Працюючи з підручником, школярі засвоюють не лише знання, а й, що не менш важливо, відповідні способи діяльності, тобто вчаться застосовувати набуті знання на практиці. Процесуальні відомості подаються у спеціальному структурному компоненті підручника - апараті організації засвоєння, основне призначення якого полягає в тому, щоб, з одного боку, навчити дитину вчитися, сформувати в неї інструмент, за допомогою якого здобуваються знання, а з іншого - запропонувати вчителеві орієнтовний зразок організації навчальної діяльності учнів. У підручниках для школи першого ступеня даний структурний компонент представлений завданнями і вправами, пам'ятками, алгоритмічними приписами, зразками оформлення записів, таблицями тощо.
З метою формування в учнів умінь та навичок автори практикують включення у підручники пам'яток, алгоритмів та зразків міркувань (див. додаток Г). Пам'ятка розкриває зміст і послідовність дій, які потрібно виконати; алгоритм психологи трактують якчіткий опис прийомів мислення або послідовності розумових операцій, спрямованих на розв'язання однотипних завдань; зразки міркувань конкретизують пам'ятку чи правило, формують уміння логічно мислити, доказовість мовлення. Визначаючи найдоцільнішу послідовність розумових і практичних дій, такі засоби організації засвоєння привчають школяра міркувати і діяти правильно та економно.
Формування уміння орієнтуватись у сигналах-символах, шрифтових та кольорових виділеннях відбувається в міру їх появи на сторінках підручника. Потрібно вчити дітей розрізняти ці позначення: уміти відшукати завдання підвищеної складності; правило; матеріал, який потрібно запам'ятати; цікаву інформацію тощо. Сформованість даного уміння сприятиме економному використанню часу на уроці та при підготовці домашніх завдань, дозволить диференційовано підходити до навчальної інформації (це — головне, його потрібно завчити; даний матеріал можна передати своїми словами: а цей - для роздумів). Доречно також для заохочення учнів при роботі з підручником пропонувати учням цікавий матеріал про книгу (див. додаток В, Д, Е)
Правильна організація роботи з підручником вимагає від педагога високої майстерності, зокрема належної професійної підготовки.
Таким чином, дидактично обґрунтована робота з навчальною книгою на уроках у початкових класах (так звані «зовнішні компоненти» методу) передбачає використання підручника на різних етапах уроку якпід керівництвом учителя, так і самостійно), працюючи з різними структурними компонентами підручника. «Внутрішнім компонентом» цього методу є уміння молодших школярів працювати з підручником, особливість якого вбачаємо в тому, що воно, з одного боку, належить до загальнонавчальних (міжпредметних), а з іншого — включає в себе найважливіші міжпредметні уміння: аналізувати, порівнювати, узагальнювати, контролювати роботу тощо.
Саме такий підхід до розуміння сутності роботи з підручником як методу навчання може забезпечити реалізацію змістового і процесуального компонентів навчання, відображених у підручнику, який у сучасних умовах покликаний обслуговувати весь процес навчання.
2.2 Методика формувального експерименту
Матеріали спостережень дали можливість зафіксувати, що у шкільній практиці недооцінюється роль роботи з підручником. Робота з його формування ведеться нецілеспрямовано, епізодично. Навіть ті можливості, які закладені в самих навчальних книгах, не завжди реалізовуються. На уроках домінує фронтальна робота з підручником (переважно на етапі закріплення знань), тривалість якої незначна, а рівень самостійності учнів досить низький. З усіх структурних компонентів підручника найменше уваги приділяється апарату орієнтування і позатекстовим компонентамкнижки (учні практично не працюють зі змістом, з рубрикацією). Прийоми роботи з текстом, які використовуються на уроках, не стимулюють самостійного їх використання і перенесення на інші предмети. До того ж вчителі не намагаються зацікавити учнів роботою з підручником, мотивувати її необхідність.
Формувальний експеримент проводився з учнями двох четвертих класів ЗОШ №7 І-Ш ступенів м. Тернополя (один клас - контрольний, 26 учнів; другий - експериментальний, 28 учнів) на базі предметів „Читання” та „Українська мова”. Метою експерименту було довести правомірність сформульованої нами гіпотези, а саме: якість засвоєння знань та формування у молодших школярів уміння працювати з підручником суттєво підвищиться за умови комплексного використання на уроках у початкових класах навчальної книги, а саме: організації роботи з підручником на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно.
Саме з цією метою ми розробили власну технологію використання підручника на уроках у початковій школі, яка буде нижче представлена у вигляді фрагментів уроків та пам’яток.
1. Робота з кожним із основних структурних компонентів навчальної книги:
а) робота з текстом:
Тема: Нових друзів наживай, а старих не забувай. М.Чумарна „Казка про друга”. (Читання 4 клас)
І. Словникова робота.
- На карточках, які я вам роздала, написані слова, які ви повинні правильно прочитати, звертаючи увагу на наголос.
Нудьгую, космічний, фото пристрій, однокласниками, конструктор, комп’ютер, планета, жителі, Компутик, єгипетські, комп’ютерний, наближення, невидимі, істоти.
ІІ. Первинне сприймання змісту твору (І частини).
- Діти, прочитайте прислів’я.
- Як ви їх розумієте?
- Прочитайте відомості про автора.
- Що ще ви знаєте про М.Чумарну?
- Цей твір ми будемо читати вголос. … починай читати, а хтось інший буде продовжувати.
ІІІ. Перевірка первинного сприймання.
- Куди потрапив хлопчик?
- Як виглядала планета Тайн? Знайдіть опис у тексті т прочитайте його.
- Над чим замислився герой?
- Що його тривожило?
- Як автор розповідає про Компутика?
- Чим планував займатися хлопчик зі своїм другом Сашком?
- Кому належать слова: ”Ти повинен рухатися далі, бо вийдеш із гри і залишишся на планеті Тайн”? знайди їх і зачитай.
ІV. Повторне сприймання твору.
- Діти, ще раз уважно прочитайте твір і приготуйтесь до його інсценізації.
VІ. Інсценізація твору.
- Діти, як ви гадаєте, чим закінчиться ця казка?
- Як ви думаєте, чому автор підібрав саме таку назву?
- А яку б назву придумали ви?
Пам’ятка вчителеві при роботі над текстом:
· Намагайтесь урізноманітнити роботу з текстом.
· Спробуйте зацікавити учнів так, щоб вони з радістю перечитували твір.
· Намагайтесь частіше звертатись до змісту твору, не вживаючи слово „прочитайте”; краще скажіть „як про це говорить автор”, „підтвердить це словами з тексту”, „знайдіть цей епізод у тексті та зверніть увагу, які слова використовує автор для опису цих подій”.
· Спробуйте зробити так, щоб учні декілька разів перечитали текст і цього не помітили.
Пам’ятка учневі при роботі над текстом:
· Пригадай, що ти знаєш про автора твору.
· Уважно прочитай твір.
· Поміркуй, який момент тобі сподобався найбільше? Чому?
· Подумай, як би ти вчинив на місці героїв?
· Яка тема та ідея твору?
· Подумай, які емоції викликає в тебе цей твір.
Як працювати із заголовком:
· Поміркуй, про що може йтися в тексті, виходячи з його назви.
· Почитай текст і подумай, чому саме автор так назвав свій твір.
· Підбери власну назву до твору.
Як скласти план до тексту:
· Поділи текст на логічно завершені частини.
· Визнач головну думку кожної з цих частин.
· Підбери заголовок до кожної частини.
· Перевір чи за твоїм планом можна скласти твір.
Як переказати твір:
· Подумки пригадай, що відбувалося в тексті.
· Почни розповідь з того, чим розпочинався твір.
· Розкажи, як потім розвивалися події.
· Розкажи, чим все завершилось.
· Перечитай твір і переконайся, що ти нічого не пропустив.
Як аналізувати прочитаний твір:
· Назви дійових осіб.
· Визнач послідовність подій.
· Відшукай зачин, основну частину, кінцівку.
· Визнач особливості мови твору (як автор описує природу, персонажів, явища, події).
· Знайди слова, які передають почуття героїв, те, як автор до них ставиться, які описують внутрішній стан героїв.
· Вислови своє ставлення до героїв, подій, явищ, всього твору.
· Порівняй вчинки дійових осіб, знайдіть причини їх поведінки.
· Пригадай, чи читали ви схожі твори.
· Подумай, що ви вже знали про описані автором явища, а що нового дізналися з твору.
б) робота з ілюстрацією:
Тема: Нових друзів наживай, а старих не забувай. М. Чумарна „Казка про друга”. (Читання 4 клас)
Робота з ілюстрацією до твору:
- Діти, уважно розгляньте малюнок.
- Як ви гадаєте, кого на ньому зображено?
- Що зображено на малюнку?
- Де відбуваються події зображені на малюнку? Як ви здогадались?
- Порівняйте малюнок з текстом. До якої частини тексту зроблена ця ілюстрація?
- Що нового на ній зображено?
- Який настрій створює ця ілюстрація?
- За допомогою яких кольорів художник передав настрій картини?
- Яку назву ви можете дібрати до малюнка?
- Який момент би ви змалювали у своїй ілюстрації?
- Які б кольори використали ви?
- Вдома спробуйте себе у ролі художників і намалюйте власну ілюстрацію до твору.
Як працювати з ілюстрацією:
· Уважно розглянь малюнок.
· Визнач, кого (що) на ньому зображено.
· Визначт що зображено на передньому плані, а що на задньому.
· Який фон використав художник?
· Які кольори використав художник? Чому?
· Поміркуй, як кольори передають настрій картини.
· Порівняй ілюстрацію з текстом і визнач який саме епізод на ній зображений.
· Поміркуй, чому художник змалював саме цей епізод.
· Опиши своїми словами побачене на малюнку.