Міністерство освіти і науки України
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка
Кафедра образотворчого,
декоративно-прикладного мистецтва,
дизайну та методики їх викладання
ДИПЛОМНА РОБОТА
Формування навичок виконання зображень птахів і тварин на уроках образотворчого мистецтвау початкових класах
виконала студентка 31 групи
факультету підготовки
вчителів початкових класів
заочного відділення
Пастушук Галина Ярославівна
науковий керівник
Цибулько Михайло
Богданович
Тернопіль 2009
Вступ
Розділ 1.Виконання зображень птахів і тварин як методична проблема
1.1 Анімалістичний жанр та його характеристика
1.2 Особливості образотворчої діяльності учнів молодшого шкільного віку
Розділ 2.Формування у молодших школярів навичок виконання зображень птахів і тварин
1.3 Методика виконання зображень птахів і тварин у початкових класах
1.4 Організація, зміст та аналіз ефективності експериментального дослідження
Висновки
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми дослідження.Державна національна програма “Освіта (Україна, ХХІ ст.)” визначає головну мету – «визначення стратегії створення життєздатної системи навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації» [1, 2-3].
Анімалістична тематика займає велике місце в образотворчій діяльності школярів. Вони часто малюють диких птахів, домашніх птиць, з цікавістю виконують ілюстрації до казок, байок, оповідань, героями яких являються представники світу птахів. Тому вчителю необхідно володіти значними знаннями в області анімалістичної тематики, вміти впевнено малювати птахів.
Художник-анімаліст В.А. Ватагін, кажучи про створення образу в анімалістичному мистецтві, пише: «Окрім зовнішньої сторони, я завжди шукав в етюді і прагнув виразити характер, властивий даному звіру або птаху, передати його індивідуальність, його емоційний стан, врешті-решт створити портрет тварини, саме портрет як індивідуальний образ, насичений емоційним змістом. Хто-небудь, хто спостерігав тварин, мав з ними справу, хто з увагою ставиться до них, знає, які різноманітні і складні їх переживання, як різноманітні їх емоції, як виразні їх відчуття радості або засмучення, ласки або образи, туги або самовідданого відчуття материнства» [25, 3].
Науково-методичні дослідження [13; 25; 47 та ін.] показують, що у початкових класах анімалістичні малюнки є надзвичайно популярними. На уроках образотворчого мистецтва і в позаурочний час виконується значна кількість малюнків анімалістичної тематики.
Аналіз наукових джерел з психології [16; 42; 46 та ін.] та педагогіки [10; 22; 49 та ін.] показав, що конкретних досліджень по даній проблемі, окрім окремих аспектів, немає. У поглядах на роль педагогічних умов навіть з окремих аспектів існують розбіжності. Спільним для дослідників є те, що цілеспрямованість навчання в образотворчій діяльності вони вважають основним чинником впливу на активізацію свідомої діяльності, емоційно-образного мислення молодших школярів під час виконання зображень анімалістичної тематики.
Акцентується увага на аналізі наукових джерел, що дозволили визначити специфіку впливу системи загально педагогічних умов виконання зображень анімалістичної тематики молодшими школярами, а саме: педагогічний вплив на формування художніх здібностей дитини (А.В. Бакушинський, Н.А. Ветлугіна, Л.С. Виготський, Є.І. Ігнатьєв, Г.В. Лабунська, Е.Н. Фльоріна); провідна роль психолого-педагогічних умов (Є.І. Ігнатьєв, О.М. Леонтьєв, С.А. Рубінштейн, О.Я. Савченко, Б.М. Теплов); зв’язок навчальної та творчої діяльності (І.Я. Лернер, П.І. Підкасистий, М.Н. Скаткін, Б.М. Теплов); формування цілеспрямованого сприймання середовища (Г.В. Лабунська); формування перцептивних дій (К.В. Бардін, Л.А. Венгер, П.Я. Гальперін, А.В. Запорожець, В.П. Зінченко, Г.С.Костюк, Б.Ф.Ломов); напрямки художнього розвитку школярів (І.П. Глинська, А.А. Мелік-Пашаєв, Б.М. Нєменський); дотримання принципів доступності, системності і наочності (Л.В.Занков, Я.А.Коменський, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, А.В.Славін); художньо-естетичне сприймання та оціночна діяльність (Н.А.Ветлугіна, Л.С.Виготський, Н.Н.Волков, Б.М.Нєменський, Ф.В.Ковальов та інші); попередній досвід сприймання та творча уява (Л.С.Виготський, О.М. Леонтьєв, К.Д.Ушинський); інтерес (Л.І. Божович, О.Н. Дем’янчкук, Я.А. Коменський, О.М.Леонтьєв, Б.М. Нєменський, С.Л .Рубінштейн); мотиви (Л.В. Занков, А.К. Маркова, І.Ф. Харламов, С. Френс); ігрова діяльність (П.П. Блонський, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Г.Г. Григор’єва, А.Е. Зеленіна, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, М.Г. Марков); особистості педагога та роль педагогічної майстерності (І.Я. Зязюн, В.А. Кан-Калик та інші).
Проте послідовної систематизованої розробки проблеми виконання анімалістичних малюнків власне молодшими школярами немає. Таким чином, значимість анімалістичної тематики як однієї з найважливіших проблем образотворчого мистецтва, що має значний вплив на розвиток навичок образотворчої діяльності, відсутність дослідження специфіки навчання школярів основам колористики дають підставу вважати тему даного дослідження актуальною.
Об’єкт дослідження – виконання зображень птахів і тварин.
Предмет дослідження – особливості методики виконання зображень птахів і тварин у початкових класах.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов виконання зображень птахів і тварин у початкових класах.
Гіпотеза дослідження – оптимізація образотворчих навичок молод-ших школярів забезпечується у процесі цілеспрямованого виконання зображень птахів і тварин, забезпеченого відповідними педагогічними умовами та методичними засобами.
У відповідності з об’єктом, предметом, метою та гіпотезою дослідження були передбачені такі завдання:
1. Аналіз стану досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці.
2. Вивчити і охарактеризувати проблему формування навичок образотворчої діяльності учнів у процесі виконання зображень птахів і тварин в початкових класах.
3. Виявити та експериментально перевірити педагогічні умови, які забезпечують ефективність вдосконалення навичок виконання зображень птахів і тварин у початкових класах.
4. У процесі формуючого експерименту практично перевірити вплив реалізації системи педагогічних умов на удосконалення умінь виконання зображень птахів і тварин.
Для розв’язання поставлених завдань використовувалися методи емпіричного та теоретичного рівнів, які взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмету дослідження.
Теоретичні методи:
1. Вивчення та аналіз педагогічної та мистецтвознавчої літератури з проблем дослідження.
2. Аналіз та узагальнення досвіду вивчення проблеми образотворчої діяльності в початкових класах.
3. Аналіз методики виконання анімалістичного малюнка в системі естетичного виховання молодших школярів.
4. Аналіз, узагальнення та кількісно-якісна обробка результатів експериментальних досліджень.
Емпіричні методи:
1.Природний педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний). Констатуючий експеримент, спрямований на вивчення і використання молодшими школярами особливостей виконання зображень птахів і тварин. Формуючий експеримент, спрямований на визначення системи педагогічних умов, які забезпечують успішне оволодіння молодшими школярами навичками виконання зображень птахів і тварин та їх використання у практичній роботі. Контрольний експеримент спрямо-ваний на перевірку адекватності та педагогічної доцільності умов, які забезпечують успішне виконання зображень птахів і тварин в процесі практичної роботи.
2. Спостереження навчального процесу.
3. Бесіди з вчителями та школярами.
4. Вивчення самостійних творчих робіт школярів.
Структура дипломної роботи.Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.
Розділ 1. Виконання зображень птахів і тварин як методична проблема
1.1 Анімалістичний жанр та його характеристика
Зображення тварин — одна з головних тим в мистецтві первісної людини. З часом виділився особливий жанр зображення тварин — анімалістичний. Це вид мистецтва, в якому провідним мотивом є зображення тварин. "Анімалізм є особливою, самостійною спеціальністю, вибраною художником за схильностями та інтересами, пристрастю до зображення тварин. Тварина є головною темою, «героєм» твору, його зображення є основною метою художника...".
Анімалізм – це жанр образотворчого мистецтва, що поєднує природничо-наукове і художнє начала і ґрунтується на пошані, благоговінні і любові художника до тварин [47, 3].
Проте анімалізм – не тільки напрям в мистецтві, пов'язаний з описом тваринного світу, а, напевно, все-таки щось більше. Звичайно, є переконливий контраргумент - величезна кількість творів, в основі яких – саме безвідносний опис тваринного світу. На жаль, але для розробки авторської художньої концепції таких досліджень недостатньо. Сучасне мистецтво вимагає глибших підстав для свого існування, тому – точніше і практично корисно прийняти анімалізм як один з динамічних методів життєвого циклу художньої філософії.
Спробуємо охарактеризувати деякі особливості аспектів анімалізму по напряму від домінування зоологічного до домінування антропологічного [57].
1. «Класичний натуралізм» - у завдання автора, по суті, не входить якось торкатися або згадувати людей. Тваринний світ тут виступає як довершена, самодостатня категорія, наділена ідеальною логікою і смислом.