Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності (стр. 21 из 29)

– Я громадянка України, бо я живу в Україні.

– Я громадянин України, бо й мама, й тато, і я народились і живемо в селі Рудня-Іванівська, а це Україна.

– Я українець, живу в Україні, значить, я громадянин України.

– Турбує, мені хочеться, щоб люди гарно працювали й моє селище було гарним, як на свято Івана Купала, щоб усі його пам’ятали.

– Турбує, мені хотілося б, щоб місто завжди було таким красивим, щоб менше вирубували лісів, щоб зберігалися місцеві традиції.

Ці відповіді є свідченням вихованості патріотичних почуттів на рівні мотивації почуттів (емоцій).

Після відповідей на запитання „Як ви розумієте поняття „захист честі й гідності Батьківщини?” та „Чи виникає у вас почуття гордості за свою Вітчизну?” учням пропонували навести приклади.

Наведемо приклади деяких типових відповідей молодших школярів:

– Щоб ніхто в світі не говорив погано про мою державу, а українці захищали Україну від ворогів і терористів..

- Це значить любити й берегти свою Україну, як маму. Не дати ворогові скривдити її, а якщо потрібно, захистити від нього.

- Боротися з порушниками дисципліни.

- Добре вчитися, гарно працювати, радіти один одному.

- Дуже приємно, коли перед спортивними змаганнями або коли брати Клички змагаються, звучить гімн і підіймають прапор України.

- Коли грають футболісти, то перед початком гри звучить гімн моєї держави, футбол подобається всім. Значить, усі люди Землі чують гімн, і мені радісно.

- Гордість, тому що в Україні багато видатних, талановитих людей.

Яскравим прикладом патріотичних почуттів є створені учнями висловлювання. Дітям було запропоновано закінчити висловлювання: „Якби я був чарівником...”, „Якби до мене припливла золота рибка...”.

Наведемо декілька відповідей:

- Якби я був чарівником, то зробив би нашу країну наймогутнішою.

- Якби я був чарівником, зробив би всіх щасливими.

- Якби до мене припливла золота рибка, попросив би вилікувати всіх хворих людей.

- Якби до мене припливла золота рибка, попросив би, щоб моя Батьківщина була сита, золота, багата й люба для всіх, щоб збулись усі мрії людей. Щоб люди нічого не боялися, як українські козаки.

Повну відповідь за цих умов дали 40,0% учнів експериментальної групи.

Таблиця 2.16

Характеристика Герба України

П.І. респондента	Характеристика символу
Каліберда Є.	Символ княжого роду, відбиває триєдність життя, це – батько-мати-дитя
Нечаєв А.	Знак держави, міста чи роду, символізує силу, мудрість, любов
Петренко К.	Державний символ України. Тризуб – символ роду князя Володимира. Зображується на прапорі, монетках, печатках, документах. Символізує уособлення трьох природних стихій – повітря, землі й води

Характеристика Прапора України

П.І. респондента	Характеристика символу
Дворніченко М.	Символ держави. Відображає колір синього, чистого неба та пшеничного лану
Попова В.	Символ держави, організації, роду. Відображає єдність Землі, Неба, Сонця, Хліба
Сисюк Ю.	Відображає колір ясного неба, цілющої води, життєдайного хліба, жовтогарячого сонця

Характеристика Гімну України

П.І. респондента	Характеристика символу
Шнепов О.	Урочиста пісня, яка підкреслює силу, славу, волю України
Жованова К.	Символ державної єдності й незалежності українського народу
Овсієнко Ф.	Урочиста пісня, яка славить Україну, український народ, його єдність, завзяття, працю

Залучення учнів до вивчення національної символіки допомогло їм пройнятися патріотичним духом, осмислити важливість процесу державотворення, усвідомити своє місце в ньому, прагнути жити для українського народу та Батьківщини.

У ході формуючого експерименту значно змінилися відповіді на запитання: „Як маємо поводитися під час звучання Гімну, коли підіймають Прапор?”. Молодші школярі розуміють, що це символи держави, тому й поведінка має бути особливою (стояти треба струнко, не розмовляти, не дивитись у різні боки тощо). Повну, змістовну відповідьна запитання дали 49,9% респондентів експериментальної групи.

Таблиця 2.17

Обізнаність учнів про Батьківщину, державні та національні символи

ЗнанняРеспонденти	Пошана до національних і державних символів(%)	Любов до рідного краю, до рідних місць, рідної мови(%)	Громадська активність, поняття про честь і гідність Батьківщини, гордість за свою Вітчизну(%)
Високий	49,9	43,7	40,0
Середній	31,9	41,8	33,8
Низький	18,2	14,5	26,2

Пошана до національних і державних символів

Любов до рідного краю, до рідних місць, рідної мови

Громадська активність, поняття про честь і гідність Батьківщини, гордість за свою Вітчизну

За певний час відбулися якісні зміни в знаннях дітей, зросло почуття патріотизму. Проте в контрольній групі показники нижчі, оскільки виховна робота була загально спрямованою. В експериментальній групі динаміка зростання патріотичних почуттів суттєва, тому що у виховній роботі використовувалася спеціально організована система методів, прийомів, засобів, які сприяли активному включенню молодших школярів у різноманітні види діяльності.

Висновки до другого розділу

У результаті констатуючого експерименту було визначено рівень сформованості якостей і рис, які відбивають патріотичні почуття та погляди молодшого школяра. Поглиблений аналіз знань учнів із громадянсько-патріотичного напрямку засвідчує, що в них недостатньо розвинені почуття:

− пошани до національних і державних символів;

− любові до рідного краю, Батьківщини, рідної мови;

− поваги до пращурів, учителів, ветеранів війни та праці;

− інтересу до історії рідного краю, минулого країни;

− поваги до народних і релігійних традицій, звичаїв, національних і родинних свят;

− дбайливого ставлення до національних багатств, рідної природи;

− поваги до праці батьків, всього українського народу;

− гордості за свою Вітчизну;

– відповідальності, ініціативності, доброзичливості, правдивості, старанності, наполегливості тощо.

Узагальнюючи результати констатуючого експерименту, ми дійшли висновку, що виховати патріотичні почуття в молодших школярів можливо, якщо:

– розробити технологію патріотичного виховання з використанням різноманітних форм і методів;

– розробити та впровадити програму з патріотичного виховання молодших школярів у позаурочній роботі;

– підготувати вчителів до роботи з патріотичного виховання, забезпечити їх методичною літературою, програмами та практичними розробками;

– залучити родину учнів до участі у виховній роботі школи;

– задіяти громадськість, ветеранів війни та праці, народних умільців, діячів культури;

– систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання;

– створити банк творчих робіт, музеї чи куточки історії школи (села, селища, міста) як результат проведеної роботи з патріотичного виховання.

Найефективнішими засобами, що стимулюють процес формування патріотичних почуттів у молодших школярів в умовах позаурочної роботи, виявилися: бесіди про родину (маму, тата, бабусю, дідуся та інших родичів); народні та сюжетно-рольові ігри („Ласкаві слова рідним”, „Як підняти настрій мамі”, „Іду на Січ”, „Опанас” та ін.); участь у народних обрядах, релігійних та родинних святах; різні види екскурсій (краєзнавчі, на підприємства, по історичних місцях, у природу тощо); бесіди про державні та народні символи, їхнє походження; знайомство з музичним мистецтвом тощо.

У процесі формуючого експерименту суттєву роль відіграли такі форми роботи, як виготовлення учнями „Родинного альбому”, „Карти рідного села”, „Календаря українських свят” або „Видатних дат міста, країни”. В результаті такої діяльності в учнів формувалися знання про минуле родини, рідного краю, Батьківщини, а також свідоме ставлення до них.

Проведене нами дослідження довело: патріотичні почуття, що виникають завдяки апробованим нами засобам, відіграють у житті молодшого школяра роль внутрішнього стимулятора, який є найкращим і найсильнішим двигуном його громадянського ствердження на основі природного потягу до родини, рідного міста, краю, країни та Батьківщини в цілому.

Контрольний експеримент довів, що запропонована позаурочна робота з патріотичного виховання молодших школярів сприяє збагаченню внутрішнього духовного світу дитини; поширенню знань національної, громадянської та патріотичної спрямованості; усвідомленню свого національного „Я”; прагненню зробити власний внесок у збереження та розбудову Української держави.

Висновки

Історико-педагогічне обґрунтування сутності, структури та змісту патріотичного виховання, результати проведеного дослідження довели, що обрана нами тема є правомірною, оскільки вона зумовлена проблемами подальшої теоретичної та практичної розробки шляхів патріотичного виховання особистості молодшого школяра.

Вирішивши завдання нашого дослідження, ми дійшли таких висновків.

1.Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми в історії української педагогічної думки дозволяє стверджувати, що в усі часи, за різних соціально-політичних умов уявлення про патріотичне виховання завжди пов’язувалося насамперед з ідеями служіння Вітчизні. Головними, незмінними рисами патріотизму залишаються: