Формування екологічної культури молодших школярів (стр. 9 из 10)

Кінець

Конспект уроку

Тема: Охорона тварин. Тварини з Червоної книги України.

Мета: дати уявлення про Червону книгу України, місце в ній тварин, необхідність їх охорони; виховувати відповідальне ставлення до збереження природи, прагнення брати участь у природоохоронній діяльності; розвивати навички культурного поводження серед природи.

План уроку:

Фенологічні спостереження.

І. Мотивація.

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

ІІІ. Надання необхідної інформації.

ІV. Інтерактивна вправа 1.

V. Інтерактивна вправа 2.

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Хід уроку

Організація до уроку.

Подивіться, будь ласка, чи все ви приготували до уроку. Погляньте один на одного, посміхніться, побажайте один одному гарного уроку. Сядьте рівненько. Розпочнемо урок!

Фенологічні спостереження.

Ви сьогодні йшли до школи, спостерігали за природою. Скажіть, які зміни відбулися в живій природі, порівняно з ранньою весною? (розпускаються листочки, квіточки, зазеленіла трав, літають комашки).

А які зміни відбулися в неживій природі? (Яскравіше світить сонечко, стало тепліше).

І. Мотивація.

Земля – чудова, прекрасна планета. І все навкруги тішить око. І кожна тваринка, кожна рослинка має свою неповторну красу.

1. Вправа «Незакінчене речення». Закінчити речення, розпочате вчителем.

1. На мою думку, охороняти природу потрібно тому, що… (без неї не може жити людина).

2. На мою думку, охороняти природу потрібно… (кожній людині).

3. Людина – це теж… (частина живої природи).

4. Тварини дають людині… (одяг, молоко, м’ясо).

2. Прослуховування казки «Велика бура собака» (аудіозапис).

А зараз, подивіться на всі ці малюнки, пригадайте про що ми говорили, і скажіть, яка ж тема сьогоднішнього уроку? (після прослуховування думок, вчитель відкриває тему уроку).

ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

1. Колективне читання теми уроку, записаної на дошці.

2. Технологія «Мозковий штурм». Що я буду знати після сьогоднішнього уроку (жодна думка не заперечується, не обговорюється).

ІІІ. Надання необхідної інформації.

1. Перегляд комп’ютерної презентації на тему: «Охорона тварин. Червона книга України».

2. Коротка розповідь вчителя про охорону тварин, як підсумок презентації. Розгляд наочності, яка не ввійшла до презентації.

ІV. Інтерактивна вправа 1. «Метод «Прес». Поділ на пари.

а). Чи потрібно охороняти тварин?

«Я вважаю, що…» (охороняти тварин необхідно);

«…тому, що…» (без них не зможе жити людина);

«…наприклад…» (якщо тварини загинуть, то і людина не буде мати, що їсти, не зможе отримувати теплий одяг);

«Таким чином…» (охорона тварин – дуже корисна справа).

б) Для чого назви деяких тварин, поміщають до Червоної книги?

«Я вважаю, що…» (таке роблять для того, щоб люди знали, яких тварин слід оберігати);

«…тому, що…» (багато людей не знають, які саме тварини перебувають на межі зникнення);

«…наприклад…» (вуж, ящірка, беркут);

«Таким чином…» (У Червоній книзі ми знаходимо тих тварин, яких слід оберігати).

V. Інтерактивна вправа 2. «Питання – відповідь».

Клас поділяється на 2 групи. Кожна група готує ряд запитань і відповідей з теми (3–5 хвилин). Пізніше учні обмінюються запитаннями.

VІ. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

1. Підсумовування результатів діяльності на основі висловлених думок у «Мозковому штурмі».

2. Домашнє завдання.

Також у додатках наводимо зразки інших виховних заходів, які ми пропонуємо для проведення для формування екологічної культури.

Застосування наведених форм роботи сприяє формуванню таких якостей як розподіл уваги, її концентрація, володіння мовлення мовленням, жестами та мімікою. Завдання розвивають абстрактне мислення, аналітичне сприймання, творчість, уяву, фантазію. Раціональне поєднання різноманітних форм роботи сприятиме формуванню інтересу до екологічного матеріалу, готовності до самостійної роботи щодо збереження та захисту природи.

В кінці експерименту ми провели контрольні зрізи з метою визначення позитивної динаміки рівня сформованості екологічної культури учнів обох класів.

З цією метою були запропоновані завдання з предмета «Я і Україна» (2 клас).

Завдання були запропоновані такі:

1. Напиши, яку користь приносять людям птахи.

2. Заповни таблицю.

Звір	Дикий чи свійський	Хижий, рослиноїдний чи всеїдний
Куниця
Свиня
Коза
Лось
Ведмідь

3. Закресли те, що шкодить тваринам.

Результати виконання завдань

Класи	Рівні навчальних досягнень учнів (у%)
	Високий	Достатній	Середній	Початковий
Експериментальний	22	46	32	–
Контрольний	14	42	40	4

Дані таблиці показують, що якість виконання завдання в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному у порівнянні з результатами на початку.

В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 22%, що на 8% більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 4% більше, ніж у контрольному класі. На середній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8% менше, ніж у контрольному.

Наведені результати контрольних зрізів свідчать про те, щосистема пропонованих дидактичних умов виховання екологічної культури оптимально сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку. А отже гіпотеза нашого дослідження справдилася.

2.3 Результати експериментального дослідження

Основним завданням нашого дослідження ми вбачали віднайти шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів початкових класів, поглибити розуміння дітьми взаємозв’язків у природі, взаємозалежності між її об’єктами та явищами.

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв’язок його з життям, що забезпечує підпорядкованість всієї ековиховної роботи загальній меті, знання цієї мети вихователями і вихованцями, нетерпимість до стихійності у вихованні, наявність перспективи, проектування рівня екологічної культури особистості відповідно до запланованої мети.

Аналіз контрольних робіт показав причини припускання учнями помилок:

– теоретичний матеріал не пов’язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;

– при роботі з дітьми рідко використовуються форми самостійного дослідницького характеру;

– несистематично використовуються завдання творчого змісту.

В наслідок цього учні допускають помилки при:

– потребі пов’язати теорію (матеріал підручника, розповідь вчителя) з практичною діяльністю;

– наведенні конкретних прикладів із життя;

– встановленні взаємозв’язків;

– самостійній роботі, особливо дослідницькій;

– обґрунтуванні власних відповідей.

Разом з тим, після виправлення вищенаведених педагогічних помилок, можемо показати результати нашого експерименту, які видно з графіку.

Графік 1. Показники рівня сформованості екологічної культури молодших школярів у наслідок педагогічного експерименту

Розроблена експериментальна методика 10% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень. При цьому, на 6% зменшилась кількість учнів із показниками середнього рівня, а учнів з початковим рівнем не стало.

Отже, основними науковими результатами дослідження, на нашу думку, є розроблена і обґрунтована нами методика роботи з ефективного формування екологічної культури молодших школярів, а також визначення педагогічних умов такого формування.

Якісно-кількісний аналіз контрольних зрізів підтвердив ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи, адже 22% учнів покращили свій рівень навчальних досягнень.

Отже, запропонована нами методика із використанням педагогічних умов цілеспрямованості, зв’язку з життям, наступності, єдності вимог школи, сім’ї і громадськості та застосування краєзнавчого матеріалу є ефективною формою роботи з формування екологічної культури учнів початкових класів.

Висновки

Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства (в числі і екологічні). Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.

Актуальність проблеми розвитку екологічної культури випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасному світі намітилося немало негативних тенденцій в екології.

Екологічне виховання покликане забезпечити підростаюче покоління про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа – це першооснова існування людини, а людина – частина природи, виховати свідоме добре ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє середовище як національну і загальнолюдську цінність, розвивати творчу активність щодо охорони та перетворення оточуючого середовища, виховувати любов до рідної природи.