Таблиця 2.1.
Результати аналізу програми курсу « Я і Україна» (2 клас)
| № п/п | Назва теми | Зміст навчального матеріалу |
| 1. | Природа навколо нас | Народна мудрість про природу, пори року. |
| 2. | Твій рідний край | Український побут та звичаї у рідномукраї. Особливості народного костюма.Народний календар.Участь дітей в обрядових святах.Створення народного календаря. |
| 3. | Твоя країна - Україна | Видатні українці.Столиця України в минулому і сучасному. |
Таблиця 2.2.
Результати аналізу підручника « Я і Україна» (2 клас)
| Розділи підручника | Вид усної народної творчості | |||||||
| Казка | легенда | загадка | Приказка, прислів’я | закличка | Народні прикмети | народні ігри | колядки | |
| Про тебе самого | 4 | |||||||
| Природа навколо нас | 16 | 1 | 1 | 9 | 1 | |||
| Родина, рід, рідня | 3 | |||||||
| Людина серед людей | 2 | 1 | 4 | |||||
| Твій рідний край | 1 | 1 | ||||||
| Твоя країна - Україна | 1 | |||||||
Аналіз підручника «Я і Україна» для учнів 2 класу показав, що у підручнику наявні рубрики «Народна мудрість», «Відгадай», «Перевір». У підручнику є статті про: народний календар, народні свята - Різдво, святого Миколая, Великдень, про народні промисли України, 1 легенда, 2 народні гри «Подоляночка» та «Навбитки», 1 закличка весни, 2 казки «За добро - добром», «Лисичка і журавель», 17 загадок, 12 приказок і прислів’їв, 9 завдань для перевірки народних прикмет, 1 колядка.
Найбільшу кількість загадок і народних прикмет вміщує розділ «Природа навколо нас».. Проте в цьому розділі відсутні казки, легенди, народні пісні.
Такими чином, аналіз програми і підручника показав, що у змісті курсу закладені можливості для формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості молодших школярів. Проте вважаємо, що кількість видів усної народної творчості у підручнику є недостатня для ефективного формування пізнавального інтересу молодших школярів.
Зважаючи на те, що у чинному підручнику «Я і Україна» для учнів 2 класу відображена не достатня кількість усної народної творчості, ми вважали за доцільне дібрати матеріал усної народної творчості до уроків курсу.
2.2 Методика формування пізнавального інтересу школярів на уроках «Я і Україна » в 2 класі засобами усної народної творчості
У процесі розробки експериментальної методики формування пізнавальних інтересів другокласників на уроках курсу «Я і Україна » ми керувались положенням, що усну народну творчість доцільно використовувати цілеспрямовано, систематично й методично виважено на уроках курсу під час вивчення різних тем.
При підготовці до уроків з курсу «Я і Україна» ми дотримувались таких критеріїв добору засобів усної народної творчості:
- врахування мети і завдань уроку;
- відповідність змісту навчального матеріалу;
- ступінь їх впливу на розвиток пізнавальних інтересу та формування знань школярів.
Усну народну творчість ми використовувати на таких етапах уроку:
– під час повторення вивченого матеріалу;
– з метою актуалізації знань учнів та повідомлення теми уроку;
– на етапі вивчення нового матеріалу;
– під час закріплення знань, умінь і навичок.
На основі аналізу педагогічної літератури ми визначили педагогічні
умови формування пізнавального інтересу засобами усної народної творчості:
– органічне включення усної народної творчості у навчальний процес;
– доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку;
– доступність для учнів початкової школи.
Переважно у другому класі для розвитку пізнавального інтересу дітей ми широко використовували загадки. Вони дають, але досить точний опис предметів або явищ природи. Навколишній світ дає великі можливості для створення різних загадок про рослини, тварини, явища природи. Загадки – це стислі поетичні запитання, де у прихованій формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їх властивостей, часом ледь помітних.
Розрізняють декілька видів загадок. Одні з них мають форму прямого запитання: Що горить без полум’я ? (Сонце).
Деякі загадки містять перелік істотних ознак об’єкта або характеризують одну з них:
Рук не має,
А будувати вміє (Пташка).
Найпоширенішим видом є метафоричні загадки, у яких ознака чи дія одного предмета переноситься на інший:
Ой за лісом, за пралісом
Золота діжа сходить (Сонце).
Сивий віл випив води повен двір (Мороз).
Відгадування таких загадок є розшифрування метафори. Проникаючи у її зміст, учневі необхідно:
- зосередити увагу на тих ознаках і властивостях предмета, які подано в метафорі;
- відшукати в навколишньому середовищі об’єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці;
- зіставити риси метафоричного образу загадки й того об’єкта, який відшукали;
- встановити спільні ознаки між ними;
- довести правильність відгадки.
Загадуючи загадку, ми зважали на те, чи відповідає вона уявленням про навколишній світ дітей певного віку. У деяких випадках перед зачитуванням загадки пояснювали значення окремих слів, які вживаються у ній.
Загадки використовували на різних етапах уроку. Для цього заздалегідь підбирали їх відповідно до теми і мети виучуваного матеріалу, і визначали на якому етапі доцільніше їх використати.
На уроках ми використовували також українські народні казки про тварин. Ми виходили з того, що казка захоплює молодших школярів яскравими поетичними образами, динамічними діями героїв, викликає у них позитивні емоції, закріплює світле, радісне сприймання природи. Нами були дібрані такі казки про тварин: «Рукавичка«, «Собака та вовк« (Додаток А).
На основі аналізу педагогічної літератури [3;9;12 та ін.] ми дійшли висновку, що доцільно використовувати на уроках легенди про українські рослини-символи. Використання легенд про рослини на уроках з вивчення природи стимулюють виникнення в учнів бажання захищати їх, висаджувати у садку, на подвір'ї. Нами були дібрані легенди про рослини.(Додаток Б).
На уроках ми використовували і народні пісні. Зокрема, при вивченні теми « У царстві тварин» другокласники отримували інформацію, що найдавнішим звичаєм було прийнято "вкладати в "колиску кота (якого першим ~ впускали в нову хату). Вважалося, що кіт може наділити дитину спокійного вдачею, приносити солодкий сон. Кота колисали в колисці, примовляючи: «Як на кота муркота — на дитину дрімота». Потім кота відпускали, а дитину клали в колиску й співали колискову. Кіт - один із найпопулярніших персонажів колискових пісень, який є і м'якеньким другом, і шкідливим розбишакою, який заважає спати: «Ой ти, коте, не гуди, спить дитина, не буди», або «цить, дитино, цить, не плач, принесе киця калач. Вже недалеко на мостику, несе калач на хвостику». Також використовували ми народну пісню « Ой є в лісі калина«.
Враховуючи думку О. Біди, Л. Руденко, Л. Різник та ін., ми використовували у навчально-виховному процесі народні прикмети, що давало змогу школярам краще зрозуміти взаємозалежність у природі, уявити її як цілісне утворення. Ми пропонували учням перевірити народні прикмети, ввівши у класному календарі природи й праці людей рубрику «Прикметі вір, але й перевір»:
Якщо бджоли вилітають вранці-рано –на ясну погоду.
Якщо довкола квіток жовтої акації багато комах – на ясну погоду.
Припинився рух мурашок коло мурашника – чекай негоду.
На уроках з курсу ми використовували прислів'я і приказки., оскільки вони тісно пов'язані з щоденним життям і побутом людини, сприяють вихованню у дітей любові та бережливого ставлення до природи. Це такі, як:
Зрубав одне дерево - посади троє.
Посієш вчасно - збереш рясно.
Посадив дерево - себе прославив, посадив сад - рід прославив.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Від природи бери те, що вона дає, тай за те дякуй.
Проводячи уроки в школі, використовували усну народну творчість, намагалися як найбільше зацікавити дітей, підвищити їхню та активність та цікавість на уроках. Підбирали завдання, які б найбільше відповідали темі і меті уроку та повністю розкривали зміст виучуваного матеріалу.
Дібравши різну усну народну творчість відповідно до визначених критеріїв, ми намагались визначити етап уроку, на якому будемо використовувати дані засоби.
Враховували також і те, що кількість їх не повинна бути надмірною.
Наведемо фрагменти уроків, на яких використовували усну народну творчість.
Фрагменти уроків, проведених в 2 – А класі
Тема: Жива і нежива природа
Мета: уточнити й розширити уявлення учнів про різноманітність природи, формувати вміння виявляти відмінності між живою і неживою природою, встановлювати взаємозв’язки у природі, ознайомити із ланцюжками живлення, виховувати бережливе ставлення до навколишньої природи.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку
Учитель: Відгадайте загадки:
Торох, торох, розсипався горох,
почало світати – нема що збирати (Зірки).
Голуба хустинка, жовтий клубок,
по хустині качається,
людям усміхається. (Небо, Сонце).
Срібну скибку кавуна
Видно ввечері з вікна.
Подивись-но у вікно:
Що воно ? (Місяць).
Влітку в шубі, а взимку голе (Дерево).
Собою не птиця, співати не співа,
А хто до хазяїна йде, знати дає (Собака).
Учитель: Знайдіть відгадки на малюнках. Поясніть, чому ви так думаєте. Як ви гадаєте, як одним словом можна назвати всі ці відгадки? (Природа).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Учитель:Щоб з’ясувати, що потрібно живим істотам для життя, відгадайте загадки: