Вступ
Розділ 1. Аналіз програми 6 – 11 класів з біології
Розділ 2. Учені-біологи України, короткі відомості про них
Розділ 3. Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри різноманітності та походження культурних рослин"
3.2 План–конспект уроку на тему: Учення В.І.Вернадського про біосферу
3.3 Матеріал до уроку на тему "Опорно-рухова система"
Висновок
Список літератури
Автори, які займалися дослідженням їх життєвої та наукової спадщини намагалися розповісти про найвідоміших украінських учених, які зробили внесок у розвиток біології та суміжних галузей науки. Це академіки та члени кореспонденти НАН України, а також учені — засновники науково дослідних інститутів і лабораторій, нових напрямів досліджень.
Предмет дослідження: пошук шляхів реалізації відомих робіт вітчизняних вчених-біології на уроках біології в школі.
Проблема: варіанти побудови уроків біології з використанням відомих робіт вітчизняних вчених-біологів.
Актуальність:
Сучасні досягнення біології є результатом напотегливої праці вчених навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес.
Робоча гіпотеза: використання на уроках біології в школі відомих робіт вітчизняних вчених-біології дозволить розширити знання учнів в різних облатях біології та створить передумови для вироблення стійкого інтересу до вивчення біології.
Метою дослідження: є аналіз шкільної програми та розробка декількох планів-конспектів уроків з біології
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати програму 6-11 класів з біології.
2. Привести короткі відомості про деяких вітчизняних вчених-біологів України.
3. Розробити декілька планів конспектів уроків, на яких можливе використання робіт вітчизняних вчених-біологів.
Методи та організація дослідження:
1. Аналіз наукової та науково-методичної літератури.
2. Планування, моделювання та складання планів-конспектів.
Програми шкільного курсу біології розрахована на вивчення починаючи з 6 класу і закінчується її вивчення в 11 класі.
Вивчення біології починається з розгляду в 6 класі Царства Рослини. При вивченні даного розділу біології пропонуємо звернути увагу на таких відомих вітчизняних вчених-біологів, які займалися вивченням різних явищ в даній області, а саме: Аненков М.І. (при вивчення різноманіття рослин), Фінн В.В. (порівняльна ембріологія квіткових рослин), Топачевський О.В. (морфологія та систематика водоростей), Мечников І.І. (явище фагоцитозу, інфекційні захворювання рослин), Переможенко П.І. (непрямий поділ клітини), Зеров Д.К. (основні праці із систематики, флористики і філогенії спорових рослин), Навашин С.Г (подвійне запліднення у покритонасінних).
При вивченні розділу "Зоологія" в 7 класі потрібно зупинитися на матеріалах вітчизняних науковців, таких як Ковалевський О.О (вивчення порівняльної ембріології та фізіології безхребетних тварин), Мазурмович Б.М. (безхребетні тварини, паразитологія), Мовчанов В.А. (розведення риб), Павлова М.В. (проблеми палеозоології).
Вивчаючи "Біологію людини" в 8-9 класах варто звернути увагу на роботи вчених натомів, фізіологів, паталогоанатомів, які зробили значний внесок у розвиток наукового дослідження різних захворювань людини та фокторів, які ці захворювання викликають. Цими питаннями займалися такі вчені: Амосов М.М. (при вивченні теми "Дихальна система" та "Кровоносна система і кровообіг"), Богач П.Г. (тема "Травна система, регуляція травлення"), Данилевський В.Я. ("Нервова система"), Кащенко М.Ф. (ембріологія тварин та людини), Палладін О.В. (обмін речовин у м`язах).
Завершальним розділом біології в шкільному курсі є "Загальна біологія" до якої відноситься і розділ загальної екології, селекція та генетика. Досить відомими вченими в даних галузях є значна кількість вітчизняних вчених-біологів України, праці яких мають важливе значення і учням старших класів досить цікаво буде з деякими з них познайомитися. При вивченні теми "Біосфера" пропонуємо використати матеріал з робіт вченого Вернадського В.І., при вивченні теми "Екосистеми" – Висоцький Г.М. (вплив лісів на водний режим місцевості), Омелянський В.Л. (роль мікробів у кругообігу речовин); вивчення основ селекції можна проілюструвати роботами таких вчених даної області – Іванов М.Ф. (селекція тварин), Кириченко Ф.Г. (наукові основи селекції пшениці), Кулешов М.М. (проблеми рослинництва), Мусієнко О.С (селекція зернових культур); в області генетики – Левитський Г.А. (встановив наявність мітохондрій у рослинних клітинах), Гришко М.М (генетика, селекція, акліматизація рослин).
Досить багато можна говорити про наших вітчизняних вчених, при вивченні більше половини тем біології шкільного курсу можна використовувати матеріал з їхніх робіт. Але програма шкільного курсу обмежена в часі і тому охопити весь накопичений матеріал за значний період часу ми просто не взмозі. Тому пропонуємо в нашій роботі зупинитися на дяких моментах.
Даний розділ нашої роботи ми вирішили присвятити короткому викладу відомостей про найбільш відомих вітчизняних вчених-біологів України, які займалися вивченням питань в різних її галузях.
Альперн Данило Євсійович (1894—1968). Народився в Харкові Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському медичному інституті Українському психоневрологічному інституті та Українському інституті експериментальної медицини. Основні наукові праці присвячено патофізіології нервової системи питанням пато генезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової сис теми на проникливість судин та тканин. Указав на роль хімічних факторів і нервового збудження в патогенезі деяких захворювань Член кореспондент АН України.
Амосов Микола Михайлович (нар 1913р). Народився в с Ольхово (тепер — Вологодська обл ). Закінчив Архангельський медичний інститут та Всесоюзний заочний індустріальний інститут. Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів інституту кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірурги анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця штучного кровообігу фізіологи серця Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку Акідемік НАН України.
Анненков Микола Іванович (1819—1889). Народився в Москві. Закінчив Московським університет. Більше 10 років працював директором Уманського училища землеробства та садівництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку "Софіївка" ). Основні наукові праці присвячено флористиці питанням акліматизації рослин, лісівництва. Досліджував дикорослі та сідові рослини. Автор "Ботанического словаря" в якомуназви росіян подано п`ятьма мовами наведено відомості про ви користання рослин.
Богач Петро Григорович (1918— 1981). Народився в с Соколівка (тепер — Хмельницька обл ) Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у Київському університеті директором інституту фізіологи тварин при Київському університеті близько 10 років був проректором Київського університету. Основні наукові праці присвячено вивченню регуляції діяльності травного тракту роботі м язів Академік АН України.
Вавилов Микола Іванович (1887— 1943) Народився в Москві. Закінчив Московський сільсько господарський інститут Академік АН України був директором Інституту прикладної ботаніки та нових культур, а також директором Генетичної лабораторії перетвореної потім на Інститут генетики АН СРСР. Основні наукові праці присвячено питанням генетики, селекції. Був ініціатором створення нових науково дослідних інститутів. Встановив центри походження культурних рослин створив вчення про імунітет рослин до інфекційних захворювань. Сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Його спадщина на лежить світовій науці. Член багатьох академій світу. Його ім`я носить Товариство генетиків та селекцюнерів.
Вернадський Володимир Іванович (1863—194). Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет. Працював в Україні Академік АН України, її перший президент. Заснував хімічнулабораторію АН України реорганізовану в Інститут загальної та неорганічної хімії АН України. Основоположник науки геохімії. Вивчав міграцію хімічннх елементів у земній корі. Створив теорію про провідну роль живих істот угеохімічних процесах. Вивчив хімічний склад тваринних та рослинних організмів. Вперше дав визначення біосфери, засновник вчення про біосферу. Член багатьох академій наук та наукових товариств.
Гаркавий Прокіп Хомич (1908— 1984) Народився в с Пиляве (тепер — Черкаська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював на Київській контрольно насіннєвій станції, у Селекційно генетичному інституті координував наукові дослідження з селекції ячменю. Заимався селекцією зернових культур. Теоретично обгрунтував підбір пар для схрещування, методи оцінки фітозахворювань та зимостійкості Автор 18 сортів ячменю.
Гершензон Серпи Михайлович (нар 1906 р ) Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Працював в Інституті зоології, Інституті мікробіології та вірусології, Інституті молекулярної біології та генетики АН України та Київському університеті Основні наукові праці присвячено генетиці та молекулярній біології. Довів значення ДНК для генетичних процесів. Автор праць з генетики ентомопатогенних вірусів. Розробляв питання розвитку еволюційних ідей в біології.