Формування навичок виконання зображень птахів і тварин на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах (стр. 13 из 15)

2. Назвіть, які звірі відносяться : а) до хижих; б) до усеїдних; в) до травоїдних;

3. Які звірі впадають у сплячку ? Чому?

4. Які звірі не впадають у сплячку і не запасають їжу?

5. Розповісти, як білка пристосувалась до життя в лісі восени?

6. Розповісти, як їжачок пристосувався до життя в лісі восени?

7. Як ведмідь готується до зими?

8. . Як зайчик готується до зими?

9. Розповісти, як лисиця. і вовк пристосувались до життя в лісі?

10. Хто з відомих вам звірів полює на комах?

В завданнях, де учням треба розповісти про звірів, слово можна надавати обом командам і порівняти яка з команд розповіла краще. В кінці змагання - підсумок і оцінювання.

Також ми проводили гру-вікторину «Що? Де? Коли?», де учні показували свої знання з теми.

Клас ділиться на дві команди, учні вибирають командирів, дають назву командам, яка пов'язана з осінню. Завдання командам: швидко, правильно, зрозуміло відповісти на поставлені запитання.

Завдання до гри

І. Гра "Порівняй". Учням дається завдання за допомогою малюнків порівняти істотні ознаки білочки і їжачка. використавши таку схему (одній команді дається їжачок, іншій білочка).

1.До якої групи відносяться : а) птахи, б) звірі.

2. Чим вкрите тіло? (хутром, голками).

3.Якого кольору хутро має? а) взимку, б) літом.

4.Як ці звірі пересуваються? а) стрибають, б) бігають, в) повзають.

5. Як готуються по зими?

6.Чим харчуються?

ІІ. Гра-вікторина “Весняне диво”.

Для цієї вікторини вчитель підбирає цікаві і пізнавальні завдання. Учні діляться на 3 команди. Кожна команда обирає командира і весняну назву, наприклад: "Сонечко", "Пролісок", "Вітерець". За кожне завдання команди отримують бали.

Хід гри-вікторини

1). Дай правильну відповідь.

"Хто швидше”

1. Які звірі пробуджуються від зимової сплячки? Чому?

2. Хто народжується у звірів?

3. "Хто зайвий?" Учитель демонструє малюнки звірів. Хто з учнів буде уважний і помітить звіра, який не впадав у зимову сплячку, той переможе, і навпаки, треба знайти звірів, які впадали в зимову сплячку.

ІІІ. Змагання капітанів.

Капітани кожної команди повинні придумати загадки про будь-якого звіра, якого учні розглядали при вивченні теми. На це завдання дається 2 хвилини. Після того, як капітани придумають загадки, учні повинні відгадати їх і оцінити, вибрати найкращу загадку.

Загадки, які придумали учні експериментального класу.

1. Що за звір такий біжить,

Вуха більше голови,

Кору гризе, хижаків боїться,

А сам такий спритний. (Зайчик).

2. На ньому тільки голки,

Якими він не шиє. (Їжачок).

3. Це веселий звірок

Стрибає з ялинки на дубок. (Білочка).

4. Він товстий і любить мед також любить спати. (Ведмідь).

5. Вона хитра і швидка,

Курей краде повсюди. (Лисиця).

ІV. Змагання "Найкращий малюнок".

Кожній команді дається завдання намалювати звіра (ведмідь, зайчик, лисиця). Учні кожної команди виходять по черзі і малюють якусь частину тіла звіра. Перемагає та з команд, яка намалює швидше і краще.

Ґрунтовне професійне оволодіння майстерністю виконання зображень анімалістичної тематики було малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Така робота проводилася у двох основних напрямках: в процесі виконання начерків з натури і по пам'яті, а також при виконанні спеціальних вправ. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання чітко виявлялася в самостійній роботімолодших школярів.

Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно було наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно було також привчити себе дотримуватися послідовності роботи.

Критеріями оцінки впливу досвіду образотворчої діяльності на формування навичок виконання анімалістичних малюнків, емоційно-образного вираження об’єктів анімалістичної тематики нами були визначені в процесі навчального і контрольного експериментів три рівні підготовки учнів:

високий - відповідають на запитання, даючи загальну характеристику колориту твору, пояснюють логічний зв’язок частинами малюнка; пояснюють призначення тих чи інших ліній та інших елементів начерку тварини, при аналізі використовуючи поняття та термінологію образотворчого мистецтва; вміють користуватися образною мовою при поясненні.

середній - відповідають на запитання правильно, але не завжди можуть пояснити, чому вони так думають; дають загальну характеристику анімалістичних малюнків; розуміють деякою мірою виражальну сутність анімалістичних малюнків, але не можуть дати точне пояснення суті елементів у композиційній структурі; володіють термінологією, поняттями образотворчого мистецтва, але не завжди адекватно їх використовують; слабко використовують образні порівняння.

низький - важко відповідають на поставлені питання, вимагають додаткових навідних опорних орієнтирів, аналізують несуттєві зв’язки між кольором і змістом анімалістичних малюнків, слабко володіють поняттями та термінологією, не використовують образних порівнянь.

Під час сприймання дійсності учні повинні набути певних навичок цілеспрямованого спостереження естетичних проявів дійсності в анімалістиці. При цьому:

· відчувати гармонійні співвідношення кольорів у забарвленні предметів, об’єктів, представників флори, вміти помічати виразність (вишуканість та витонченість або кряжистість та масивність тощо) їхніх форм, абрисів;

· відкривати асоціативно-образний характер предметів та об’єктів, красу або естетично-незвичайне у природі та оточенні;

· вміти бачити та відчувати красу живої природи рідного краю; мати уявлення про своєрідність тваринного світу інших країн;

· посильно виражати естетичні почуття та переживання від сприймання творів анімалістичного жанру в різних видах образотворчої діяльності та в усній образній формі.

Під час сприймання творів мистецтва учні повинні знати:

· види образотворчого мистецтва, а також зміст та назви деяких жанрів, зокрема анімалістичний жанр;

· прізвища та твори (1-3) найбільш відомих майстрів образотворчого мистецтва України та світу – представників анімалістичного жанру;

· основні художні засоби розкриття змісту та емоційного впливу анімалістичного малюнка на глядача (рисунок, лінія, площина та об’ємна форма, композиція, колір, колорит, освітлення, контраст світла й тіні, статика і динаміка та ін.);

· набути певної здатності розповідати про анімалістичний твір, провести його простий аналіз, демонструючи знання основ образотворчої грамоти (передачі особливостей форми, колірного та композиційного вирішення, просторових явищ), використовуючи при цьому елементи порівняльного аналізу, свої враження та спостереження дійсності, художні терміни і образне слово.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня сформованості умінь виконувати зображення анімалістичної тематики. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Покажемо сформованість умінь виконання зображень анімалістичної тематикив учнів експериментального і контрольного класів (див. табл. 2).

Таблиця 2

Сформованість умінь виконання зображень анімалістичної тематикив учнів експериментального і контрольного класів (у %)

№ п/п	Уміння	Контроль-ний клас(%)	Експеримен-тальний клас(%)
1	у зображенні тварин на площиніпрацювати швидко, розкуто, “на почуття ока” (в основному без т.зв. попередньої побудови олівцем	74	86
2	відтворювати характерні особливості будови і пластичну виразність силуетної форми тварин	71	82
3	створювати зображення тварин в русі (у тому числі інтенсивному)	72	85
4	при створенні художнього анімалістичного образу пов’язувати передачу його характеру із зміною пропорцій загальної форми, складових частин, характеру деталей та декору	74	81
5	створювати художній анімалістичний образ у декоративному ключі	76	88
6	відтворювати виразну цілісну (реальну або декоративну) форму тварини з урахуванням специфіки виразних засобів	72	83

У процентному відношенні показники результатів експерименталь-ного навчання виглядають так: високого рівня в процесі формуючого експерименту досягли 28% дітей; середнього – 53%; 19% учнів вимагали додаткових опор (словесних та наочних у вигляді таблиць-схем). У контрольному класі показники були наступними: високого рівня досягли 17% дітей; середнього - 46% дітей; додаткових опор вимагали 36% учнів (див. діаграму).

Діаграма

Загальний рівень сформованості умінь виконання зображень тварин і птахів в учнів експериментального і контрольного класів наприкінці експерименту

Результати проведеного аналізу підтверджують адекватність та методичну достовірність розроблених нами педагогічних умов формування навичок виконання анімалістичних малюнків на уроках образотворчого мистецтва початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності у процесі виконання зображень птахів і тварин.