57. Синиця І.О. Психологія усного мовлення. - К., 1974. - 206 с.
58. Скрипник Л.І. Фразеологія української мови. - К., 1973. - 280с.
59. Словник іншомовних слів / За ред.О.С. Мельничука. - Вид.2. - К., 1985. - 966с.
60. Словник української мови: В 11т. - К., 1970-1980.
61. Словник труднощів української мови /За редакцією С.Я. Єрмоленко. -К., 1989
62. Словник паронімів української мови / За ред. Д.Г. Гринчишина і О.А. Сербенської. - К., 1986
63. Сулима М. Проблема літературної норми в українській мові. // "Шлях освіти", 1928. -№ 4. - с.132-141
64. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. - К., 1988. - 304 с.
65. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія /За ред. Т.К. Білодіда. - К., 1973. - 439 с.
66. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За ред. І.К. Білодіда. - К., 1973. - 588с.
67. Українська мова: Енциклопедія. - К., 2000. - 750 с.
68. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В.М. Русанівський та ін. К/Українська енциклопедія, 2000. -500с.
69. Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник. - К., 1973
70. Український правопис. - Вид.5 - К., 1995. - 236 с.
71. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: У 2 т. - К., 1983. - Т.2. - 359с.
72. Чак Є.Д. Складні випадки вживання слів. - К., 1984
73. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. -К., 1962. -495с.
74. Чмут Т. Культура спілкування. - Хмельницький, 1996. - 346 с.
75. http://www: libertium.net / indekx.html
76. ttp: // www: magister/msk.ru/librarary
Завдання 1. Як Ви розумієте точність мовлення?
Завдання 2. Які частини мови найчастіше вступають у відношення паронімії? Випишіть з наведених пар пароніми за частиномовною приналежністю.
Абонент, абонемент, великий, величезний, прощання, прощення, радник, порадник, контакт, контракт, загартування, загартовування, диктант, диктат, опинитися, опинятися, сусідній, сусідський, складний, складений, складовий, лірик, лірник, розповісти, розповідати.
Завдання 3. Випишіть у першу колонку однокореневі пароніми, а у другу - різнокореневі.
Боцман // лоцман, будівельник // будівник, вимисел // домисел, досвід // дослід, група // трупа, легіон // регіон, мимохіть // мимохідь, орден // ордер, пломінь // промінь, текст // тест, шторм // штурм, світило // світоч, прописка // приписка.
Завдання 4. Користуючись словником, поясніть різницю у значенні таких слів паронімів:
Буланий // булатний, винахідливий // винахідницький, водний // водяний // водневий, виголошувати // проголошувати, виділяти // приділяти, затверджувати // утверджувати, формувати // формулювати, класний // класовий, лікарняний // лікарський, тафта // тахта, багатир // богатир.
Завдання 5. Подані слова-омоніми введіть у словосполучення, які розкривали б їх значення.
Годитися, задирати, заживати, займатися, закушувати, засипати; запускати, засідати, засновувати, косити, курити, накидати; наривати, наставляти, натоплювати, недосипати, облазити, попускати; пустувати, розривати, скресати, стигнути, топити, точити, чинити.
Завдання 6. Випишіть із тлумачного словника значення поданих слів. З'ясуйте, як вони називаються.
Запал - запал, заклад - заклад, задихатися - задихатися, зараз - зараз, домовина - домовина; верхи - верхи, вигасати - вигасати, вигода-вигода, поверх - поверх, вигідний - вигідний.
Завдання 7. У реченнях, наведених нижче, з'ясуйте значення омонімів та способи їх творення.
1. Тут прав не той, хто просто прав, а той, хто має більше прав. 2. Пострибали жабки в став, сірий вовк тремтіти став. 3. Ох, не хотілося ледарю відставки: так важко відмовлятися від ставки. 4. Підлеглих полюбляв - зручних, гнучких, покладистих - з ручних! 5. Що заміняє розуму палати? Любов'ю до начальства слід палати. 6. Думки собі позичав у видатних умів - і за свої майстерно їх видати умів. 7. Коли він вносив власну пропозицію, лише про власну думав він позицію. 8. Колись, було, це звалище квітучим лугом звали ще. 9. Хто не здатний на дії - бога творить з надії. 10. Адам питався Єви: "Ви вже покинули мене, а чи ще десь тут є ви?". 11. Виходить вшосте заміж... І де Аллу примусить доля зупинить невпинний пошук ідеалу? 12. Лежачий камінь не котивсь з гори, якщо не мав на те він вказівок згори. 13. Владу впевнено тримав: кумів-замів аж три мав. 14. Крива пряму завзято викрива: погляньте лиш на себе: Ви - крива. 15. Напевно, ще віки стоятиме це мур: все бачить, усе зна - і ні мур-мур. 16. Гнат до Вірки, Гнат до Вірки - аж ламаються одвірки. 17. Щоб не ущемляти жіночих прав, і не куховарив він, і не прав.
Завдання 8. Поясніть значення омонімів у поданих словосполученнях: високий бал - - новорічний бал; цікаві кадри - висококваліфіковані кадри; довгі коси - гострі коси; добра мати - добре мати; зламаний гриф - нечіткий гриф - професійний гриф; наголошений склад - торговельний склад.
Завдання 9. Введіть у текст словосполучення, які в одному випадку були б вільними, а в іншому - стійкими.
Прикусити язика, розплутати клубок, кидати якір, опинитися за бортом, стукати у двері, поставити крапку.
Завдання 10. Поясніть використання у тексті парних синонімів. Яка їх стилістична функція?
I.1. До втоми, до сльозинок на щоці про мене будеш думати-гадати (В. Ткаченко). 2. Я не можу, не можу спинити його, що, мов чорная хмара, на мене йде, що, мов буря, здалека шумить-гуде (І. Франко). 3. Снігом-завірюхою доріженьки у полі замітає (М. Кравченко). 4. Реве-гуде негодонька, негодоньки не боюся, хоч на мене пригодонька, та я з нею не журюся (Леся Українки). 5. Рядом дивних утіх, роєм мрій дорогих тягне-вабить він дух твій відважний (Дніпрова Чайка).
II.1. Всім гордим-пишним честь була і слава, зневаженим-ображеним - погорда. 2. У чорную хмару зібралася туга моя, огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився. 3. Промчалась та буря-негода палка надо мною, але не зломила мене, до землі не прибила. 4. Як я тебе згадаю, у грудях серце з туги-жалю гине. 5. Народ наш, мов дитя, сліпеє зроду, ніколи світа-сонця не видав. 6. Вчора грало-шуміло воно (море) при ясній, спокійній годині. 7. Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча, тут, в глибині (Леся Українка).
Завдання 10. Перепишіть речення. Охарактеризуйте їх стилістичну приналежність. Які стильові ознаки це підтверджують? Яка роль у них відведена синонімам?
1. Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати (М. Вороний). 2. Усі діти як діти, - граються, бавляться тихо, лагідно (В. Винниченко). 3. Взаємодія споріднених літературних мов, літературні контакти, передусім міжслов'янські зв'язки у період національного відродження відчутно збагатили лексичний склад української мови.
Завдання 12. Знайдіть у наведених реченнях вульгаризми, поясніть їх стилістичну функцію.
1. Хомиха з рогачем присікалась: "Вилазь! вилазь, личино зла!" (Л. Боровиковський). 2. О сучі ви сини! Ну що б було мовчати (С. Писаревський). 3. Оце тобі, - вражий сину, од нас дякування, що терпіли ми од тебе всякі глузування. 4. Оце тобі, сучий сину, за тії уразки, що ти їздив поміж миром без всякой опаски (М. Костомаров). 5. Чи чуєш ти, мурмило, не будь уїдливий і впертий, як оса. 6. Бач, шкапо бісова, чого ти наробила! 7. А бач, гадюко, бач? Ти жаловав стручка, тепер із дітками без хліба ми шматка. 8. Бач, сину гаспидський, чортовський Солоп'яго! до чого нас довів ти, бісів скупердяго! 9. Бач, чортяка!., бач, падлюка!., як умудрувався! (Гулак-Артемовський). 10. Чого ти так, паскудо, в боки пхаєш? - на Конопляночку в степу Будяк гукав. 11. Еге, Охріменко дурний: Пішов прохати в повітовий, що обідрав його наш писар волосний. 12... По Сулі - чорти б їх мучив матір - пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам, і бідного його ниряє ятер (Є. Гребінка).
Завдання 13. Знайдіть у наведених реченнях поза-літературні елементи і поясніть, якими словами їх можна замінити. Чим пояснюється їхнє місце у тексті?
1 У селі, де я інструктував кооперативи, живе старий дивак, бувший дяк (В. Островський). 2. То не воликів б'ють, то не звіра цькують: то хоробрії воїни бузувірів січуть (М. Костомаров). 3. Буду я письма сльозами писати, буду вітрами письма присилати (Л. Боровиковський). 4. Друкарю! Не дрімай - де треба, точку став (Л. Боровиковський). 5. В чересі кріс, в руках топір буяє... 6. Бусьок сяде на хаті ведмідь хату розмече (М. Устинович).
Завдання 14. Знайдіть у наведених реченнях росіянізми. Прокоментуйте їх місце вавторському тексті.
1. Просвітити, кажуть, хочуть материні очі современними огнями. 2. А кричите, що несете і душу, і шкуру за отечество!... (Т. Шевченко).3. Троянці правило се знали: в війні з врагами не плошай.4. Були там чесні пустомолки, що знають ввесь святий закон, молилися без остановки і били сот по п'ять поклон (І. Котляревський).5. Звечора під Новий год дівчата гадали.6. Дівка блідная стоїть - Богу помолилась, Перед припічком в углу тиха прислонилась (Л. Боровиковський) 6. І я почав: "Шановний генерале, позволь, щоб я тобі сказав два слова".7. Тепер вони погибли як герої мученицький прийняли вінець (І. Франко).8. Але і ту судьбу шалену не довелось ділити нам (Я. Грабовський).
Завдання 15. Які з наведених слів посіли, чільне місце в українській мові? Чому? Чи мають вони національні відповідники?
Джемпер, джаз, джентельмен, бюджет, чабан, кинджул, отаман, базар, беркут, парча, качан, шайба, штепсель, солдат, єфрейтор, ландшафт, цейтнот, бухгалтер, балетмейстер, бутерброд, бюро, дебют, журі, гравюра, капюшон.
Завдання 16. Випишіть із фразеологічного словника ідіоми, що характеризують: а) людську вдачу; б) сумлінну працю; в) талант.
Завдання 17. З'ясуйте значення фразеологізмів та їх стилістичну функцію у наведених реченнях.
1. Груди його ходили ходором, з рота вилітали не слова, а гарячий присок.2. За якихось півгодини зайшов до хати, а вона тільки голими стінами світить.3. Могла б нагадати й пізніше, коли вже свербить язик.4. Микола з горем навпіл закінчив п'ять класів, цієї осені мав іти в шостий.5. "Видать, про корову знаєте... ", - мовив кривенький так, наче камінь спав душі.6. Олена Левківна теж не сиділа склавши руки - засипала в мішки пшеницю.7. Та, звісно, під лежачий камінь вода не тече.8. Наче й війна була на їх голову, й нестатки, а от роблять - як мокре горить (3 творів Є. Гуцала).