Серед дослідників освіти пострадянського простору першопрохідником на шляху нового осмислення організації процесу навчання та введення в науковий і практичний обіг поняття «технологія навчання» («педагогічна технологія») став В. Беспалько, який ще 1989 року сформував уявлення про педагогічну технологію як «про систематичне й послідовне запровадження на практиці заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу» і визначив педагогічну технологію як «проект певної педагогічної системи, реалізованої на практиці»11. На думку вченого, характерними рисами педагогічної технології є: 1) попереднє проектування навчально-виховного процесу; 2) визначення структури й змісту не тільки діяльності вчителя, а й навчально-пізнавальної діяльності самого учня; 3) визначення мети навчання («процес покладання мети»), щоб здійснювати об'єктивний контроль за якістю засвоєння учнями навчального матеріалу й розвитком особистості учнів; 4) цілісне подання навчально-виховного процесу; 5) гармонійна взаємодія всіх елементів педагогічної системи; 6) забезпечення високої стабільності успіхів у навчанні практично будь-якого числа учнів.
Отже, В. Беспалько визначив три параметри технології навчання: цілісність процесу навчання {включаючи діяльність тих, хто навчається), покладання мети і забезпечення досягнення поставленої мети навчання.
Інші дослідники (О. Пєхота, В. Сластенін, С. Сисоєва, О. Філатов, Д. Чернілевський та ін.) зауважували на системному підході до процесу навчання, як головній ознаці технологізації. Проте більшість науковців продовжує розглядати організацію процесу навчання насамперед як діяльність викладача, вчителя. Той, хто навчається, як І раніше посідає в їхніх схемах місце підлеглого, керованого. І подана в такому вигляді технологія навчання («педагогічна технологія») виявляється досить вразливою. Так, відомий російський дослідник М. Кларін зазначає, що якщо технологію розуміти таким чином, то вона орієнтується на навчання репродуктивного типу, обумовлене загальним тяжінням до відтворюваності навчального процесу. Вона також пов'язана (і породжує) не розробленість мотивації навчальної діяльності, що обумовлює більш загальний і, ймовірно, найбільший недолік педагогічної технології — ігнорування особистості». [15;13]
Проте він справедливо зауважує, що сильною стороною педагогічної технології є те, що «в ній конструюється та здійснюється такий навчальний процес, який має гарантувати досягнення поставленої мети». При цьому обов'язковими є постановка мети та її максимальне уточнення; жорстка орієнтація всього процесу навчання на висунуті завдання; орієнтація навчальних завдань, а разом з ними й усього ходу навчання на гарантоване досягнення результатів; оцінка поточних результатів; корекція навчання, спрямована на досягнення поставленої мети; остаточна оцінка результатів
Узагальнюючи, зазначимо: технологія навчання, по суті, означає таку організацію процесу навчання, що передбачає певну систему дій і взаємодій усіх {але насамперед активних) елементів навчального процесу (його учасників). При цьому важливо підкреслити два моменти. По-перше, технологія навчання детально розглядає систему дій не тільки вчителя, викладача, а й насамперед того, хто навчається, — учня, студента. По-друге, вона забезпечує, гарантує, за умови коректного застосування, досягнення певного результату. Дослідження свідчать, що структура технології навчання, або технологічна структура процесу навчання, є системою певних операцій, технічних дій і функцій учителів та учнів, згрупованих за основними етапами процесу навчання.
Розділ ІІ. Практична частина
2.1 Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
Психологи стверджують, що чим раніше людина усвідомлює свої психологічні особливості, тим раніше починає проявлятися в неї прагнення до вдосконалення власної особистості. Але це означає, що у напруженому, завантаженому навчальному процесі вчитель має виділити час і для діагностики пізнавальних здібностей своїх учнів.
Починаючи працювати з новим класом, учителю бажано з'ясувати ставлення учнів до навчальних предметів і визначити рівень їх пізнавального інтересу до історії. Це допоможе педагогу оцінити і загальний інтелектуальний потенціал класу, і особливості кожної дитини. На одному з перших занять можна запропонувати школярам анкету.
Анкета для вивчення інтересу учнів до історії
Інструкція: заповніть таблицю.
| Важливіпредмети | Чому? | Цікаві предмети | Чому? | Такі, які б ви погодилисьвивчати додатково | Чому? |
У 1, 3, 5 графи таблиці впишіть не більше п'яти навчальних предметів з тих, що ви вивчаєте цього року і вважаєте для себе важливими, цікавими і такими, які б ви погодилися вивчати поза шкільною програмою (назви одних і тих самих предметів можуть повторюватися в декількох графах).
Поясніть свій вибір, вказавши в 2-й, 4-й і 6-й графах таблиці позначення (номер) прийнятних для вас відповідей (відповідей у кожній графі може бути небагато, і вони можуть повторюватися).
Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети вам необхідні?»:
1.Цей предмет дає знання, що знадобляться в житті, у праці, у спілуванні з людьми.
2.Ця наука інтенсивно розвивається і відіграє важливу роль у житті сучасного суспільства.
3.Знання цього предмета буде потрібно при вступі до вищого навчального закладу.
4.Цей предмет допомагає розібратися у життєвих ситуаціях, подіях, що відбуваються, сформувати світогляд.
5.Цей предмет допомагає сформувати корисні вміння.
6.Цей предмет учить розбиратися в собі й в інших людях, жити, обирати спосіб дій і поведінки, знайти своє місце в житті.
7.Про важливість цього предмета говорять батьки і вчителі.
Можливі відповіді на запитання: «Чому ці предмети ви вважаєте цікавими?»:
1.Цікаво дізнаватися про нові факти, події.
2.Цікаво дізнаватися про життя людей, їхню діяльність.
3.Цікаво з'ясовувати причини подій і явищ, закони розвитку природи, суспільства, людини.
4.Цікаво слухати пояснення вчителя, читати підручник, дивитися фільми, спостерігати досліди.
5.Цікаво на уроках і вдома вирішувати задачі, виконувати вправи, практичні роботи, заповнювати карти, схеми, таблиці.
6.Цікаво самому знаходити додаткові зведення, готувати повідомлення, виступати в класі з власними творчими роботами.
7.Цікаво самому знайти пояснення явищу, вирішити проблемну задачу, провести дослідження, підготувати реферат,
8.Цікаво, тому що сам учитель любить свій предмет, захоплений ним, і це відношення передається учням.
9.Цікаво, тому що в класі багато хто захоплений цим предметом.
10.Цікаво, тому що цей предмет розширює мій світогляд, пов'язаний з іншими інтересами (техніка, музика, спорт тощо).
11.Цікаво, тому що цей предмет складний, доводиться напружувати волю, увагу, зосереджено мислити, багато займатися, щоб досягті: високого результату.
На першому етані обробки результатів анкети простим підрахунком предметів, названих школярами в 1-й і 3-й графах таблиці, визначаються лідери в розрядах найнеобхідніших і найцікавіших навчальній предметів. За цими ж параметрами з'ясовується місце історії як навчального предмета.
На другому етапі обробки результатів анкети досліджуються причини, з яких учні відносять історію до числа необхідних предметів. Якщо вони посилаються на відповіді 1 і 2, це означає, що вони бачать широку соціальну і пізнавальну значимість предмета; у відповідях З І 5 - особистісну і ділову; у відповіді 10 - світоглядну; у відповіді б –особистісну і виховну. Посилання на відповідь 9 говорить про малозначиму для учнів мотивацію вивчення історії.
Тривожним буде положення, коли необхідність вивчення історії учні пояснюють зовнішніми, особисто не значущими мотивами - 1, 2, 9.
За даними психологів, в історії як навчальному предметі, можна знайти всі види значущості, спірним є лише питання про те, що розуміти під її практичною, діловою спрямованістю.
На третьому етапі обробки результатів анкети досліджуються причини, за яких школярі вважають історію цікавим предметом. Заздалегідь усі запропоновані відповіді згруповані відповідно до джерел пізнавального інтересу: зміст навчального предмета - відповіді 1, 2, 3; характер пізнавальної діяльності - відповіді 4, 5, 7, 9: характер відносин між учителем і учнями в процесі навчання - відповіді 8, 9, 10.
Відповіді 11 і 12 запропоновані оскільки чинникам «труднощі» і «легкості» навчання школярі нерідко відводять важливу роль у формуванні їхнього ставлення до навчальних предметів.
Усередині кожного фактора інтерес учнів до предмета теж можна диференціювати. Якщо в першій групі відповідей вони вибирають відповідь 1, то їхній інтерес до історії обумовлений фактологічною стороною предмета; відповідь 2 - їх хвилює моральна проблематика; відповідь 3 - теоретичний зміст.
Інтерес до історії при відповіді 4 обумовлений прихильністю до способів пізнавальної діяльності на відтворюючому рівні; при відповіді 5 - на перетворюючому; при відповіді б- на творчо-пошуковому; при відповіді " - на творчо-проблемному.
При відповіді 6 джерелом інтересу служить характер відносин з учителем-предметником; при відповіді 9 - відносини всередині класного колектив}; при відповіді 10- поза навчальні фактори.
Ідеальним варіантом анкети буде рівномірний розподіл відповідей в усіх напрямах. Про низький рівень пізнавального інтересу до історії, його ситуативний характер красномовно свідчить набір відповідей 1, 4, 11. Такий самий висновок можна зробити, якщо історія як цікавий предмет знаходиться серед перших, а як необхідний - присутня тільки в другій половині списку, до того ж школярі не виражають бажання додатково займатися нею.
Анкету можна повторити наприкінці навчального року і порівняти не тільки зміни в рейтингу предмета, але і характер мотивації учнів.