Смекни!
smekni.com

Формування здорового способу життя молодших школярів (стр. 10 из 12)

· Методи математичної статистики.

Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел

У список літератури увійшло 60 джерел науково-методичної літератури, серед яких монографії, підручники і навчальні посібники, статті з журналів та наукових збірників.

Науково-методична та спеціальна література з проблеми розвитку уваги аналізувалась на початку та впродовж всієї дослідницької роботи, що дозволило сформулювати проблему, визначити її актуальність, та напрямки роботи; теоретично обґрунтувати об’єкт, предмет, мету і завдання роботи; визначити шляхи їхнього вирішення; розробити структуру педагогічного експерименту.

Методи визначення та оцінки рівня соматичного здоров’я дітей молодших класів

Рівень соматичного здоров’я визначався за методикою Г.Л. Апанасенка [5], для чого вимірювали такі показники у стані спокою: ЖЄЛ (мл), ЧСС (уд/хв), АТ (мм.рт.ст.), маса тіла (кг), довжина тіла (см), динамометрія кисті (кг). Всі перераховані показники оцінювали у балах, а їх суму порівнювали зі шкалою оцінки результатів тестування і у такий спосіб отримували загальну оцінку рівня фізичного здоров’я.

Для оцінки рівня здоров’я за методом Г.Л. Апанасенка, перш за все, вимірюються в стані спокою:

1. життєва ємкість легенів (ЖЕЛ);

2. частота серцевих скорочень (ЧСС);

3. артеріальний тиск (АТ);

4. маса тіла;

5. довжина тіла;

6. динамометрія кисті.

Потім виконується функціональна проба (20 глибоких присідань за 30 сек). Враховується час відновлення ЧСС протягом 3 хв.

На підставі отриманих даних розраховуються наступні індекси:

Маса тіла, кг

Масовий індекс: =------------------------------ = кг / м2

ріст, м2

ЖЕЛ, мл

Життєвий індекс: = ------------------------------ = , мл / кг

Маса тіла, кг

Сила кисті, кг

Силовий індекс: = ------------------------------ = %

Маса тіла, кг

(Чсспок, уд/хв) * (АТсист)

Індекс Робінсона: = -------------------------------------- = % у.о

100

Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 сек..

Функціональна проба з 20 присіданнями за 30 секунд (проба Мартіне) виконується таким чином:

1. Після 3-4 хв. відпочинку в положенні сидячи випробовуваний вимірює ЧСС за 10 сек., помноживши потім отримане число на цифру шість.

2. Виконується 20 присідань за 30 сек., тобто в темпі одне присідання за 1,5 сек.

3. Відразу після виконаного навантаження вимірюється ЧСС за 6 сек. в положенні стоячи. Потім отримане число множать на десять.

4. Випробовуваний по 10-секундних відрізках часу протягом 3-х хв. вимірює частоту пульсу. Фіксується (у хвилинах і секундах) момент, коли пульс став рівний початковому рівню. Помноживши підраховану кількість ударів на цифру шість, обстежуваний отримує кількість серцевих скорочень за одну хвилину (див. приклад вимірювання часу відновлення ЧСС).

5. Отримані результати за всіма перерахованими вище показниками оцінюються в балах по таблицях 1, 2 і записуються в звітний протокол результатів. Підсумовуючи бали за всіма п'ятьма показниками і зіставляючи їх з шкалою, випробовуваний визначає рівень свого фізичного здоров'я — низький (1), нижче середнього, середній (3), вище середнього, високий (5).

Для визначення рівня фізичної підготовленості молодших школярів ми використовували такі тести: 1) нахили тулуба вперед з положення сидячи; 2) піднімання тулуба у сід; 3) згинання та розгинання рук в упорі лежачи; 4) стрибок у довжину з місця; 5) човниковий біг 4х9; 6) Біг 30 м; 7) біг 600 м.

Методи математичної статистики

Визначалися такі статистичні характеристики варіаційного ряду: середнє арифметичне, Mx; стандартне відхилення, Sx; стандартна помилка, Sms; найменше значення, Vmin; найбільше значення, Vmax; розмах варіації, R; коефіцієнт варіації, Gv, %. Розрахунки вищезазначених показників проводилися відповідно до рекомендацій Б.А. Ашмаpіна, В.С. Iванова.

2.2 Організація дослідження

Для визначення розвитку уваги учнів початкових класів проводився констатувальний експеримент. В експерименті взяло участь 57 учнів 10-11 років Кузнецовської загальноосвітньої школи № 3 серед яких – 25 хлопців та 32 дівчини. Експеримент проводився в період з вересня 2007 року до квітня 2008 року.

Дослідження проводилося у три етапи:

Перший етап (вересень – грудень 2007р.) був присвячений теоретичному дослідженню проблеми, вивченню і узагальненню наукової літератури.

Другий етап (січень 2007р. – березень 2008р.) передбачав проведення констатувального педагогічного експерименту для визначення рівня соматичного здоров’я учнів початкових класів

Третій етап (березень – червень 2008р.) включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи.


Розділ 3. Рівень соматичного здоров’я учнів початкових класів

Аналіз показників соматичного здоров’я дітей дав можливість говорити про те, що рівень показників індексу Робінсона (рис. 3.1) у більшості (54,2% хлопців та 30,5% дівчат) обстежених знаходиться на низькому рівні. Також у значної кількості дітей виявлений нижче середнього та середній рівень розвитку даного показника. Відповідно, 17,1% та 14,3% у хлопців і по 19,4% у дівчат.

Рис. 3.1. Показники рівня індексу Робінсона

Дещо інша ситуація спостерігається при аналізі життєвого індексу молодших школярів (рис 3.2).У переважної більшості, як хлопчиків так і дівчат, виявлений середній рівень даного показника. 46,5% та 50,0% відповідно.

Проте у значної кількості (27,4%) хлопчиків виявлений рівень життєвого індексу нижчий за середній. На відміну від хлопців у 25,0% дівчат виявлений вищий за середній рівень даного індексу.

Рис. 32. Показники рівня життєвого індексу

При аналізі результатів силового індексу, ми виявили, що у жодного з досліджуваних учнів немає високого рівня даного індексу. У найбільшої кількості як хлопців, так і дівчат виявлений низький показник силового індексу (71,4% та 74,4% відповідно). До того ж, у 21,4% хлопців та 23,2% дівчат визначений рівень силового індексу нижчий за середній.

Рис. 3.3. Показники рівня силового індексу

Схожа ситуація спостерігається і при визначенні рівня індексу Руф’є. У жодного з досліджуваних учнів не виявлено високого рівня та рівня вищого за середній. Натомість у найбільшої кількості дітей (72,9% хлопців та 67,1% дівчат) виявлено низький рівень індексу Руф’є. Також у 21,2% хлопців та 27,1% дівчат спостерігається низький показник даного індексу.

Рис. 3.4. Показники рівня індексу Руф’є.

Результати тестування показників масо-ростового індексу представлені на рис. 3.5.

При аналізі результатів масо-ростового індексу, ми виявили, що у переважної більшості (48,7%) дівчат виявлений рівень даного індексу нижчий за середній.

На відміну,у переважної більшості хлопців спостерігається середній показник масо-ростового індексу. Водночас у 30,6% хлопців виявлений рівень масо-ростового індексу нижчий за середній. У 35,1% дівчат спостерігається середній показник даного індексу. Проте у жодної з досліджуваних дівчат не виявлено високого рівня масо-ростового індексу.


Рис. 3.5. Показники рівня масо ростового індексу

Розділ 4. Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів

Аналіз показників рівня фізичної підготовленості молодших школярів при виконання тесту „нахил тулуба” (рис. 4.1), виявив, що у переважної більшості (29,5%) дітей виявлений середній рівень фізичної підготовленості у даній тестовій вправі. Проте у 22,7% та 20,5% досліджуваних виявлено вищій за середній та середній показник фізичної підготовленості.

Рис. 4.1. Показники рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у тестуванні „нахил тулуба вперед”

При аналізі показників рівня фізичної підготовленості молодших школярів у тесті „піднімання тулуба в сід” (рис. 4.2) спостерігається дещо інша картина. У переважно більшості (35,2%) молодших школярів виявлений рівень фізичної підготовленості вищий за середній. Також у 12,6% досліджуваних спостерігається високий рівень фізичної підготовленості в даному тесті. Проте у значної кількості (23,9%) обстежених школярів виявлений середній рівень фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості нижчий за середній виявлений у 19,3% дітей, низький – у 9,0% молодших школярів.

Рис. 4.2. Показники рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у тестуванні „піднімання тулуба в сід”

Аналіз показників рівня фізичної підготовленості молодших школярів при виконання тесту „згинання-розгинання рук” представлений на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Показники рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у тестуванні „згинання-розгинання рук”

Виявлено, що у переважної більшості (23,90%) дітей наявний середній рівень фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості вищий за середній виявлений у 21,6% дітей, високий – у 20,4% молодших школярів

Дещо інші результати отриманні в тесті „стрибок у довжину з місця” (рис 4.4).

Рис. 4.4. Показники рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку у тестуванні „стрибок у довжину з місця”