Огірок, помідор, морква, квасоля - це... (овочі).
А ось і загадка:
Довгий, зелений,
Смачний солений,
Смачний і сирий, -
Хто він такий?
(Огірок).
Пальто, сорочка
костюм, кофта - це... (одяг).
Завдання 13.
Закінчіть речення за запитаннями. Сосна росте (де?) (в лісі), а морква (де?) (на городі). Соловей літає (де?) (у небі), а олень бігає (де?) (у лісі).
Завдання 14.
Пригадайте казку „Колобок". Передайте розмову між Колобком та Лисичкою. Опишіть Колобка за запитаннями:
Якої форми Колобок?
Які в нього очі?
Який рот?
А який характер у Колобка?
Завдання 15.
Послухайте загадку, відгадайте і запишіть слово-відгадку.
Ось дивись, цей хитрунець
Сплів химерний ятірець.
Ятірець легкий, як пух,
Не для рибок, а для мух.
(Павук).
Має зуби залізні,
Гризе дерева різні,
Гризе, ріже з усіх сил,
Аж з-під неї сипле пил.
(Пилка).
Що за птах стоїть в лозі
На оранжевій нозі?
В голубім безхмарнім небі
Майорить червоний гребінь.
Відчайдух і забіяка,
Як же звуть такого птаха?
(Півник).
Завдання 16.
Назвіть явище природи, яке описують такі слова.
Іде, мрячитъ, ллє, накрапає - (дощ).
Дме, свище, завиває - (вітер).
Пливуть, вкривають небо, закривають сонце - (хмари).
Завдання 17.
Переставте слова місцями так, щоб вийшли речення. Запишіть. Слова, Панас, писав (Панас писав слова). Пісні, співала, Оксана (Оксана співала пісні).
Завдання 18.
Уважно послухайте слова. Знайдіть зайве слою.
Щиро, щедро, гордо.
Щасливі, блищить, блимає.
Щедрувати, щебетати, співати.
Завдання 19.
Прочитайте слова, до слів з лівого стовпчика доберіть слова з правого і з’єднайте їх лініями.
Смачний ящірка
Зелений борщ
Сильний кущ
Прудка дощ
Завдання 20.
Послухайте вірш про щиглика і перекажіть його своїми словами.
Щиглик
Підборами поскрипує мороз-вусач,
а щиглику під липою хоч сядь та плач,
бо мав зерняток з осені
не жменьку - міх,
а випав сніг, то й досі їх знайти не зміг.
І де в таку погоду є смачні стручки?
Аж гульк - вітрець погойдує годівнички,
не знати ким розвішані між віт вгорі
на дубі, на горішині, на яворі.
Засніжено, занесено
зимовий гай,
а щиглику так весело,
що хоч співай.
В. Скомаровський.
Завдання 21.
Прочитайте вірші. Скажіть про яку пору року йдеться? Які пори року ви знаєте? А як провели ви ці літні місяці? Складіть твір-розповідь на тему „Як я провів літні канікули".
Червень
Вранці трави з росою червень косить косою, а навколо, навколо сяє світ червіньково:
червоніють хмарини, і палають жоржини, і черешні червоні... Червень став: притомився,
Личком розчервонівся,
піт стирає зі скроні.
А тепер тут косарка
працюватиме шарко -
іч, яка!
А зимою травиця для корів пригодиться: будуть повні дійниці мо-ло-ка!
Липень
Край ти мій, рідний край, Кінський біг на волі,
В небі крик орлиних зграй, Вовчий голос в полі!
Ой ти, батьківщино моя!
Ой ти, бір дремучий!
Свист північного солов’я,
Вітер, степ і хмари!
Серпень
Скоро серпень надійде ясний
На поля неосяжні і сині.
Огнекрилих метеликів рій
Засоріє в садах на шипшині.
Золотим павутинням злетить Непорушна година спокою.
Стиглих яблук захочеш струсить
І нараз - досягаєш рукою.
Різнобарвна і плідна пора,
Соковиті і мудрі рослини.
Хто сказав, ніби квітка вмира,
Ніби сонце згасає щоднини?
Достигають, мов яблука, дні, Червоніють їх радісні шати.
Я вклоняюсь усій далині:
Здрастуй, серпне ясний та багатий!
Підсумовуючи все сказане, слід наголосити на необхідності включення комплексу мовленнєвих вправ у структуру не тільки кожного уроку навчання грамоти, а й у структуру інших уроків, здійснювати роботу з розвитку мовлення на уроках читання, природознавства, математики.
Завдання вчителя - добирати до вправ мовний матеріал, який би відповідав конкретній темі, меті і завданням уроку. Такий підхід допомагає вчителеві систематизувати весь комплекс завдань, спрямованих на розвиток мовлення, оскільки мова вивчається не задля мови, а задля мовлення.
Пропоновані вправи сприятимуть гармонійному розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності молодших школярів.
Запропонована система завдань, як і усі положення роботи апробовано у Нижньоселищенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Хустського району, Закарпатської області.
Спостереження за учнями показали, що підтримка вчителя, необхідна для слабших учнів, тоді як сильнішим вона може заважати. Тому ситуативну підтримку доцільно завжди давати з певним застереженням: користуватися нею лише в разі потреби і неможливості обійтися без неї. Одночасно зазначимо, що підтримка висловлювання учнів є засобом керування їхньою мовленнєвою діяльністю, рівень керованості якої залежить від рівня мовно-мовленнєвого досвіду школярів, а також від стану роботи над матеріалом.
Таким чином, проведений аналіз дає змогу сформулювати такі правила організації мовленнєвої діяльності учнів з урахуванням міжпредметних зв’язків:
1. Учитель на кожному уроці у початковій школі повинен виділяти час для розвитку мовленнєвих (комунікативних) умінь учнів, при цьому застосовувати матеріал різних предметів (читання, природознавства, математики та ін.).
2. Для навчання учнів мовлення як засобу спілкування необхідно організувати мовленнєвий матеріал навколо ситуацій як систем взаємовідносин співрозмовників.
Змістовою суттю ситуацій слід вважати такі факти або проблеми, які відповідають інтересам і життєвому досвіду молодших школярів.
Оскільки ситуативність є невід’ємною якістю мовлення, будь-який мовний матеріал на початку його засвоєння учнями пов’язувати з певними ситуаціями (по можливості). Тобто застосовувати навчально-мовленнєві ситуації.
Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок.
Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті.
У процесі обстеження учням пропонувались завдання, аналогічні до тих, за якими проводилось первинне обстеження, тільки був змінений зміст, а саме:
Завдання №1 „Згадай твір”.
Вибрати твір, який належить до розділу „Зростайте справжніми людьми” „Коваль щастя" „Катерина Білокур" „Нахаба” „Казка про рідний край".
Завдання №2 „Про кого говориться”
У творі В. Святовеця „День народження” розповідається про:
Максимка;
Сашка;
Санька.
Завдання №3 „Хто автор”
Автором вірша „Білі гуси летять над лугами... ” є
О. Гончар
О. Олесь
М. Рильський
Автором твору „Ласочка” є
Є. Гуцало
Г. Тютюнник
Л. Глібов
Завдання №4 „Утвори прислів’я"
Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислів’я.
На чужому горі
А легко його згубити
Щастя
Щастя не будують
Тяжко щастя знайти
Зіпсує дурного
Щастя з нещастям
В одному дворі живуть
Завдання №5. Книжки з бібліотеки"
Чи читаєте ви інші книжки, крім читанки і на позакласне читання? Якщо так, то які і назвіть їх.
Оцінювання завдань аналогічне до попереднього. Внаслідок повторного обстеження виявлено, що учні експериментального класу виконують завдання значно швидше і якісніше, ніж перший раз.
Зведенні результати повторного обстеження подані в таблиці 3 і 4.
Показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального класу при повторному обстеженні.
Таблиця №3
| Загальна кількість набраних балів | Рівень розвиткучитацьких інтересів | Кількість учнів | Відсотки |
| 8-10 | Високий | 12 | 42,9 |
| 5-7 | Середній | 14 | 50 |
| До 4 | Низький | 2 | 7,1 |
Показники рівняння розвитку читацьких інтересів учнів контрольного класу при повторному обстеженні.
Таблиця №4
| Загальна кількість набраних балів | Рівень розвиткучитацьких інтересів | Кількість учнів | Відсотки |
| 8-10 | Високий | 8 | 42,9 |
| 5-7 | Середній | 13 | 47,2 |
| До 4 | Низький | 5 | 19,2 |
Із повторного обстеження у ЕК видно, що показники значно змінилися порівняно з початком навчального року. Після проведення формуючого експерименту 12 чоловік показало високий рівень розвитку читацьких інтересів, 14 учнів - середній і лише 2 - низький. При цьому показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів КК практично не змінився.
Експериментальне дослідження значення малюнка в формуванні понять.
Вивчаючи досвід формування в учнів уявлень, понять за допомогою малюнків, картин, у нас виникла потреба експериментальне дослідити:
Яка перевага уявлень, понять, набутих за допомогою малюнка, в порівнянні з тими, які учні дістали вербальним шляхом?
Чи сприяють формуванню уявлень і понять в учнів схематичні малюнки?
Чи сприяє умінню учнів класифікувати, узагальнювати та давати визначення одночасний розгляд кількох картин, що ілюструють якесь одне поняття?
Наслідки експерименту ми перевіряли малюнками учнів. Нас задовольняла ще недосконала для дітей молодшого шкільного віку техніка малювання. Вона давала можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, малюнок робить уявлення учнів конкретнішими, ніж слово. Користуючись малюнком, учням часто легше показати, наприклад, загальний контур предмета, ніж передати це словами.
Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання.