17. Смирнов С.А. Педагогіка. –М., 2002, -204с.
18. Суровцева Р. Ф. Проблема інноваційної діяльності в педагогічній теорії та практиці. Наука і освіта. - 2001.- № 6.- с. 116-120.
19. Фальтус Р. Приготуватися до роботи в групах. // Робота в групах. Вибрані статті. Переклад з польської – Варшава, 1994, -с.7-14.
20. Хутірський А.В. Современная дидактика. – С.-Петербург, 2001, -533с.
21. Чорная Н.М. Дидактические иммитационно-моделирующиє игры в современной школе и педагогике США. //Диссертация на соискание степени канд. пед. наук.
22. Щербань П.М. Національне спрямування навч.-вих. процесу закладів освіти. //Рідна школа, 2001, - №5. с. 10-13.
23. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. –К.: Партнер, 1997, -193с.
ДОДАТОК 1
РОБОТА В ПАРАХ
Відмінювання дієслів в майбутньому часі
1.Учитель спонукає учнів пригадати за якою ознакою дієслова в майбутньому часі поділяються на дієвідміни.
2.Відповідь учнів: “Залежно від закінчення основи дієслова –arдля першої дієвідміни; - erдля другої; -irтретьої.
3.Учитнль пояснює, що деякі дієслова становлять виняток.
4.Для організації навчальної форми Робота в парах учитель готує набір карток(по одній для кожної пари учнів).
“№1.
Визначте, які з поданих дієслів належать до першої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
comer, ir, comprar, fumar, crear.
№2.
Визначте, які з поданих дієслів належать до другої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
decir, dejar, tener, haber, ser.
№3.
Визначте, які з поданих дієслів належать до третьої дієвідміни. Провідміняйте їх по особах.
venir, decir, hacer, estar, construir.
6.Картки роздаються кожній парі.
7.Вчитель пропонує за одну хв. ознайомитися із завданням і обдумати свій висновок.
8.За сигналом учителя учні повертаються обличчям один до одного і висловлюються вголос спершу ті, що праворуч 30сек. а потім ті, що ліворуч 30 сек.
9.Коли час вичерпано вчитель надає слово представникам пар, а решта, що опрацьовували те саме завдання в разі неповної відповіді доповнюють.
10.Вчитель підсумовує усе.
ДОДАТОК 2
МОЗКОВИЙ ШТУРМ
Чому ми брешемо?
1. Учитель звертається до всього класу: “ Як ми думаємо або чому ми брешемо?" Називає проблему, яку треба розв'язати та запрошує взяти участь в її обговорення шляхом обдумування. Він розповідає історію з життя, яка пов'язана з темою даного інтерактивного методу.
2. Обрана проблема записується на дошці.
3. Всі учасники “штурму“ думають про проблему, здійснюється вибір правильних ідей і пошук спільних причин, які створюють цю проблему.
4. На дошці записуються всі ідеї, які пропонуються:
Причина 1 – бажання самоствердитись,
причина 2 – намагання приховати провину,
причина 3 – внести азарт в своє життя.
5. Робота в зошиті: після того, як майже всі причини зібрано, учні в зошитах аналізують, розвивають ці причини.
6. Проводиться обговорення і оцінювання запропонованих визначень, вибирається якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.
ДОДАТОК 3
АЖУРНА ПИЛКА
На попередньому уроці вчитель роздав кожному учневі картку певного кольору з номером на ній (від 1 до 4). Сформувалося 4 групи по чотири особи в кожній . Групи отримали певні завдання.
“Червоні“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення вищого ступеня порівняння прикметників в англійській мові.
“Сині“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення найвищого ступеня порівняння багатоскладових прикметників.
“Зелені“ – сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення присвійного іменника в англійській мові.
“Жовті“ – Сформулювати, довести та пояснити на прикладах утворення ступенів порівняння одно- та двоскладових прикметників.
Вправа будується за такими етапами:
1) учням пропонується об'єднати в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали (“домашні“ групи). У домашніх групах учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розв'язують завдання, підготовані вдома.
2) учитель пропонує учням об'єднатися в групи відповідно до своїх номерів (“експертні“ групи). У кожній “експертній“ групі опиняються представники з кожної “домашньої“ групи. Учасники та учасниці формулюють, доводять, показують на прикладах утворення ступенів порівняння прикметників та записують у зошитах.
3) учитель пропонує учням об'єднатися в “домашні“ групи, учасники яких обмінюються між собою інформацією, отриманою в “експертних“ групах (формулюють, доводять та пояснюють утворення найвищого ступеня порівняння прикметників та показують на прикладах).
4) клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку.