Висновки
1. Різноманітний тваринний світ — це істотна частина навколишньої природи, з якою тісно пов'язане життя людини. Анімалістична тематика є важливим компонентом творчої діяльності художників. Педагоги й учні повинні знати особливості зображення анімалістичних сюжетів, знати принципи анатомічної будови тварин і птахів, мати досвід їх малювання. Головним джерелом отримання навичокє зарисовки з натури. Пластична краса тварин найбільш повно розкривається в динаміці, яка в кожному випадку має свої особливості. Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше в профіль, що дає змогу зменшити вплив перспективних змін на зображення. Наочністю для малювання форм тваринного світу можуть бути спочатку іграшки, чучела, а потім і жива натура. Учні прагнуть зобразити рухи птахів, тварин такими, якими вони їх бачать. Навіть персонажів літературних творів вони часто зображують у русі і в досить складних перспективних положеннях.
2. Малювання тварин, як і птахів, потрібно починати з іграшок і опудал у профіль. Малюнок починають з розміщення зображення на аркуші паперу, визначення загальної величини і пропорцій тіла тварин. Осьовими лініями визначають положення в просторі тулуба, голови, ніг тварин, узагальнено зображують їхню форму. Перевіривши і уточнивши за натурою визначені пропорції тіла, їхній взаємний зв'язок, промальовують необхідні деталі і виявляють об'ємність форми світлотінню. Набагато важчим завданням є зображення моделі тварини, розміщеної в повороті та в русі. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу індивідуальних особливостей тварини, виявлення її форми світлотінню і на передачу фактури.
3. Щоб добре вивчити анатомічну будову тварин і птахів, отримати достатнє уявлення про методичну послідовність виконання їх зображення, необхідно зробити з натури ряд тривалих рисунків. Короткочасні начерки – це найбільш стиснута, економна за засобами розповідь про побачене. В тривалому начерку можна детальніше показати натуру, приділити більше уваги істотним деталям. Поетапність начерку така: спочатку потрібно заздалегідь вдивитися в натуру, оцінити побачене, подумки уявити собі завдання і кінцевий результат. В результаті з’являється необхідний досвід та впевненість, які дозволяють виконувати начерки на високому рівні.
4. Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно привчити себе дотримуватися послідовності роботи. Давати загальні методичні вказівки з роботи над начерками важко завдяки різноманітності завдань, що виникають при рисуванні різних представників світу птахів. Однак слід враховувати, що послідовність виконання начерку, рисунок від загального до конкретного, від головних частин до другорядних, необхідність досягнення цільності зображення – це обов’язкові принципи, які дотримуються в тривалому рисунку і в начерку. Велике значення має розвиток умінь визначати найбільш цікаве, характерне в кожній моделі. Можна не встигнути передати які-небудь деталі, але не можна не помітити головного і в натурі, що складає її індивідуальні особливості і є важливим для загальної характеристики.
5. Вчитель повинен уміти виховувати любов до малювання складних форм тваринного світу: показувати методи зображення їх, послідовність виконання малюнків тощо. Щоб виконати це завдання, необхідно знати теорію і методику малювання форм тваринного світу. Тому професійне оволодіння майстерністю педагогічного малювання можливе за умови наполегливого, цілеспрямованого тренування у цьому виді образотворчої діяльності. Постійна спрямованість на оволодіння майстерністю швидкого, лаконічного, виразного малювання повинна чітко виявлятися в самостійній роботіхудожників-педагогів.
6. Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно було наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно було також привчити себе дотримуватися послідовності роботи. Критеріями оцінки впливу досвіду образотворчої діяльності на формування навичок виконання анімалістичних малюнків, емоційно-образного вираження об’єктів анімалістичної тематики нами були визначені в процесі навчального і контрольного експериментів три рівні підготовки учнів – високий, середній і низький. Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення рівня сформованості умінь виконувати зображення анімалістичної тематики. Це доводить адекватність запропонованої методики виконання зображень анімалістичної тематики учнями початкових класів.
Список використаної літератури
1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXIстоліття). - К.: Райдуга, 1994. – 112 с.
2. Национальная доктрина развития образования// Освіта. - 2002. - №26 (4984). – 96 с.
3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4-7.
4. Концепція національного художнього виховання дітей, учнівської та студентської молоді в умовах відродження української національної культури // Освіта. - 1995.- 6 верес.
5. Концепція художньо-естетичного розвитку школярів в системі освітньої галузі “Мистецтво” // Мистецтво і освіта. - 1999.- №8.- С.62-63.
6. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. – М.: Педагогика, 1984. – 254 с.
7. Амбруш В. Как изображать животных. – СПб.: Альянс, 1998. – 120 с.
8. Антонович Є. А., Проців В. І., Сенд С П. Художні техніки в школі. — К.: ІЗМН, 1997. – 312 с.
9. БедаГ.В. Основы изобразительной грамоты. – М.: Наука, 1979. – 168 с.
10. Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освіта.- 2001.- №2.- С.36-38.
11. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981. – 178 с.
12. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002.- №2.- С.42-43.
13. Ватагин В.А. Изображение животного. – М.: Просвещение, 1957. – 96 с.
14. Виноградова Г. Малювання з натури. – К.: Рад. школа, 1976. – 118 с.
15. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво. 1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. – 128 с.
16. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986. – 573 с.
17. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчи-теля. – К.: Рад. школа, 1975. – 224 с.
18. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. – К.: Наука, 1978. – 168 с.
19. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
20. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.
21. Дейнеко М.Г. Уроки образотворчого мистецтва. – К.: Освіта, 1980. – 144 с.
22. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образо-творчого мистецтва // Рідна школа. – 2002. – №6. – С. 62-64.
23. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва. 1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
24. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.
25. Карлов Г.Н. Изображение птиц и зверей. – М.: Искусство, 1976. – 124 с.
26. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
27. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
28. Кузин B.C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. – М.: Просвещение, 1977. - 207 с.
29. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. – М.: Искусство, 1977. – 264 с.
30. Лаптев А.М. Как рисовать лошадь. - М.: Искусство, 1953. – 104 с.
31. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.
32. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.
33. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. – 2002. – №9. – С. 50-55.
34. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974.- 354с.
35. Масленникова З.Д. Работа красками в школе.-Л.: Учпедгиз, 1959.–80 с.
36. Милюков А.А. Организация натурных постановок на уроках изо-бразительного искусства в школе. – М.: Просвещение, 1978. – 112 с.
37. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. – М.: Педагогика, 1975. – 136 с.
38. Олійник В. Формування у молодших школярів навичок образо-творчого мистецтва // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Зб. наук.-метод. праць. – Київ – Херсон, 1997.- Ч.І. - С.132-134.
39. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. – М.: Педагогика, 1966. – 216 с.
40. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. – 2001. – №3. – С. 57-60.
41. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. Дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества. — М.: Педагогика, 1972.-184 с.
42. Пономарев Я.Л. Психология творчества и педагогика. — М.: Педагогика, 1976.-280 с.
43. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
44. Процив В.И., Кириченко Н.А. Уроки изобразительного искусства. – К.: Рад. школа, 1984. – 368 с.
45. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.
46. Психология процессов художественного творчества / Под ред. Б.С.Мейлаха. - Л.: Наука, 1980. - 286 с.
47. Рабинович М. Ц. Пластическая анатомия человека, четвероногих животных и птиц и ее применение в рисунке. 2-е изд., – М.: Искусство, 1978. – 224 с.
48. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительногоискусства в школе. - М.: Агар, 1998. – 251 с.
49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 2002.-368с.
50. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. – 464 с.
51. Терентьев А.Е. Изображение животных и птиц средствами рисунка и живописи. – М.: Искусство, 1980. – 96 с.
52. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. – М.: Педагогика, 1981. – 214 с.