Способи інтеграції змісту початкового навчання (стр. 18 из 20)
1. Склади текст з речень. Добери заголовок. Визнач тип тексту.
Калина біля хати. А восени, вставляючи подвійні вікна, між шибками клали пучки червоних горн. Яка ж ознака оселі українця? Існує гарний звичай. І найлютіші морози і ожеледиця вони живили теплом і красою домівки. Коли починали будувати хату, калину вадили біля застільного вікна як символ життєвого благополуччя і статку. (Формується уявлення про значення калини в житті українського народжу, та поняття “рослини-символи”)
2. Прочитати, дібрати заголовок. Вписати слова з м’яким знаком та апострофом.
Українська народна вишивка багата різними орнаментом. Їх народні назви стверджують, що в орнаменті зображені конкретні рослини, тварини, предмети побуту. Найпопулярнішими є: хміль, реп’яхи, вишеньки, гребінці, зозулька, хвильки. (Формується уявлення про різновиди народного промис-лів та ремесел, поняття “вишивка”).
3. Склади прислів’я і запиши. Підкресли антоніми.
Нових друзів наживати,
З поганої трави не буде
Чим нива червоніша,
Праця чоловіка годує,
А лінь марнує.
Доброго сіна.
А старших не забувай.
Тим хлібець більший.
(уявлення про малі жанри УНТ, поняття “прислів’я”).
4. Спиши речення. Підкресли іменники жіночого роду.
Книга вчить, як на світі жить. Праця людину годує, а лінь марнує. Зима сніжна – літо дощове. Якщо взимку шумить ліс, буде відлига. Глибокий сніг – гарна трава і хліб.
5. Прочитай, знайди і випиши іменники: а) власні; б) загальні; в) істоти; г) неістоти.
На Україні дівчата любили плести віночки. Особливо багатими і пишними були весільні вінки. На Тернопільщині їх плели і суботу зранку, співаючи пісень. Листки барвінку, з якого вили вінки, змащували медом, додаючи кілька зубчиків часнику. Це за повір’ям мало вберегти молодих від зла.
6. Переписати. Визначити іменники, які з них позначають істоти, а які - неістоти.
Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків, пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців – символ місяця. Згодом вони здобули визнання й в інших народів.
7. Добери до загадок прикметники з довідок. Запиши відновлений текст.
Сам …, а чуб … (буряк).
… … маю вушко …, за собою несу … косу (голка).
…, … по гаях літає, уночі співає (соловей).
(маленький, сіренький; червоний, зелений; блискуча, гостренька, тоненька, довгу-довгу)
8. Відгадай загадки. Спиши їх разом з відгадками. Підкресли прикметники.
Химерні, маленькі, бокасті, товстенькі, чимось смачним напхалися, в окропі скупалися. Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка, крил не має, а гарно літає. Що воно за птиця, що сонце боїться? Тоненьке, кругленьке, серце чорненьке, хто на його слід погляне, його думку взнає.
9. Добери до загадок пропущені прикметники. Запиши відновлений текст.
У … клубочок заховався дубочок (жолудь).
…, … а спробуй підняти (жарина).
…, а не гай, …, а не сніг, …, та без волосся (береза).
…, … зі столу впало, нема таких ковалів, щоб його скували (яйце).
10. Запиши прислів’я. Розкриваючи дужки і ставлячи дієслова у потрібній формі.
Що очі (бачити), то руки (зробити). На пам’ять свою (скаржитися), а на розум ніхто. Не довго (думати), а добре (сказати). Чоловік довідається тоді. Як мало він (знати), коли дитина його (запитати).
11. Випиши з речень дієслова у неозначеній формі, ставлячи перед ними питання.
Легко говорити, та не так легко зробити. Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться. Робити – так і сяк, а їсти – дай велику ложку. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Хочеш багато знати, треба менше спати. Добре того учити, хто хоче все знати.
12. Спиши текст. Підкресли у ньому дієслова-антоніми.
За одного вченого двох невчених дають і то не беруть. Не вчи орла літати, а рибу плавати. Науки ні вода не затопить, ні вогонь не спалить. За одежею стрічають, а за розумом проводжають.
13. Виділені слова поставити у потрібній формі.
Будь обережним на (вулиця). Переходь (вулиця) тільки при зеленому світлі.
14. До слова – назви предмета дібрати його ознаку.
Заєць вайлуватий Цибуля чорнаОлень полохливий Черешня ріпчаста
Ведмідь гордий Редиска свіжа
15. Дібрати спільнокореневі слова.
Черговий, ... (черга, чергування, чергувати).
Метал, ... (металевий, металургія).
16. Назвати одним словом.
Столиця України – ... (Київ).
Четвертий день тижня – ... (четвер).
Людина, що побувала у космосі, – ... (космонавт).
17. Відгадати загадки. Слова-відгадки записати.
а) День довшає, а він тоншає. (Календар).
б) Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози пролітає. (Цибуля).
18. За буквами, що позначають приголосні, впізнати слова і записати їх.
П.ртр. т, д.р.кт.р, кв.т.рк., ч.р.в.к..
19. До видових понять дібрати родові.
Інженер, механік, агроном – ... (професії).
Редиска, пшениця, кукурудза – ... (рослини).
Дятел, жайворонок – ... (птахи).
8. Дібрати синоніми.
Вулиця –дорога, автомобіль – машина, дисципліна – порядок.
20. Вивчити прислів'я. Записати їх “по пам'яті”.
Слухай агронома – матимеш хліб вдома.
11. За допомогою суфіксів, префіксів утворити нові слова.
Редиска – редисочка; олень – оленятко; кипіти – перекипіти, закипіти.
21. З поданих слів виписати “музичні”, тобто слова, в яких є сполучення букв, що співпадають з назвам нот.
Коридор, предмет, черевики, ведмідь, фанера, каструля, неділя, вересень...
Наприклад, для запам’ятовування правопису і вимови слова “герой” використовується така система роботи.
Герой, -я, чол. 1) Особа, яка виявляє відвагу, хоробрість і самовідданість у бою чи у праці. 2) Особа, яка втілює типові риси певного оточення, часу і т. ін. Герої визвольних змагань. 3) Головна дійова особа літературного твору. 4) Особа, яка чим-небудь відзначилася. Герой матчу. IIприкм. геройський, -а, -є; героїчний, -а, -є. Геройський вчинок. Героїчний подвиг.
До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови.
Спільнокореневі слова. Герой, героїня, героїзм, геройство, героїчний, геройський.
Словосполучення. Справжній, відомий, невідомий, прославлений, юний, народний ... герой.
Вітати героя. Присвятити героєві. Гордитися героєм. Знайомитися з героєм. Наслідувати героя.
Герой (якогось твору) подобається, вчить.
Синоніми. Героїзм, доблесть, мужність.
Антонім. Герой – боягуз.
Прислів'я. 1. Герой ніколи не вмре – він вічно живе. 2. Герой за славою не ганяється (Герой слави не шукає).
Речення. 1. Ми знаємо: герої не вмирають. 2. Сьогодні у нас була зустріч з героєм визвольних змагань. 3. На узліссі, під горою, в шумі верховіть невмирущому герою пам'ятник стоїть.
22. Уважно розглянь динамічну модель екологічного взаємозв'язку.
а 
б 
в 
г 
да – зміни в житті рослин
б – змінюється температура повітря
в – змінюється висота сонця над горизонтом
г – праця людей
д – зміни в житті тварин
Склади невелику зв'язну розповідь про зміни, що відбуваються у неживій і живій природі залежно від зміни висоти Сонця над горизонтом.
Результати виконання цих завдань представлені на діаграмі 1. Як видно із діаграми, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 20% учнів, що на 8% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, у експериментальному класі становить 65%, а у контрольному – 50%. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середньому рівні і 5% на початковому, а в експериментальному відповідно 15%, на початковому рівні – жоден учень.
Діаграма
Результати виконання контрольних завдань учнями контрольного і експериментального класів
Аналіз результатів дослідження дає підстави стверджувати, що виконання інтегрованих завдань стимулює дітей до аналізу внутрішніх спонук поведінки, зіставлення особистісних і групових тенденцій, власних бажань і соціальних вимог. Як зазначають учителі, у поведінці молодших школярів чіткіше проявляються виваженість та нормативність підтримки, що надається дітьми своїм одноліткам. Внаслідок цього збагачуються і систематизуються уявлення і поняття учнів, реалізується і розвивається їхній внутрішній духовно-моральний потенціал. Діти успішніше адаптуються до умов макро- і мікросередовища.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність розробленої методики дослідження.
Висновки
Отже, в історії розвитку науки проблема інтеграції–одна з найдавніших і досліджувалася в різних аспектах. З позиції педагогічних наук інтеграція–це процес зближення і взаємопроникнення, який повинен вивести учня на розуміння єдиної наукової картини світу. Необхідність інтеграції зумовлена не лише значним зростанням обсягу наукового знання, а й центральним завданням освіти–розвитку і саморозвитку сутнісних сил дитини в їхній єдності і цілісності. У розвитку сучасних освітніх систем інтеграція виступає провідним принципом, який проявляється як спосіб і процес створення багатомірності картини світу, що об’єднує різні форми відображення дійсності. Інтеграція як об’єднання у ціле певних частин чи елементів вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого створюється цілісна картина світу у навчально-виховному процесі.