У цьому контексті заслуговує на увагу вислів Д.Ф. Ільясова [30, C. 19] про те, що проектування педагогічних теорій має бути адресно орієнтованим. Це означає, що провідними основами проектування практичної сторони навчання є властивості та якості адресатів, абітурієнтів, які приходять навчатися до аграрних закладів. Вони мають свою специфіку. Тому, видаючи індивідуальні завдання, слід врахувати особливості студентів аграрних закладів, найбільш важливими з яких є: неоднакове трудове виховання абітурієнтів і різний життєвий досвід.
Ми вважаємо, що під час практики студент має безпосередньо брати участь у виробничо-технологічних процесах. Навчання студентів із залученням їх до випуску продукції, а саме: монтажу енергетичних установок, виконання технічного й сезонного обслуговування, поточного та капітального ремонтів енергообладнання, як показує досвід багатьох років, дає ефективні результати. На наш погляд, цей проміжний етап навчання започатковує багато чого, що в майбутньому визначає студента, як фахівця.
Така практика стає цілеспрямованою, оскільки суспільно корисна праця має більше значення, ніж праця з метою набуття практичних знань [21, C. 83]. При проектуванні практичного навчання студентів технічних спеціальностей в аграрних закладах не варто забувати про формування умінь виконання сільськогосподарських робіт, тобто вмінь працювати на землі. У тому полягає специфіка аграрного закладу освіти.
Безумовно, після проходження такої практики й виробничо-творчих контактів з фахівцями, які працюють, у студентів змінюється ставлення до професії і підвищується критичне ставлення до своїх професійних якостей.
Переддипломна практика має на меті узагальнення й систематизацію знань з обраної спеціальності, ознайомлення студентів з економікою аграрного підприємства, збирання та підготовку матеріалів до дипломного проектування. Керівництво переддипломною практикою здійснюють провідні спеціалісти виробництва.
На нашу думку, випускник, який планує працювати після завершення аграрного закладу за місцем проживання, переддипломну практику має проходити на місці майбутньої роботи, хоча це не догма. При цьому на виробництві керівники підприємства, організації придивляються до нього як до майбутнього колеги. У цьому контексті доречно наголосити на принципі єдності й безперервності навчальних вимог як з боку аграрного закладу, так і з боку підприємства. Необхідно приділяти увагу саморозвитку студента як особистості та морально-психологічній підготовці студента до сприйняття реального стану справ у галузі виробництва [21, С. 80]. Саме на таке природне працевлаштування покладаються великі сподівання.
При проектуванні практичного навчання для практиканта технічної спеціальності важливим є не тільки місце проходження практики, а й відповідне методичне забезпечення. Для забезпечення практичного навчання студентів НМЦ аграрної освіти працює над проектуванням навчально-методичного комплексу, який відповідав би вимогам сучасного змісту освіти: звіти-щоденники, навчальні відеофільми, кодопосібники, підручники й навчальні посібники, методичні рекомендації. Майстри виробничого навчання, враховуючи специфіку змісту практичної діяльності, розробляють форми педагогічного проектування: програму практики, начально-методичні карти, інструкції з техніки безпеки, карту переходу бригад по робочих місцях тощо. В основі такої роботи лежить спрямування навчального процесу на максимальне наближення його до виробничих умов. Для цього керівнику практики надається право самому обирати місце проведення практики та укладати договори аграрного закладу й підприємства.
У результаті аналізу встановлено, що практична складова навчального процесу майбутніх фахівців технічних спеціальностей аграрних закладів забезпечена на недостатньому рівні.
Ми пропонуємо низку пропозицій щодо поліпшення якісної складової практик:
при проектуванні практичного навчання слід передбачати розширення співпраці з вітчизняними та зарубіжними заводами-виробниками сільськогосподарських агрегатів та установок;
посилити увагу до сучасних методів експлуатації енергетичного обладнання (для цього необхідно укомплектувати навчальні господарства сучасними сільськогосподарськими агрегатами та установками);
забезпечити належне педагогічне керівництво навчально-пізнавальною діяльністю студентів;
враховуючи теорію поетапного формування розумової діяльності П.Я. Гальперіна, проводити своєчасний моніторинг рівнів професійної компетентності студентів;
передбачати в записах у щоденнику з практики критичне оцінювання її студентом (зауваження щодо доцільності правильної експлуатації електроприводу, вчасного проведення технічного обслуговування, поточного й капітального ремонту тощо).
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ НА УСПІШНІСТЬ СТУДЕНТІВ
3.1 Умови та методика виконання експериментальної перевірки впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів
Експериментальна перевірка впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів проходила на базі відокремленого структурного підрозділу НУБіПУ «Немішаївський агротехнічний коледж». Участь у ній брали 50 студентів, які утворили експериментальну (23 особи) і контрольну (27 осіб) групи. Вибір студентів охопив напрям підготовки “Механізація і електрифікація сільськогосподарського виробництва”.
Після відбору для участі в експерименті студенти контрольної групи продовжили навчання за традиційною програмою, а студенти експериментальної групи отримали перелік тем практичних занять з дисципліни “Механізація тваринництва” та перелік рекомендованих моделей машин та агрегатів, які передбачалося розглянути на майбутніх практичних заняттях і провести поглиблений аналіз будови та функцій при активній допомозі студентів. Студенти мали можливість підібрати тему, яка їх найбільше зацікавила. Деякі із студентів ще під час навчання на попередніх курсах ознайомилися з певними моделями технологічного обладнання, але не мали раніше можливості їх дослідити. Ми провели опитування студентів, які приймали участь у експерименті, на предмет чи хотіли б вони спробувати самостійно виконати дослідження будови конкретної моделі технологічного обладнання та пояснити її своїм колегам-студентам, відповідаючи при цьому на численні питання.. Підсумки опитування наведені на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Підсумки опитування щодо дослідження будови моделі технологічного обладнання
Даний підхід передбачав підготовку студентів до одного із практичних занять, де вони б змогли проявити свої знання з будови певної моделі устаткування чи комплексу агрегатів. Організація і проведення таких занять здійснювалося за підтримки викладачів дисципліни «Механізація тваринництва» вищезазначеного ВНЗ. Вони проводилися протягом вивчення матеріалу другого модулю дисципліни. Оцінювання підготовки студентів проводили ті ж викладачі під нашим контролем. Початковий контроль знань проводився з метою перевірки залишкових знань з тем дисципліни “Механізація тваринництва”, які відносяться до першого модулю. По суті, це був модульний тестовий контроль з дисципліни «Механізація тваринництва». Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, яка перетворилася на чотирибальну. Відмова від шкали ECTS була викликана малим терміном проведення експериментальної перевірки і невикористанням отриманих результатів показників успішності при підрахунках підсумкових оцінок з дисципліни «Механізація тваринництва». Підсумки початкового контролю знань наведені на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після початкового контролю знань
Як бачимо, показники успішності у кожній з груп приблизно однакові. Перевірка за критерієм Крамера-Уелча достовірності співпадання та відмінності успішності студентів груп показала, що успішність у групах співпадає на рівні значущості 0,05 (формула 3.1).
(3.1)Отже, математично доведено, що стан успішності студентів в обох групах співпадає, а це дозволяє нам проводити експеримент.
Разом з обраною темою студенти експериментальної групи отримали перелік рекомендованої літератури, а також узгодили з науково-педагогічними працівниками план своєї роботи над підготовкою доповіді. Консультації студентам надавали викладачі кафедри, які викладали курс "Механізація тваринництва" у їхній академічній групі. Завдяки цьому студенти мали змогу консультуватися або узгоджувати час для додаткових зустрічей з викладачами перед чи після чергового заняття. У залежності від обраної теми дослідження, кожен із студентів експериментальної групи потребував індивідуального підходу для вирішення майбутніх завдань. Деяким з них потрібний був Інтернет, дехто виявив бажання попрацювати у лабораторії, більшість працювала у бібліотеці коледжу та користувалася науково-методичною літературою кафедри. Підготовка кожним студентом доповіді для участі у конференції включала наступні етапи:
– вибір джерел інформації;
– збір інформації та її упорядкування;
– аналіз зібраних матеріалів та побудова плану доповіді;
– написання тексту доповіді.
На будь-якому із етапів роботи над доповіддю студент міг звернутися за консультацією до викладача і завжди знаходив підтримку та пораду.
Наприкінці І-го етапу вивчення модулю дисципліни "Механізація тваринництва" (половина студентів експериментальної групи закінчили свої дослідження, а інша половина чекала черги для оприлюднення доповідей) ми провели проміжний контроль знань студентів, які брали участь у експерименті. Підсумки його наведені на рис. 3.3.