З успіхом використовує тематичне планування в організації самостійної роботи вчитель середньої школи № 1 м. Керчі А. Овчаренко, голова міського методичного об'єднання вчителів І—III класів. Так, вивчаючи з першокласниками тему «Віднімання числа від суми», вчитель на кожний урок планує проведення різноманітних видів і форм самостійних робіт.
На першому уроці, мета якого ознайомити учнів з різними способами віднімання числа від суми, самостійна робота проводиться в процесі первинного закріплення матеріалу. Наприклад, три учні слабкого рівня підготовки біля дошки розв'язують трьома способами за допомогою картки-зразка по одному прикладу: (3+5) — 2; (7+3)—1; (4+3)—2, а інші діти розв'язують по варіантах приклади з підручника: І варіант — № 167 (2 приклад); II варіант —№ 167 (З приклад).
Під час проведення самостійної роботи на первинне закріплення учні бачать на дошці написаний учителем зразок виконання завдання. До кожної самостійної роботи вчитель для сильних учнів завжди добирає додаткові (резервні) завдання. Зокрема, на уроці з теми «Віднімання числа від суми» додатковими були такі вправи виконайте обчислення трьома способами, вставляючи пропущені числа і знаки дій:
(5+3) – 2 = (5…2)…3 = …3 =
(5+3) – 2 = …2 =
(5+3) – 2 = 5…(3…2) = 5… =
Виконана робота перевіряється під час колективної бесіди з коментуванням і обґрунтуванням здобутих результатів, а також взаємоперевіркою.
На наступних двох уроках, метою яких є закріплення даного матеріалу, самостійна робота пропонується учням двічі: на початку уроку, (7 хв.) і в другій половині уроку (12 хв.). Перед проведенням першої самостійної роботи учні повторюють (під час перевірки домашнього завдання) три способи віднімання числа від суми, коментують розв'язання. На третьому уроці вчитель ставить за мету не тільки закріплювати знання різних способів віднімання, а й підготувати дітей до вивчення нових прийомів обчислення. На цьому уроці поряд із самостійною роботою, аналогічно до вже відомих дітям зразків міркувань, діти оцінюють різні способи обчислення, обирають найзручніші.
Крім того, за варіантами учні розв'язують задачі № 188 і 189 з підручника. Послідовно здійснюючи диференційований підхід до учнів, А. Овчаренко завжди продумує міру допомоги учням різного рівня підготовки. Наприклад, для розв'язування задачі першого варіанта 4 слабких учні одержали картки-орієнтири такого змісту:
1. Прочитай задачу.
2. Запиши коротко, доповнюючи пропуски:
Було 20 м Подарували — 8м Стало — ?
3. Підкресли однією рискою те, про що будеш дізнаватися, виконуючи першу дію, двома рисками те, про що дізнаєшся потім.
4. Розв'яжи задачу, склавши вираз: (...8) + = м. Додаткове завдання: скласти прямокутник з елементів фігур (у кожного учня лежить на парті конверт з геометричними елементами, нарізаними з цупкого паперу).
На наступному уроці (зміст завдань за підручником № 118, № 193—198) згідно з програмою першокласники мають ознайомитися з новими прийомами віднімання. Вчитель знайомить учнів з новим матеріалом в процесі самостійної роботи.
На дошці запис:
1) Замінюю сумою розрядних доданків...
2) Дістаю приклад... (від суми чисел... віднімаю число...)
3) Зручніше відняти...
4) Виконую за зразком:
58—20- (50+8) —20= (50—20) +8=30+8 - 38
Потім учні виконують роботу за підручником за варіантами:
І варіант №194(1,2) II варіант №194(3,4)
Після колективної перевірки роботи діти розв'язують приклади із зошита з друкованою основою.
Систематично працюючи самостійно на різних етапах навчання, вихованці А. А. Овчаренко виділяються своїми вміннями швидко включатися в роботу, зосереджено працювати, активно мислити.
Отже, щоб навчити молодших школярів активно і свідомо працювати,слід широко використовувати різноманітні за змістом і характером самостійні завдання на всіх етапах опрацювання матеріалу: у підготовчих вправах, під час засвоєння нових знань і способів дій, у процесі закріплення і формування вмінь і навичок.
Для того щоб конкретизувати сказане вище про самостійну роботу і характеризувати психологічну і логічну сторону даного методу, звернемося до фактичного матеріалу.
Перед ознайомленням дітей з рішенням рівнянь виду х • 3 = 21 учитель запропонував дітям самостійну роботу: виконати вправу — знайти результат кожного другого приклада, користаючись першим
8 • 6 = 48 7 • 9 = 63 6 • 4 = 24
48: 8 = 63: 9 = 24: 6 =
Після того як учні виконали запропоновану самостійну роботу, учитель приступив до її перевірки.
Пояснюючи виконання вправи, учні формулювали відоме їм правило: якщо добуток розділити на один з множників, то вийде інший множник.
Спираючи на це знання, учитель легко підвів дітей до рішення рівнянь названого виду.
Самостійна робота, виконана учнями, була запропонована з метою підготовки їхній до засвоєння нового матеріалу, що повинний був стати предметом вивчення на даному уроці; учні працювали над математичними вираженнями (прикладами).
Виконуючи вправу, учні оперували раніше засвоєними знаннями, вони застосовували правило — знання про взаємозв'язок між компонентами і результатом дії, множення — до конкретних прикладів.
Логічний шлях руху їхньої думки був дедуктивним. По способі організації самостійна робота носила фронтальний характер.
2.3 Організація та підсумки експериментального дослідження
На констатувальному етапі дослідження з метою вивчення динаміки використання самостійної роботи як методу навчання у структурі уроку в 3-4 кл. початкової школи, нами було проведено систему спостережень за уроками вчителів масової початкової школи та відвідано 97 уроків в 3-4 класах Тернопільської початкової школи № 15 та в Углянської ЗОШ I-III ступенів (с. Угля, Тячівського району в Закарпатській області) впродовж 2006-2008 років.
Результати спостережень за використанням різних видів самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності на окремих етапах уроку в початковій школі узагальнені і представлені нами у таблиці 5.
Таблиця 5.
Використання видів самостійної роботи (за характером пізнавальної діяльності) в структурі уроку початкової школи.
| Етапи уроку | Класи | Характер навчального матеріалу за способом діяльності | |||||||
| Репродуктивні види самостійної роботи | Продуктивні види самостійної роботи | ||||||||
| Види самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності | |||||||||
| За зразком | Репродуктивні | Варіативні | Творчі | ||||||
| Перевірка домашнього завдання | 3 | 11,1% | 14,4% | 2,2% | 1,1% | ||||
| 4 | 14,4% | 12,2% | 3.3% | 2,2% | |||||
| Повторення попереднього матеріалу | 3 | ||||||||
| 4 | |||||||||
| Актуалізація опорних занань учнів | 3 | ||||||||
| 4 | |||||||||
| Мотивація учбової дільності | 3 | ||||||||
| 4 | |||||||||
| Первинне сприймання усвідомлення ийнятого | 3 | ||||||||
| 4 | |||||||||
| Осмислення сприйнятого | 3 | 4,4% | 4,4% | 6,6% | 3,3% | ||||
| 4 | 4,4% | 5,5% | 7,7% | 4,4% | |||||
| Закріплення нового матеріалу | 3 | 11,1% | 15,5% | 6,6% | 5,5% | ||||
| 4 | 11,1% | 15,5% | 7,7% | 6,6% | |||||
| Повторення і узагальнення рийнятого | 3 | 11,1% | 11,1% | 5,5% | 5,5% | ||||
| 4 | 12,2% | 13,3% | 6,6% | 7,7% | |||||
| Підсумок уроку | 3 | 4,4% | 5,5% | 2,2% | 2,2% | ||||
| 4 | 6,6% | 6,6% | 3,3% | 4,4% | |||||
| Завдання додому | 3 | ||||||||
| 4 | |||||||||
Як змінюється час використання самостійної роботи на початок експерименту і на кінець експерименту.
Узагальнення результатів спостережень уроків вчителів початкових класів свідчать про те, що самостійна робота як метод навчання початкової школи найбільш активно використовується на етапах:
- перевірка домашнього завдання (59,8%)
- закріплення нового матеріалу (74,55%)
- повторення і узагальнення раніше сприйнятого (74,1%)
Перевага на цих етапах надається самостійній роботі за зразком (71,1%) та репродуктивним (82%) в той час, як варіативні (31,9%) та творчі (28,6%) використовуються обмежено. Певний відсоток часу (33%) відтвориться вчителями для самостійної навчальної діяльності учнів на етапі підсумок уроку, але в силу короткотривалості цього етапу вчитель в основному орієнтується на самостійну роботу учнів, яка буде перевірена лише до наступного уроку, таким чином використати її результати вже на даному уроці не можливо. При цьому вчитель орієнтується на репродуктивні завдання та завдання за зразком.
Не використовуються самостійні роботи на етапах: пояснення, нового матеріалу, повторення попереднього матеріалу.
Результати спостережень свідчать про те, що на етапі закріплення нового матеріалу самостійні роботи використовують більше за зразком та репродуктивну (48,8%) в той час, як варіативну і творчу лише (26,4%).
З метою виявлення рівня підготовленості вчителів до організації самостійності учбової діяльності нами було проведене анкетування та охоплено 72 вчителя початкової школи м. Тернополя, Тернопільської, Закарпатської, Львівської областей. Текст анкети подано в додатку Б.
За результатами проведеного анкетування нами було зроблено такі висновки. Вчителі початкових шкіл недостатньо усвідомлюють сутність поняття самостійної роботи на уроці, оскільки:
· 47% опитаних вважають самостійною будь-яку діяльність учня без участі в ній вчителя;
· 41% вчителів не називають суттєвих ознак цього методу навчання, тобто не здатні відокремити один метод навчання від інших і теоретично їх охарактеризувати;