Арендувати нерухомості в приватному секторі від 80 євро в місяць. Оголошення про житло, що здається, в приватному секторі вивішені на дошці оголошень Політехніка.
Відгуки і відповіді на деякі питання студентів Фінляндії, що навчаються в різних вузах
Q: Чи задоволені ви якістю і організацією навчання? Чим принципово відрізняється організація навчання у Фінляндії і в Росії?
А: "Взагалі у Фінляндії дуже високий рівень освіти, який признається у всій Європі. Якщо володієте англійською мовою, то не буде жодних побутових проблем і з навчанням теж. Тут його майже всі знають."
B: "В цілому рівень викладання нижче, ніж в Росії. Природно, що є і вчителі від природи, ведуть відмінно, але деякі викладають халатно, просто відбуваючи години за зарплату. Організація учбового процесу так собі. Для фінів дуже великою проблемою є всякі нестандартні ситуації. Придумати що-небудь на льоту не буває. Просто зависають.
Добра сторона - це лабораторії, бібліотеки і комп'ютерний парк. Грошей не жаліють!
Висновок: якщо умієте самостійно вчитися, користуватися документацією і апаратурою - у вас все вийде."
С: "Що стосується мене, то навчанням я задоволений. Заняття дуже цікаві, доступні і уважно відносяться до студентів. Тут не мучать виснажливими сесіями, викладачам абсолютно не цікаво "зрубати з тебе грошенят". Навпаки, завжди раді допомогти. Ніхто нікуди не поспішає, вивчання предметів можеш робити у будь-якому порядку, в будь-якій кількості. Є обмеження - закінчити за 5 років."
Q: Наскільки реально забезпечувати себе самостійно під час навчання і знайти роботу з фінським дипломом після закінчення навчання?
А: "Я зараз працюю влітку повний робочий день, під час учбового року не повний робочий день працюю. Заробляю пристойно, фінансово незалежний від батьків, їду подорожувати по Європі. Такого в Росії я б не зміг собі дозволити. Щодо фінського диплома: щоб наші не говорили про котирування наших дипломів, на заході признається куди більше фінський диплом. Тому що у тебе буде диплом європейського типу: бакалавр або магістр. В Росії така система тільки розвивається!
До того ж людям відомо, як в Росії легко купити диплом університету за 300 доларів, навіть жодного разу там не з'явившись...
В Nokia реальніше потрапити на постійну роботу, але не на літню або part-time!
B: "Якщо час умієш планувати – зможеш спокійно і працювати і вчитися. У принципі, на заняття можна взагалі не ходити (виключення - деякі практичні), тільки іспити і звіти здай, та і все. Тільки з англійською мовою програмістом ще можна влаштуватися в яку-небудь контору (працювати можна буде офіційно 20 годин в тиждень, оскільки студент). Ну, або щось подібне. Реальніше в Nokia потрапити, ніж прибиральницею. Я серйозно."
С: "Робота паралельно з навчанням – це дуже важко, більше півроку не протягнути. Я маю на увазі нормальне навчання. На заняттях абсолютно не завантажують, а коли ти вчитися зібрався? Все основне навчання якраз відбувається в бібліотеці або удома, після або замість безглуздих уроків. З голим дипломом, без реальних знань, потрапити куди-небудь дуже важко."
3. Фінляндія – лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI століття
Зміна парадигми суспільного розвитку, пов'язана з визначальним впливом інформації та знань на всю систему соціально-економічних відносин, зумовила появу нових явищ і процесів, що потребують свого дослідження. Одним із нових понять, в якому набули відображення сучасні процеси, є "суспільство знань". Нескладний за формулюванням, цей термін створює враження легкості та однозначності в розумінні його сутності. Разом із тим, звернення до нього в науковій літературі та практиці потребує відповідного уточнення та пояснення змісту. На думку авторів, це можна зробити на прикладі Фінляндії - країни, в якій функціонує по-справжньому інноваційна економіка і якій вдалося зробити найбільш рішучі кроки на шляху становлення суспільства знань.
На початку нового тисячоліття Фінляндія викликала світову сенсацію. Спершу експерти ООН з програми людського розвитку довели, що Фінляндія випередила всі країни світу щодо економічно-соціальної ефективності використання високих і надвисоких технологій1. Пізніше Міжнародний інститут розвитку (ІМО) та Всесвітній економічний форум (\УЕР) виявили, що Фінляндія вийшла на перше місце у світі за індексом глобальної конкурентоспроможності. Показники, що характеризують конкурентоспроможність, ґрунтуються на таких критеріях, як ВВП на душу населення, капіталізація фондового ринку та продуктивність праці, а також на деяких соціальних показниках.
Тим часом Фінляндія не найбагатша країна світу, до того ж розташо- вана у несприятливих для людини географічних умовах. ВВП на душу населення (у дол. США) становив у ній у 2001 р. 24,430, у США -34,320, у розвинутих країнах - у середньому 26,989. Щорічний приріст ВВП (5,1 %) є одним із найвищих у світі, перевищуючи відповідні показники США (4,3 %), Японії (1,3 %) та країн Євросоюзу (в середньому 2,6 %).
Продуктивність праці у бізнес-секторі фінської економіки зростала у 90-х роках XXст. щорічно в середньому на 3,5 %, у промисловості - на 7 %. Лідерство належить телекомунікаційному сектору, продуктивність праці в якому щорічно зростала на 25 %. Капіталізація фондового ринку - вартість акцій, що продаються на Гельсінській фондовій біржі, - за п'ять років (1996-2000 рр.) зросла на 894 %.
Важливим критерієм конкурентоспроможності країни в сучасному світі стає технологічний та інноваційний розвиток. За цими показниками Фінляндія вийшла відповідно на третє та четверте місця в світі. Фінляндія лідирує за кількістю мобільних телефонів (їх має близько 80 % населення), використанню комп'ютерів (2/3 жителів) та Інтернету.
В основі таких успіхів лежить чітке бачення поняття "суспільство знань", з акцентом на таких його фундаментальних рисах.
1.Суспільство знань - це цілковито нове суспільне явище, а не "стара економіка + безліч комп'ютерів". Для фінів суспільство знань - це суспільство, де природничо-наукові знання є тією основою, з якої виростають освіта і культура. Разом із тим, знання стають провідним і незамінним фактором виробництва.
2.Конкурентоспроможність господарства під час переходу до суспільства знань має спиратися на поєднання розвитку наукового потенціалу з виробничо-технологічними можливостями.
3.Для побудови суспільства знань має зростати людський потенціал Фінляндії. Зусиллями держави в освіті та фаховій підготовці населення слід завчасно попередити явище "соціального виключення" (sосіаl ехсlиsіоn).
Подібні уявлення стали визначальними для свідомого вибору стратегії розвитку країни, провідні засади якої такі:
-надання пріоритетності розвиткові науково-технологічного комплексу, на що у 2001 р. було передбачено 3,4 % ВНП. Для порівняння зазначимо, що у Швеції подібні витрати дорівнюють 3,65 %, у США - 2,8, у середньому по ЄС - 1,94, в Ірландії - 1,2, у Польщі - 0,7 %;
-підтримка позитивних структурних зрушень в економіці. Так, протягом 1990-х років продукція галузі "електроніка" зросла у п'ять разів, а телекомунікації - в 14 разів, що сприяло формуванню додатного сальдо в зовнішній торгівлі (+10 млрд. дол. США);
- розширення інформаційної інфраструктури. Наприклад, у в 1999 р. на 1000 жителів у Фінляндії припадало 120 комп'ютерів, приєднаних до Інтернету, що ставить її на друге місце у світі після США (з 1993 р. зростання утричі). Наприкінці 2000 р. 85 % фінських фірм мали доступ до Інтернету, 49 % - створили власні веб-сторінки, а 17 % - отримували замовлення через Інтернет;
- максимізація уваги до глибокого засвоєння інформаційних технологій дітьми і молоддю ще в системі освіти, що й гарантує високу комп'ютерну грамотність більшої частини активного населення (практично всіх молодих працівників) .
Прорив в інноваційному розвитку Фінляндії став можливим завдяки тривалому підготовчому процесу, що розпочався з проведення поглиблених наукових досліджень перспектив країни з урахуванням основних світових тенденцій. Майже одразу після появи відомого Римського клубу - об'єднання кращих науковців і експертів-аналітиків з глобального розвитку - у Фінляндії на кошти бюджету розпочала роботу Експертна рада з інформаційних технологій (1976 р.). У 1980-х роках після дискусій та поглибленого аналізу було прийнято важливі стратегічні рішення щодо прискорення розвитку комп'ютерної інфраструктури й модернізації системи професійної освіти - переходу від масової базової і середньої професійно-технічної до вищої професійної освіти.
Та найважливіші рішення, які й визначають нині вектор розвитку Фінляндії, було прийнято у кризовий момент - у першій половині 1990-х років, коли економіка перебувала у складному становищі внаслідок розпаду СРСР і втрати його ринку. У 1995 р. було прийнято розгорнуту стратегічну програму інноваційного розвитку за моделями суспільства знань, яку трьома роками пізніше було модифіковано та уточнено. Ця програма є типовим випадком стратегії випереджувального розвитку. Фіни не концентрували зусиль на вирішенні проблеми спаду виробництва внаслідок зникнення ринку СРСР. а намагалися передбачити майбутні виклики й орієнтувалися на глибоку модернізацію засад виробництва і завоювання ринків розвинутих країн Європи і світу, на рух до суспільства знань. Головним засобом суспільно-економічного розвитку, підвищення людського капіталу нації та якості її продукції стали наука і технології.