КУРСОВА РОБОТА
«Теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревооброрбка»
Вступ
В сучасних умовах школи особлива роль відводиться удосконаленню трудової підготовки учнів. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технічний прогрес потребують все більш кваліфікованих робітників, здатних до творчої діяльності. Тому підготовка підростаючого покоління до активної творчої праці – проблема державного масштабу.
Завдання трудового навчання в процесі трудової підготовки учнів старших класів визначені педагогами-психологами, проте слід враховувати, що в старших класах створюються нові передумови для виконання завдань трудового навчання: зростає рівень загальноосвітньої підготовки учнів, відбувається дальший процес фізіологічного розвитку їх організму, психічного розвитку якостей особистості. Внаслідок цього стає можливим підвищити вимоги до трудового навчання.
Передусім створюються умови для повнішого втілення принципу поєднання навчання з продуктивною працею (особливо під час навчально-виробничої практик). Тому потрібно залучити учнів VIII-XI класів до продуктивної праці, де для цього забезпечуються належні умови. Відсутність таких умов слід розглядати як істотний недолік у навчально-виховній роботі.
Особливого значення набуває в старших класах профорієнтаційна робота з учнями. Вона стає тепер більш цілеспрямованою у тому розумінні, що учнів глибше ознайомлюють з окремими галузями народного господарства, ураховуючи їх нахили і здібності. Постає завдання сформувати в учнів деякий обсяг знань, умінь і навичок певної професії, тобто учнів треба озброїти професійними знаннями, вміннями і навичками, щоб вони впритул підійшли до оволодіння певною професією.
Звичайно при цьому не забувають завдань політехнічної освіти. Завдання допрофесійної підготовки привели до того, що учні IX-XI класів не набувають однакової за змістом трудової підготовки, як у восьмирічній школі. Вони спеціалізуються, тобто вибирають за своїм бажанням один із напрямків трудової підготовки, які застосовуються в цій школі або мікрорайоні.
У зв’язку із цим особливо актуальним стає завдання забезпечити єдиний рівень політехнічної підготовки учнів у процесі трудового навчання в старших класах. Як це питання розв’язується, буде розглянуто далі.
Дуже важливо надати учням змогу зробити вибір напряму трудового навчання в старших класах. Ураховуючи, що це питання дуже складне, у деяких школах учням дозволяють змінити профіль трудової підготовки протягом першого півріччя в IX класі, а також на початку навчання в X класі.
Одним із важливих завдань трудової підготовки учнів у старших класах є забезпечення наступності між трудовим навчанням у восьмирічній школі і в IX-XI класах. Наступність може проявлятися безпосередньо і опосередковано. Якщо, наприклад, у старших класах мова йде про трудове навчання з обробки деревини, то тут вчитель старається перш за все на знання і вміння з столярної обробки деревини і обробки деревини на верстатах, набуті учнями в процесі занять у майстернях. Навчаючись в IX-XI класах, учні вдосконалюються і розширюють свої знання і вміння. Така наступність буде безпосередньої і забезпечити її легше, проте цього недостатньо з точки зору політехнічної освіти. Учні дістали у восьмирічній школі певні уявлення про основи сучасного виробництва. Воно повинно стати вихідним для дальшого технічного кругозору дітей. У них сформовано певні політехнічні уміння з вимірювання, обчислення та ін. Треба подбати, щоб на базі цих умінь сформувалися нові, складніші і досконаліші. У восьмирічній школі в учнів виховуються позитивні якості, які потрібні для працівника суспільного виробництва: творче ставлення до своєї праці, уміння планувати свою працю і підтримувати порядок на своєму робочому місці – все це повинно розвиватись у старших класах, переходити в звички, ставати рисами характеру.
Поряд із наведеними завданнями трудового навчання, які потребують нового підходу до трудової підготовки учнів (бо для виконання їх створюються додаткові можливості) у IX-XI класах доводиться розв’язувати і такі завдання, як ознайомлення учнів з технікою, технологією і організацією сучасного виробництва, тобто продовжувати те, що робили у восьмирічній школі. Говорячи про старші класи, можна лише додати, що тут розширюється база для узагальнення знань учнів, бо вони, як правило, вивчають у VIII-ХI класах машини, характерні для вибраного ними профілю трудового навчання, ознайомлюються з правилами їх експлуатації, з технологічними процесами, які тут застосовуються, і з формами організації праці. Нагромадження нових знань повинно проходити в тісному дидактичному зв’язку з попереднім досвідом учнів. Основою для цього є набуті учнями у восьмирічній школі знання про елементи машинознавства та електротехніки і про міжгалузеві виробничі поняття „продуктивність праці”, „норма праці” та ін.
У ІХ-ХI класах трудове навчання можна проводити за різними профілями. Вибір профілю трудового навчання визначається характером виробничого оточення школи та її навчально-матеріальною базою. При такому підході до змісту трудового навчання учнів залучають до продуктивної праці. Тепер у загальноосвітніх школах нашої країни запроваджується близько 150 профілів трудового навчання.
Для найбільш поширених профілів (автосправа, деревообробка, металообробка, електротехніка) Міністерством освіти затверджені навчальні програми. Ці програми побудовані виходячи з єдиних принципів щодо їх змісту та структури. Вони встановлюють також єдиний рівень політехнічної підготовки учнів. Школам надається право розробляти спільно з базовими підприємствами навчальні програми, якщо для обраного ними профілю трудового навчання немає програм, затверджених Міністерством освіти. У такому разі треба орієнтуватися на типові програми (затверджені Міністерством освіти) і затверджувати розроблені програми в органах народної освіти. Дані програми також розробляються і на основі наявної матеріально-технічної бази в школі. Матеріальна база є однією з головних умов, без забезпечення якої неможливе проведення як трудового, так і профільного навчання. Аналіз матеріальної бази шкіл з трудового і профільного навчання показує, що тут застосовуються різні організаційні форми для включення учнів у продуктивну працю.
Недостатня розробленість проблеми в теорії і на практиці спонукало нас до вибору теми курсової роботи: “Психолого-методичні умови формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
Метою нашої курсової роботи є розробка змісту методики формування і розвитку в учнів загальнотрудовив умінь і навичок при вивченні профілю “Деревообробка”. Об’єктом дослідження є трудова підготовка учнів 8–11 класів.
Предметом нашої курсової роботи є шляхи і засоби формування загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивчені профілю “Деревообробка”.
Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:
1. Провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів загальнотрудових вмінь і навичок при вивчені профілю “Деревообробка” у 8-11 класах.
2. З’ясувати психолого-методичні та теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
3. Виконати аналіз програми по профілю „Деревообробка” у 8-9 класах.
4. Ознайомитись з методикою проведення занять по даній темі і розробити свою методику формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”, перевірити її на практиці.
При написанні курсової роботи ми використовували такі методи: метод аналізу літератури, метод аналізу передового досвіду, аналізу програми, метод дослідження і спостережень.
І. Розділ І. Теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревооброрбка”.
І.1.Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
Аналіз літературних джерел ми робимо з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів старших класів в процесі трудового навчання. Так, Ханін М. Б. говорить що в 8-9 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів[24]. Він стверджує, що формуючи в учнів загальнотрудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності і посильності, систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Не аби яке значення в формування загальнотрудових вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.
Ці поради корисні тим, що учні продовжують удосконалювати свої вміння і навички безпосередньо під час виконання робіт. Автор не рекомендує, як метод формування вмінь і навичок учнів практикувати фронтальні роботи. Такі завдання потрібно давати лише окремим учням. При цьому завдання повинні бути індивідуальними.
Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів старших класів при вивченні профілю “Деревообробка” можна знайти в журналах “Школа и производство”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Педагогіка і психологія”. Так, наприклад, Кірілов М. Я. подає методичні рекомендації по проведенню занять з ручної обробки деревини 8-9 класах і пропонує свою методику формування та розвитку загальнотрудових умінь та навичок безпосередньо під час виконання роботи. Його методика базується на єдності і взаємозв’язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики. Особливу увагу звертає він звертає на розширення політехнічного кругозору школярів, розвиток їх технічного мислення, формування стійких інтересів до професій деревообробної промисловості.