Хорошим признаком осуществления надежд хозяина было следующее: накануне Нового года в сельские жилища приходили мальчики, юноши, чтобы "засеять" и получить хороший подарок. Начинали обычно с домов крестных родителей, дядей и тетей, соседей. Засевали только ржаным зерном, иногда пшеничным. При этом весело приговаривали: "Сію, сію, посіваю, щастя й долі вам бажаю!, "Щоб у коморі та оборі зерна було гори", "Щоб вівці та корови були в газди здорові!" Чтобы новый год приносил только добро, до праздника Нового года не выносили из хаты "дидуха" - "Снопа-Рая", который ставили в красном углу еще перед "Богатой кутьей". До Нового года не метут в хате, чтобы не вымести долю-счастье, потому что и в снопе, и в сене-соломе живут духи-ладо, души родителей-прародителей, которые, согласно поверьям, до зимних праздников были в лесах, степях, лугах, а теперь пришли на праздничный ужин. Эти духи-ладо нужно было уважать, угождать им, потому что "Щедрый" поручает им охранять нивы, скот, благосостояние хозяев...
В полночь под Новый год убирают "дидуха", связывают в три вязки. Одну вязку несут в ригу (гумно), а две - в сад. В саду кладут одну вязку в таком месте, чтобы видно было все деревья, и зажигают. После этого хозяин разговаривает с неплодоносящими деревьями. Берет топор и говорит: "Як не буде у тебе стільки яблук (слив або груш), як на небі зірок, то зрубаю". За деревьями становится кто-то из семьи и отвечает: "Не рубай мене... Як зірок у небі, дам стільки плодів". Так трижды хозяин спрашивает и трижды слышит один и тот же ответ-обещание. Тогда хозяин трижды ударяет обухом по дереву, приговаривая: "Ясне сонце, світлий місяцю, і ви, зірки-зірниці, врятуйте цю деревицю, пошліть їй дар з неба".
Новогодняя ночь проходит. Еще темно на улице, еще далеко до рассвета, как мальчики, юноши с перемешанным зерном в рукавице начинают ходить по домам "засевать". Зайдя в дом, разбрасывая горстями по дому хлебные зерна, желали хозяину и его семье: "На щастя, на здоров я, на нове літо! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю, без куколі, без метлиці, а нам дайте паляниці. Будьте здорові з Новим роком! ".
На Рождествовся семья усаживается за праздничный стол, накрытый разнообразными постными блюдами. Их должно быть двенадцать. Обычно это борщ, грибы, рыба, пироги с фасолью, капустой, тушеный картофель. При восхождении первой звезды, возвещающей час Рождества Христова, едят кутью (сочиво) - сваренные с медом зерна пшеницы, заправленные толченым маком, грецкими орехами, изюмом. Пьют узвар - напиток из сухофруктов и меда.
Все члены семьи обязаны присутствовать за столом. Рождественский ужин обычно принимал вид таинственного обряда, на котором не только и не столько ели, сколько священнодействовали, призывая высшие силы одарить семью благополучием, счастьем, здоровьем на весь год Конечно, многое из тех красочных новогодних обычаев и обрядов мы, нынешние, утратили, забыли. А зря! Без них теряется связь поколений, прошлого с сегодняшним днем и будущим. Поэтому хвала и слава тем энтузиастам, которые пытаются сберечь многовековое достояние народа украинского. Согласитесь, что без этих бесценных сокровищ духовности наши будни и праздники в эпоху господства информационных технологий будут серыми и однообразными.
Приложение 6
РАЗУЧИВАНИЕ ИГР И КОЛЯДОК К НОВОГОДНИМ ПРАЗДНИКАМ
ИГРЫ УКРАИНСКИХ ДЕТЕЙ
Подоляночка
Діти беруться за руки й стають у коло. Вибирають „подоляночку”. Діти співають, а „подоляночка” робить все те, про що вони співають:
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона стояла,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.
Ой встань, встань, подоляночко.
Обмий личко, як ту шкляночку.
Візьмися в бочки, -
За свої скочки,
Підскочи до раю,
Бери сестру скраю.
„Подоляночка” вибирає когось з кола, і та стає на її місце.
Цурка
Усі діти діляться на 2 команди і стають у два ряди один проти одного. Кожен хлопчик у руках тримає тичку, яка називається „цурковником”. Посередині, між рядами, лежить кулька, яка називається „цуркою”. Цю кульку кожна з команд намагається перекотити на протилежний бік. Діти тривалий час ведуть боротьбу у перекочуванні цієї кульки. Команда, до котрої наблизиться кулька, вважається переможеною. У „Цурку” діти іграють переважно взимку.
Панас
Діти іграють у кімнаті. Одному з них зав”язують очі, ставлять біля порога і говорять:
Панас, Панас!
Не лови нас.
На тобі коробочку груш
Та мене не воруш.
Після цього діти тихенько ходять по кімнаті, а „Панас”, розкинувши руки, намагається піймати кого-небудь. Кого спіймає, той стає „Панасом”, і гра продовжується.
Панас - 2
Грають хлопці та дівчата. За бажанням хтось стає „Панасом”, йому зав”язують очі хустинкою, виводять на середину площадки і звертаються з такими словами:
Панасе, Панасе! На чому стоїш?
На камені!
Що продаєш?
Квас!
Лови курей, та не нас.
„Панас” починає ловити, і кого з гравців спіймає, той стає „Панасом”
Ластівка
Дві дівчинки беруться за руки і стають навпроти іншої пари, яка так само тримається за руки. Одна пара говорить:
Печу, печу ластівки!
Інша питає:
Нащо печешь? Лиха впечеш, лиха й піймаєш!...
Тоді дівчатка, котрі почали розмову, роз'єднують руки, і кожна біжить у протилежний бік. Інші двоє, кожна окремо, намагаються піймати перших, не давши їм з”єднатися. Якщо та пара, яка почала бігти першою, знову з”єднується, то їй припадає знову тікати, а другій парі - ловити. Якщо ж якусь з дівчаток, що почали гру, впіймають, то ця гра, що не збіглась, ловитиме, а інша - тікатиме.
Коло „Царівна”
Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у коло, вибирають „царя” й „царівну”. Царівна перебуває в колі, Царевич - за ним. Усі співають:
Ой, у городочку, царівна, царівна,
А за городочком царів син, царів син.
Приступи, царенко, близенько, близенько,
Поклонись царівні низенько, низенько.
Поклонись, царенко, ще ближче, ще ближче,
Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.
Пророби царівні вороточка, вороточка,
Вивези царівну з городочка, з городочка.
Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду
Та й постав царівну у ряду, у ряду.
„Царевич” виконує все, про що йому проспівує, бере „царівну” за руку і ставить у ряд поруч із собою. Потім вибирають другого „Царя” й „Царівну”.
Заїнько
Дівчатка та хлопчики стають у коло, побравшись за руки. Обраний „заїнько” ховається в кущі, а всі його просять:
Заїнько, заїнько, йди до нас,
Сіренький, сіренький, йди до нас.
Ой да кося, йди до нас.
Заїнько виходить з кущів і стає в середину кола. Тоді діти співають:
Заїнько, заїнько, лягай спать,
Заїнько, сіренький, лягай спать.
Заїнько лягає спати. Тоді знову приспівують:
Заїнько, вставай,
Сіренький, вставай,
Ой да кося, вставай.
Заїнько встає. Його просять умитись, взутись, причесатись... Робить усе, що його просять. Нарешті кажуть:
Заїнько, заїнько, вдар тропачка,
Сіренький, сіренький, вдар тропачка.
Ой да кося, вдар тропачка.
Заїнько танцює і вибирає іншого на роль, а сам встає в коло.
Мовчанка
Коли діти дуже розкричаться, хтось нагадає про цю гру і скоромовкою проговорить:
Їду до дому
На зелену солому.
На тій соломі
Сидить жаба.
Хто писне,
Той жабу хлисне,
Мені можна говорити
Сто раз,
А іншому - ані раз.
Всі замовкають. Ведучий намагається кого-небудь викликати на розмову. Хто перший заговорить, той програв.
Гречка
Усі діти стають попарно, беруться рука за руку, і кожен одну ногу тримає вільною рукою. Залишаючись на одній нозі, починають скакати в один бік, приспівуючи:
Ой, гук, гречки,
Чорні овечки,
А я гречки намелю,
Гречаників напечу.
КОЛЯДКИ
Павочка ходя
Павочка ходя Пірьєчко роня Святий вечор Добрим людям.
За нею ходя Красна дівонька.
Святий вечор Добрим людям.
Пірьєчко збира, В рукав ховає.
Святий вечор Добрим людям.
З рукава бере, На лавку кладе.
Святий вечор Добрим людям.
Із лави бере, Віночки плете.
Святий вечор Добрим людям.
А звивши вінок, Понесла в танок.
Святий вечор Добрим людям.
ЩЕДРИК, ЩЕДРИК, ЩЕДРІВОЧКА
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
"Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились,
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова -
В тебе жінка чорноброва".
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
У ЦЬОМУ ДВОРКУ ЯК У ВІНКУ
У цьому дворку як у вінку,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
Там господар як виноград,
Там господиня як калина,
Його сини як соколи,
Її дочки як панночки.
По саду ходили, сад садили.
Сад садили, сад поливали,
Вищий мене, кращий мене.
Приложение 7
Рассказ о масленице
Масленица - исконно русский праздник, известный еще с языческих времен. Масленица - это гимн солнцу, символом которого выступают круглые и румяные блины. Это радость шумных гуляний и веселых пиров. Это - встреча долгожданной весны.
На Украине также считают, что последнюю перед Большим постом неделю надо провести весело, так как впереди целых 7 недель строгого поведения и всяких ограничений. Каждый день этой недели имел определенные особенности и интересные обычаи. Рассмотрим каждый из них.
В понедельник женщины направлялись к корчме и начинали праздник Масляны. Если же к их компании хотели приобщиться мужчины, то им на шею цепляли колодку, снять которую можно было лишь поставив магарыч.