Список використаної літератури
1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.
2. Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства // Початкова школа, 2000. – №6.–с.11–15.
3. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. – №3.–с.17–19
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник.– К.: Веселка, 1998.– 334с.
5. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа, 2003. – №9.–с.41–46.
6. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. – К. Форум, 2003. – 176 с.
7. Біда О.А. Природознавства і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів-Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун", 2000. - 400с.
8. Біда О. Формування природничих понять//Початкова школа, 2000. – №7. – с.23–25.
9. Борисенко Н. Моделі як засіб формування уявлень про явища природи // Початкова школа. -2007. - № 3. - С. 32-34.
10. Варакута О. Дидактичні умови формування природничих понять// Початкова школа, 2000. – №8. – с.46–47.
11. Варакута О. Технологія формування природничих понять у молодших школярів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.81-88.
12. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.
13. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник /О.В. Скрипниченко, Л.В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін.- К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
14. Герд О.Я. Избранные педагогические труды. – М.: Изд-во АПН РСФСР,1953. – 192с.
15. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158с.
16. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.
17. Державний стандарт початкової загальної освіти//Початкова школа. - 2001.-№1.-С. 28-30.
18. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987 .-351 с.
19. Жаркова І, Мечник Л. Керівництво процесом формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2004. - №2. - с. 45-50.
20. Жаркова І, Мечник Л. Уроки з курсу "Я і Україна. Я і природа" природознавства в 3 класі. – К.: Грамота, 2006. – 200с.
21. Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.77–81.
22. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 150 с.
23. Запорожець А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. // Принцип развития в психологи. -М.: 1978., - С.243 - 267.
24. Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.
25. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища шк., 1975. – 176 с.
26. Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.
27. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа. - 2000. - №2. - с.31-34.
28. Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.: Рад.школа, 1982.– 96 с.
29. Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.
30. Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: Теорія і практика. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 288 с.
31. Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М.: Изд. центр "Академия", 2004. – 496 с.
32. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.,1982.-477с.
33. Косма Т.В. Особливості розвитку мислення учнів молодшого шкільного віку. - К.: Радянська школа, 1986. - 168 с.
34. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. – К.: Рад.школа, 1989. – 680с.
35. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавчства: Навч.посібник. – 2–е вид., перероб. і допов.– К.: Вища шк., 1990. – 302 с.
36. Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства в 3 класі. – К.: Радянська школа, 1976. – 143с.
37. Неведомська Є. Формування біологічних понять на різних ступеняхпізнання // Рідна школа. - 2003. -№9. - СІ5-18 особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.
38. Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин–тов по спец. 2121"Педагогика и методика начального обучения".– М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
39. Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.
40. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.
41. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.
42. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.
43. Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов.– М.:Большая Российская энциклопедия,1999.– 672 с.
44. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 1999.–366 с.
45. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т.- Т.З.- К.: Рад.школа Д977.- 670с.
46. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Рад.школа, 1988.-310с.
47. Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. – 1990.- №2. – С. 42-45.
48. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 176 с.
49. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - Т.2 .- К.,1954. - 500с.
50. Ягодовський К.П. Практичні заняття з природознавства в початковій школі. Методичний посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1939.-336 с.
Додатки
Урок
Тема: "Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів".
Мета: формувати уявлення про будову і значення скелета людини, про значення м'язів та їх роботу, про запобігання викривленню кісток і правила вироблення правильної постави та зміцнення м'язів; розвивати спостережливість, допитливість, уміння робити висновки; Виховувати бажання стежити за поставою та зміцнювати м'язи, займатись посильною фізичною працею і фізичними вправами.
Обладнання:муляж скелета людини, внутрішніх органів людини, таблиці "Скелет людини", " М’язи людини" хустинка, склянка, дерев'яна і пластмасова лінійки, сантиметрові стрічки.
І. Організація класу до уроку.
II. Підсумок спостережень за змінами в природі.
III. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.
1. Індивідуальне усне опитування.
— Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.
— Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?
— Яке значення для організму людини має шкіра?
— Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?
— Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?
—Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкіри? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри ?
IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.
—Що вам відомо про скелет і м'язи?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке скелет і м'язи, як побудований скелет, яке значення для організму людини мають скелет та м'язи, що потрібно робити. Щоб бути стрункими і мати міцні м'язи.
V.Вивчення нового матеріалу.
1. Практична робота.
— Поглянете на муляж скелета людини.(Вчитель розповідає і одночасно усе показує на муляжі).
З'єднуючись між собою, кістки утворюють скелет. Скелет людини налічує понад 200 різних за формою і розмірами кісток. Основою скелета людини є хребет, який складається із з'єднаних напіврухомо між собою маленьких кісточок — хребців. У верхній частині хребет з'єднаний із черепом. У середній частині до хребта кріпляться ребра. Спереду частина хребта разом із ребрами і грудиною утворюють грудну клітку. До грудної клітки кріпляться кістки верхніх кінцівок. До нижньої частини хребта кріпляться кістки нижніх кінцівок.
Таким чином, скелет складається з трьох основних частин: черепа, тулуба і кінцівок.
2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
Шкіра і внутрішні органи є м якими. Виконаємо практичну роботу. Візьмемо хустинку, яка зроблена з м'якої тканини.
— Чи можна надати хустинці певної форми, яка б залишалась без змін? Чому? (Хустинка м'яка і не може підтримувати певної сталої форми. Якби ми її не поставили, вона падає.)
— Яким чином можна надати хустинці певної форми? (Хустинку потрібно накинути на тверде тіло, яке буде для неї опорою, наприклад на склянку. Тоді хустинка набере форми склянки.)
— Поміркуйте, чим є скелет для шкіри і внутрішніх органів. (Скелет є опорою тіла людини, він надає тілу певної форми.)
— Що знаходитися у черепі людини? (У черепі знаходяться життєво
важливий орган — головний мозок, він м'який, його дуже легко пошкодити.)
— Помацайте голову і скажіть, яким є череп? (Діти по черзі мацають череп муляжу). (Череп є дуже твердим і міцним.)
— Поміркуйте, яке значення має череп в організмі людини. (Череп надійно захищає головний мозок від пошкоджень.)
— Які органи знаходяться у грудній клітці? (У грудній клітці знаходяться дуже важливі органи — серце, легені, печінка.)
— Поміркуйте, яке значення грудної клітки в організмі людини. (Серце, легені і печінка перебувають у грудній клітці як у справжній клітці, яка за своїми кістками як ґратами захищає їх.)