Як зазначають методисти, метою проведення уроків на міжпредметній основі створюються передумови для різнобічного розгляду учнями певного об’єкту, поняття, явища, формування системного мислення, збудження в них уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання. Вміння застосовувати матеріал різних предметів (рідної мови, читання, природознавства) з метою розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів потребує особливої підготовки як учителя, так і учня.
„Потреба забезпечити нові вимоги суспільства до мовленнєвої підготовки підростаючого покоління, перебудовні процеси у навчанні рідної мови в початковій школі зумовлюють необхідність подальшої розробки та вдосконалення методів і прийомів формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів", зазначає В. Бадер [2, 60].
Як відомо, мовленнєвий розвиток учнів здійснюється на основі здобутих знань про мовні (фонему, морфему, слово, словосполучення та речення) та мовленнєві (текст, його типи і стилі) одиниці. Це дає змогу засвоїти певні групи операцій використання цих одиниць у структурі мовленнєвої дії. Відповідно й методи розвитку зв’язного мовлення школярів визначаємо з урахуванням рівнів засвоєння знань про мовні та мовленнєві засоби, а також завдань формування таких комунікативних умінь і навичок, що відповідали б характеру операцій у складі мовленнєвої дії.
Ефективним є метод спостереження і під час засвоєння елементарних відомостей про інтонаційні засоби усного мовлення: паузи, логічний наголос, темп, сила голосу, різні відтінки емоційного забарвлення. Так, спостерігаючи за мовленням учителя, молодші школярі доходять висновку про залежність сили голосу від умов спілкування чи змісту висловлювання. Наприклад, повідомивши другокласникам, що кожне висловлювання оформляється певною силою голосу (голосно, напівголосно, тихо), учитель демонструє всі три варіанти на прикладі такого вірша:
Завдання 1.
З якою силою голосу, на вашу думку, треба читати цей вірш? Чому? (Тихо, бо у вірші говориться про тишу на морі).
Морська
Тиша в морі, ледве-ледве
колихає море хвилі;
не колишуться од вітру
на човнах вітрила білі.
З тихим плескотом на берег
рине хвилечка перлиста;
править хтось малим човенцем, -
в’ється стежечка злотиста
(Леся Українка).
Завдання 2.
Прочитайте обидва тексти. Визначте тему першого. Яка тема другого тексту? Який з них може помандрувати у читанку,а який у підручник з природознавства!
І. Дуб - це могутнє дерево заввишки 20-40 метрів. Гілки його дуже міцні. Стовбур товстий, з темно-сірою потрісканою корою. Живе це дерево 500-1000 років. В Україні дуби ростуть скрізь. Подекуди вони утворюють діброви. На відміну від інших порід, вони розвиваються дуже повільно. За рік молодий дубок підростає лише на півметра, а його стовбур стає товщим на 1-2 сантиметри.
За А. Охріменко.
II. На сонячній галявині поряд із кремезним дубом-татом притулився невеличкий молодий дубочок.
Кожного ранку, простягаючи зелені, ще тонесенькі гілочки до сонця, радісно зустрічає він перші ласкаві промені. А коли налетить вітрюган, нахиляється безпорадно дубочок до тата, простягає віти, шукаючи захисту, благаючи про порятунок. І зашумить старий, грізно захитає кроною: „Іди геть, злий вітриську! Не чіпай моє малятко! ”
Так і підростає дубочок-у теплі, затишку і любові.
Знайдіть у художньому тексті слова, які допомагають авторові передати ніжне ставлення до молодого дубка й обурення до вітру.
З якою інтонацією їх треба промовляти?
З якою інтонацією треба читати науковий текст?
Одним із досить ефективних прийомів протиставлення є також стилістичний експеримент - вибір із ряду пропонованих найдоцільнішої стилістичної одиниці в наявній мовленнєвій ситуації. На жаль, у практиці початкового навчання він не набув достатнього поширення. А користь від нього очевидна: підставляючи по черзі в текст кожну із пропонованих одиниць, дитина розвиває своє мовне чуття, усвідомлює відмінність у відтінках значення слова, привчається вдумливо, мотивовано використовувати мовні засоби, удосконалює свої аналітико-синтетичні здібності.
Завдання 3.
Прочитайте текст. Визначте його тему і мету. Скажіть, які слова з поданих у дужках краще відповідають меті тексту. Чому? Прочитайте ще раз, додержуючи потрібної інтонації і добираючи необхідні для вираження думки слова.
На дитячому майданчику гралося двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці. Чорнявий хлопчик (швидко, похапливо) (поклав, тицьнув) цукерку до рота. Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і (побіг, дременув) у під’їзд. Дівчинка зойкнула, скривилась і заплакала.
В. Нестайко.
Як відомо мовленнєва діяльність передбачає не тільки оперування тими моделями, які зберігаються в довгочасній пам’яті в результаті набутого мовленнєвого досвіду (схеми побудови слів, словосполучень, речень, окремих уривків текстів), а й активну творчість: уміння конструювати нові необхідні в конкретній мовленнєвій ситуації одиниці. Тому вправи як методичний засіб навчання продукувати словосполучення, речення, твори-мініатюри є одним з ефективних шляхів удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів.
Завдання 4.
До поданих слів доберіть слова та утворіть з ними словосполучення. Скажіть, які з них можуть негативно характеризувати людину.
Корисливий, ласкавий, щедрий, щирий, веселий.
Завдання 5.
Прочитайте текст. Який це текст /опис, розповідь/?
Їжачок
Їжачок із себе невеличкий. Рильце у нього - ніби в поросятка. Живіт і ніжки вкриті шерстинками, а спина й боки - гострими голочками. Як зустрінеться їжачкові чи то Вовк, чи лисиця, він швиденько згорнеться клубочком, настовбурчить голки - і вже ніхто його не зачепить. Простягне звір лапу, щоб штовхнути клубочок. А їжачок як пирхне, клубочок як підстрибне - з вір лапу голками й поколе. Так і піде собі.
Л. ВавінаЗавдання 6.
Прочитай текст. Визнач тему тексту.
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу, а якщо впав, то слід підняти, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, то будуть великі збитки.
Л. Артюх
Як ти шануєш хліб? Які ти знаєш прислів’я про хліб? Знайди речення, в якому формулюється тема.
Підкресли слова, в яких є склади, що закінчуються на дзвінкий приголосний.
Збагачення словника - це процес засвоєння нових, незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Наприклад: уточнення значення слів. Це завдання словникової роботи спрямоване на розкриття і пояснення учням широкого значення слова, на вироблення в учнів умінь вживати у мовленні найбільш точні і влучні за змістом слова.
Завдання 7.
Прочитайте слова, в кожному стовпчику знайдіть близькі за значенням і визначте зайве слово.
ХодитиХата Хуртовина
Ступати хвіртка хмара
стукати будинок заметіль
Активізація словника - це використання нових слів, висловів у власному мовленні дітей. Активізація словника може здійснюватися шляхом пояснення значення слова учнями, введення слова у словосполучення і речення в усному і писемному мовленні.
Завдання 8.
Доберіть слова-ознаки до поданих слів:
Сонце - ясне (тепле, привітне, лагідне).
Стежка - вузька (довга, звивиста, польова).
Струмок - дзвінкий (веселий, холодний, чистий).
Завдання 9.
Розташуй речення в певній послідовності. Запиши. Усно опиши пташку, яка тобі подобається. До виділених слів добери слова протилежні за значенням.
Соловейко
Він стрункий, в нього високі лапки, тонкий дзьоб і великі очі. Соловей гарний і граціозний птах. Пір’я м’яке, щільно прилягає до тіла. Соловей дуже моторний, спритний, пересувається по землі стрибками. Хвіст досить довгий, рудий. Спинка рудувато-бура, горло й грудка світло-сірі з ледь помітними зеленими цяточками, черевце біле.
Г. Романишин.
Вживання слів у граматично правильній формі - це правильне поєднання слів у словосполученнях і реченнях, дотримання чергування звуків в основах, утворення порівняльного ступеня прикметників, ознайомлення зі способами сполучення іменників і дієслів. З метою удосконалення граматичного ладу мовлення другокласників можна запропонувати учням наступну вправу.
Завдання 10.
Уважно послухайте вірш. Коли я читатиму вдруге, ви самостійно закінчуватимете рядок останнім словом.
Котигорошка
Був собі хлопчик Котигорошка,
І був у нього тато (Котигорох),
І була у нього мама (Котигорошиха),
І був у нього братик (Котигорошатик),
І була у нього сестричка (Котигорошичка),
І був у нього дідусик (Котигорогиусик),
І була у нього бабуся (Котигорошуся),
І був у нього котик (Котигороиютик),
І був у нього песик (Котшорошесик),
І жив він у місті (Котигорошисті),
І ходив він у садочок (Котигоросточок),
І мав він друзів (Котигорогиузів).
Наступні вправи приятимуть розвитку зв’язного мовлення. Завдання 11.
Послухайте загадки. Коли відгадаєте, вкажіть малюнок-відгадку.
Тоненьке, кругленьке,
Серце чорненьке.
Хто на його слід погляне -
Думку його взнає.
(Олівець).
Я кругленьке і маленьке,
Каре, сизе, голубеньке,
Не ракета я, проте -
Знайте, дітоньки, про те -
Я всьому наперекір
Шлях долаю вмить до зір.
(Око).
Завдання 12.
Назвіть предмети одним словом.