Збудити інтерес учня, дати поштовх думці, вчити логічно і самостійно мислити – така загальна мета будь – якого уроку. Тому урок має бути насичений цікавим матеріалом, включаючи завдання з логічним навантаженням, якими є:
- завдання з елементами дослідження – це вправи зі словами «порівняйте», «виділіть головне», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» тощо;
- завдання, під час виконання яких учні відкривають нові для себе зв’язки, належності, закономірності. Це вправи на здійснення простих умовиводів, найпростіших класифікацій та групування предметів;
- самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за конкретними умовами) тощо.
Важливим засобом активізації пізнавальної діяльності молодших школярів є проведення різноманітних конкурсів, вікторин, змагань, олімпіад, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класної та шкільної газети. Можна провести конкурси з різноманітної тематики: «Кращий знавець різного краю», «Зелені патрулі», «Друзі лісу» тощо [10].
Природа і правильна організація роботи в ній – найдоступніший засіб зацікавити дітей предметом, виховувати в них працьовитість, відповідальність за доручену справу, естетичні почуття. Кожний школяр, вирощуючи рослину, починає бачити користь своєї праці, того, що він може досягти. У школярів завжди викликає великий інтерес те, зроблено або вирощено власними руками. Самостійно доглядаючи посаджену рослину, діти усвідомлюють, як важко створювати і зберігати все живе.
Завдяки роботі в живому куточку у дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя [37].
Великі можливості щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів мають методи проблемного навчання – частково - пошуковий виклад матеріалу, евристична бесіда, дослідницький метод, різні види самостійної роботи, програмоване навчання, зокрема застосування нових інформаційних технологій, персональних комп’ютерів. [49, 12].
О. Біда зазначає, що на вихованні дитячих інтересів позначаються:
- глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педагогічної майстерності;
- використання наочних посібників, ТЗН;
- залучення усіх учнів до роботи шляхом створення проблемно – пошукових ситуацій, дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу;
- формування загально – пізнавальних умінь;
- практична спрямованість викладання з урахуванням вимог науки і виробництва, а також особистого досвіду учнів;
- індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них;
- створення моделі педагогічної структури особистості;
- тісний зв’язок уроків із позакласними заняттями [7, 353].
Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається екскурсіям, предметним урокам, безпосереднім спостереженням учнів за навколишньою природою.
«Уроки серед природи» можуть тривати 10—20 хвилин, тобто бути фрагментом уроку, інша частина якого проводиться в шкільному приміщенні. На «уроках серед природи» діти спостерігають, досліджують середовище, в якому живуть, перевіряють народні прикмети, пов'язані з погодою, змінами у тваринному і рослинному світі. Духовна спадщина народу сприймається не на словах, а в дії, у взаємодії з природою рідної землі У дітей виховується потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край. Водночас формуються екологічне мислення, екологічна поведінка, культура.
Логічним продовженням урочної навчально-пізнавальної діяльності є позакласна, яка спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей. При її організації, крім загальнодидактичних, необхідно керуватися і такими специфічними принципами, як добровільність, ініціатива учнів, самодіяльність, заняття за інтересами [41, 59].
Цілеспрямоване поєднання класної і позакласної роботи створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних інтересів, включення учнів у науково – дослідну, пошукову діяльність, поширення наукових знань та перетворення їх в інструмент творчого освоєння світу [41].
Як засвідчив аналіз методичної літератури [8; 9; 12; 13; 33 та ін], одним із засобів формування пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» є усна народна творчість.
1.2 Стан формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу « Я і Україна» у практиці початкової школи
Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для творчості, розвитку індивідуальності учнів, їхньої самостійності, ініціативи.
Щоб з’ясувати стан формування в молодших школярів пізнавального інтересу засобами усної народної творчості на уроках курсу "Я і Україна" у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання на уроках курсу „Я і Україна” усної народної творчості.
Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів ЗОШ І-ІІ ступенів с. Хмелиськ Підволочиського району тернопільської області. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.
У процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:
1. Яка роль пізнавального інтересу в навчальній діяльності молодших школярів?
2. Як часто використовуєте усну народну творчість на уроках курсу « Я і Україна»?
3. Які види усної народної творчості використовуєте на уроці курсу « Я і Україна» найчастіше?
4. Якими джерелами користуєтеся при підборі усної народної творчості до уроку з курсу « Я і Україна»?
5. Які труднощі відчуваєте при використанні усної народної творчості на уроці?
Відповідаючи на перше запитання, вчителі зазначили, що вони розуміють значення пізнавального інтересу в навчанні учнів. Пізнавальний інтерес – це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання. Він може по – різному впливати на процес засвоєння. Педагоги вважають, якщо інтерес до предмета не сформований, засвоєння буде проходити нижче природних сил учня. Враховуючи це, необхідно постійно здійснювати стимулювання пізнавальних інтересів. Основним засобом стимулювання пізнавальних інтересів є використання цікавого матеріалу на уроках.
Учителі стверджують, що вони використовують на уроках курсу « Я і Україна« усну народну творчість, але більшість епізодично, найчастіше - загадки, народні прикмети.
Як правило, на уроці використовують усну народну творчість, яка є у підручнику, рідше використовують журнали «Початкова школа», «Розкажи онукові», методичні посібники та ін. літературу.
Під час використання фольклорних джерел на уроках курсу « Я і Україна» виникають труднощі, пов’язані із дотриманням дисципліни на уроці.
Аналіз 7 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу « Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують усну народну творчість переважно на етапах актуалізації і мотивації знань та закріплення знань, без організації роботи над ними. Наприклад, пропонували завдання «Відгадай загадку» ", «Прочитай приказку», але не було завдань такого типу: «Поясни, як ти розумієш приказку...», «Відгадай загадку і поясни, чому ти так думаєш».
Спостереження за учнями на уроці показало, що молодшим школярам подобається розгадувати загадки. Вони проявляють активність, коли учитель просить їх перевірити народні прикмети, уважно слухають казку і приймають активну участь в її обговоренні.
Аналіз публікацій у журналах «Початкова школа», «Рідна школа», присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо використання усної народної творчості на уроках курсу « Я і Україна» засвідчив, що вчителі – практики діляться методикою формування пізнавального інтересу молодших школярів засобами усної народної творчості.
Серед трудностей, як відчувають вчителів при використанні фольклору на уроках курсу « Я і Україна», педагоги назвали необхідність постійно підшуковувати матеріал.
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках «Я і Україна» в 2 класі
2.1 Аналіз програми та підручника курсу «Я і Україна» (2 клас)
Щоб з'ясувати, чи передбачено вивчення у змісті навчального курсу «Я і Україна» усної народної творчості, ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу.
Аналіз програми курсу «Я і Україна» показав, що даний курс охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» [43] і включає дві складові: суспільствознавчу і природознавчу.
Мета курсу « Я і Україна» - сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.
Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.
Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 1-2 класі інтегровано у такі теми « Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природа навколо нас», « Твій рідний край», « Твоя країна - Україна».
Зміст програми містить знання, які є потужним джерелом мотивації навчання. Аналіз програми засвідчив, що у ній передбачено вивчення усної народної творчості.
Аналіз програми відображено у таблиці 2.1.
Щоб з'ясувати, які види усної народної творчості відображені у підручнику «Я і Україна» (авт. Н. Бібік, Н. Коваль) для учнів 2 класу, чи достатньо їх, ми здійснили його аналіз. Результати аналізу подано у таблиці 2.2.