Смекни!
smekni.com

Система роботи з розвитку мовлення в першокласників (стр. 4 из 15)

У Букварі для виділення цих звуків відповідно подані сюжетні або предметні малюнки і звукоскладові схеми до них. Пом'якшені приголосні умовно виносяться як м'які і в схемах позначаються двома паралельними рисками:

= . = -кіт, = . — -віз, = . __ __ .-білка.

Спинимось детальніше на методиці проведення звукової роботи під час вивчення нової букви. (Звуки [с], [

], буква «ес» с. 40 Букваря). Для аналізу візьмемо слова рис і рись. Послідовність роботи на уроці має бути такою:

1. Розгляд малюнка із зображеннямволоті рису, називання малюнка, роботанад усвідомленням лексичного значенняслова рис.

2. Вимова слова рис учителем з підкресленням останнього звука: ри[ссс];виділення звука [с].

3. Вимова звука [с] учнями і слуханняйого звучання: повітря, проходячи черезротову порожнину, натрапляє на перешкоди, створені зубами і кінчиком язика;звук вимовляється з шумом.

4. Спостереження за артикуляцієюзвука [с]: зуби зближені, кінчик язикаторкається нижніх різців.

5.Характеристика звука [с]: приголосний, твердий; встановлення способупозначення його умовним значком (фішкою).

6. Розпізнавання звука [с] середінших у грі «Піймай звук». Учительвимовляє кілька звуків, серед яких є потрібний [с] ([у], [с], [а], [н], [с], [о],[в],[с]), учні сигналізують про наявність звука [с], сплескуючи в долоні.

7. Утворення складів зі звуком [с]: [ с ] , [ а ] — [ с а ] ; [ с ] , [у] - [су]; [с], [о] - [со]; [с], [и] - [си].

8.Аналіз утворених складів: [са]складається зі звуків [с], [а] тощо.

9. Розгляд малюнка з зображеннямрисі, називання тварини, робота надусвідомленням лексичного значенняслова рись.

10.Виділення звука [с] зі слова рись,підкресленням вимови його: ри[ссс],спостереження за його звучанням(припроходженні через ротову порожнинуповітря натрапляє на перешкоди) й артикуляцією (зуби зближені, кінчик язикапритискається до нижніх різців, середнячастина язика піднімається до твердогопіднебіння — перешкода більша).

11. Характеристика звука [с]: приголосний, м'який; встановлення способупозначення його умовним значком (фішкою).

12.Розпізнавання звука [с] середінших у грі «Хто уважніший». Класоводпропонує звуки, серед яких є і [с]:[а],:[л], [н], Іс], [н], [м], [61. Учнівказують на його наявність, піднімаючируки.

13. Утворення складів із заданихзвуків: [

], [о] — [
]; [
] [у] — [
]; [
], [і] - [
]; [
], [а] - [
].

14. Поперемінне вимовлення звуків [с] — [

], установлення різниці (в артикуляції та звучанні) й подібності між ними (обидва звуки — приголосні); при можливості спостерігають за зміною значення слова залежно від зміни звука [с] на [
]: рис — рослина, рись — хижа тварина.

15. Закріплення умінь розрізняти ці звуки у грі «Впізнай звук». Учитель добирає слова з твердими і м'якими приголосними: соловей, сік, сокіл, сіно, сьомий, сорока, сам, сядь, сюди. У відповідь учні піднімають відповідні сигнальні картки (фішки).

16. Розгляд предметних малюнків і схем до них у Букварі (с. 38). Відшукування виучуваних звуків у схемах.

17. Самостійний добір слів зі звуками [с], [

] в різних позиціях (на початку, в середині, в кінці).

18. Ознайомлення з буквою «ес», її алфавітною назвою.

19. Читання складів, слів, тексту.

20. Складання таблиці, де узагальнено результати знань учнів про способи позначення м'якості та твердості приголосних буквами. Спочатку учні називають букви, що позначають голосні звуки, які стоять після твердих приголосних (а, о, у, е, и), виставляють їх у заздалегідь підготовлену схему:


Далі називають букви на позначення голосних звуків, які стоять після м'яких приголосних [і]. Схема набуває такого вигляду:

Букви після твердих приголосних: Букви після м'яких приголосних:

Потім роблять висновки про те, що якщо після букви «ес» бачимо букви а, о, у, е, й, то приголосний звук твердий, а коли стоїть буква І, то приголосний м'який.

Особливого значення набуває звуковаробота при вивченні букв я, ю, є, і,буквосполучень дж, дз. Перед тим, якознайомити учнів з відповідною буквою(буквосполученням), розкриваємо звукове значення цих літер (буквосполучень). Матеріал Букваря на вивчення я,ю, є розміщений так, що на одній сторінціознайомлюємо з буквою, яка слугує дляпозначення і сполучення звуків[йа], [йу], [йе], а надругій — для позначення звуків [а], [у], [е] та м'якості попереднього приголосного.

Розглянемо перший випадок, коли цими буквами позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. Для аналізу добираємо слово, де сполучення букв, що позначають ці звуки, стоять на початку і становлять склад (я-кір, Ю-ра, Є-ва). Пропонуємо далі послідовність роботи на уроці вивчення букви я.

1. Відгадування загадки «Коли потрібний — викидають, а не потрібний —підіймають» (якір); робота над усвідомленням лексичного значення цього слова.

2. Чітка вимова вчителем, учнямианалізованого слова якір, слухання його.

3. Поділ слова на склади, виділенняпершого складу: [йа].

4. Протяжна вимова першого складу:[йййааа]; спостереження за артикуляцією (спочатку середня частинка язиказмикається з твердим піднебінням, губизближуються (при вимові звука [й]),а потім спинка язика розмикаєтьсяз піднебінням, рот широко розкривається(при вимові звука [а]).

5. Вимова почутих звуків, їх характеристика.

— Скільки звуків чуємо? Який чути голосний? (Звук [а]). Який — приголосний. (Звук [й]).

6. Зіставлення вимови звуків [а] —[йа] окремо та в словах (абрикос —яблуко [йаблуко]).

7. Зіставлення вимови звуків [й] —[йа] окремо та в слова:- (твій-твоя[твойа]).

8. Моделювання звукової будови словаякір фішками на набірному полотні(один учень — біля дошки, інші — наіндивідуальних набірних полотнах).

9. Ознайомлення з буквою я, складання слова якір з літер розрізної азбуки.

10. Встановлення невідповідності міжзвуками та буквами. Під час ознайомлення учнів зі звуковим зніаченням буквия, коли вона стоїть після приголосного,послідовність роботи на уроці може бутитакою:

1. Вимова аналізованого слова Галя.

2. Поділ слова Галя на склади.

3.Протяжна вимова другого складуз акцентуванням на голосний: [лааа];виділення голосного звука (— Якийголосний звук чуємо?).

4. Повторна вимова складу [ла]з акцентуванням уваги на м'який приголосний [ллла] (— Який приголоснийзвук чуємо у складі?).

5. Моделювання звукової будови слова Галя за допомогою фішок.

6. Спроба скласти це слово з букворозрізної азбуки. Учитель може викликати до дошки учня, який не знає буквия і запропонувати йому викласти словоз літер розрізної азбуки. Якщо школярпоставить у кінці букву а, всі читають(Гала) і переконуються, що викладено нете слово. У слові Галя приголосний звуку другому складі вимовляється м'яко.Тоді класовод повідомляє, що для позначення м'якості попереднього приголос- ного слугує буква я (показує букву),ознайомлює з графічним зображенням.Діти виставляють на набірному полотнізамість букви а букву я, читають слово(Галя).

7. Узагальнення вивченого у виглядіправила: буква я показує, що попереднійприголосний є м'яким; складання таблиці, розпочатої раніше, яка заповнюєтьсяз вивченням букв г, ь, я, ю, є:
о
у
е
и
я

Аналогічно проводимо роботу під час опанування букв ю, є.

Особливості- звукової роботи під час вивчення буквосполучень, дж, дз полягають у тому, щоб засвоїти злиту вимову цих звуків, послідовно вимовляти елементи цих африкат: [д] і [ж], [д] і [з], [д] і [з] (нерідко діти при вимові цих звуків припускаються помилок). Велику роль тут відіграє прийом імітації (наслідування), коли класовод показує зразок вимови, а вихованці наслідують його. Однак, як свідчить практика, при постановці звуків [дж], [дз], [дз] важливо пояснювати артикуляцію, що сприятиме успішному формуванню правильного їх вимовляння. Скажімо, доцільно зіставити пари дзвінких і глухих приголосних ([дж] —[ч], [дз] - [ц], [дз] - [ц]) за місцем і способом творення та за акустичними ознаками і таким чином навчити правильно вимовляти їх.