Отже, залежно від мети уроку навчання грамоти, його структури, рівня підготовленості дітей, запропоновані ігри на окремих етапах стануть активним засобом зацікавленості. Фантазія, казка, гра - це частка духовного життя дітей.
"Фініш"
До тексту ставлять запитання. Діти повинні читати текст до знаходження відповіді на певне запитання.
"Споруди будинок"
- Діти, всі ви добре пам'ятаєте казку "Троє поросят". Давайте зараз побудуємо будинок для Нуф-Нуфа, Наф-Нафа і Ніф-Ніфа, щоб вони жили в ньому дружно і щоб не зміг до них дібратися Вовчик.
Його можна побудувати із чарівною цеглинок, якщо прочитати написі на них.
Зі зворотного боку картонних прямокутників, що служать цеглинками, написані прислів'я про працю таким чином:
1. Зробленеділоздаєтьсянайлегшим.
2. Якпрацюєш, такімаєш.
3. Безділасидіти, тойможнаодубіти.
4. Кінець - ділувінець.
5. Вовканогигодують.
6. Діломайстравеличає.
7. Гончараглинагодує.
8. Уремісниказолотарука.
"Новорічна головоломка"
Починаючи від літери "З", на яку вказує годинникова стрілка, і відраховуючи по шість літер від кожної наступної, ви прочитаєте щось приємне для себе (рахувати за годинниковою стрілкою).
2.3 Організація та зміст експериментального дослідження
Мета нашого експериментального дослідження полягала у тому, щоб сформувати та удосконалити в дітей навичку швидкого читання у взаємозв'язку з іншими навичками, а в першу чергу з навичкою усвідомленого читання за допомогою комплексу спеціально відібраних для цього вправ, розроблених І. Т. Федоренком, методичних рекомендацій В. Зайцева. Експериментальне дослідження проводилось у 2007-2009 навчальних роках на базі Бережанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Тернопільської області. Експеримент проводився у першому класі у 2007-2008 навчальному році та у 2 класі у 2008-2009 навчальному році з одним і тим самим контингентом учнів.
При проведенні експериментального дослідження ми враховували - методичні рекомендації щодо читання учнів вголос і мовчки, програмні вимоги до навички читання відповідно у 1 -А та 2-А класах, а також ретельно вивчали психологічні та індивідуальні особливості дітей, тобто той факт, що хорошою швидкістю читання вважається така, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини. Як вже зазначалося, сам процес перевірки техніки читання створює величезну психотравмуючу ситуацію для дітей, що негативно позивається на результатах техніки читання. Спостереження показали, що учні, як правило, бояться насмішок та осуду своїх однокласників через їх занадто повільне читання, що в результаті призводить до того, що дитина замикається у собі і це нівелює її як особистість. Тому при проведенні експерименту ми організовували роботу учнів у звичних для них умовах. Та при перевірці техніки читання ми враховували також і те, що темп читання не є основним показником сформованості навички.
Для того, щоб сприяти удосконаленню навички швидкості читання у букварний період навчання грамоти ми систематично вичленували вправи прикладного характеру, не пов'язані безпосередньо з художнім твором тазавдання при опрацюванні тексту на уроці класного чи позакласного читання.
Коли діти опановували графічне зображення букви та склади ефективним було використання спеціальних карток та таблиць. (Усі вправи, використані в експерименті, подані у параграфах 2.1 та 2.2). вправи з ними використовувались щоденно протягом першого місяця навчання в школі і, таким чином, діти вчилися прочитувати склад миттєво, не поділяючи його.
За допомогою таких таблиць та карток І. Т. Федоренка з ігровими елементами навчальний процес набув невимушеності, жвавості, що сформувало у дітей позитивне ставлення до уроків читання.
Діти швидко запам'ятовували склади, що покращило техніку їхнього читання. Крім таблиць складів ми використовували картки зі словами у стовпчиках. Діти швидко їх читали, а потім називали ті, які запам'яталися. Це розвивало їхню пам'ять.
Читання пароплавом, а також "словесні приклади" сформувало у дітей плавне прочитування слів.
Для розширення кута зору учнів ми використовували малюнкові, буквені, складові та числові піраміди. Діти зосереджувалися на вертикальній лінії і прочитували слова й склади, не рухаючи при цьому головою й очима.
Використовувались і квадрати Шульте, заповнені буквами або числами, до яких стояло завдання прочитати числа чи букви в послідовності натурального ряду чи в алфавітній послідовності, не переміщаючи зір за межі центральної клітинки.
Ігри зі складовими таблицями "Біг східцями", "Літак", "Читалочки-складалочки", "Читалочки-з'єдналочки", "Знайди пару", гімнастика для м'язів та очей сприяли значному розширенню кута зору читачів.
Усі ці вправи на пропедевтичному етапі навчання читання були спрямовані, головним чином, на формування готовності до оволодіння на наступних етапах систематичними навичками читання.
Для перевірки розуміння прочитаного пропонувалося учневі розказати, про що він прочитав. Якщо ж школяр був неспроможний відповісти, йому ставили конкретні запитання. Крім цих завдань свідоме сприйняття тексту перевіряли через уміння самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), поділяти текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи природи, подій, вчинків, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного тощо.
Ми вели спеціальний зошит обліку техніки читання, в якому відображали динаміку читацької навички учнів протягом всього періоду проведення експерименту.
Схема обліку навичок читання приблизно така:
№п/п | Прізвище, ім’я учня | Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання | Розуміння прочитаного | Виразність читання | ||||
Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
Александрович О. | ц.с. | 48 | + | + | + | – |
Ми позначали спосіб читання: цілими словами (ц.с), цілими словами з елементами поскладового (ц.с.+склад), складами і словами (скл.+с), поскладове (склад.), побуквене (б.); загальну кількість помилок (пропуск, перестановка літер, складів, слів, заміна однієї частини слова іншою, неправильний наголос); кількість слів, прочитаних за хвилину, і пізніше - розуміння прочитаного - знаки плюс (+), а нерозуміння - мінус (–).
Для коригування техніки читання мовчки і вголос ми користувалися такими нормативами.
Види читання | Півріччя | Класи | |||
1-ий | 2-ий | 3-ій | 4-ий | ||
1. Вголос | ІII | –20-30 | 35-4550-60 | 65-7075-80 | 80-8590-95 |
2. Мовчки | ІII | –– | –65-80 | 85-11090-140 | 100-150110-170 |
У 1 класі та в І півріччі 2-го класу ми надавали перевагу читанню вголос, і лише у II півріччі 2-го класу - читанню мовчки. Контрольну перевірку читання мовчки здійснювали на невідомому, новому для учнів творі середньої трудності. Щоб виявити розуміння прочитаного пропонували: визначити послідовність розповіді, переказати прочитане, дати відповіді на запитання, пояснити значення окремих слів і висловів, назвати дійових осіб, пригадати початок або кінець розповіді.
Можна вважати задовільним рівень розуміння прочитаного мовчки, якщо правильні відповіді становлять більше 2/3 від загальної кількості названих вище завдань. Звичайно, що в учнів 1-2 класів рівні опанування темпом читання вголос значно нижчі, ніж в учнів 3-4 класів. Швидкий темп читання характерний для мовчазного читання.
У післябукварний період навчання грамоти ми продовжували удосконалювати навичку читання такими способами:
• 15-секундними замірюваннями швидкості;
• читанням школярів уголос і про себе, тобто самоконтролями швидкості читання;
• багаторазовим читанням мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту;
• динамічним читанням;
• читанням з постукуванням 2 рядків з подальшим переходом до невідомого тексту;
• читанням "буксиром";
• щоденним домашнім читанням скоромовкою з обов'язковою перевіркою;
• вправами для подолання бар'єру промовляння: "Губи", "Читай мовчки", "Рахуй уголос", "Не торкнись", аритмічне постукування олівцем під час читання з метою гальмування мовленнєвих рухових аналізаторів;
• вправами для активізації мислення: ігри з м'ячем, "Упіймай слово", "Нісенітниця", "Цікаві квадрати", "Піраміда", "Протилежне слово", "Добери пару", "Вгадай слово";
• зоровими та слуховими диктантами І. Т. Федоренка;
• читанням перед сном;
• вправами на вміння швидко орієнтуватися в тексті, які учні виконували безпосередньо при роботі з художнім твором.
Кожен урок ми розпочинали з п'ятихвилинного читання - дзижчання, що давало можливість кожній дитині тренуватися у читанні. Тому природно, що швидкість читання ставала більшою.
У дітей молодшого шкільного віку, особливо у 1-2 класах, ще однією причиною, що ускладнює процес читання є недостатній розвиток артикуляційного апарату, тому ми розучували і промовляли скоромовки. Крім того виконували артикуляційну гімнастику, ігрові вправи "Луна", "Змагання телефоністів", "Старт – фініш".
Нами були також використані вправи для подолання регресій під час читання з метою запобігання кількаразового прочитування учнями попереднього складу чи букви.