«Ой не ходи Грицю» та інші.
Наприклад у пісні «Віють вітри, віють буйні» Маруся згадує свої щасливі дні, коли Гриць був із нею (звучить пісня).
Хто щаслив був хоч з часок
Повік не забуде….
Без милого долі нема,
Стане світ тюрмою,
Без милого щастя нема,
Нема і спокою.
Як прозвучала ця пісня? Який її характер? Що виражає, які почуття, переживання передані в пісні?
(Сумна, жалібна, тривожна, схвильована і передає горе, смуток, страждання, душевний біль)
Що ж зробив Гриць? (Він зрадив Марусю з іншою дівчиною – з Галею). Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, згадки про нещасливе кохання про нездійснені дівочі мрії – все це породило страшний план помсти (звучить фрагмент уже відомої пісні «Ой не ходи, Грицю…». Як же помстилася Маруся?
Що вона зробила? (Отруїла Гриця)
Отже, ми знаємо, що Гриць був зрадливий, нечесним по відношенню до Марусі. А які вади Гриця ви знаєте? (Був ледачий, лінивий до роботи, хитрий, брехливий, але дуже спритний до гуляння)
Маруся добре знала вади свого обранця й висміювала їх у своїх піснях ( '' Грицю, Грицю до роботи! '')
- Діти чи ви хотіли бути схожими на Гриця?
До якого жанру українських народних пісень можна віднести цю пісню? (До жартівливих пісень)
А які ще ви можете назвати жартівливі пісні? ( '' Заспіваймо пісню веселеньку '', '' Варенички '', '' Ой у полі два дубки '' )
Чим характерне звучання жартівливих пісень?
(Темп – жвавий, швидкий; ритм – чіткий, характер – веселий, життєрадісний, бадьорий, енергійний, дзвінкий, танцювальний)
В підсумку нашого уроку я запитала у дітей:
1) - Яку роль відіграють ліричні пісні у житті українського народу?
(Пісенна лірика покликана збагачувати духовний світ людей, прикрашати їх побут)
2) – Як на вашу думку, чи може пісня допомагати людям у житті?
(Пісня допомагає жити, працювати, розважатись. Вчить)
3) – Як жартівливі пісні вчать ставитися до життя та його труднощів?
(Вчать долати труднощі, ставитись з певною долею гумору до усіх життєвих негараздів)
4) Чому серед пісень так багато веселих, жартівливих?
(Тому що для українського народу було притаманне почуття гумору, оптимізму. Українці через веселі, жартівливі пісні виказували своє відношення до навколишнього світу, до труднощів життя)
Я запропонувала дітям поставити музичне свято «Козацькі забави». У святі брали участь дві команди дітей.
Перши етапом свята був конкурс пісні. Перша команда вийшла з піснею «За світ встали козаченьки».
Друга команда з піснею «Козацькому роду нема перевозу»
Я запитала у учнів який настрій та характер втілено у мелодіях цих пісень?
(величавий, могутній)
Які події оспівують козацькі пісні?
(вони оспівують битви, перемоги над ворогом)
Що народ висловлював через козацьку пісню?
(висловлював своє ставлення до героїв зрадників, до всього, що
відбувалося навколо)
Другий конкурс – змагання між козаками і козачками.
Для хлопчиків – змагання «Втеча з полону» (стрибки у мішках), «Швидкі
вершники» (м’яч між ногами, у руках палиця, шабля). Для дівчаток –
змагання «Хто вправніше допоможе пораненому забинтувати голову,
руку», «Хто швидше пришиє ґудзики».
Діти відповідали на мої запитання:
- Щоб виконати цей конкурс якими повинні бути козаки й козачки?
(Сміливими, сильними, відважними, добрими, спритними)
Далі було нагородження переможців братання учасників свята. Святкова хода козаків під прапорами з козацькими піснями «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту».
Я запитала у дітей:
- Які характерні риси козаків ви усвідомили?
(відданість, героїзм, сміливість)
- Які моральні чесноти ви знайшли у козацьких піснях?
(козаки)
- А зразки аморальної поведінки?
(вороги – ''турки'')
- Яке ваше емоційне ставлення до героя?
(повага і бажання бути схожими на них)
- Що значить для вас герої на в повсякденному житті?
(відповідати за свої вчинки, захищати менших, допомогти тим, хто цього потребує)
- Які якості героя – козака близькі вам і ви хотіли би розвити в собі? (сміливість, відвага, патріотизм)
- Ця робота допомогла активізувати творчу активність дітей через українські народні пісні, прислів’я.
Діти для себе розкривають етично – етичні поняття добра, зла, чесності, взаємодопомоги.
Спільна діяльність дітей створювала загальне емоційне переживання, діти надавали допомогу один одному, співчували, переживали невдачі і раділи успіху.
Ставали стриманіше, добріше, справедливіше в оцінці своїх дій і
вчинків. При підготовці свята відбувалося перетворення
боязких, соромливих дітей в розкріпачених, ініціативних.
Діяльність дітей була продуктивною, на святі була створена
ситуація творчого пошуку і мотивів діяльності, що з'явилося
своєрідним поштовхом, який викликає дитину з «інертного спокою»
і сприяє здійсненню творчої діяльності, яку вони
виконують. В цьому випадку працюють такі сторони духовного світу
дитини, як воля, інтелектуальний розвиток, світоглядний і
етичні переконання.
Мета свята:
- Створити зону психологічного комфорту.
- Розвити ціннісні орієнтації.
- Задовольнити інтелектуальні потреби.
- Залучити до народних традицій.
Свято створило духовну спільність дітей, той грунт, на якому
розвиваються людські відчуття: любов, доброта, взаємодопомога.
Тема уроку у 4 класі «Колискові пісні»
Діти зайшли в клас під звучання колискової «Ой ходить сон».
- Я запитала у дітей, що є джерелом музики?
(джерелом музики є життя)
- Яку першу мелодію чує дитина у своєму житті?
(колискову пісню)
- Який характер колискових пісень?
(спокійний, лагідний характер. Нагадує ласкові мамині руки, мамину лагідну посмішку)
- Що характерно для колискових пісень?
(глибока задушевність, ніжність)
- Які почуття вони викликають?
(любов до матері, ніжність)
- Як треба ставитись до матері?
(з любов’ю і повагою)
Для виявлення сформованості ціннісних орієнтацій я провела анкетування і написання твору на тему: «Образ Батьківщини в українських народних піснях»
АНКЕТА:
1) Яки риси характеру людини ви вважаєте найвагомішими?
2) Які риси характеру притаманні українському народу?
3) Які події в вашому житті мають велике значення?
4) Як людина повинна ставитися до своєї Батьківщини?
5) Як людина повинна ставитись до оточуючого світу, до природи?
6) Що ви вкладаєте в слова: честь, гідність?
7) Чому серед українських пісень так багато жартівливих? Чому вчать ці пісні?
8) Що ви відчуваєте при слові «мама»? чи збігається характер колискових пісень з характером вашої матусі?
9) Повага і любов до батьків, рідних, як вона повинна виявитись?
10) Як ви вважаєте яка причина конфліктів між людьми?
11) Що означає для тебе сім’я?
12) Що притаманне ліричним українським пісням?
13) Що означає для тебе щастя?
Результати заключного експерименту по вияву сформованості ціннісних орієнтацій у %
Таблиця 2.2.
| РівніКлас | До експерименту | Після експерименту | ||
| А | В | А | В | |
| Високий | 11 | 14 | 11 | 21 |
| Середній | 63 | 65 | 63 | 79 |
| Низькій | 26 | 21 | 21 | 7 |
А – контрольний клас
В – експериментальний клас
2.3 Аналіз результатів
Аналіз наведених даних свідчить, що в ході експерименту відбулось підвищення рівня сформованості ціннісних орієнтацій молодших школярів.
Найбільший приріст спостерігався в експериментальній групі, причому значно збільшилась кількість учнів з середнім рівнем за рахунок зменшення кількості дітей із низьким рівнем. Але збереження більшості учнів на середньому рівні не свідчить про відсутність змін у формуванні ціннісних орієнтацій.
Воно є результатом переходу учнів з низьким рівнем на середній рівень. Таким чином, приріст середнього рівня відбувалося за рахунок низького.
Аналізуючи результати анкетувань, спостережень даних, можна засвідчити, що в контрольній групі, де застосовується традиційний підхід яскраво виражених змін не відбулося.
Проведена робота підтвердила доцільність вибраного напрямку:
- діти освоїли коло жанрів української народної музики;
- Навчились оцінювати твори музичного мистецтва, аргументовано їх аналізувати;
- У дітей з’явилась готовність до художньо-творчої діяльності, прагнення до неї, ініціативність, сумлінність, емоційність і самостійність своїх художніх орієнтацій.
Українська народна музика в практиці роботи в школі може використовуватись, як засіб формування ціннісних орієнтацій
Українська народна музика формує певні уявлення про добро і зло, згуртовує дитячу спільноту, дарує радість, натхнення.
Загальні висновки.
1) Народна музична творчість є важливим джерелом і засобом морально-естетичного виховання молодших школярів. Виховання і переживання учнями в процесі вивчення творів народного мистецтва естетичних об’єктів формують в них високохудожній смак, виховують любов до Батьківщини, до праці, до природи та інші моральні та естетичні почуття.
Необхідною умовою морально-естетичного виховання засобами української народної музики є правильний підбір творів, які відповідають пізнавальним можливостям школярів а також меті та завданням виховання.
2) Критеріями сформованості морально-естетичного виховання молодших школярів засобами української народної музики, виходячи із змісту морально-естетичної потреби, педагогічно інтерпретованої через категорію інтересу, виступають: а) обізнаність учнів з українською народною творчістю; б)рівень інтересу творів до української народної творчості; в) участь у музичному житті класу, школи, міста.
3) Навчально-виховний процес в сучасній школі формує недостатній рівень морально-естетичного розвитку дітей, що виявляється у недостатній сформованості моральних орієнтацій, морально-емоційної сфери, коло механізмів моральної регуляції. У галузі музичного мистецтва це проявляється у недостатній обізнаності з жанрами музичного мистецтва, невмінням оцінювати твори музичного мистецтва, аргументовано їх аналізувати, у неготовності до художньо творчої діяльності, у відсутності прагнення до неї, у безініціативності.