Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни "Механізація тваринництва" (стр. 15 из 18)

Рис. 3.3. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після проміжного контролю знань

Як бачимо, успішність обох груп зросла у порівнянні з початковим контролем знань. Передусім це пов’язано з тим, що студенти, готуючи доповіді, вимушені були прискорено опановувати деякі теми дисципліни, а в деяких деталях конструкції машин і механізмів розібратися ґрунтовно. Така необхідність вимагає від студента чіткого розуміння завдань, які йому слід вирішити. Він поетапно йде до своєї мети – виступу на практичному занятті перед колективом студентів. Останній передбачає не лише доповідь, а й обговорення аудиторією деталей будови та функціональних особливостей роботи технологічного обладнання. Студенти, розуміючи це, намагаються не згубити ніяких деталей доповіді, а також прогнозують питання, які можуть виникнути в аудиторії. Такий підхід до підготовки виступу пояснює підвищення успішності в експериментальній групі. Зростання показника успішності у контрольній групі пояснюється кваліфікованим викладанням курсу дисципліни викладачами кафедри. На заняттях вони намагаються якомога частіше використовувати технічні засоби навчання, ілюстративний матеріал завжди присутній на дошці та стендах, у лабораторіях присутні моделі машин, що вивчаються.

Рис. 3.4. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після підсумкового контролю знань

Перевірка даних підсумкового контролю знань (рис. 3.4) за критерієм Крамера-Уелча показала математично обґрунтовану відмінність у результатах успішності студентів експериментальної та контрольної груп (формула 3.2).

(3.2)

Підсумковий контроль знань нами було проведено наприкінці вивчення курсу "Механізація тваринництва". Усі студенти експериментальної групи вчасно закінчили свої дослідження і гідно виступили з доповідями, отримавши схвальні відгуки колег-студентів та присутніх викладачів. Не викликає сумніву, що ці студенти і надалі продовжуватимуть цікавитися додатковими навчальними можливостями, які зможе запропонувати їм навчальний заклад.

Якщо проаналізувати динаміку зміни показників успішності студентів обох груп протягом експерименту, що наведена на рис. 3.5, то можна відмітити їх чітке зростання. Це говорить про те, що експериментальна додаткова освітня послуга починає свій вплив відразу і продовжує нарощувати його поступово відповідно руху студента етапами підготовки доповіді.

Як видно з діаграми на рис. 3.5, запропонована методика проведення практичних занять дозволяє значно підвищити рівень успішності студентів. Іншими словами, майже всі студенти досягнули кінцевої мети вивчення курсу дисципліни "Механізація тваринництва". При цьому вони оволоділи вміннями та навичками самостійної роботи з науково-методичною літературою, інформаційними джерелами тощо. Безумовно, ці фактори матимуть позитивний вплив на подальший процес навчання студентів у навчальному закладі.

Рис. 3.5. Динаміка зміни успішності за час проведення експерименту

Поєднання успішного оволодіння матеріалом дисципліни з позитивними наслідками даної методики для подальшого навчання студентів дозволяє нам рекомендувати її як методику роботи з майбутніми інженерами-механіками у процесі вивчення різних дисциплін для випадків, коли кількість студентів наближається або перевищує 25 осіб (академічну групу).

У результаті проведеного експериментального дослідження встановлено, що показники успішності студентів експериментальної групи зросли, що вказує на математично обґрунтовану доцільність використання запропонованої методики проведення практичних занять з дисципліни «Механізація тваринництва» при підготовці фахівців інженерних спеціальностей аграрних ВНЗ.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі висвітлено зміст практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів, розглянуто методи, форми, види практичного навчання на основі аналізу навчально-методичних джерел та узагальнення практичного досвіду.

Як з’ясувалося, одним із основних напрямів удосконалення практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів є професійна спрямованість навчання. Головними педагогічними умовами реалізації цього напряму є такі: проведення цілеспрямованої, системної профорієнтаційної роботи із студентською молоддю; оптимізація методів і форм навчання на засадах реалізації діяльнісного підходу; орієнтація змісту навчального матеріалу на майбутню професійну діяльність фахівця; забезпечення тісного зв'язку теоретичної і практичної підготовки студентів; індивідуалізація та диференціація практичних завдань для розвитку в студентів пізнавальної самостійності; постійне формування мотиваційних установок щодо самостійного оволодіння студентами практичними уміннями і навичками.

Важливим напрямом удосконалення практичної підготовки студентів є забезпечення особистісно розвивального підходу до практичної підготовки, за якого у технологіях діяльності педагогічних працівників домінує орієнтування на самоорганізацію і самореалізацію кожного студента.

Також у дипломній роботі розкрито зміст, дисципліни „Механізація тваринництва”, яка є фундаментальною дисципліною при підготовці інженерів-механіків для роботи у галузі тваринництва. Розглянуто організаційно-методичні основи практичного навчання і створено методику для проведення практичного навчання на тему: «Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому».

Також експериментально перевірено методику проведення практичних занять із дисципліни «Механізація тваринництва», що дозволило дослідним шляхом з’ясувати ефективні наслідки її використання у навчальному процесі.

Подальше вивчення дисципліни потребує особистісних професійних якостей майбутніх фахівців-аграрників, впровадження інноваційно-педагогічних технологій, психологічно-педагогічної підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання вищих навчальних закладів аграрного профілю.

При здійсненні практичного навчання студентів на нашу думку варто дотримуватися таких принципів: а) практичне навчання повинно охоплювати всі боки практичної діяльності майбутньої спеціальності; б) теоретичне і практичне навчання мають органічно узгоджуватися між собою за змістом; в) у процесі формування практичних умінь і навичок слід враховувати вікові і пізнавальні можливості студентів; г) суспільно-корисна праця, до якої залучаються студенти, має підпорядковуватися навчально-виховним завданням; д) практичне навчання здійснюється з використанням передової техніки, сучасної технології і організації сільськогосподарського виробництва.

На основі діяльнісного підходу обґрунтовано загальні вимоги до практичної підготовки фахівців-аграрників, що конкретизуються такими основними положеннями: максимальне наближення практичної підготовки до виробництва; готовність до постійного поглиблення своїх знань, удосконалення практичних навичок; швидке адаптування до змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища у фаховій діяльності; готовність до роботи з новою технікою, до впровадження прогресивних технологій; готовність до зміни профілю діяльності, не пов’язаної з отриманою раніше фаховою підготовкою; сформованість потреби до самовдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексюк А.М., Помогайба В.І. Загальні методи навчання // Педагогіка / Під ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – С. 160-199.

2. Аноков А.А. Опыт систематического обозрения материалов к изучению среднего и низшего технического и ремесленного образования в России. – Спб., 1889. – 436 с.

3. Бабалова Р.В. Некоторые проблемы практического обучения в вузах // Современная высшая школа, 1984. – № 4. – С. 99-102.

4. Байденко В.И. Научные исследования в сфере профессионального образования. – М., 2000. – 61 с.

5. Безрукова В.С. Проектирование педагогического процесса в профтехучилище. Свердл. инж.-пед. ин.-т. – Свердловськ, 1990. – 226 с.

6. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах. – М.: Высшая школа, 1991. – 205 с.

7. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах. – М.: Высшая школа, 1991. – 205 с.

8. Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. – Х., 2003 – Вип. 5. –С. 299-307.

9. Беспалько В.П. О критериях качества подготовки специалистов // Вестник высшей школы, 1998. – № 1. – С. 3-9.

10. Беспалько В.П. Слагаемые технологической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 190 с.

11. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. – М.: Высшая школа, 1989. – 144 с.

12. Блинчевский Ф.П., Зеленко Г.И. Профессионально-техническое образование в СССР. – М.: Просвещение, 1967. – 298 с.

13. Богомолов О.В. Практична підготовка фахівців факультету «Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції». Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 234с.

14. Божиев В.Г. Высшее сельскохозяйственное образование в России. – М.: Научная мысль, 1989.