· 12% вчителів чітко усвідомлюють сутність самостійної роботи учнів;
· 52% опитаних в початковій школі не можуть назвати характерні особливості організації самостійної роботи учнів саме в початковій школі.
В структурі уроку бачать специфіку окремих етапів щодо організації самостійної роботи учнів лише 10% опитаних самостійно (без методичних рекомендацій) можуть оптимально спланувати самостійну роботу молодших школярів в структурі уроку. 49% оптимальних, але обґрунтувати свою точку зору можуть лише 24% вчителів. Розрізняють види самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності 15% опитаних вчителі, але ніхто з них не може назвати основні показники, які дозволяють використати ті чи інші види самостійної роботи на певному етапі уроку.
Творчо підійти до вибору змісту варіативних та творчих самостійних робіт можуть лише 8% опитаних, всі інші користуються при цьому готовими методичними розробками або відшукують такі матеріали у періодичних видіннях та у іншій спеціальній літературі запозичують у своїх товаришів.
На формувальному етапі дослідження нами була запропонована система завдань, для самостійної роботи учнів різних рівнів пізнавальної активності ефективність якої ми перевіряли на етапі закріплення нового матеріалу. Зразки розроблених нами завдань подано у додатку А.
Організація самостійної роботи в структурі уроку повинна відповідати таким закономірностям, які ми відобразили в таблиці 6.
Таблиця 6
Організація самостійної роботи в структурі уроку
| Етапи уроку | Класи | Характер навчального матеріалу за способом діяльності | ||||
| Репродуктивні види самостійної роботи | Продуктивні види самостійної роботи | |||||
| Види самостійної роботи за характером пізнавальної діяльності | ||||||
| За зразком | Репродуктивні | Варіативні | Творчі | |||
| Перевірка домашнього завдання | 3 | + | + | +! | +! | |
| 4 | + | + | +! | +! | ||
| Повторення попереднього матеріалу | 3 | + | + | +! | +! | |
| 4 | + | + | +! | +! | ||
| Актуалізація опорних знань учнів | 3 | ± | + | ± | ± | |
| 4 | ± | + | + | ± | ||
| Мотивація учбової діяльності | 3 | ± | + | +! | ± | |
| 4 | ± | + | +! | ± | ||
| Первинне сприймання сприйнятого нового матеріалу | 3 | |||||
| 4 | ||||||
| Осмислення сприйнятого | 3 | ± | + | +! | +! | |
| 4 | + | ± | +! | +! | ||
| Закріплення нового матеріалу | 3 | + | +! | +! | ||
| 4 | + | + | +! | +! | ||
| Узагальнення і систематизація раніше сприйнятого | 3 | + | + | +! | +! | |
| 4 | + | + | +! | +! | ||
| Підсумок уроку | 3 | + | + | +! | + | |
| 4 | + | + | +! | ± | ||
| Завдання додому | 3 | |||||
| 4 | ||||||
Умовні позначення:
± - не бажано використовувати;
+ - як правило використовують;
+! - найбільш доцільно використовувати.
На підсумковому етапі дослідження шляхом проведення системи самостійних робіт нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи. Дослідження було проведено на базі Углянської школи у 3 класі, виконувало роботу 100 учнів, результат контрольного зрізу представлений нами в таблиці 7.
Таблиця 7.
Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів у процесі експериментальної роботи.
| Рівнісамостійності учнів | Кількість учнів | Контрольний клас | Експериментальний клас | ||
| На початку експерименту | В кінці експерименту | На початку експерименту | В кінці експерименту | ||
| Репродуктивний | 50/50 | 24% | 34% | 26% | 16% |
| За зразком | 50/50 | 32 % | 42% | 36 % | 22% |
| Варіативний | 50/50 | 26% | 16% | 22% | 32% |
| Творчий | 50/50 | 16% | 8 % | 14% | 30% |
Наведені дані у таблиці свідчать проте, що рівень оволодіння самостійності в учнів на початку експерименту у контрольному та експериментальному класах становив (26 %) за зразком, (32 %) репродуктивних, (26 %) варіативних та (16 %) творчих.
Результати підсумкового етапу свідчать про те, що у експериментальному класі значно підвищився рівень пізнавальної активності удітей при виконанні системи завдань різного характеру на (21 %), більше ніж у контрольному класі.
Таким чином підтверджується гіпотеза нашого дослідження.
Гіпотеза: - ефективність самостійної учбової діяльності школярів підвищується, якщо на різних етапах уроку використовується система навчальних завдань (за зразком, репродуктивні, варіативні, творчі) та система пізнавальних завдань побудованих за принципом зростання рівня пізнавальної активності.
Висновки
Як висновок, можна зазначити, що самостійна робота - це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти. Самостійна робота учнів на уроці входить основною частиною в процес навчання.
Самостійність у навчанні - найважливіша передумова активного опанування учнями знань, умінь та навичок. На розвиток самостійності учня впливає організація всього навчально-виховного процесу: привчання дітей з перших днів до певного порядку на робочому місці, до завчасної підготовки до наступного уроку.
Не можна розвивати самостійність у навчанні, не підтримуючи в учня віри в свої сили. Тому до кожного завдання слід готувати, заохочувати, викликати у неї бажання спробувати свої сили на своїй роботі.
Перед тим, як дати самостійне завдання, вчитель спочатку повинен переконатися, що матеріал зрозумілий учням, і показати на прикладі, як виконувати певні дії. Потім учні вправляються під керівництвом учителя. Нарешті, самостійно виконують аналогічні і нові завдання, що вимагають застосування правила в змінених умовах.
Самостійність молодшого учня виховує переважно на уроці і основним шляхом його розвитку є систематично і правильно організована самостійна робота учнів.
Вивчення цього питання свідчить, що в методиці самостійної роботи на різних етапах уроку спостерігаються суттєві недоліки. Це, зокрема, репродуктивний характер самостійних завдань (списати, прочитати, повторити). Така робота корисна, проте, обмежуватися тільки тренувальними завданнями недоцільно бо вони гальмують пізнавальну самостійність дитини, не стимулюють розвиток творчих здібностей.
Знижує ефективність самостійна робота і нечітка постановка завдань, невміння вчителя правильно визначити час на самостійну роботу, передбачати труднощі, не врахування ступеня підготовки дітей до виконання певної роботи. Якість самостійної роботи залежить від багатьох організаційних і методичних факторів.
Самостійна робота - органічна частина навчального процесу, методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом матеріалу, рівнем підготовленості учнів.
Правильна організація самостійної розумової праці учнів вимагає від вчителя великої майстерності і високої методичної підготовки. Вчитель організує самостійну роботу, враховуючи особливості і конкретні труднощі окремих учнів в ході її виконання, планує хід розумових операцій, забезпечує індивідуально-диференційований підхід до учнів, формує у дітей необхідні прийоми розумової діяльності, прийоми засвоєння знань, прийоми правильного аналізу і синтезу, правильне співвідношення, зіставлення, прийому повноцінних узагальнень, аналогії.
Основними недоліками в практиці організації самостійних робіт є слабке керування цим процесом і репродуктивний характер багатьох завдань (списати, прочитати, вивчити, повторити та ін.). Звичайно подібні завдання необхідні, але обмежувати самостійну роботу тільки наслідувальними діями не можна, бо це гальмує розвиток пізнавальних здібностей учнів.
Істотним недоліком організації самостійної роботи є випадковість, непродуманість самостійних завдань, що порушує порядок опрацювання теми, створює безсистемність у засвоєнні учнями матеріалу.
Важливе значення для правильної організації самостійної роботи учнів має раціонально поставлена уся підготовча робота вчителя з класом, попереджуючи виконання учнями навчального завдання самостійно. Під час виконання учнями самостійної роботи в класі учитель з'ясовує, в чому в учнів виникли труднощі, допомагає їм. Завдяки раціонально організованій самостійній роботі учні будуть краще засвоювати навчальний матеріал, це створюють можливості для кращої організації і виконання домашньої роботи.
Доцільно організована самостійна пізнавальна діяльність позитивно впливає на якість знань учнів і виробляє у школярів уміння і навички навчальної праці, виховує у них серйозне ставлення до навчальних знань, занять, позитивно впливає на ставлення учнів до уроку, на дисципліну класу.
В процесі самостійної роботи учні вчаться працювати з книгою. Навички цієї роботи, які набувають діти в 1-4 класах, знадобляться їм у навчанні в старших класах, а також у практичній діяльності.
В організації самостійної роботи учнів на уроці і вдома, в забезпеченні її взаємозв'язку з позакласною й позашкільною роботою вирішальна роль належить вчителеві. Його методична підготовка, педагогічна майстерність й творча ініціатива вирішують успіх в оволодінні школярами раціональними методами і прийомами навчальної роботи, уміннями і навичками самостійно здобувати знання, використовувати їх на практиці.
Аналіз передового педагогічного досвіду і результатів досліджень дозволяє констатувати, що раціонально організована і систематично проведена вчителем на уроці самостійна робота учнів сприяє оволодінню всіма учнями глибоких і міцних знань, активізації розумових операцій, розвитку пізнавальних здібностей до довготривалої інтелектуальної праці, навчанню учнів раціональних прийомів самостійної роботи.