Таблиця 2.6
| ЗнанняРівні | Знання історії та поховань пращурів(%) | Знання видатних людей, героїв Батьківщини, бажання їх наслідувати(%) | Участь у пошуковій роботі(%) | Показники загального рівня(%) |
| ВисокийСереднійНизький | 19,344,736,0 | 15,338,446,3 | ––– | 17,341,541,2 |
Більшість дітей бере участь у вшануванні Дня пам’яті померлих людей. Вони разом з батьками та родичами прибирають могили, приносять квіти, запалюють свічки, поминають своїх предків добрим, тихим словом. Повну відповідь на запитання дали 19,3% учнів (що складає високий рівень); 44,7% дали неповну відповідь (середній рівень); 36,0% не виявляють інтересу взагалі (низький рівень).
Відчувається дефіцит знань респондентів у галузі народних і релігійних традицій, національних і родинних свят. На запитання „Назвіть п’ять релігійних свят”, „Розкажіть про зміст одного свята” повну відповідь дали 10,3% респондентів. Діти називали найбільш відомі свята: День Миколая, Різдво, Коляду, Водохрещу, Великдень, Івана Купала, Спаса.
На запитання „Чи ходите ви у свята до церкви?” більшість дітей відповіла: „Ні”. Наведемо приклади відповідей:
– Ні, бо треба рано вставати.
– Мої батьки не ходять, я теж.
– Ні, батьки кажуть, що я ще маленький.
– Просто не ходжу.
Але слід зазначити, що ці свята дітям подобаються й у них є бажання піти до церкви.
Діти продемонстрували низький рівень знань про народні традиції, лише 4,4% учнів змогли назвати деякі з них. Коли було запропоновано назвати п’ять національних свят, діти називали День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України, День Матері, День Батька. Повну відповідь на це запитання дали 6,6% учнів.
Зауважимо, що досить складним для дітей було розповідати про історію виникнення свят, їхнє значення для українського народу. Цей факт можна пояснити недостатнім обсягом отриманих знань та віковими особливостями дітей.
Викликає занепокоєння обмеженість знань дітей про родинні свята. На пропозицію перерахувати п’ять найважливіших родинних свят респонденти називають лише дні народження батьків і свій день народження. Діти не згадують про дні народження бабусі та дідуся, річниці весілля, знаменні події родини. Повну відповідь дали лише 1,3% учнів.
Отже, результати опитування молодших школярів свідчать про недостатнє знання респондентами історії країни, українського народу, краю, власної родини (див. табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Рівень знань молодших школярів про звичаї, традиції, свята народного календаря
| Свята | Рівні | ||
| Високий | Середній | Низький | |
| Релігійні | 10,3 | 24,4 | 65,3 |
| Народні | 4,4 | 19,4 | 76,2 |
| Національні | 6,6 | 15,0 | 78,4 |
| Родинні | 1,3 | 7,2 | 91,5 |
| Показники загального рівня | 5,7 | 16,5 | 77,8 |
Щоб з’ясувати ставлення молодших школярів до національних багатств, до рідної природи, нами було проведено тест-гру „Постав собі оцінку за своє ставлення до природи” [192]. Респонденти на кожне питання відповідали тільки словами „так” або „ні”.
1. Чи є в тебе улюблені місця у природі?
2. Чи мають якесь значення природні багатства для життя людей?
3. Чи ти піклуєшся про тварин, рослини, оберігаєш їх?
4. Чи робиш ти зауваження товаришам, які знущаються з рослин або тварин?
5. Чи посадив ти хоч одну рослину у своєму житті?
Після тестування учням пропонувалося підрахувати кількість відповідей „так”. Це й була оцінка, яку діти самі собі поставили. При цьому ми обов’язково підкреслювали, що даний тест тільки гра, тільки натяк на справжній стан справ.
Проаналізувавши фактичні дані, отримані під час тестування, ми виявили, що більшість дітей не замислюється над значенням природних багатств, не надає великого значення їхній охороні, більше того, ніхто з дітей не саджав дерев або кущів. Результати тестування мають такий вигляд (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
| КількістьРеспонденти | „5”(%) | „4”(%) | „3”(%) | „2”(%) | „1”(%) |
| 320 | 16,8 | 22,5 | 24,4 | 24,4 | 11,9 |
Важливими для виявлення патріотичних почуттів у молодших школярів стали їхні відповіді на запитання: „Чому ми повинні шанобливо ставитися до хліба?”, „Чому така глибока йому шана?”. Відповіді дітей зводилися до того, що без хліба буде голодно. Лише 2 % респондентів відповіли, що хліб – це наше багатство, це основа життя на землі, що треба докласти багато зусиль, щоб його виростити.
Слабкі знання продемонстрували молодші школярі також у відповідях на запитання „Коли та як з’явився хліб на землі?”, „Чому свята в Україні не обходяться без хліба. Повну відповідь дали лише 23,1% учнів.
Також нас цікавило ставлення учнів до праці. Дослідження проводилося з метою виявлення ціннісних орієнтацій молодших школярів. Респондентам було запропоновано модифіковану анкету такого змісту: „Навіщо потрібно працювати? Вибери три з наведених нижче потреб та оціни їх за такою шкалою „3” – найбільш бажана, „2” – бажана, „1” – не дуже бажана [11: 201].
1. Заробити купу грошей.
2. Мати гарні іграшки.
3. Бути модним.
4. Допомагати рідним.
5. Стати майстром на всі руки.
6. Бути знаменитим.
7. Щоб процвітала Батьківщина.
8. Щоб міг подорожувати.
9. Нагодувати бідних.
10.Щоб усім людям краще жилося.
11.Свій варіант відповіді.
Дослідження проводилось індивідуально. У разі необхідності ми детальніше розкривали учням зміст тієї чи іншої потреби.
На першому місці у сучасних дітей опинилась потреба мати купу грошей. Часто-густо приклад дають дорослі, вважаючи гроші найголовнішим у житті. Бути модним – бажана потреба, яка стоїть у більшості дітей ( 83,1%) на другому місці, що віддзеркалює „культ речей” у деяких родинах, стан сучасного життя. Викликає занепокоєння той факт, що потреби „нагодувати бідних”, „щоб процвітала Батьківщина”, „щоб усім людям краще жилося” зайняли 8, 9 та 10 місця (це видно з табл. 2.9).
Таблиця 2.9
Ставлення до національних багатств, природи, праці українського народу
| ЗнанняРівні | Ставлення до національного багатства, до рідної природи(%) | Ставлення до хліба, розуміння його значення для людей(%) | Ставлення до праці(%) | Показники загального рівня (%) |
| ВисокийСереднійНизький | 16,846,936,3 | 23,146,330,6 | 12,243,144,7 | 17,445,437,2 |
З метою вивчення ставлення молодших школярів до Батьківщини ми провели дослідження, яке складалося з двох етапів. На першому етапі з дітьми було проведено бесіду-розповідь з такого кола питань: „Що для тебе означає слово “Батьківщина”? Від якого слова воно походить? Які слова–синоніми можна використати для передачі змісту цього слова? Що для тебе є найважливішим у житті? Чи відчуваєш ти себе громадянином України? Чи турбує тебе майбутнє твого міста, України? Як ти розумієш поняття „захист честі та гідності Батьківщини? Чи виникає в тебе почуття гордості за свою Вітчизну? Наведи приклади. Які норми та правила, прийняті в нашому суспільстві, ти знаєш? Як їх виконуєш? Як ти ставишся до порушників дисципліни? У чому це виявляється? Яку несеш відповідальність за свої вчинки?”
У кінці аналізувалися розповіді, які складали учні.
На другому етапі кожен учень отримав по 16 карток із 8 позитивними та 8 негативними відповідями на запитання „Що означає любити Батьківщину?”. Учням пропонувалось уважно передивитися їх, вибрати ті картки, які підходять для відповіді.
На картках були такі висловлювання:
- працювати на благо Батьківщини;
- любити рідний край;
- любити своїх рідних і близьких людей;
- гарно вчитися, бути дисциплінованим;
- бути відповідальним;
- захищати честь і гідність Батьківщини;
- дотримуватись норм і правил, які прийняті в суспільстві;
- дбайливо ставитися до природи;
- не брати участі в громадських справах;
- жити під гаслом „Кожний сам за себе”;
- не звертати уваги на старих і немічних людей;
- зневажати національні й державні символи;
- не цікавитись історією, кому це потрібно;
- зневажати українські народні традиції, звичаї;
- знищувати дерева, забруднювати місцевість;
- зневажати працю інших.
Результати діагностичної методики фіксувались у спеціальній таблиці для кожної дитини, потім підраховувалася кількість позитивних і негативних характеристик, на основі чого визначалася загальна мотивація учня. Проводився аналіз відповідей, який дав змогу поглибити уявлення про рівень розвитку патріотичних почуттів молодших школярів. Ми отримали такі результати: 16,8% опитаних показали високий рівень, 46,9% – середній рівень, 36,3 – низький рівень.
Аналіз матеріалів опитування та тестування допоміг нам визначити рівень патріотичної зрілості учнів молодших класів і з’ясувати конкретні напрями подальшої роботи. Використовуючи модифікований варіант методики М. Рокича, ми вивчили ступінь значущості якостей особистості [167]. Дана методика виявилася найдійовішою у збиранні потрібного матеріалу для подальшого дослідження. Респондентам давали окремі картки, які школярі повинні були розкласти в порядку значущості. Кінцевим результатом мала бути дійсна громадянсько-патріотична позиція. Під час дослідження ми враховували, що діти можуть бути нещирими, до кінця не розуміти зміст кожної якості. У нашому випадку важливу роль відіграла мотивація діагностики, наявність контакту між дослідником та школярами.