3. Теоретично обґрунтований нами принцип особистісно-соціальної цілісності – фундаментальна засада методології педагогічної психогігієни. Розроблена в нашому дослідженні модель вікової змінюваності індивідуальної норми психічних станів дітей та учнів, методична база для їх відстеження й прогнозування забезпечує реалізацію цілісного підходу до вивчення психічного здоров’я, здійснення педагогічно-психологічного впливу з метою його збереження та зміцнення. Викладена методологія індивідуальної динаміки психічної норми як певного стану якості психічного здоров’я дітей і підлітків – основа для прогностичної оцінки моделей вікової змінюваності індивідуальної норми психічних станів.
4. Метою і головним завданням педагогічної психогігієни є виховання психічної культури учнів, формування навичок саморегуляції та самовідновлення особистісної цілісності.
Система виховання, що має психогігієнічну спрямованість, забезпечується відповідною кваліфікаційною підготовленістю вчителів, вихователів, соціальних педагогів, практичних психологів, керівників освітніх закладів. Процес формування психогігієнічної позиції педагога включає загальнопедагогічну підготовку, зміст якої складають моральні основи педагогічної професії та універсальна людинознавча база, і набуття системи педагогічно-психогігієнічних знань і вмінь. Психогігієнічна позиція педагога формується як системою вищої педагогічної освіти, так і системою фахового вдосконалення, безпосередньою роботою учителя, вихователя, психолога над власним удосконаленням, яке потребує самопожертви й професійної відданості обраній справі, дітям та учням, які неусвідомлено або свідомо використовують у своєму подальшому житті засвоєні від учителів і вихователів способи психічної самоорганізації власної життєдіяльності.
5. Педагогічна психогігієна як галузь теоретично обґрунтованої та методично забезпеченої педагогічної діяльності створює умови для збереження рівноваги та взаємоузгодженості середовищних впливів суспільно-родинного гомеостазу як генези загальносуспільного й особистісного спрямування індивідуального розвитку дітей і підлітків. Психічна норма відображає узагальнений зміст мети виховання та освіти і визначені цією метою виховні й освітні ідеали. Отже, зміст навчання й виховання – нормоутворюючий чинник, який забезпечує продуктивність процесу сенсоутворення (вибору сенсу, його набуття) особистості. Гармонійна пізнавальна процесуальність зумовлюється, з одного боку, продуктивністю сенсоутворюючої функції виховання та освіти, а з іншого – педагогічною ефективністю функціонування загальносуспільного заохочувально-спонукального механізму освітньої процесуальності. Цілісність, безупинність і взаємовідповідність структури освітньої процесуальності особистості – важливий педагогічний показник якості її психічного здоров’я.
6. Створена нами методична база педагогічної психогігієни, що налічує 11 основних методик, призначена для комплексного застосування з метою діагностики, відстеження й прогнозування стану та якості психічного здоров’я дітей і підлітків в умовах навчально-виховного процесу освітніх закладів. Доцільність і продуктивність розроблених нами психогігієнічних методик ґрунтуються на методологічних засадах теорії педагогічної психогігієни. До цих засад належать виявлені закономірності й механізми індивідуальної соціорегуляції учнів, вікової динаміки соціорегуляційних станів відповідно до моделей змінюваності індивідуальної психічної норми, лімінальних перетворень індивідуально-соціального сенсу особистості, формування дитячої та підліткової адаптивності.
7. Практичне застосування розробленої теорії і методики педагогічної психогігієни пов’язане із структурним перетворенням синтезогенетичних і сегрегаціогенетичних пріоритетів роботи освітніх закладів, включаючи способи відображення ними соціальних запитів, течій і напрямків змінюваного суспільного середовища.
8. Методологічні засади, викладені в даному дослідженні, як підтверджують результати експериментальної роботи, адекватно відображають способи впровадження й застосування теоретичного та методичного забезпечення педагогічної психогігієни процесу виховання й навчання.
Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення вимагають проблеми особистої, професійної та соціальної психогігієни, андрагогічні аспекти збереження й зміцнення психічного здоров’я у процесі загальнокультурного та фахового удосконалення дорослих, питання психогігієни особистості на найбільш ранніх і найбільш пізніх етапах онтогенезу.