Міністерство науки і освіти України
Харківський національний педагогічний університет ім.Г.С. Сковороди
Інститут післядипломної освіти
ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Курсова робота слухача
зі спеціальністю „Магістратура
управління навчальними закладами”
Науковий керівник –к. п. н., доцент
ХАРКІВ - 2008
Зміст
Вступ. 3
РОЗДІЛ І. Науково – теоретичні аспекти поняття „імідж”. 6
1.1. Еволюція розвитку поняття „імідж”. 6
1.2. Види іміджу. 15
1.3. Чинники, що формують імідж дошкільного навчального закладу. 29
Висновок.. 43
Список використаної літератури.. 45
На ринку освітніх послуг між дошкільними навчальними закладами України поступово виникає і посилюється конкуренція, яка є актуальною як для комерційних так і державних. Одна з актуальних проблем, що постає перед керівництвом і колективом дошкільного навчального закладу – чи то щойно створеного, чи такого, який формується, оновлюється, - полягає у формуванні (або істотному вдосконаленні) його іміджу.
Теорія іміджу виникла на Заході в 60 - ті роки ХХ ст. Як протидія рекламній діяльності конкурентів. Суть її, обґрунтована визнаним фахівцем реклами Д. Огівлі, у тому, що для успішної реалізації товару важливіше створювати у свідомості споживача його позитивний образ, ніж надавати інформацію про його окремі специфічні властивості. [11] Імідж, за визначенням О. Феофанова, - це „образ, який наділяє явище характеристиками, що лежить за межами його реальної сутності, за межами тієї якісної визначеності, яка стає відомою в практиці безпосередньої взаємодії людини з цим явищем. За допомогою асоціацій те чи інше явище наділяється практично будь-якими характеристиками”. [36]
У 70-ті роки теорія іміджу трансформувалася в теорію бренд - іміджу, тобто створення образу не просто окремих товарів, а їх груп або товарних сімей, об’єднаних певним товарним знаком. Цю теорію було покладено в основу технології брендингу.
Актуальним в умовах реформування освіти є процес формування іміджу організації (зокрема, навчального закладу) який може бути спрямований не тільки назовні, а й усередині організації. Від спрямованого всередину іміджу залежить те, якою мірою члени організації ідентифікуються з нею, а отже, мотиваційні характеристики їхньої діяльності в організації і ефективність її функціонування та можливості розвитку. Оскільки організація зазвичай має у своєму складі асоційованих членів, причому ступінь асоційованості може бути різним, то межа між варіантами іміджу, спрямованими назовні і всередину організації, не завжди є чіткою. У ролі асоційованих членів дошкiльного навчального закладу можуть виступати батьки вихованцiв, спонсори, випускники минулих років, роботодавці або представники наступних ланок неперервної освіти, зацікавлені у випускниках цього закладу, тощо. Таким чином внутрішня спрямованість іміджу набуває для дошкiльного навчального закладу особливої ваги. Адже якщо, скажімо, у організації її працівники є передусім виконавцями певних функціональних ролей для реалізації її спрямованого назовні суспільного призначення, то в педагогічному закладі його суспільне призначення якраз і полягає у зміні (в певному напрямі) характеристик його основного контингенту – вихованців. У даному випадку особливо значущим є безпосередній виховний вплив спрямованого всередину іміджу закладу. Такий імідж є важливим компонентом системи управління організацією.
Зростаюче значення у формуванні іміджу здобуває розвиток внутрішніх комунікацій й, насамперед, відносини з персоналом, що визначає більшість параметрів іміджу організації: це й підвищення мотивації праці працівників, кваліфікації, демократичність у керуванні, розвиток зворотного зв’язку керівництва, у тому числі й через анкетування, уміння діяти в різних кризових ситуаціях і т. і. Як показує практика, більшість керівників освітніх установ стурбовані на сам перед збільшення свого матеріального благополуччя, ніж стратегічною ціллю розвитку організації. Таким чином, чіткою, цілеспрямованої, комплексної роботи керівників по створенню стійкого сприятливого іміджу освітньої установи не спостерігається, а це є величезним резервом у підвищенні конкурентноздатності, занятті гідного місця рейтингу кращих дошкiльних навчальних закладів. Саме це зумовило вибір теми нашої дипломної роботи: Формування іміджу навчального закладу.
Об’єкт: імідж дошкiльного навчального закладу.
Предмет: формування іміджу дошкiльного навчального закладу.
Мета дослідження: науково - теоретичне обґрунтування іміджу дошкiльного навчального закладу та шляхи його формування в сучасних умовах.
ХХ сторіччя - це час створення кумирів, саме свідомого конструювання тощо, що потрібно публіці. Не треба бути великим спеціалістом в галузі паблік рилейшнз, щоб помітити, як часто не має підстави в реальності. Найкраще цей феномен можна представити, аналізуючи ефективність реклами у справі просування товару на ринок. Абстрагувавшись від дефініцій із підручників з менеджменту, рекламу можна визначити саме як рід соціальної діяльності з конструювання образу того або іншого товару в масовій свідомості з метою його просування на ринок. Пригадаймо скрипальку Ванесу Мей, яка приїхавши в Україну зі своєю електроскрипкою, розчарувала прихильників її таланту, який доносив нам екран телевізора.
Імідж (від англійського слова „image” - образ) –штучно сконструйований за певними правилами зі спеціальними цілями образ і за допомогою асоціацій наділяє об’єкт/суб’єкт (політика, партії, бізнесмена, фірми, заклади, керівника. .) додатковими цінностями (соціальними, політичними, естетичними), завдяки яким він сприймається більш економічно. [26]
За гарний імідж платять, як за саму реальну річ, особливо в бізнесі. Так при придбанні швейцарської фірми „Нестле” було заплачено 2,55 мільярди фунтів стерлінгів, із яких тільки п’яту частину складала вартість реальних фізичних об’єкт. Все інше – це вартість іміджі товарних марок, що належать фірмі. Сьогодні в Україні ушановують щорічно „золоті торгові марки”.
Іміджі і чутки використовувалися.
Правителями, політиками, бізнесменами за всіх часів. Чутки про кровожерливість воїнів Чингізхана допомагали йому захоплювати міста, із яких у паніці бігли захисники. Сучасні зірки кіно і сцени принесли на суд публіки своє особисте життя. Скандали у їхньому середовищі стали частиною повсякденного життя нашого світу. Чим більше чуток навколо імені зірки, тим більший успіх очікує її майбутній фільм. Ця давно апробована модель прекрасно може бути перенесена і в інші сфери, наприклад, політику. Це, до речі, можна простежити на прикладі російського політика й лідера ЛДПР - Володимир Жириновський. [18]
Сприйняття на рівні масової свідомості характеризується психологами як чорно-біле. Широким прошаркам населення практично неможливо пояснити, наприклад, переваги ARDO над ZANUSSIлише за технічними показниками. Аналогічно, пройшовши на вибори, більшість виборців не можуть пояснити тонкощів програм кандидатів, навіть маючи під рукою їхні тексти. У масовій свідомості відобразиться тільки той товар або громадський діяч, що асоціюється з якоюсь яскравою подією. Саме так запам'ятовується несподівана червона пляма на чорно-білому екрані. А, отже, виграє фірма, той лідер, той політик, що зможуть стати перед публікою „у потрібному кольорі” так само яскраво, „зненацька, але своєчасно”. Тільки тоді в масовій свідомості вони перетворяться на певний символ.
Народна мудрість гласить: „Зустрічають по одежі, а проводжають... ” Кожна людина щодня відчуває на собі прес поглядів оточуючих.
І немає потреби науково обґрунтовувати необхідність кореляції стилю одягу, манер, висловлень, захоплень відповідно до вимог того або іншого соціального середовища, в якому функціонує особистість. Проте, існує безліч наукових і популярних розробок і досліджень, що відповідають на запитання: Як провести необхідні кореляції і перевершити навіть Остапа Бендера в його умінні компенсувати відсутність шкарпеток під штиблетами і „чудового в сірих розводах” піджака своїм комунікативним талантом? [13]
Водночас існують значні соціальні групи людей, чий професіональний або інший статус потребує щоденного конструювання свого іміджу. Для багатьох цей процес стає запорукою не тільки особистого успіху, але підставою успішного функціонування цілих колективів людей і навіть гарантом цілих етносів. До таких категорій людей належать не тільки поп - зірки, актори й президенти. Людина, імідж якої не відповідає сподіванням, не може розрахувати на тривалу кар’єру ні в політиці, ні в бізнесі.
Згадаймо, яку вагу колись мало купецьке слово у торговому середовищі. Протягом усього розвитку людства постійно утворювались та відпрацьовувались ті чи інші засоби комунікативного впливу. Це відбувається як на неусвідомленому рівні, так і на усвідомленому, коли різні фактори раціонально використовуються для досягнення необхідних ефектів. Ми можемо перелічити декілька типів публічної комунікації, з змінами що дійшли до нас крізь вікна. [6] Це не зовсім public relation (PR) ? Але це ті ж джерела звідки професіонали комунікаційного менеджменту набирали та набирають досвіду, ідеї, натхнення.
Виникнення PR як системи відбулося у ХХ ст. Усе, що було до цього ми відносимо до „пртформам ” PR. До споживчої середи, безцінному досвіду, звідки з’явилася сучасна система комунікативного менеджменту.
Звернення апостола Павла були написані з метою залучення нових послідовників й вдосконалення свідомості парафіян, що знаходились на всій римській імперії. Ця компанія виявилась настільки вдалою, що багато її слів та виразів цитують і у наш час. Пророк Мухамед під час дискусій або конфліктних ситуацій мав звичай відходити від натовпу та повертатися з промовою, від слів Аллаха, які використовувалися як довід того чи іншого рішення. Ці та інші роздуми відомі нам, як Коран. [1]