберігаючи це положення. Після цього по команді роблять крок назад в тому ж положенні, перевіряють себе, після чого роблять два кроки вперед і назад.